В НААН пояснили структуру «заробітків» на своїх землях

Землі аграрної науки використовуються в першу чергу для науково-дослідної діяльності, а не для заробляння коштів. Про це заявив в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало.

Ярослав Гадзало пояснив чому відрізняється економічна ефективність використання земель Академії та приватного бізнесу.

«Коли порівнюють ефективність земель НААН із бізнесовими структурами, то автори лукавлять. Адже останні вирощують так звані бізнес-культури: соняшник, сою, ріпак, більшість не утримує худобу, тому їхня ефективність вища. А перше й основне для нас: землі у розпорядженні НААН використовуються для науково-дослідної діяльності, що є не способом заробляння коштів, а нарощенням інноваційного потенціалу АПК», — наголосив він.

Крім того, за словами президента НААН, є ще ряд інших факторів.

«Друге — 11 господарств із системи НААН працюють неефективно через те, що ними керують арбітражні керівники. Тобто, ми не маємо на них прямого впливу. А це близько 70 тис. га земель, котрі випали з управління та обороту Академії. За рештою земель, які перебувають у обробітку, ситуація наступна: з 364 тис. га землі у 2016 р. ми сплатили 740 млн грн податків і зборів, а цього року очікується близько 850 млн грн», — пояснює він.

Якщо ж адекватно порівнювати дані економічного зиску від обробітку земель аграрної науки та решти с/г земель в країні, то вимальовується інша картина.

«Порівняймо з агросектором загалом: 32 млн га землі перебуває в обробітку. Без урахування лісового та водного господарства, загальна сума сплачених податків — близько 25 млрд грн, а тепер розділіть на 32 млн га землі – майже 1000 грн на 1 га, підприємства Академії сплачують близько 2000 грн! Тобто, йдеться про великі об’єми вироблення сертифікованого насіння, племінного молодняка, іншої, інтелектуальної продукції; прозору діяльність Академії та чесну сплату податків до бюджету», — підсумував Ярослав Гадзало.