Раніше ми вже розповідали про сорти ожини, на які варто звернути увагу фермерам, що хочуть почати вирощування ожини, як бізнес. У новому матеріалі поговоримо про особливості технології вирощування. Розглянемо вибір ділянки, які оптимальні параметри для ґрунту і води. А також розкажемо про найпростіші види шпалер, притінення, укриття на зиму. 

Про це все розказав фермер Олександр Ткачов під час вебінару, організованого Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку «MEDA».

Ґрунт і його параметри

Ожина росте на всіх ґрунтах: піщаних, глинистих і на чорноземах. Піски не такі багаті на поживні речовини. Цей ґрунт потрібно підживлювати, вносити більше добрив і поливати, адже вода відразу йде нижче у ґрунт, і потрібно збільшувати норми та площу поливу. Глинисті ґрунти потрібно поливати так, щоб не було заболочування. Корені мають дихати, щоб рослина не пригнічувалась.

Одним з важливих параметрів ґрунту є його pH — рівень кислотності. Вимірюється цей показник від 0 до 14, де 0 — абсолютна кислота, 14 — абсолютний луг. Оптимальний коридор pH для ожини коливається десь на рівні 5,5-6,5, але якщо значення відрізняються, це теж не є критичним. Для прикладу, у ґрунті з pH 7,5, його треба нівелювати тим, що з кожною фертигацією додавати ортофосфорну або азотну кислоту. У залежності від фази росту і потреб рослини. Тим самим постійно окислюється коренева частина рослини й вирощування стає більш сприятливим.

Читати першу частину: Сорти ожини, на які варто звернути увагу, якщо ви хочете на ній заробити

Якщо ґрунт матиме вкрай неправильний pH, блокуватимуться деякі речовини для рослини. Тобто речовини у ґрунті є, але для ожини вони будуть недоступні. Вона буде «хлорозити», пригнічуватися і не розкривати свій потенціал, може, навіть, загинути.

Тепер ЄС — це рівень вмісту солей на одиницю об’єму води. Оптимальне значення для ожини десь 0,4-0,6 і чим вище воно, тим складніше ожині поглинати поживні речовини, у тому числі воду. Тому це значення теж потрібно контролювати.

Обираючи поливну воду і ґрунт, у першу чергу потрібно зробити агрохімічний аналіз, який дасть, хоча б приблизно, поняття про важливі параметри. Якщо говорити про ґрунт, аналіз дасть розуміння, які поживні речовини у дефіциті, які у надлишку, на що робити ставку при складанні плану підживлення. Без аналізу, якщо говорити про промислове виробництво, виробник буде діяти всліпу.

Вода для поливу

Обираючи воду для поливу, потрібно визначитися із джерелом. Це може бути озеро, ріка, або зрошувальний канал. Як правило вода з таких джерел є більш сприятлива, ніж зі свердловини — закритого джерела. Чому? Тому, що вода з відкритої водойми має, як правило, правильний pH — вона м'яка, має поживні рештки, що є певною мірою підживленням.

Читати за темою: Ірина Кухтіна: На ягідному ринку немає компаній-гігантів

Якщо відкритого джерела немає, а є свердловина, варто робити аналіз. Часто вода зі свердловини, має багато солей і насичена залізом. Вона може бути холодна і при поливі у спеку велика різниця температур при зрошенні спричиняє стрес для рослин. При засоленості води потрібно ставити очищення — зворотний осмос, або шукати інше джерело. 

Вибір шпалер

Вся ожина, незалежно від того, пряма чи сланка, потребує шпалери. Найпростіші — це одноплощинна і двоплощинна. Плюс першої шпалери — простота конструкції. Стовпи ставляться з кроком 6-8 м на них 4 дроти, перший за 50 см від землі. 

Якщо говорити про догляд за рослинами, то на такій шпалері він буде не такий зручний. У середньому на кущі 6 лоз плодоношення, які будуть родити у цьому році й 6 лоз заміщення. Відстань між кущами близько метра, тобто на одному погонному метрі приблизно 12 лоз. Розмістити, підв’язати, поставити у правильне положення на такій простій шпалері непросто, але можливо. Кожен вибирає як йому ліпше, як йому простіше.

Читати також: Теплиці й тунелі для ягід — переваги закритого ґрунту

Двоплощинна шпалера має 3-4 планки. У такому випадку конструкція більш складна, потрібно більше дроту, але з нею легше працювати з кущем. Всі зелені операції проходять легше: підв’язки, обрізки, вирізки лози. Також при таких шпалерах немає загущення, більша провітрюваність, менше спалахів хвороб. Двоплощинна шпалера має свої мінуси. Якщо ви на північних територіях, де необхідно вкривати ожину, то витягувати лози, які потрібно вкривати взимку, з такої конструкції дещо складніше, ніж з одноплощинної. Але тут потрібно вибирати вже самому, що легше — вкрити на зиму чи цілий сезон мучитися з одноплощинною шпалерою.

Ми пару років вирощували на одноплощинній шпалері. Але цієї зими ми переробили наші стовпи на двоплощинну конструкцію. З нею працювати більш комфортно.

Притінення та укриття на зиму

Притінення актуальне на південних територіях. Ожина «горить» при температурі понад 30 °C. Реальні втрати, якщо кущі знаходяться під відкритим сонцем приблизно 10-15% часу. Ягода печеться, псується, її продавати вже не можна. Для притінення перш за все використовують сітку з характеристиками притінення 50-60%.

Читати ще: Дайджест перспективних ягідних культур: від класики до новинок

На північних територіях все-таки рекомендовано ожину вкривати на зиму. Це можна робити різними способами. Можна соломою вкрити, зробити тунелі і натягнути плівку чи якесь агроволокно, можна землею. Є варіанти де просто лозу зняли, в пучок взяли, обмотали агроволокном якимсь. Тобто варіанти різні, кожен вибирає те, що йому ближче. Але на північних територіях вкривати все-таки бажано.

© Kurkul.com, 2021 р.