На носі вже зима, а посівна озимих зернових ще триває. Чи нормальне це явище? Аграрії скажуть, що буває різне і матінка-земля все витримає. Вересень-жовтень лють дощі та жнива пізньої групи ніяк не завершаться. Це, своєю чергою, затримує висів озимини.

Ми вже зрозуміли, що наших аграріїв не зупини, ані воєнний стан, ані заміновані поля, ані космічні ціни на добрива. Тому озиму групу вони рано чи пізно закладуть. Але чи можна буде розраховувати на хороші врожаї? Своїм досвідом та рекомендаціями з редакцією Kurkul.com поділись фермери з різних регіонів України. 

Коли краще сіяти озимі зернові?

Стандартно озимі зернові висівають з кінця вересня до першої декади жовтня. Ключовими факторами, що впливають на терміни висіву є температура повітря та вологість. Для різних регіонів України оптимальні терміни висіву озимих різняться.

Регіон	Оптимальний період посівної
Південь та Львівщина	10-25 вересня
Дніпропетровщина, Запоріжжя	5-25 вересня
Київщина, Чернігівщина, Черкащина	5-15 вересня
Кіровоградщина, Тернопільщина, Хмельниччина, Волинь, Вінниччина	5-20 вересня
Сумщина, Харківщина, Полтавщина	25 серпня-10 вересня
Рівненщина	15-25 вересня
Дніпропетровщина, Запоріжжя	5-25 вересня

«Ранній висів небезпечний, через активність на початку осені шкідників і хвороб. А пізній висів не дає рослинам розвинути достатньо корінь, тому вони не встигнуть накопичити необхідний обсяг поживних речовин для успішної зимівлі», — застерігають фахівці LNZ Group.  

В цьому році дощовий вересень та жовтень не дав аграріям вчасно завершити жнива пізньої групи, після якої сіють озимі. Проте станом на 27 жовтня зібрано понад 30 млн т зерна на 7,7 млн га, що становить 70% від запланованих площ.

Щодо посівної, то на кінець жовтня аграрії засіяли 4,1 млн га озимих зернових культур, або 85% до прогнозу. Зокрема:

• озима пшениця засіяна на 3,5 млн га або 87% прогнозованих площ;
• озимий ячмінь — на 507 тис. га або 75%;
• озимого жита — 78 тис. га, або 92%.

Читайте також: Місія здійсненна, або Чи реально внести азотні добрива зі 100% ефектом

Тільки 4 області, а саме Вінницька, Волинська, Київська та Чернігівська завершили сівбу озимої групи. В решті регіонів цей процес затягнувся, через погодні умови.

«Вартість вирощування пізніх посівів пшениці буде вищою»  

В Східному регіоні висів озимих спізнився на 3-4 тижні. Озиму групу запланували сіяти після соняшнику, 50-60% якого ще в полі. 

«Буквально в перших числах листопада нормалізувалась погода. Аграрії продовжують збір і звичайно, там, де ґрунт підготовлений — висів», — розповів менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group Сергій Конюшенко. 

З його слів, для того, щоб пшениця укоренилась потрібно 40-50 днів. Тобто важливо отримати так звані сходи шила. В цій стадії озима пшениця краще зимує, якщо порівняти з фазою двох листочків. 

«Якщо осінь буде сухою, а зима м’якою, то є висока ймовірність, що пізньовисіяна пшениця в фазі шила відмінно перезимує. З практики минулих сезонів, за таких умов ми отримували середню врожайність 3-4 т/га. Але в таких посівах необхідно збільшити густоту рослин. Також весною не жалійте азотних добрив та фосфору», — пояснив фахівець. 

Читайте також: Озимина з добривами і без: що обирають аграрії — врожай чи економію

Експерт наголошує, що при пізньому висіві у пшениці буде менше кущення, тому внесення добрив слід збільшити на 15-20%. Як наслідок — вартість вирощування озимих зернових зросте. 

«Решта технології вирощування не змінюється, тільки збільшуємо норму добрив. Гербіциди та фунгіциди будемо вносити ранньою весною,  як при ранніх, так і при пізніх висівах», —  зазначив він.

«Пізні строки сівби — це завжди зменшення врожайності» 

Головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, доктор с.-г. наук Сергій Авраменко також підтвердив, що на Харківщині посівна затримались через погодні умови. Проте в регіоні є й інші важливі фактори, які впливають на темпи висіву озимих.

«Частина області засіяна, а частині — ні. Деякі села, щойно звільнили, десь до останнього були бойові дії — аграрії не могли працювати. Велика проблема з замінуванням полів. Тому багато полів залишаться незасіяними», — розповів він.

