Одного недільного дня, абсолютний щасливий випадок привів нас на ферму «Лавандові пагорби» в с. Віняви на Львівщині. Просто сім’я головного редактора Kurkul.com у подорожі на вихідних заблукала дорогою до іншої локації і опинилась в райському місці з казковим краєвидом. 

Власники цієї лавандової ферми — Андрій Жидачек та Маріанна Орлович. Подружжя фермерів-початківців відкрило лавандовий бізнес під час війни, змогло отримати перший грант та навіть «боролося» з Google за дорогу. Їх цікава історія варта вашої уваги, тому ми не могли не взяти інтерв’ю у таких цікавих людей. 

Для лавандового бізнесу важлива локація

Kurkul.com: Розкажіть чим ви займалися до фермерства і як дійшли до лавандового бізнесу?

Маріанна: Я працювала в органах місцевого самоврядування, де і познайомилась з майбутнім чоловіком. У 2022 р. в нас зʼявилась донечка. На роботу я вийти не могла, але була можливість зробити щось своє. Чоловік давно виношував ідею посадити лаванду. Тому ми разом прийшли до цього рішення.

Андрій: Ідея лавандового поля почалась з місця. Локація на горі, 322 м над рівнем моря, поряд з великим вапняковим карʼєром, вигляд на Карпати. Звідси видно Національний природний парк «Сколівські Бескиди»та пік гори Парашка. На ділянці колись розміщувалось Сарматське море. Тут археологи проводили неодноразові розкопки і знайшли безліч залишок тварин: мамонта, печерних гієн. 

І от 8 років тому я вперше сюди потрапив і мені важко описати свій стан словами. Щось мене взяло за живе. Тоді я вперше подумав про туристичну локацію. Але як завжди ідея відкладалась до кращих часів. А тут почалась війна, у нас на руках малесенька донечка з якою ми бігали у бомбосховища, коли у Львові були перші обстріли. Тому треба було відволіктись, зайняти свої руки й мозок якоюсь справою.

Kurkul.com: Агробізнес для вас був новим напрямком. Звідки черпали знання?

Андрій: Вперше я прочитав статтю про вирощування лаванди саме на «Куркулі». Фермерка Тетяна Турченкова розповідала, що з 1 га лаванди реально отримати 1 млн грн прибутку. Після цього я перечитав всі статті на сайті про лаванду. Далі ми почали їздити по лавандових полях регіону, розпитували, знайомились з технологіями.

Так ми познайомились з власниками  туристичної ферми «Лавандова гора» на Закарпатті. Там купили першу партію саджанців. Ми хотіли купити 14 тис. однорічних саджанців. Але коли розказали продавцям свою історію, то вони вмовили нас взяти більше під виплату. І так ми купили та посадили 28 тис. саджанців лаванди.

Kurkul.com: А який вид лаванди ви обрали? 

Андрій: В нас один вид лаванди англійської вузьколистої, яку ми посадили на 1,1 га. Але вся територія нашої локації займає 2 га. Попри те, що у нас вид на мільйон, ґрунт тут фактично такий як на полях Провансу. Це найвище лавандове поле у Львівській області, до того ж воно встелене вапняковим каменем. 

Kurkul.com: Чи є у вас система поливу?

Андрій: Немає, ми покладаємось на природні погодні умови.  Більша частина поля знаходиться на сонці, але продувається. Також важливе значення має ґрунт з вапняком, з якого кущі отримують необхідні поживні речовини. 

Лавандовий сезон 2024 почався аномально рано

Kurkul.com: Розкажіть про процес висадки.

Маріанна: Ой, це було весело. Я зізнаюсь, що кілька сапок поламала. Посадка дуже важка, тому що весь земляний покрив в камінні. Ми запросили трактор, щоб зробив рядки, то це нам трошки полегшило роботу. Далі орендували трактор для висадки овочевих культур. Але він зробив кілька рядків і через камінь не зміг продовжити роботу. Тому решту треба було посадити вручну. Нам потрібно було робити проміжки між лавандою 40-60 см, щоб вона, коли виросте, добре розвивалася, а корінь закопати дуже добре, щоб вберегти від морозів. Садили ми якраз восени. 

Читайте також: Олена Безрук: Війна відкинула наш лавандовий бізнес на стартову позицію

Андрій: Ми думали, що самі посадимо, але через день прийшли до того, що потрібна допомога. Тому в сусідньому селі написали оголошення. У перший день на допомогу прийшло 7 людей, а вже на другий — 10-11 людей. І так за 3 дні ми посадили саджанці.

Kurkul.com: То фактично цей сезон для вас другий повноцінний.

Маріанна: Так. Ми не є експертами в аграрній справі, тому пробуємо, вчимося, працюємо на вдосконалення. Минулого року ми трішки пропустили етап збору і не зібрали весь врожай. Але цього року ми вже такої помилки допускати не хочемо. 7 липня почали обрізку і надіємось, що наступного року лаванда підросте і не буде вже вільного простору.

З досвіду пораджу дотримуватись всієї технології вирощування. Наприклад, слідкувати за бур’яном, особливо в перші кілька сезонів, щоб він не глушив кущі лаванди.

Kurkul.com: Порівнюючи 2 сезони, яким був поточний лавандовий сезон?

