Наразі кожного жителя села можна назвати свого роду підприємцем, адже він обробляє землі, вирощує рослини та тримає худобу не тільки для задоволення своїх потреб, але і для отримання доходу від торгівлі. Проте найчастіше ціни, за якими він продає свою продукцію, набагато нижчі за ринкові. Одним зі способів отримання хорошого прибутку за плоди своєї праці є створення кооперативу. 

Український ринок молочних кооперативів ще досить молодий, проте невпинно набирає обертів, адже такі об'єднання сприяють не тільки збереженню й підвищенню якості продукції та просуванню її на ринку, але і стають основою для поліпшення добробуту сільського населення. Про те, як працюють сільськогосподарські кооперативи, які вигоди мають його члени, як проходить прийомка молока, його подальший збут і не тільки Kurkul.com розповів голова СОК «Молокодар» Богдан Зелений.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про свою діяльність. З чого вона починалась, чому вирішили обрати саме аграрний бізнес, і які труднощі були на старті вашої діяльності?

Діяльність кооперативу «Молокодар» почалась минулого року та була започаткована за підтримки агрохолдингу «МХП». Ми подавали заявку на участь у конкурсі «Село. Кроки до розвитку» від МХП, щоб за рахунок гранту створити кооператив і налагодити бізнес. Ця ідея виникла задовго до конкурсу, десь у 2015-2016 рр. Вже на той момент у нас в області діяв Канадський проєкт «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Реалізовувався він Львівською аграрною дорадчою службою — громадським об’єднанням, що спеціалізується на наданні дорадницьких послуг, а саме консультацій зі створення кооперативів, молочних сімейних ферм і т. п. Цей проєкт і зараз діє, але він розрахований на роботу суто з молочними сімейними фермами, а станом на 2016 р. ще працювали з облаштуванням культурних пасовищ, запровадженням доїння на пасовищах, організацією збору і збуту молока. На той час ми не змогли взяти в цьому проєкті участь із ряду причин, зокрема не було вирішено зі статусом земельних ділянок для пасовища. Попри все, ідея діяльності зі збору та збуту молока нас не покидала, тому, коли з'явилася можливість взяти участь у конкурсі від МХП, ми зупинилися на ідеї створення кооперативу, адже він має на меті соціальні дії, пов'язані з об’єднанням людей заради досягнення якоїсь спільної, скажімо, економічної вигоди. 

Kurkul.com: А звідки Ви дізналися про цей конкурс?

Богдан Зелений: Якщо не помиляюся, на нараді в департаменті агропромислового розвитку Львівської обласної адміністрації. Мене як голову організації було запрошено на презентацію обласної програми заходів на 2019 р. і, спілкуючись з сільським головою та з учасницею кооперативу з іншого району Львівської області, я дізнався про таку можливість.

Читати також: Кроки до розвитку: як цільові гранти змінюють бізнес у селі

Kurkul.com: Як виглядає кооператив зараз? Скільки в ньому членів, який обсяг виробленого молока, яке оснащення? 

Богдан Зелений: Наразі у нас нараховується 32 члени кооперативу, проте є також поки що неофіційно зареєстровані члени, які, наприклад, тільки починають здавати нам молоко, але ми вже запрошуємо їх на наші збори та рахуємося з їхньою думкою.

Обсяг виробленого молока наразі у нас невеликий, тому що безпосередньо ми почали його збір в кінці травня цього року, але були змушені тимчасово припинити діяльність через карантин. З двох запланованих молокоприймальних пунктів наразі задіяний тільки один. При функціонуванні одного молокоприймального пункту ми збирали 200 і більше літрів молока за один день прийому.

Зараз у нас є 2 павільйони для приймання молока, що оснащені двома холодильниками DeLaval, один з яких куплений за грантові кошти, а інший, так само, як і ці павільйони, нам надало в користування кооперативне об'єднання «Рівноправність», воно є нашим партнером, а також надаютьє методологічну консультаційну підтримку та допомагає вести бухгалтерію. 

Також маємо 3 доїльні апарати. Ми надали їх нашим членам, які мають 3 і більше корів, щоб покращити й спростити збір молока. Крім того, є 2 експрес-аналізатори, які дозволяють буквально за хвилину провести аналіз молока на наявність води, вмісту жиру і білка, а також визначити деякі інші параметри.

Kurkul.com: Як проходить перевірка молока, що приймається? Як визначається його клас і стандарти безпеки?

Богдан Зелений: До початку діяльності кооперативу ми проводили анкетування учасників, в якому пояснили вимоги до процесу збору та якості молока. Наприклад, пояснювали, чому не можна змішувати вечірнє і ранішнє молоко, як правильно охолоджувати вечірнє молоко, щоб воно не скисло, та як правильно доїти корову, щоб забезпечити мінімальне біологічне забруднення молока. 

