За статистикою, станом на квітень, сільгоспвиробникам не вистачає понад 40 тис. т пального для посівної. Від аграріїв надійшло понад 4 тисячі заявок на платформу agrostatus.org, створену на початку березня поточного року Міністерством аграрної політики та продовольства України. Але наразі питання забезпечення пальним ще чекає вирішення. 

До 24 лютого українська нафтопереробна галузь жила коштом імпорту з росії, білорусі (75%) та морського постачання (10%). Після початку війни вітчизняний ринок нафтопродуктів вимушено перейшов на нові рейки, завдяки Кременчуцькому НПЗ та імпорту з країн Європейського Союзу, Україна змогла більш менш забезпечити себе пальним. Та щойно ми оговтались від першочергового шоку, окупанти завдали ракетний удар по останньому працюючому в країні НПЗ, і після його зупинки ситуація змінилась у гіршу сторону. Ми промоніторили ситуацію і звернулися до експертів ринку, щоб розібратися з причинами нестачі пального і спробувати дати рекомендації, як її подолати.

Де шукати пальне для посівної?

Наразі, як зазначає Сергій Куюн, активізувався автомобільний імпорт. Так вперше був відмічений імпорт бензину з Німеччини. Також, Україна вже чекає нафтопродукти з Нідерландів та Бельгії. Проблема у тому, що багато машинами не завезеш.

«Напруга за всіма видами пального, але по дизелю вона виглядає найбільшою. Своє слово сказав й попит з боку аграріїв. Хоча за всіма ознаками він менший, ніж очікувалось. Мені невідомі випадки, щоб хтось не зміг купити пальне, або щоб десь були черги з бензовозів. Серед версій – наявні в фермерів стоки пального, скорочення посівних робіт, вибір на користь менш «примхливих» культур та спрощення технологій з метою економії пального та добрив», — говорить Сергій Куюн.

Він також додав, що трейдери працюють як одне ціле. Якщо один знайшов можливість придбати партію, то її розподіляють серед інших аби наповнити ринок пальним. Змінилася логістика, географія споживання, доступ до окремих ресурсів був втрачений.

«Стосовно дизпалива, після першої атаки на Кременчуцький переробний завод, не було великої пропозиції дизелю Євро-5, лише Євро-4. Після другої атаки, що була на Великдень, зараз скоротилася пропозиція і на дизель Євро-4. Але для нашої техніки потрібен дизель Євро-5», — зазначив керівник СФГ «Астра» Роман Горобець.

Він додав, що вони, як альтернативу, будуть постачати пальне із Литви.

«Ми спілкували з імпортерами пального з Литви, воно доступне. Але потрібно чекати 2-3 тижні на один бензовоз. У нашому бізнесі важливим є закуповувати все наперед. Зараз ми думаємо, як забезпечити господарство дизпальним на період збиральної компанії, яка розпочнеться, якщо все буде добре у липні. На посівну ми все купили, до початку війни», — додав Роман Горобець.

За його словами, замовити пальне не проблема, але постачання з ЄС є значно дорожчими. Попит на нафтопродукти з нового напрямку провокує підвищення диференціалів європейськими трейдерами. 

У Кабінеті Міністрів обіцяють, що впродовж наступних 7 днів дефіцит буде ліквідований, оскільки оператори мають законтрактовані обсяги на території Західної Європи. І зараз вирішується питання їх завезення на територію України.

«Очікується незначне подорожчання нафтопродуктів – це пов’язано насамперед з більшою ціною логістики, через складні маршрути та використання кількох видів транспорту. Раніше ми ухвалили рішення, що суттєво зменшило вплив на економіку різкого подорожчання нафтопродуктів на світових ринках. Зокрема ми скасували акциз та зменшили ПДВ з 20% до 7%», — зазначає на своїй сторінці у Фейсбук міністр економіки України Юля Свириденко. 

Ціна на пальне сьогодні

Як, зазначає Сергій Куюн, уряд продовжує держрегулювання цін на пальне, яке через дефіцит дає зворотний ефект. Встановлена ціна є, але нема продукту. Як у радянському магазині.

