Дослідження ґрунту на комплекс показників потрібно проводити мінімум раз на 2 роки — експерт
Ґрунт — основний виробничий ресурс аграрія, тому його стан необхідно постійно тримати на контролі. Після збору ярих культур необхідно обов’язково провести дослідження ґрунту на комплекс показників. Про це розповів науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков.
За його словами, дослідження ґрунту дозволяє вирішити ряд завдань, які стоять перед агровиробником, як-то: визначити забезпеченість поля елементами живлення, розробити/адаптувати систему живлення конкретної культури з огляду на особливості географічного розташування господарства, скоригувати сівозміну, раціоналізувати витрати на живлення посівів та, як наслідок, досягнути запланованої врожайності і отримати гідні прибутки.
Як зазначив фахівець, ґрунти мають базові показники, що можуть змінюватися протягом 2-3 років, залежно від інтенсивності технології вирощування. Це, в першу чергу, вміст калію та фосфору, мікроелементів тощо. Їх достатньо досліджувати принаймні раз на 2 роки. Натомість вміст азоту та сірки у ґрунті нестабільний і змінюється упродовж вегетації. А оскільки ці елементи відіграють важливу роль у розвитку культурних рослин, їх вміст варто контролювати частіше. Крім того, варто зважати й на кислотність ґрунту: вона залежить від багатьох чинників та прямо пропорційно впливає на врожайність культур.
«На засвоєння культурами поживних речовин із ґрунту та добрив значний вплив має реакція ґрунту — кисла чи лужна. Крім того, від неї значною мірою залежить мінералізація органічної речовини, доступність елементів живлення з внесених добрив та врожайність в загальному», — відзначив Сергій Сальніков.
Провівши дослідження не одної тисячі зразків ґрунту з усієї України, фахівці «Інституту здоров’я рослин» відзначають сумну статистику:
- понад 80% ґрунтів мають підвищену кислотність, і якщо раніше ця була проблема актуальною лише для північних регіонів, то на сьогодні це стосується майже всієї України;
- дедалі більше ґрунтів південної частини України відзначаються підвищеним вмістом лужних металів (натрію, хлоридів, сульфатів та гідрокарбонатів), і через непрофесійні підходи до іригації площі таких земель збільшуються;
- зменшення внесення органічних добрив, перехід до поверхневого обробітку ґрунту та інші чинники сприяють збільшенню у ґрунтах залишкових кількостей пестицидів, що вносилися в попередні роки.
Читати за темою: Фахівець розповів, чому важливо проводити осінню гербіцидну обробку озимих зернових
Відповідно, у випадку, якщо аграрій вводить в експлуатацію нові поля, доцільно додатково дослідити ґрунти на залишкову кількість пестицидів, оскільки немає жодної гарантії, які препарати застосовував попередній власник, і як це може вплинути на майбутні посіви. Те саме стосується й ділянок, рослини на яких без очевидних причин пригнічуються чи гинуть упродовж вегетації: причина може критися в післядії певних пестицидів.
Крім того, наголошує Сергій Сальніков, для якісного проведення дослідження ґрунту важливо правильно відібрати зразки: невеликі господарства цілком можуть впоратися з цим самотужки, в той час, як у випадку значних площ варто довірити справу професіоналам і замовити автоматизований відбір. Крім того, в комплексі із ґрунтами він рекомендує дослідити придбані добрива, щоб культури гарантовано отримали потрібне їм для реалізації потенціалу врожайності живлення.