Зрозуміло, на початку сезону 2022 на такі результати ніхто не очікував. Падіння прогнозували в діапазоні 10-15% після рекордного 2021 року, але у підсумку ми отримали на 40% менше збіжжя.

Головний фактор, який на це вплинув — війна з усіма її наслідками. Все ж ми вирішили проаналізувати, які культури в цьому сезоні «добре вродили», а також поговорили з фермерами, чим для них запамʼятався цей сезон. 

Найнижчий  врожай зернових за останні 5 сезонів 

Згідно з останніми даними Мінагрополітики, Україна цьогоріч зібрала 50,9 млн т зернових культур з площі 10,9 млн га (94%). У розрізі культур статистика виглядає наступним чином:

• врожай пшениці становить 20,2 млн т, з площі 5 млн га (100%), середня врожайність — 4,05 т/га;
• ячменю — 5,8 млн т, з площі 1,7 млн га (100%), середня врожайність — 3,47 т/га;
• гороху — 269 тис. т, з площі 118 тис. га, середня врожайність — 2,28 т/га;
• гречки — 158,5 тис. т, з площі 116 тис. га (98%), середня врожайність — 1,3 т/га;
• проса — 101,8 тис. т, з площі 44,7 тис. га (99%), середня врожайність — 2,2 т/га; 
• кукурудзи на зерно — 23,5 млн т, з площі — 3,6 млн га (85%), середня врожайність — 6,5 т/га. 

Щодо кукурудзи, то ще  15% культури залишається ще в полі. Про те, чому склалась така ситуація та чи реально буде отримати якісний врожай з цих площ ми писали в матеріалі «Скільки втратить фермер на перезимівлі кукурудзи в полі — думки експертів».

Глянувши на статистику бачимо, що за останні 5 років Україна зібрала найменшу кількість зернових. І на це є кілька причин:

• по-перше, широкомасштабна війна, яка вплинула на посівні та збиральні площі;
• по-друге, погодний фактор: дощове літо та осінь;
• по-третє, деякі фермери не мали змоги провести повноцінне внесення добрив;
• по-четверте, нестача елеваторів, що змусило частину фермерів залишити кукурудзу зимувати в полі.

Проаналізуймо показники врожайності. Порівнювати з торішніми показниками немає сенсу, оскільки ми памʼятаємо, що в сезоні 2021 зібрали рекордний врожай. Якщо брати до уваги решту сезонів, то помітне просідання врожайності кукурудзи, а також знизився і середній показник врожайності.

Тому приходимо висновку, що фактори, які ми перерахували вище вплинули на зниження врожайності культур й відповідно на загальну кількість зібраного зерна.

Врожай соняшнику зменшився, а сої та ріпаку — зріс

Тепер розглянемо ситуацію з олійними. В цьому сезоні зібрано:

• насіння соняшнику 10,5 млн т (99%), з площі 4,8 млн га, при середній врожайності 2,1 т/га;
• сої — 3,7 млн т, з площі 1,5 млн га, (99%) при врожайності 2,4 т/га;
• ріпаку — 3,2 млн т, з площі 1,1 млн га (100%), при врожайності 2,89 т/га;

Як бачимо, тут ситуація цікавіша: кількість врожаю соняшнику різко зменшилась, а от сої та ріпаку навпаки збільшилась. Якщо з першим все зрозуміло, оскільки левову частку соняшнику вирощували на Півдні країни, то на сою і ріпак варто поглянути детальніше. Питання просте: загальний врожай всіх культур в Україні зменшився, а тут ситуація зворотна. І тут є 2 варіанти: площі або врожайність.  

Тож, з даного графіку бачимо, що цьогоріч була хороша врожайність цих культур та зросла кількість посівних площ. В Мінагро також помітили таку динаміку і дійшли висновку, що через складну логістику зернових, фермери все більше роблять ставку на олійні культури. 

«Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, попри окупацію частини країни, приблизно відповідатиме минулорічній. Ріпак уже посіяно на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури», — перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Пророкують висхідну тенденцію вирощування і для сої.

Читайте також: Ціни на зерно, пальне та ресурси — чого чекати фермеру у 2023 році

«На мій погляд, в наступному році соя буде мати аналогічні об’єми посівів, а можливо і більші. Позаяк всі експерти прогнозують, що площі під кукурудзою зменшаться. І соя буде змагатися з соняшником», — припустив на одній з конференцій консультант з агрономії Асоціації «Дунайська Соя» Микола Биков.

«Цьогорічна врожайність знизилась на 20-30% у порівнянні з минулорічною»

Також, ми поспілкувались з фермерами, щоб дізнатись, яким для них був цей сезон та які висновки вони зробили.

У цьому сезоні в компанії LNZ Group зафіксували суттєве зниження врожайності практично усіх культур. 

«Залежно від регіону врожайність знизилась на 20-30% у порівнянні з сезоном 2021 р. І це стосується всіх культур», — розповів керівник агродепартаменту компанії Олександр Хмелюк.