«Будемо сподіватись, що ми просто не все знаємо, а в уряді знають більше й роблять те, що треба», — говорить Сергій Куюн. 

Також він додає, що вже 27 квітня, найбільша автозаправна мережа країни, що належить групі «Приват», підвищила ціни на пальне понад граничний рівень, встановлений урядом. Такий крок ринкового лідера дуже симптоматичний. Враховуючи, що імпортних постачань він не має, а торгує продуктом виключно Кременчуцького НПЗ, це свідчить про зменшення запасів (що не дивно, враховуючи зупинку заводу на початку квітня).

«Національні мережі вочевидь утримаються від порушень цінової дисципліни. Але через дефіцит та неможливість «потрапити» під регульовані ціни вільний продаж пального буде скорочуватись, перетікаючи у «безготівкову» площину. Тобто бізнес, кому дуже треба, матиме змогу придбати пальне. Хоча ліміти при заправці будуть діяти й для них», — пише Сергій Куюн. 

Станом на 30 квітня, у гурті ціна на дизпальне стартує з 40 грн/л та закінчується на 55 грн/л. Пропозицій небагато, але вони є. Але гранична «урядова» ціна для АЗС – ті ж самі 39,5. На несистемних станціях на обмеження почали забивати, але ціни там доходять до 55 грн/л. Проте без обмежень по літражу. 

«Коли продукт є через раз, говорити про прогноз цін якось дивно. Проте, залишаємось орієнтовані на світові ціни, які хоч й продовжують коливатись, але, здається, намацали якийсь коридор. Зашморг на шиї російського нафтового експорту буде ще тримати світ у напрузі, поки ОПЕК не скінчить корчити з себе ображеного й не почне давати на ринок більше нафти. До того часу очікуємо збільшення видобутку США та іншими країнами з високою собівартістю виробництва вуглеводнів», — зазначає Сергій Куюн.

Скільки коштує імпорт дизелю із-за кордону

Зараз фермери шукають, як найдешевше придбати це пальне. І тут багато з них користуються послугами фірм-постачальників. Як АЗС, так і приватні фірми по передзамовленні та з внесенням авансу обіцяють завезти дизель з Литви чи Польщі. Ми обдзвонили кілька таких. Більшість дали відповідь, що наразі шукають місця закупівлі, оскільки майже все те, що можуть гуртовим шляхом продати країни-сусіди законтрактовано. Тільки одна компанія дала відповідь:

«Так, підписуємо договір і через тиждень румунський дизель Євро-5 у вас. Приблизна вартість — 55 грн/л». 

Така ціна звичайно шокувала. Та чи дешевше буде самостійно його привезти? Тому виключаючи всі додаткові витрати та отримання дозволів ми підрахували базові витрати на таку доставку.

Як бачимо, ціна приватної компанії-постачальника виявилась прийнятною. Оскільки врахувавши тільки базові витрати та гуртову вартість на НПЗ з ближнього зарубіжжя ми отримаємо практичну таку ж ціну. Нагадаємо, що знайти вільне пальне це також квест.

Наступна проблема це вироблення всіх потрібних документів. Більшість з них виробляє власник орендованого транспорту. Але якщо ви особисто володієте такою технікою, то це все «впаде на ваші плечі».

Попри це пальне, яке і в Європі невпинно дорожчає, — стратегічний матеріал і деякі країни вводять обмеження на його вивіз. 

«Наразі дозволи на виїзд наших бензовозів — мізерні. Такі обмеження запровадили європейські країни. Це завжди так працювало, але раніше не було попиту на такі дозволи, бо ніхто так не возив з-за кордону. А зараз один бензовоз може виїхати лише п'ять разів за два місяці. Такі обмеження треба скасувати, щоб якнайбільше українських машин могли їздити в Європу за пальним», — розповів Сергій Куюн.

Тому, як бачимо, власний імпорт дизелю для фермера, досить обтяжливий. Краще скористатись послугами надійних постачальників.

© Єлизавета Кудиненко, Юлія Маковей, Kurkul.com