Сільськогосподарська виставка AgroExpo 2016 подарувала фермерам, які займаються розведенням кіз, гарну нагоду зустрітися, обговорити проблеми та перспективи їх бізнесу. Крім того, цей захід став для багатьох поштовхом для створення власної справи.

«Ми намагаємося розвіяти міф, що коза — це «корова» для бідних. Ця тварина, крім дуже корисного молока, може ще й приносити добрий прибуток», — прозвучало під час семінару, завдяки якому ми й дізналися, як створити козину ферму, і скільки потрібно у цю справу інвестувати.

Старт

Козина ферма, зазвичай, починається з однієї кози. Принаймні, саме так говорять більшість власників господарств. Одна коза за досить короткий період часу допомагає людині зрозуміти, чи козівництво її справа. Бо хтось купує козу, щоб покращити здоров’я її молоком, а хтось — уже в підлітковому віці зрозумів, що козівництво — це не лише корисні продукти для себе, але й спосіб заробити на улюбленій справі. Наприклад, 19-річний фермер із Дніпропетровської області Вадим Перенесієнко ще у 14 років поставив батьків перед фактом, що хоче вирощувати кіз. Нині хлопець навчається у зооветеринарній академії та розвиває своє господарство, в якому більше 20 кіз та вівці.

«Починалось моє господарство з однієї безпородної кози Білки, яку я придбав десь за 200 грн. Потім купив другу, третю, і пішло-поїхало… Сьогодні у мене є як безпородні кози, так і кози зааненської та нубійської порід. Тим, хто хоче зайнятися козівництвом, я б порадив придбати спочатку одну козу і доглядати за нею. Далі було б добре поїхати за кордон — побачити як функціонують козині ферми там, повчитися, набратись досвіду», — радить Вадим Перенесієнко.

Голова Асоціації племінних кіз Марина Алєксєєва також починала своє господарство із однієї тварини, яка перший рік давала 250 грамів молока на день, а вже наступного року, завдяки правильному догляду та раціону, — 3 літри. Нині у пані Марини чимале поголів’я породистих кіз, і особливо її цікавить племінна справа. Купувати породистих тварин вона радить тоді, коли людина впевнена, що хоче займатися козівництвом і зможе дати тваринам раду. На виставку голова Асоціації племінних кіз привезла представників англо-нубійської породи, які привертали увагу всіх відвідувачів.

Великі розміри та звисаючі вуха — не єдина особливість англо-нубійської породи кіз. Їхнє жирне молоко ідеально підходить для виготовлення сирів. Проте, чистопородні «англо-нубійці» коштують досить дорого. На спеціалізованих інтернет-аукціонах чистопородні кози англо-нубійської породи коштують від 800 євро, ціна на чистопородних «зааненців» стартує від 3 тис. грн. Багато є пропозицій придбати кіз «нечистокровних», проте високоудійних, причому у всіх регіонах України. Ціни на них, як і кілька років тому, від 150 грн.

Яку породу кіз обрати?

Якщо людина вже «пройшла» через безпородну козу, впевнилася, що козівництво — її справа, можна обирати породу. Перед цим успішні козівники радять відповісти на запитання: для яких цілей ви будете утримувати цих тварин? Якщо ви плануєте продавати молоко, можна зупинитися на найпопулярнішій Зааненській породі. Здорова «зааненка» дає в день не менше 3,5 літрів молока. Якщо за нею правильно доглядати та забезпечити їй правильний раціон, надої можуть сягати 5-7 літрів. Для молочного напрямку також добре підходять такі породи як Ламанча (3-5 л/день) та британська альпійська порода (від 4,5 л/день).

Але вибір породи — це ще не все. Тому, хто обирає саме молочний напрямок, буде нелегко реалізувати продукцію, якщо попередньо не налагодити клієнтську базу. Зокрема, з такою проблемою зіштовхнулася Марина Алєксєєва, коли намагалася укласти угоду з молокозаводом на постачання козиного молока.

«Його керівництво погодилося укласти зі мною договір. Спочатку завод вимагав тону молока в день. Я погодилася. Порахувала і зрозуміла, що є резон розвивати поголів’я, зареєструвати його офіційно і т.д. Запустила процес підготовки до цього. Згодом на молокозаводі повідомили, що хочуть уже дві тони молока, щоб мати резерв. Я запропонувала їм юридично оформити документи, щоб мінімізувати свої ризики, якщо вони раптом цих дві тони не заберуть. От на цьому наші перемовини і закінчились», — розповідає Марина Алєксєєва.

Для багатьох власників козиних ферм справжнім мистецтвом стало виробництво сирів. Щоб осягнути досконало цей процес, дехто кидає престижну роботу у місті та переїздить до села. Так, принаймні, зробила власниця козиної ферми «Золота коза» Тетяна Орловська.

«Переробкою товарного молока займаємося самотужки, бо у нашому районі молокозаводи його не беруть. Та й здавати молоко по 2,80 грн, я вважаю, просто смішно, недоцільно і не вигідно. Тому з козиного молока ми виготовляємо сири, йогурт, і навіть мило», — розповідає Тетяна Орловська.

На козиній фермі Тетяни Орловської є власний міні-цех для виробництва сирів та переробки молока, який виготовлявся індивідуально для потреб підприємства.

Якщо і ви зацікавилися напрямом виробництва сирів, то для цього ідеально підходить нубійська порода кіз, яка славиться молоком, жирністю в 5-7%.

Інвестиції у сироварню

За словами керівника підприємства, що займається виготовленням українських міні-сироварень, купувати таке обладнання варто тим, хто щодня має стабільні надої — не менше 100 л молока. Мінімальна комплектація міні-сироварні зараз коштує 5-6 тис. євро, проте ціна постійно коливається, оскільки прив’язана до курсу.

Траплялись випадки, коли люди, які не тримають стадо кіз промислових масштабів, об’єднувалися і купували кооперативну сироварню, одну на кілька господарств.

Секрет успішного козівництва

На жаль, ніхто з козівників не погодився порахувати, скільки довелося вкласти у розвиток своєї справи. Єдине зрозуміло точно — у цю справу треба вкласти багато любові. Бо кози потребують уваги своїх господарів, адже, крім гарного догляду, на надої впливає ще й емоційний стан тварин.

Людмила Лутицька, Kurkul.com