Ті, хто займається вирощуванням томатів, баклажанів, перцю та картоплі, певно, не раз шукали ефективні способи та засоби для контролю цього підступного шкідника — томатної молі. Здебільшого, вона широко вона відома як південноамериканська томатна міль, американський томатний точильщик або тута абсолюта (Tuta absoluta).
Часто цього шкідника називають мінуючою міллю, бо личинки пошкоджують листки, стебла й плоди овочевих культур і відкладають там продукти своєї життєдіяльності, ніби «міни».
Експерти компанії ФМС Україна детально розповіли, як насправді виглядає південноамериканська томатна міль, як виявити пошкодження від неї та які методи профілактики й контролю нині є найбільш дієвими у цій нелегкій справі.
Південноамериканська томатна міль (мінуюча міль, тута абсолюта) — це шкідник, який заселяє і харчується листям, стеблами та плодами культур родини Пасльонові у будь-якій фазі їх розвитку.
Батьківщиною томатної молі (T. absoluta) є регіони Центральної і Південної Америки.
Читати за темою: Боротьба зі шкідниками — захист томатів і капусти відкритого та закритого ґрунту
• Життєвий цикл: 24-38 діб;
• 12 поколінь на рік;
• У середньому самка відкладає 250-300 яєць;
• Личинка «мінує» мезофільні тканини листка;
• Личинка проходить чотири стадії розвитку;
• Заляльковування проходить у ґрунті, рідше на листі;
• Переважно розвивається на томатах, але може вражати й інші пасльонові;
• Мінімальна температура виходу з діапаузи +4 °C і тривалість стадій розвитку шкідника суттєво залежить від температури повітря.
Згідно з опублікованими даними, дорослі особини томатної молі були ідентифіковані на відстані понад 10 км від томатного поля, що свідчить про високий потенціал міграції на великі відстані та розширення ареалу, шляхом самостійного перельоту або з потоками повітряних мас. Швидкість розселення популяцій шкідника за рік може сягати 60-80 км.
В Україні цього небезпечного шкідника вперше помітили 2011 року у Криму в теплицях, де вирощували томати, потім на томатних полях відкритого ґрунту. Поступово томатна міль мігрувала й розмножилася на північ до Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей та вже з'явилася на Дніпропетровщині.
Південноамериканська томатна міль має високу інтенсивність живлення з подальшою репродукцією. Загалом, може пошкоджувати всі наземні частини рослин томатів. Мінування листкових пластин шкідником спричиняє прямі економічні втрати, які можуть сягати від 35% до 100%, особливо при високій щільності популяції фітофага, тому без проведення своєчасних заходів захисту рослина може повністю загинути.
Гусінь рухається на досить значну відстань від яйця після виходу з нього (особливо якщо яйця були відкладені групою), а потім поступово починає живитись епідермісом рослини.
Читати ще: Як діють брасиностероїди при обробці посівів
Гусінь живиться лише паренхімою листків, виїдаючи дуже вузький прямий отвір (приблизно 0,2 мм шириною), який спочатку складно помітити. Через 5-10 мм тунель починає різко розширюватися, стає звивистим і зазвичай завершується однією великою круглою камерою (площею від 2,0 до 2,5 см²), від якої часто відгалужуються кілька коротких ходів.
Якщо розмістити листок перед світлом і подивитися, то гранульовані екскременти личинки завжди просвічуються між верхнім і нижнім епідермісом листка. Якщо щільність популяції дуже висока, кілька ходів часто можуть зливатися. У цьому випадку, якщо доступної поверхні листя недостатньо для всіх гусениць, вони залишають свої перші ходи, шукаючи інших доступних поверхонь для завершення свого розвитку.
Плоди також можуть ушкоджуватись на будь-якому етапі розвитку. При ушкодженні на ранніх стадіях, розвиток плоду зупиняється, він не може рости або зазнає серйозних деформацій (придушення, вм’ятини тощо).
Після ушкодження плоди часто уражують збудники хвороб, які спричиняють гниття всього плоду від зони мінування, змушуючи гусінь шкідника виходити на пошуки здорових плодів. Новонароджені личинки живляться листям до переміщення на плоди.
Фермерам потрібно запровадити на виробництві жорсткі карантинні заходи, у тому числі слід уникати підозрілої тари та пакування.
Крім того, експерти радять дезінфікувати тару на території господарства перед потраплянням її на поля чи у теплиці.
Читати за темою: Перспективні сорти картоплі в Україні — описи новинок 2020 року
Потрібно щодня обстежувати плантації томатів чи інших пасльонових культур для виявлення пошкоджень. Варто звертати особливу увагу на верхній і середній яруси рослин, які зазвичай заселяє шкідник.
Також можна встановлювати феромонні пастки за два тижні до висаджування томатів для перевірки наявності імаго молі на всіх етапах вирощування томатів, збору врожаю, упаковки та в місцях продажу (на складах).
