Спаржа — цікавий продукт і для споживача, і для виробника. І хоча ця ніша в Україні майже вільна, аграрії не поспішають віддавати свої площі під спаржу, а якщо й вирощують, то товар іде на експорт. А все через те, що в Україні культура споживання спаржі лише починає розвиватися.
Спаржу використовують у вигляді молодих пагонів, які багаті вітамінами А, С, В1, В2, Е. З неї готують багато дієтичних страв, а також використовують у лікувальних цілях проти різних захворювань, зокрема артриту і ревматизму. Але що ж потрібно для того, щоб отримати гарний урожай цієї культури? Ми спробували знайти відповідь на це запитання разом із агрономом ТОВ «Розетта Агро» Володимиром Остапенком, який розвінчав деякі міфи про спаржу та поділився з нами мистецтвом вирощування цієї культури.
Багато хто думає, що спаржа — це всього-на-всього різновид квасолі. Але насправді це не зовсім так. Спаржа — близька родичка цибулі, але ця рослина відноситься до роду аспарагусів, який має близько 600 видів. Найбільш розповсюджений з них Asparagus officinalis L, який в Україні знають як «заячий холодок».
Перша умова, якої варто дотримуватися аграріям, які вирішили вирощувати спаржу — пориста оранка. Адже коренева система спаржі сягає 1,5 м, а інколи навіть глибше. Відтак рН ґрунту має бути 5,8-6,2. Зелену спаржу можна вирощувати на будь-яких типах ґрунтів, адже ми збираємо її надземні пагони, а от для білої спаржі краще підходять легкі ґрунти, це пов’язано зі способом її збирання, бо доводиться безпосередньо «копатися» в ґрунті.
Для посадки спаржі в першу чергу необхідні органічні добрива — до 60 т компосту. Глибина посадки зеленої спаржі складає 10-15 см, білої — 18-20 см. Висаджують її як вручну, так і механізовано, в середньому 25 тис. шт/га.
Біла спаржа формується в рядах, тому кожен рік її підсипають, у зв’язку з тим, що голівки коренів піднімаються до гори. Тому чим вища рослина в рядах, тим старше насадження.
Урожай можна починати збирати у лютому (теплі теплиці), березні (міні-теплиці), квітні (теплиці з чорною плівкою) та травні-червні (у теплицях з білою плівкою). Є один нюанс: збирати урожай можна максимум вісім тижнів. Але незалежно від того, скільки тижнів ви її збирали, потрібно зупинити збір 20 червня, адже у рослини має бути період для накопичення поживних речовин на наступний рік. Якщо продовжити збирати спаржу після 20 червня, можна втратити наступний урожай.
Механізовано спаржу ніяк не зібрати, тому її збирають вручну. Внаслідок цього збір урожаю — найбільша стаття витрат. Білу спаржу після збору розміщують в холодному приміщенні з температурою +2°С, занурюючи в холодну воду. Такі маніпуляції потрібні для того, щоб продукт не запарювався і був якісним. Зелену також занурюють у воду, але «стоячи», адже якщо її покласти, у рослини почнуть рости пагони, продукт деформується і втратить товарний вигляд. Для збору використовують спеціальні ножі.
Урожайність зеленої спаржі на четвертий рік складає 6 т/га, білої — 8 т/га.
Компанія «Розетта Агро» завозить в Україну посадковий матеріал спаржі з Нідерландів. Володимир Остапенко розповідає, що у Нідерландах при закладанні гектара спаржі витрати складають понад €3 тис., але вже на четвертий рік чистий прибуток складає понад €25 тис. Ціна реалізації, що зеленої, що білої спаржі у Нідерландах €6/кг. Такою є рентабельність вирощування зеленої спаржі в Нідерландах. В Україні ситуація дещо інша.
В Україні, так само, як і в Голландії, найдорожчим для закладання спаржі є сам матеріал, який обійдеться вам у €8 тис. Це найбільша стаття витрат. У сумі на закладання 1 га спаржі доведеться викласти майже €12 тис. Орієнтовно собівартість продукту буде €0,93/кг.
У першу чергу — Китай та Європа. На третьому місці Перу. Якщо розглядати безпосередньо Європу, то найбільший споживач і виробник спаржі — це Німеччина, де вирощують 25% спаржі з усього світового об’єму. Далі йде Великобританія та Іспанія — по 9 тис. га на країну.
У Нідерландах спаржа найвищого класу АА коштує €11 за кг. Але у той період, коли спаржу не вирощували Нідерланди, країна закуповувала її за ціною понад €25 за кг.
У Європі 50% людей споживають спаржу у свіжому вигляді, 20% — консерви, 20% — заморожена спаржа, 10% — порошок зі спаржі. У Німеччині 97% споживається у свіжому вигляді, в Іспанії 77% спаржі йде на переробку.
«В Україні ми пропонуємо вирощувати гібриди Баклім — 100% чоловічий гібрид, пізньостиглий, добре підходить для вирощування білої спаржі в умовах помірного клімату. Баклім також показує хороші результати при вирощуванні зеленої спаржі і добре підходить для збирання у другій половині сезону. Гролім — це ранній високоврожайний гібрид, який краще підходить для вирощування білої спаржі. Гійнлім — суперранній, підходить для швидких умов вирощування і білої, і зеленої спаржі», — коментує Володимир Остапенко.
Але краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Тому анонсуємо, що 16 червня на демо-полях «Розетта Агро» відбудеться «День поля», де можна буде побачити, як компанія вирощує спаржу як під плівкою, так і у відкритому грунті. Там же можна буде поспілкуватися з провідними агрономами з Нідерландів, які будуть проводити семінар і майстер-класи.
Вікторія Сумченко, Андрій Губін, Kurkul.com
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.