Як зазначив науковець, пізні строки сівби — це завжди зменшення врожайності. Але конкретна цифра залежить від багатьох факторів.

«Дуже важко, щось прогнозувати. Тому, що навіть поняття  «пізній висів» може розцінюватись по-різному. Одне діло сіяти наприкінці жовтня, зовсім інше — в кінці листопада», — зауважив Сергій Авраменко.

На думку науковця, пізній висів передбачає обов’язкове внесення добрив. А від них більшість фермерів відмовляється через космічну ціну.

«В цьому році вартість добрив, що карбаміду, що селітри доходить до 50 тис. грн/т. Два роки тому ціна біла на рівні 7 тис.грн/т.  Тому зараз багато фермерів добрива не вносять. А пізно сіяти пшеницю та ще й без добрив — це гроші на вітер», —  вважає науковий співробітник.

Серед інших факторів впливу — погода, глибина чи норми висіву та сорт озимини.

«Люди, коли в такі пізні строки сіють, то часто заглиблюють насіння. Вважають, що так краще воно перезимує. Але результат протилежний. Одні загущують висів, інші зріджують. Самостійно вийти на той баланс важко. Тому тут найкраще було б звичайно, щоб фермери зверталися за консультаціями до тих науковців, які проводили такі дослідження протягом років», —  порекомендував Сергій Авраменко.

«Через погоду ми майже 2 місяці сіяли озиму пшеницю»  

У ПП «Агропрогрес» обмолот соняшнику перетнув екватор: уже вдалося зібрати врожай з близько 60% зайнятих культурою площ.

«Ми почали збирати соняшник 7 жовтня, що досить пізно. Осінь видалася дощовою, як ніколи. Кілька разів погода знову змушувала нас перериватися, тож ми змогли вийти на хороший темп збирання не так давно. Всього під соняшником у нас 5400 га, на 20 жовтня зібрано 62% (3360 га). У полях працюють 6 комбайнів, які загалом обмолочують близько 300 га на день», — розповів директор ПП «Агропрогрес» Михайло Шумейко на Facebook-сторінці ІМК.

Через пізній збір в господарстві затягнувся висів озимих. Цього року в господарстві під озиму пшеницю виділили 7500 га.

«Ми почали сіяти ще наприкінці серпня. Такого раннього початку в нас, напевно ще не було, це давало нам підстави сподіватися завершити в оптимальні терміни. Але на початку осені двадцять днів поспіль йшли дощі — про вихід у поле мови не могло бути. Через це посів затягнувся й ми завершуємо його тільки у другій половині жовтня», — пояснив керівник господарства. 

З його слів, на тих полях, які вдалося засіяти до дощів, пшениця в чудовому стані й уже кущиться. На 2000 га, які засіяли після дощів, видно сходи, а ще на тисячі гектарів їх поки немає. 

«Звичайно, ми ризикуємо з таким пізнім посівом, але волога і тепло середини жовтня дають підстави сподіватися, що зрештою і тут матимемо хороші сходи озимої пшениці», — підсумував Михайло Шумейко.

«Для озимини, яку сіяли пізніше, потрібно ще 2 тижні тепла»  

В господарстві ТОВ «Батьківщина-Нива», що на Полтавщині озимі зернові сіяли у 2 строки. Почали на початку вересні, а потім прийшли вересневі дощі, які відклали польові роботи.

«Озимину посіяли трохи пізніше. Далі все залежить від погоди. Поки тепло. Один день були заморозки, але рослинам це не зашкодило. Тому сподіваємось озимі гарно перезимують», — розповів агроном із захисту рослин Олег Віташ. 

З його слів, цього року господарство виділило під озиму пшеницю 500 га. На разі приблизно на 300 га прослідковується фаза розвитку листа, ще на 200 га — видно сходи уже теж в основному зійшли. 

«Нам потрібно ще 2 тижні теплої погоди, щоб озимина, яку висівали пізніше підтягнулась», — розповів він.

Проте, на думку агронома, робити будь-які висновки чи вживати заходів можна буде весною.

«Весна все покаже. Якщо озимина нормально перезимує, то під слабші рослини внесемо добрива і все. Насправді ж, за всю мою практику цей рік не найгірший. Коли ми тільки починали ситуація була ще гірша», — зазначив Олег Віташ.

Тож, якщо ви висіяли озимину пізно — то це не «кінець світу». Є практика, коли такий висів є навіть корисним, оскільки вологість ґрунту у жовтні-листопаді вища. Втім, як рекомендують всі теоретики та практики, варто чекати весни. Тоді ж буде видно, що робити далі. Ну і ключова порада, до якої сходяться всі — це забути про економію добрива на таких посівах.

© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2022 р.