При виявленні в пастках імаго томатної молі необхідно терміново розпочати їхній масовий вилов за допомогою феромонних пасток та провести комплекс захисних заходів.
При застосуванні біологічного захисту рослин використовують комах-паразитів або хижаків, які є природними ворогами для цих шкідників і знищують її на різних стадіях розвитку.
Хижаки
Серед хижаків, які знищують декілька видів шкідливих комах на різних стадіях розвитку, найчастіше відзначають клопів сліпняків із підроду Heteroptera, особливо Macrolophus pygmaeus, M. fuliginosus, Dicyphus spp. і Nesidiocoris tenuis. Ці комахи є надзвичайно активними ентомофагами личинок томатної молі.
Читати також: Вирощування овочів і розсади на Кременчуцькій овочевій фабриці
Крихітні розміри і висока рухливість цих клопів дозволяють їм інтенсивно переміщуватися в пошкоджених рослинах у пошуках не тільки яєць, а й гусениць, які зазвичай зазнають нападу поза межами мін.
До інших хижаків підвиду Heteroptera, яких періодично виявляють, належать також клопи-мисливці, зазвичай крупніші, ніж згадані вище хижаки (7-10 мм), і тому здатні полювати на більш розвинених личинок і лялечок. Кліщі Amblyseius також почали поїдати томатну міль, зокрема яйця.
Дослідження, проведені в 2009 і 2010 роках на полях томатів у провінції Кампанії (Італія), підтвердили наявність хижаків, особливо Macrolophus spp., Nesidiocoris tenuis, Dicyphus errans і Orius sp.
Паразитоїди
Що стосується паразитоїдів (паразити, які завершують свій розвиток за рахунок одного господаря і прив’язуються до одного чи кількох аналогічних видів), серед них часто зустрічаються деякі перетинчастокрилі трихограмматиди з роду Trichogramma, які, найімовірніше, живляться яйцями томатної молі. Іншими виявленими паразитоїдами є деякі евлофіди виду Necremnus, Hemiptarsenus і Pnigalio, а також, рідше, Ichneumonidae (Diadegma).
Для хімічного контролю томатів та інших пасльонових фермери давно й успішно використовують низку зареєстрованих інсектицидів, наприклад, Верімарк® та Ексірель®.
Обидва інсектициди є представниками найновішої хімічної групи — антраніламіди. Крім того, з-поміж інших вони відрізняються безпечністю для культур вирощування, а також толерантністю до корисних комах, зокрема комах-запилювачів (бджоли, джмелі), що дуже важливо при формуванні систем захисту в різних тепличних (і не тільки) господарствах.
Читати за темою: Працюємо на винограднику в умовах посухи
Інсектицид Верімарк® застосовують на ранньому етапі розвитку овочів — етапі вирощування розсади (замочування, проливання розсади перед висаджуванням) або появи сходів при прямому посіві у ґрунт. Це важливо, бо вже на ранніх фазах розвитку розсада томатів стає привабливим об’єктом для небезпечних шкідників. А такий інсектицид, як Ексірель®, допомагає фермерам захищати рослини від шкідливих комах впродовж вегетації.
Традиційно інсектицид Верімарк® застосовують для замочування розсади овочів у касетах чи розсадних ящиках перед висаджуванням у поле або теплиці, за три доби до цієї операції.
Замочування, промивання (проливання) розсади овочевих культур у відповідній фазі розвитку (2-5 листків) захищає рослини від широкого спектру шкідників завдяки високій системній дії цього препарату.
Для приготування робочого розчину необхідно розчинити Верімарк® у 2-3 л води, а далі замочити або пролити ним розсаду в касетах із нормою витрати 20 мл (для томатів) інсектициду на 1000 рослин.
«Важливим моментом при плануванні замочування розсади є саме кількість інсектициду чи робочого розчину на 1 тис. рослин. Це важливо для рівномірного розподілу діючої речовини, оскільки при вирощуванні розсади овочівники використовують посівні касети з різною кількістю чарунок. Відповідно, їх кількість суттєво впливає на об’єм робочого розчину для замочування касет/посівних ящиків», — звертає увагу експерт ФМС Україна.
Ще один важливий момент, як зазначають експерти ФМС Україна, агровиробникам потрібно контролювати, аби після замочування розсади вологоємність субстрату разом із кореневою системою становила 100% ввібраного робочого розчину. Після такої обробки фахівці радять перенести полив розсади до ранку наступної доби для повного поглинання рослиною діючої речовини Верімарк®.
При цьому, багато фермерів відмічали: при застосуванні інсектициду краще вкорінюються молоді рослини. Крім того, така схема додатково забезпечує захист овочевих культур від вірусних хвороб, що переносяться сисними шкідниками.
Читати також: Що потрібно знати про пестициди, перш ніж відкрити каністру
Загалом, інсектицид Верімарк® компанії FMC захищає кореневу систему рослини до точки росту та нового приросту впродовж 4 тижнів. Саме такий комплексний підхід допомагає рослинам легше пережити будь-які стреси, напади шкідників, а самим овочівникам — отримати високий стандартизований врожай культури належної якості.
