Вчені визначили найкращий спосіб зберігання ріпаку
Вчені провели декілька досліджень щодо найкращого способу зберігання ріпаку, які показали дуже схожі результати. Повідомляє AgroTimes.
Для випробувань було взято три невеликих силоси діаметром 6 м, у яких ріпак зберігався протягом усієї зими й залишився на літо.
Кожен силос обладнали дев’ятьма сенсорами всередині насіннєвої маси, двома сенсорами у вільному просторі й одним біля аераційного вентилятора.
У першому силосі жодних маніпуляцій не проводили й залишили насіння у стані спокою. У другому виконали аерацію, щоб вирівняти температурний профіль.
У третьому силосі близько 20% вивантажили й повернули назад у верхню його частину, щоб вирівняти температуру всередині шляхом переміщення маси.
Читати за темою: Стан ріпаку в Україні в 2019 році
Моніторинг температури й відносної вологості почався на початку червня. Початковий аналіз показав, що ріпак був дуже сухим із середнім умістом вологи 6,5%, і дуже холодним.
Фермер вмикав вентилятори в усіх трьох силосах узимку, коли температура зовнішнього повітря становила -30 °C, тому насіння і влітку було доволі холодним (від -17 до -25 °С).
Моніторинг тривав протягом усього літа, й жодного разу не було помічено утворення гарячих точок або міграції вологи. Однак у другому й третьому силосах, де виконували аерацію та переміщення насіння, спостерігалися нестабільні умови.
Аерація спричинила прохід теплого повітря крізь дуже холодне насіння. Переміщення насіння в третьому силосі викликало опускання теплої маси в холодну середину.
В обох випадках стався контакт тепла з холодом, що досить часто може призводити до появи конденсату. Однак фактично нічого страшного не відбулося, бо ріпак був надто сухим, і зайвої вологи в силосах не було.
Навіть тепле зовнішнє повітря не принесло достатньо вологи, щоб те конденсувалася на холодному насінні.
Однак найстабільніші умови показав перший силос, бо не мав таких різких температурних переходів. Замість цього він мав великий, але поступовий температурний градієнт.
До кінця липня температура насіння все ще була нижчою за 0 °С у центрі силоса й поступово збільшувалася до 20-25 °С біля стінок.