Обсяги перевезення зерна через західні кордони можна збільшити мінімум удвічі — думка
Сухопутні логістичні хаби (сухі порти) від початку повномасштабного вторгнення допомогли експортувати значну кількість агропродукції за останні два роки. Водночас не всі резерви пропускної спроможності залізниці на кордоні використані, оскільки навантаження зернових вантажів на переходи нерівномірне.
Таку думку висловив директор ТОВ «АЛМЕЙДА ГРУП» Максим Волченко у спецпроєкті «Термінали на західному кордоні будують всюди, де є можливість — ринок про сухопутні шляхи експорту агропродукції» на Elevatorist.com.
За його словами, перевезення зерна в пікові періоди на Польщу через Ягодин та Мостиську виглядають на максимумі своїх можливостей. Однак, при організації налагодженої роботи контролюючих служб, інфраструктури та перевізників ці «максимальні» обсяги можна збільшити мінімум вдвічі.
Також Максим Вольченко додав, що деякі переходи «заточені» тільки на перевезення інших вантажів, а не аграрної продукції. Тому в них є потенціал і для перевантаження зерна.
«Прикордонний перехід Рава-Руська-Верхрата задіяний виключно на перевезенні глини та вугілля. За два роки війни через вказаний перехід не проїхало жодної тонни зернових вантажів. Також ми говоримо, що привабливим виглядає логістика зерна через Румунію. Так, але при цьому через прикордонний перехід Дяково-Халмеу перевозиться лише 1/10 частина українського агроекспорту», — пояснив директор ТОВ «АЛМЕЙДА ГРУП».
Проте не для всіх інвестиції в прикордонну інфраструктуру виглядають привабливо в перспективі.
Читати за темою: Сухі порти перетворяться в майданчики трейдингу — думка
Як додав комерційний директор компанії Михайло Кудухашвілі, практично на всіх залізничних «стиках» з ЄС є по декілька терміналів.
«На сьогодні або будуються, або вже побудовані по 2-3, а то й по 4 термінали практично на кожному «стику», як на території Україні, так і на суміжних територіях країн ЄС. Відсотків 70 із них побудовані вже після повномасштабного вторгнення», — зазначив Михайло Кудухашвілі.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2024 р.