Названо чинники успішного виходу вітчизняного насіння на ринок ЄС

Для забезпечення успішного виводу насіння вітчизняної селекції на європейський ринок необхідно запровадити низку системних заходів, спрямованих на посилення позицій саме українського насінництва.

Про це, коментуючи рішення, щодо визнання Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Зазначається, що наразі на території України функціонує вже вісім великих насіннєвих заводів «чисто» іноземних компаній, які виробляють насіння власної іноземної селекції.

«Робота одного насіннєвого заводу вартістю близько 100 млн доларів, що будується іноземними компаніями, забезпечує роботою лише 80-85 чоловік. Такий завод може виробити 500-600 тис. посівних одиниць насіння гібридної кукурудзи на загальну суму близько 0,9 млрд грн. З них — інтелектуальна складова може складати до 80%, тобто 0,7 млрд грн. Це й та додана вартість, з якої сплачуються податки і яка, на жаль, не буде належати українським селекції та насінництву», — уточнив учений.

Читати за темою: В Україні немає добре поставленої селекційно-насінницької роботи

Адже навіть після продажу за кордон, пояснив він, це насіння залишиться французьким, німецьким, чи швейцарським, і буде приносити прибутки в першу чергу іноземним компаніям. Інтелектуальна складова вирощеного ними на території України насіння завжди залишатиметься у власності іноземних держав.

«Україна може опинитися у ситуації Румунії, спрогнозував науковець. На території цієї країни іноземними компаніями вироблено багато насіння, але ніхто ніколи не називає Румунію найбільш передовою країною з великими селекційними досягненнями та насінництвом», — зауважив фахівець.

Крім того, на думку науковців Інституту аграрної економіки, на європейському ринку насіння діє дуже жорстка конкуренція, й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто не чекає. За своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, продаючи за кордон насіннєвий матеріал зазвичай за демпінговими цінами, а також у країни не найбільш якісного ведення насінництва.

«З існуючою відсталою матеріально-технічною базою, без державної підтримки селекційної галузі, без гідної заробітної плати селекціонерів Україна навряд чи зможе конкурувати з існуючими європейськими  виробниками та завоювати насіннєвий ринок ЄС», — підсумував Олександр Захарчук.

На його думку, для забезпечення успішного виводу насіння вітчизняної селекції на європейський ринок необхідно запровадити низку системних заходів, спрямованих на посилення позицій саме українського насінництва, зокрема:

• збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції;
• запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку за рахунок дії селекційних програм;
• визначити шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридного;
• розробити дієві механізми боротьби з фальсифікатом насіння.

«Лише запровадження в Україні цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку та охорона прав інтелектуальної власності на сорти рослин та насіння сприятиме виходу українських виробників на ринки країн — членів ЄС з насінням вітчизняної селекції», — підсумував Олександр Захарчук.