Тож прийомка відбувається так: коли людина приносить молоко в молокоприймальний пункт, приймальниця в першу чергу перевіряє його на ознаки прокисання, особливо це стосується вечірнього молока. Аналіз відбувається на основі реакції кислотного середовища казеїну зі спиртом, відповідно, чим більша кислотність молока, тим швидше утворяться так звані «пластівці», тобто, простіше кажучи, воно згорнеться. Нагадаю, що нормальна кислотність молока вважається в межах 15 °Т, а якщо ж показник становить 21 °Т і більше — воно вважається кислим. Далі проводиться проба на вміст води та жиру в молоці, адже від цього залежить ціна 1 л продукту. 

До речі, наша приймальниця — це одна з учасниць кооперативу, яка пройшла навчання від кооперативного об’єднання «Рівноправність» і Львівської аграрної дорадчої служби.

Клас молока визначається вже на повній його партії. А розгорнутий аналіз молока, який включає визначення вмісту соматичних клітин, наприклад, ми робимо у Львівській аграрній дорадчій службі, а точніше, в їхній спеціалізованій лабораторії.

Читати також: Тетяна Турченкова: З гектара лаванди реально отримати мільйон гривень прибутку

Kurkul.com: Для збереження якості молока необхідно організовувати його швидке приймання з дотриманням стандартів безпеки. Розкажіть, будь ласка, як саме відбувається цей процес у вашому кооперативі?

Богдан Зелений: Насамперед проводиться ранкова прийомка, яка відбувається одразу після того, як люди подоїли корів, але взагалі за параметрами молоко мало б відстоятися хоча годину-дві для того, щоб воно охололо, адже це дозволить отримати об’єктивні результати аналізу. Разом із тим, вечірнє молоко так само можна здавати, але його треба правильно охолодити, щоб уникнути підкисання. Прийомка молока зазвичай відбувається кожного дня та займає приблизно 1,5 години.

Об’єм партії молока ми встановлювали, виходячи з обсягів холодильників і вимог закупівельника. Наразі для зменшення транспортних витрат ми домовилися поставляти партію молока об’ємом 500-600 л кожні 2-3 дні. Поки що у нас не такі великі обсяги молока на день — у межах 200-250 л, тобто везти невелику партію кожного дня на відстань 40 км не рентабельно.

Kurkul.com: Як відбувається зберігання партії молока до подальшого транспортування? Що відбувається з молоком після доставки до замовника? 

Богдан Зелений: Ми намагаємося витримувати температуру молока не більше 4 °С, і, крім того, воно постійно перемішується в холодильниках для рівномірного розподілення температури. Таким чином молоко зберігає якісні характеристики.

Далі, коли привозимо партію молока замовнику, відбувається ще один контроль якості, тобто, можна сказати, перевірка наших результатів незалежними експертами. Якоїсь суттєвої різниці між показниками наразі не було.

Kurkul.com: Як законодавчо оформляти такий бізнес та що для цього потрібно?

Богдан Зелений: Як я вже казав, у мене бізнес оформлений як кооператив. З юридичної точки зору, він надає послуги зі збуту та охолодження молока його членам. Тобто з кожним членом кооперативу підписується договір-доручення, згідно з яким людина доручає кооперативу своє молоко для його охолодження та подальшої реалізації. І, відповідно, кооператив повертає людям кошти за молоко, коли отримує гроші від закупівельника за надані послуги.

Kurkul.com: Яка загальна прибутковість такого бізнесу?

Богдан Зелений: Про загальну прибутковість важко казати, тому що це сезонний бізнес: кінець весни-початок літа — час найбільшого удою, а осінь-зима — найменшого. Відповідно, від обсягу збору молока залежить і прибутковість. Якби ми пропрацювали повний цикл, тобто рік збору молока і його збуту, то було б легше озвучити якісь цифри. 

Kurkul.com: Яку вигоду має селянин від такої співпраці? Скільки він отримує за літр молока?

Богдан Зелений: При формуванні кошторису ми намагаємось забезпечити максимальну ціну за літр молока. Можна сказати, що десь карантин зіграв нам на руку, адже торгівля була обмежена, і людям просто нікуди було збувати молоко, але навіть за таких досить складних умов ми намагались забезпечити найбільшу ціну, тобто максимально вигідні умови для селянина. Тож ми знайшли гарного закупівельника і змогли заплатити людям 8 грн за літр молока за умови масової частки жиру 3,4%. А якщо жирність молока була більшою, то і його вартість, відповідно, теж.

Kurkul.com: А яка тоді вигода для самого кооперативу? 

Богдан Зелений: В першу чергу ми прагнемо створити робочі місця в селі. Звичайно, у вартості кожного літра молока, яке ми збуваємо, закладені кошти за надання послуг кооперативу: ми отримуємо гривню на кожному літрі молока, а власник — 8 грн. Це той мінімум, який є достатнім для оплати послуг приймальниці і бухгалтера та для витрат на електроенергію й акумулювання оборотних коштів для оновлення обладнання. Але таку статтю витрат ми зможемо забезпечити за умови зростання обсягу молока.

Kurkul.com: Чи існує державна підтримка кооперативам такого типу?

