Протягом останніх кількох десятиліть помітна тенденція до мінімізації
використання гною на фермах. Хтось характеризує цю речовину у свіжому
вигляді як добриво з низькою поживною цінністю – більше шкоди, ніж
користі. Хтось у захваті від високих показників, властивих добре
перепрілому гною, проте абсолютно не сприймає свіжий гній.

Як завжди, правильне розуміння знаходиться десь між крайнощами.
Насправді гній має значно вищу цінність, ніж покаже його аналіз на вміст
азоту, фосфору та калію. За належного вмісту кальцію та магнію в ґрунті
рівні фосфату та калію зростуть на більшу кількість одиниць, ніж вона
визначена в результаті аналізу гною.

Варто зауважити, що гній містить не завжди помітні складники. Його
застосування вимагає аналізу, і якщо планується внесення великих
кількостей, краще зробити цей аналіз і восени, і навесні.

Гній допомагає вивільняти поживні речовини, вже присутні в ґрунті.
Це якраз той момент, який упускають багато виробників при обчисленні
кількості гною для внесення. Недоцільно застосовувати за середнім
значенням вмісту поживних речовин або тонн на гектар. Такий підхід надто
непередбачуваний. Спочатку слід визначити вміст азоту, фосфору і калію в
гною. Якщо маєте хороші показники щодо якості та його походження, можна
вносити гній на поле.

Зазвичай, якщо після внесення гною, власне, після збору хорошого
врожаю протестувати ґрунт, можна побачити, що культура поглинула значно
більше поживних речовин, ніж було внесено в ґрунт. Проте, за 1-3 роки вміст
деяких поживних речовин в ґрунті ще підвищиться.

Цей важливий момент постійно не враховується при визначенні точної
потреби в гною та його вартості, а також при прогнозуванні як прибутку, так
і можливої шкоди ґрунту. Доктор Вільям А. Альбрехт надав своє пояснення:
внесення гною стимулює мікробну активність, а також створює м'які
органічні кислоти, які звільняють раніше недоступні поживні речовини.
Таким чином вивільняється додатково калій, фосфати та деякі
мікроелементи.

Коли гній вноситься в ґрунт, з нього обов’язково надходять поживні
речовини, що містяться у свіжому матеріалі. Але водночас зі стимулюванням
мікробної активності у цьому ґрунті, утворюються м'які органічні кислоти, які реагують і вивільняють поживні речовини, необхідні рослинам. Таким
чином може відбуватись перетворення недоступних форм елементів у форми,
пригожі для поглинання культурою.

Однак слід враховувати одне застереження. Гній рідко коли підвищує
вміст доступного кальцію в ґрунті. Єдина умова, за якої можна очікувати
збільшення кількості доступного кальцію, – коли кальцій додається до
кормового раціону і частина його виходить з гноєм. Яскравим прикладом є
послід курей-несучок. Але завдяки гною можна значно покращити
доступність фосфатів і калію, більш ніж здатна рослина поглинути під час
росту (за умови, що інші показники в ґрунті на належних рівнях).

При внесенні гною чи компосту головне – не перестаратися. Надмірна
кількість нашкодить якості врожаю, але недостатня кількість зашкодить
росту. Згідно з традиційним правилом, на полях, де аналіз підтвердив
високий вміст фосфатів та/або калію, не повинно практикуватись безладне
застосування гною або компосту. Тільки за умови підтвердження, що ґрунт
готовий до більшого вмісту гною або компосту, слід розглядати їхнє
застосування. Також майте на увазі, коли гній або компост застосовували
неодноразово і раптом припинили, кількість азоту, що надходила з гною або
компосту, необхідно буде постачати з інших джерел, особливо для
сільськогосподарських культур з високими потребами в азоті.

Для кращої ефективності та доступності гній повинен бути швидко
зароблений (приораний). Його корисна дія для підвищення врожайності
сільськогосподарських культур знижується приблизно на 50% через 4 дні
зберігання на поверхні ґрунту.

Загалом не варто уникати застосування компосту і гною, адже від цього
добрива можна отримати більше, ніж витратитись на нього. Хоча з року в рік
ґрунт так підживлювати не можна, тому що тривале застосування створює
токсичне середовище у ґрунті. Різний гній вимагає різних норм внесення,
відповідно до потреб ґрунту. Тому так важливо постійно проводити
тестування та визначати поточні потреби та ймовірні проблеми.

Нагадуємо, про збалансування та удобрення ґрунтів задля забезпечення високої продуктивності різноманітних культур докладно розповість відомий у світі ґрунтознавець та агроном Ніл Кінсі під час науково-практичної конференції «Точне ґрунтознавство та управління зональністю полів», яка пройде в Києві 17-20 грудня. Долучайтесь! 

© Ніл Кінсі, 2019 р.