Роль селян-пайовиків у наповненні внутрішнього ринку сільгосппродукції

Владі досі вдавалося ігнорувати селян-одноосібників. Селяни, яким вдалося розжитися правом власності на сільгоспземлю зараз вимушені здавати свої землі в оренду. Головною причиною такого становища є відсутність умов для ведення малого агробізнесу. Але не всі власники паїв пішли за течією. Все ж є й такі, які вивели свої землі з загальних площ та пішли проти течії. Вони прийняли рішення самостійно господарювати на своїх землях, пише «Дзеркало тижня».

Якщо у 90-х роках влада не дозволяла пайовикам виходити зі своєю землею з загальних територій, то сьогодні вони просто намагаються не звертати увагу на них. Напевно, вони мають сподівання, що рано чи пізно одноосібники змінять своє ставлення та припинять обробляти свої землі. Таким чином і їхні спадкоємці будуть здавати паї в оренду.

Але з кожним днем не зважати на пайовиків стає все складніше. По-перше, співтовариство селян починає займати позиції в наповненні внутрішнього ринку. По-друге, наявність таких господарств дозволяє будувати агробізнес в Україні за європейським зразком. В такому бізнесі основними є ті сільські господарі, які проживають поряд зі своєю землею та самостійно її обробляють, а не ті хто керує землями дистанційно.

Незважаючи на всі перешкоди, внесок селян-пайовиків у забезпечення українців якісними товарами сільгоспвиробництва зростає. Більшість селян намагаються створювати власні фермерські господарства.

Щодо офіційної статистики, то пайовиків-одноосібників у ній не видно. Показники цього сегменту зазначаються як «господарства населення», куди включили тих, хто обробляє 5,10,20 га і тих, хто працює на власних присадибних чи дачних ділянках з метою самозабезпечення.

Незважаючи на всі негативні нюанси, внесок селян-пайовиків у наповнення внутрішнього ринку є значним. Крім внутрішнього ринку пайовики починають завойовувати місця в експортних поставка зерна та соняшника.