Богдан Зелений: Так, зараз є така можливість як на державному рівні, так і на рівні місцевої програми Львівської обласної ради, яка успішно реалізовується обласним департаментом агропромислового розвитку. Програма підтримки сільгоспвиробників, а зокрема кооперативів, діє вже не перший рік, і ми вдячні за таку можливість, адже реально отримати до 70% відшкодування вартості придбаного обладнання, незалежно від країни його походження.

Kurkul.com: Ви отримували таку компенсацію за обладнання?

Богдан Зелений: Ми не подавали заявку на участь у цій програмі, адже минулого року скористалися іншим напрямком програми. Гранту у розмірі 50 тис. грн вистачило на погашення частини вартості холодильника, а решту обладнання, наприклад, експрес-аналізатори, доїльні апарати ми придбали за кошти, які отримали, як пільговий кредит. Він так само надається на конкурсній основі не тільки кооперативам, а й агровиробникам загалом. Сума такого кредиту може сягати 500 тис. грн. Ми теж подали заявку і отримали кредит на 3 роки з пільгою на перший рік виплат, тобто в перший рік ми не повертали ніяких коштів. Загалом ми отримали 152 тис. грн з обласного бюджету, і, власне, на них, грант МХП, і внесок нашої громадської організації у розмірі 120 тис. грн було придбано все необхідне обладнання. Тому твердо можу сказати, що існують реальні можливості для розвитку таких сільськогосподарських кооперативів.

Kurkul.com: Скільки робочих місць створює кооператив і яку соціальну цінність має такий проєкт? 

Богдан Зелений: Що стосується робочих місць, то плануємо запустити два молокоприймальні пункти в нашому і сусідньому селі та працевлаштувати ще двох приймальників. Про працевлаштування адміністративних осіб мова поки що не йде. Також в планах є найм осіб, які безпосередньо здійснювали б переробку молока. 

Соціальна складова кооперативу включає перерахування частини коштів від виручки на підтримання соціальних цілей нашої громади, наприклад, реалізацію різних ініціатив, проєктів у селах, де ми здійснюємо збір молока. Це навіть може бути підтримка місцевої футбольної команди. Крім того, кооператив є платником податку на загальних умовах. За цей час, враховуючи те, що робота була обмежена, ми сплачували податки.

Kurkul.com: Як взагалі прийшла ідея створити такий бізнес? Може, це якось пов’язано з фахом?

Богдан Зелений: У мене повна вища освіта, закінчив юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка у 2014 р. Така ідея давно назрівала, бо найбільшою проблемою для сіл на цей момент є створення робочих місць. Отже, щоб село просто не «вимерло», треба щось створювати та об’єднуватись. Звісно, ми можемо по-різному доводити свою думку, наприклад, перегородити дорогу. Але що це дасть? Якщо нічого не робити, то згодом не буде кому ходити по тих вулицях, всі виїдуть у міста, де є кращі умови та робота.

Kurkul.com: Що змінилося після виграшу гранту? Складно було брати участь у конкурсі?

Богдан Зелений: Для мене це був перший досвід складання бізнес-плану, тож ми залучили експерта, який надавав свої рекомендації та правки. Взагалі це був відкритий захід, де ми представляли свої ідеї компетентному журі, а вони обирали за певними ознаками найвдаліший та найкорисніший для громади проєкт.

Ми ще не досягли поставлених цілей та очікуваного результату, адже пройшло менше року з того моменту, як ми виграли грант. Крім того, наші плани скорегував карантин: в кінці березня довелось пригальмувати діяльність, бо ніхто не знав, як в умовах цієї пандемії взагалі працювати. 

Нам вдалось створити для громади можливість додаткового заробітку. Якщо чесно, то коли ми створювали цей проєкт, був великий ризик того, чи будуть нам здавати молоко та чи буде за короткий час формуватися достатня партія продукції, оскільки з кожним роком кількість корів у селі зменшується. Селяни не хочуть тримати худобу насамперед через низьку рентабельність. Зараз із цінами на молоко склалась доволі непроста ситуація, і нам пощастило знайти закупівельника, який продає молоко до дитячих садочків, шкіл, лікарень та ін. Проте карантин і у цій сфері створив проблеми: школи закрились, як і садки. Наразі нам пропонують ціну 5 грн/л і 50 коп. за послуги кооперативу. Це низька ціна, люди просто не готові здавати молоко за таких умов. 

Kurkul.com: Які плани маєте на майбутнє в коротко- та середньостроковій перспективі? 

Богдан Зелений: Навіть на 2-3 місяці важко озвучити якісь прогнози. Зараз чекаємо рішення про дозвіл діяльності дитячих садочків. Сподіваємося, що обласна комісія з питань екологічної безпеки його схвалить. Також маємо надію, що наш закупівельник відновить канали збуту і попередні ціни, тож і ми зможемо відновити приймання молока. 

Якщо говорити про загальну перспективу розвитку, то розглядаємо варіант власної переробки молока. Є члени кооперативу, які виявляють цікавість до того, щоб налагодити власну переробку молока, а саме в напрямку виготовлення м’яких, твердих сирів та інших побічних продуктів. Будемо сподіватися, що всілякі віруси більше не вноситимуть корективи в наші плани, то, можливо, це буде відбуватися ще й цього року.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2020 р.