Понад 40% с/г земель в Україні можуть втратити родючість — дослідження

Концентрація великих масивів земель в одних руках призводить до розорювання українських ґрунтів та погіршення екологічної ситуації. Внаслідок посиленої с/г діяльності агрохолдингів частка ґрунтовиснажуючих культур — кукурудзи, соняшнику, ріпаку та сої — у посівах по всій Україні зросла на 2,7% з 2017 по 2020 рр.

Тепер ці культури займають більше половини посівних площ, що становить 40% всіх с/г земель України. Такий значний приріст може призвести до ще більш інтенсивної втрати ґрунтами родючості.

Про це йдеться в дослідженні «Вплив концентрації сільськогосподарських земель на суспільство та довкілля в Україні», яке виконали науковці з Інституту географії НАН України на замовлення ГО Екодія, інформує Zemelka.ua.

Згідно з дослідженням, найбільше збільшення частки ґрунтовиснажуючих культур, зокрема кукурудзи, спостерігається у Чернігівській, Сумській, Рівненській, Волинській та Львівській областях — на 6-9% за 2017-2020 рр. При цьому зменшення частки цих культур відбулося лише у 5 областях: Херсонській, Донецькій, Кіровоградській, Одеській та Запорізькій.

Читати за темою: Власники земельних ділянок щорічно втрачають тисячі гривень через відсутність ринку землі

Основна причина стрімкого збільшення посівних площ під ці культури — інтенсивна  сільськогосподарська діяльність аграрних компаній. Вони зацікавлені у вирощуванні більш прибуткових культур, якими є кукурудза, соняшник, ріпак та соя. У 2020 р. лише 10 найбільших агрохолдингів контролювали 2,66 млн га с/г земель. 

Наслідками такої «агресивної» сільськогосподарської діяльності є не лише зростання ризику деградації ґрунтів, а й імовірність погіршення якості ґрунтових і поверхневих вод, зникнення струмків та замулення малих річок, втрати біорізноманіття територій. 

«Для того, щоб запобігти таким небезпечним екологічним наслідкам, уряд та приватні компанії повинні сприяти впровадженню технології органічного сільського господарства, технології мінімального обробітку ґрунту (no-till), а також точного землеробства, яке зменшить витрати пестицидів та мінеральних добрив. Крім цього, Кабмін повинен розробити програму та план дій щодо виведення з інтенсивного використання вже деградовані землі», — стверджує Михайло Амосов, експерт із землекористування ГО Екодія.