Інсектицид Ексірель® ефективно використовують для захисту томатів від південноамериканської томатної молі.
Норма інсектициду становить 0,5-1,0 л/га. Норма витрат залежить від виду шкідника та його популяції. Для досягнення ефективного контролю, інсектицид Ексірель® потрібно застосовувати двома послідовними обприскуваннями вегетативної маси рослин з інтервалом 10-12 днів.
Оптимально застосувати такий інсектицид на початкових фазах розвитку культури і при ранній появі шкідників (що дуже важливо). Препарат викликає швидку зупинку живлення шкідників та унеможливлює пошкодження ними культур. Для отримання високої ефективності, особливо проти сисної групи шкідників, до інсектициду Ексірель® потрібно обов'язково додавати ад'ювант на основі рослинної олії Кодасайд у нормі 2,0 л/га, що дозволяє препарату краще закріпитися на обробленій поверхні рослин.
Важливо звернути увагу на те, що перед приготуванням робочого розчину з інсектицидами Верімарк® та Ексірель® необхідно перевірити рН води, яка буде використана для цього розчину. Адже, інсектициди є стабільними та максимально зберігають свої властивості, коли рівень кислотності робочого розчину — 5-6, <7pH. Отож, якщо є необхідність, варто додавати кислотні буфери.
Основними агротехнічними заходами в разі появи томатної молі на плантації мають бути: регулярний і чіткий моніторинг за допомогою феромонних пасток, жорсткий карантин, дотримання сівозміни.
Як і у випадку інших високопродуктивних шкідників томатів (наприклад, нічниці Spodoptera littoralis Boisduval), краще контролювати розвиток мінуючої томатної молі з самого початку, щоб запобігти надмірному її розмноженню.
Наприклад, у регіонах Південної Італії найбільше дорослих особин південноамериканської томатної молі фермери фіксують із настанням весни (або навіть раніше у теплицях). Популяція зазвичай зростає впродовж літа-осені, після чого відбувається поступове скорочення відповідно до зниження температури повітря.
Тому в теплицях та на полях у березні-квітні необхідно розмістити засоби для моніторингу льоту і постійного спостереження за посівами. Це дозволить виявити перші прояви активності, а отже, якомога швидше застосувати дозволені для використання інсектициди.
Пастки на основі статевих феромонів самиць є найбільш ефективною системою прогнозу та моніторингу для ідентифікації шкідливих комах.
Досить дієвим способом уникнути потенційної інвазії шкідників є знищення небажаної рослинності (особливо пасльону чорного Solanum nigrum), яка може стати альтернативними джерелами живлення томатної молі як у відкритому ґрунті, так і у теплицях.
Ротація культур також допоможе перервати життєвий цикл комах. А от механічна обробка ґрунту завжди буде відмінним рішенням для знищення лялечок у ньому.
Читати за темою: Підводні камені гербіцидного захисту — критерії вибору під культури та умови
Враховуючи те, що дорослі особини південноамериканської томатної молі можуть розмножуватися на залишках попередніх культур, необхідні інші заходи:
• використання здорового посадкового матеріалу;
• ретельне видалення пошкодженого листя;
• швидке видалення всіх заражених органів рослин та їх спалення;
• дезінфекція ґрунту, включаючи літню соляризацію, з метою знищення лялечок і гусені;
• мульчування під пластиком для запобігання потраплянню лялечок у ґрунт;
• контроль місцевих городів, які можуть виявитися небезпечними накопичувачами і розсадниками цього шкідника.
Значно зменшити ризик потрапляння дорослих особин із вулиці дозволять захисні бар’єри, у тому числі спеціальні сітки, подвійні двері та інші подібні пристрої.
Проте для максимальної ефективності теплиці мають бути ідеально закритими, особливо вночі, коли вилітають метелики. При цьому принаймні одна пастка повинна завжди бути активною.
Особливу увагу слід приділити системі освітлення, бо лампи приваблюють лускокрилих. Фермеру варто підібрати таке світло, щоб воно не було надто привабливим для метеликів, особливо в темну пору.
Шкідники-фітофаги, зокрема південноамериканська томатна міль, з високою репродуктивною здатністю і коротким біологічним циклом, мають високий ризик виникнення резистентності до інсектицидів.
Цей ризик істотно збільшується, якщо контроль шкідників обмежується виключно хімічним методом, оскільки фермерам доступний невеликий асортимент ефективних інсектицидів. Такі умови зазвичай спричиняють швидке зростання кількості обприскувань, а отже, збільшення резистентності томатної молі.
Так, наприклад, у Латинській Америці впродовж кількох десятиліть застосовували обмежений асортимент інсектицидів, що призвело до утворення популяцій Tuta, стійких до певних груп інсектицидів з однаковим механізмом дії (MoA).
© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.