На його думку, головна причина — це несприятливі погодні умови. Цей сезон вирощування характеризувався затяжною холодною весною, з пізніми заморозками у першій декаді червня. Останні дуже негативно вплинули на розвиток рослин та формування майбутнього врожаю. 

Нижчою за середню норму була сума активних температур. Цьогоріч вона на рівні 180-250°C. В окремих регіонах, наприклад, півдні Київщини та заході Одещини, була посуха, паралельно в інших регіонах випала надмірна кількість опадів, що призвело до розвитку епіфітотій. 

«Вишенькою на торті» став тривалий дощовий період у вересні-жовтні. У результаті строки збирання пізніх культур змістились практично на місяць. Це призвело до втрат урожаю та зниження його якості», — зазначив представник «LNZ Group».

Читайте також: Рік, що нас змінив і зміцнив — підсумки аграрного сезону 2021/22

Не відкидає Олександр Хмелюк і впливу фактору війни на агросезон. В першу чергу російська агресія призвела до порушення логістичних ланцюгів, які важливі, як для постачання необхідних ТМЦ, так і реалізації продукції. Як наслідок, Україна значною мірою втратили доступ до світових ринків, а це знизило попит та ціну на внутрішньому ринку.

«Як бачимо, проблем вистачає. Тому, я думаю, що за підсумками цього сезону аграрії мають навчитись приймати виважені рішення та розподілити ризики. Слід зрозуміти, що так, як до 24 лютого вже не буде. Варто шукати та використовувати всі наявні можливості для підвищення ефективності. Ми мало впливаємо на формування ціни продукції, але від нас залежить затратна частина. У пошуку позитивного балансу й виявляється талант підприємця, фахівця, керівника чи власника», — підсумував фахівець.

«Всі культури вродили добре, окрім пшениці»  

У фермера Сергія Недвиги з Запоріжжя, цей сезон був вдалим. Він задоволений врожайністю всіх культур, окрім пшениці. 

«Через те, що 2 місяці не було дощів, вдалось зібрати тільки 30 т пшениці, що на 50% менше, ніж в попередні роки. Економічні складнощі відчуваються дуже гостро. Значно впав прибуток від діяльності», — поділився фермер.  

На його думку, одним з найголовніших викликів цього сезону став продаж товару. Також негативними моментами стало зростання цін на пальне та добрива. Аграрій був змушений висівати озимі без добрив. Тому, результати жнив-2023 стануть загадкою.

«Всупереч викликам з якими ми зіштовхнулись, всі зараз на робочих місцях. Працюємо так, ніби нічого не відбувається. Та й мотивація за ці дев’ять місяців нікуди не ділась», — розповів Сергій Недвіга. 

В ГК VITAGRO, з початком повномасштабного вторгнення прийняли рішення зменшити площі під кукурудзою на користь пшениці. З ніші, в сезоні 2022 посіяли 300-400 га гречки. Але питання збуту цього зерна залишається актуальним. 

«Ми прийняли стратегічне рішення — збільшити посіви пшениці. Бо це впевненість, що буде хліб. Люди, коли бачать хліб у коморі, то впевнені у майбутньому. Плюс ми розраховуємось пшеницею з пайовиками. А ще не забувайте, що пшениця — це кормова база свинарства», — розповів генеральний директор компанії Петро Лабазюк в інтервʼю Latifundist.com. 

Серед проблем сезону — незібраний урожай кукурудзи. Жнива затримались через погодні умови. На кінець грудня в полях залишилось зерно, ще близько на 10 тис. га. Аграрій розраховує, що втрати сягнуть 2-3%, що не є критичним.

«Такого жовтня, як цього року, аграрії ще не бачили. Дощі, болото, які там жнива? Відчуваю, що збиратимем навесні. У нас такий досвід колись був», — поділився Петро Лабазюк. 

В тім сезоном у VITAGRO задоволені. В наступному році планують знову ж зменшити площі під кукурудзою, через витрати на сушіння. Хоч в підприємства є власний олійно-пресовий цех переходити на соняшник не планують, бо це заважатиме сівозміні.

«Готуємо резерви. Маємо кредитні лінії, але з отриманням нових буде складно. Тож подумуємо над тим, щоб працювати на оборотних коштах. З добривами буде складно, їх ціна виросла в 3-4 рази. Доведеться десь економити, тому врізаємо норми внесення», — поділився планами генеральний директор компанії.

Тож, через війну Україна отримала менше зернових та олійних.  Важко передбачити й майбутню врожайність, оскільки собівартість вирощування зростає і фермери, шукаючи шляхи економії, експерементують з кількістю добрив чи системою обробітку ґрунту. Також  в цьому сезоні змінилась динаміка площ, а в наступному році вона буде ще іншою. На сьогодні Мінагро вже, повідомляє, що через затяжні жнива зменшились площі під озимими. 

Ми ж віримо, що в наступному році стане реально повернутись до роботи і на Луганщині, Донеччині та Криму. Тому з вірою в ЗСУ крокуємо в наступний сезон.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.