Маріанна: Зазвичай квітнути лаванда розпочинає в червні, а в липні — пік сезону. Цього року цвітіння розпочалось дуже рано — у травні. Ми відкрили сезон 22 червня, а завершили 7 липня. Тобто сезон був швидким, ми фактично мали пів сезону. До того ж більшість відвідувачів приїжджали в суботу-неділю, а кілька вихідних випали через дощі. А проте ми продовжуємо працювати й приймати туристів. У нас є на що подивитись і окрім лаванди.

Kurkul.com: Знаємо, що деякі лавандові поля постраждали через заморозки на початку травня. Чи була у вас така проблема?

Андрій: Ми не постраждали. Можливо, внаслідок того, що почали обрізати лаванду набагато пізніше, ніж інші, і це допомогло уникнути обмерзання. Хоча у нас ще молоді кущі, але вони цвіли рівномірно.

«Лавандове поле без переробки не покриє витрати»

Kurkul.com: Які поради можете дати початківцям?

Андрій: Наша порада для новачків — не боятися. Коли ми минулого року восени садили лаванду, то абсолютно не розуміли чи вона прийметься. Але віра насправді дуже сильно допомагає. Нам казали, що зазвичай 10% висаджених кущів не прийметься. Але у нас, можливо, внаслідок того, що хороший ґрунт, загинуло менше ніж 1%. 

Ну і друге — це обрати правильну локацію. Цього року у нас були туристи, і кожен звертав увагу на краєвид. Тому що переважно всі лавандові поля, які в регіоні, знаходяться біля траси. Тобто там шум і рівнина. А у нас якраз такий підйом на пагорб, жодних будинків. І ті, хто зі Львова чи з інших міст, хто хоче відпочити від асфальту з природою наодинці, то кращого місця не знайти.

Також важливо все продумати. Ми власними руками зробили дорогу до локації, бо розуміли що без неї не буде туристів. Цього року я мав «битву» з Google за цю дорогу. Річ у тім, що навігація Google maps вела відвідувачів зовсім іншим шляхом. І в результаті потрапити до нас без додаткового дзвінка було просто неможливо. Тому я три місяці переписувався з командою Google, щоб все ж вони верифікували правильний маршрут, і це нам вдалося.

Kurkul.com: Чи плануєте збільшувати кількість саджанців?

Маріанна: Ми плануємо зробити з нашого поля сімейне місце. Поступово ми втілимо це в життя. Тому поки що не плануємо розширюватись, а хочемо довести до ладу те, що є. Будемо займатись благоустроєм території. Також хочемо зробити окрему ділянку під розсадник, щоб мати власну розсаду та реалізовувати її людям. 

Kurkul.com: Ви довго виношували ідею лавандового поля. Чи одразу думали про переробку?

Маріанна: Так, ми одразу орієнтувались на переробку, бо лавандове поле, як місце для відпочинку, не покриє всі витрати. Тобто треба використовувати ресурс на повну. Відтак ми придбали екстрактор спершу на 100 л, а зараз за грантові кошти замовили 350-літровий для переробки лаванди на ефірну олію.

Kurkul.com: Говорячи про дохідність лавандового поля, наскільки важлива переробка?

Андрій: Туризм дає в середньому до 20% прибутку, решта — це реалізація олії, гідролатів та продукції переробки. Щоб отримати хорошу ціну на свою продукцію, потрібно мати сертифікати якості, і ми плануємо сертифікувати нашу сировину за програмою обласної адміністрації.

Маріанна: Олія є найбільш дохідною частиною нашого бізнесу, бо ціна 10 мл стартує від 250 грн. Ми також плануємо здавати нашу олію для виробництва косметики та реалізовувати готову продукцію. Для цього шукаємо партнерів. 

Знаю, деякі садівники реалізовують сухоцвіти. Ми не орієнтуємось на цей напрям, тому що більшість висушених квітів використовуємо для чаїв. Спробуємо зробимо невелику партію сухоцвітів, щоб дізнатися, чи буде попит. Тобто ми експериментуємо та шукаємо те, що вигідніше.

Kurkul.com: А чи вигідно продавати, наприклад олію, закупівельникам?

Андрій: Здавати сухоцвіт або олію невигідно, бо ціни постійно змінюються. Ми розглядаємо можливість кооперації з іншими виробниками лаванди, щоб мати більше важелів в переговорах з покупцями та отримувати кращу ціну за свою продукцію. Коли ти продаєш партію олії, ти можеш отримати кращу ціну і диктувати свої умови. Тому тут обовʼязково варто шукати однодумців.

Про перший грант та вино з лаванди

Kurkul.com: Цьогоріч ви виграли перший грант. В якій грантовій програмі брали участь?

Маріанна: Ми отримали 147 тис. грн вигравши Грант на власну справу в Дія. Як на мене, початківцям дуже важко отримати грант. Умови такі, що ті, хто тільки починає розвиватися, не зможе їх виконати. Ось, наприклад ми маємо повернути отриману суму шляхом виплати податків за офіційно прийняту на роботу особу. Але у нас сезонний бізнес. І коли я проходила співбесіду на грант, то мене запитали: «Що ваш працівник буде робити?» Я пояснювала, що все: в сезон буде допомагати на полі, а коли польові роботи закінчуються, то буде допомагати переробляти продукцію чи навіть продавати. І на мене дивились трохи без розуміння. Але з іншого боку агробізнес сезонний, і тут не може бути, як в магазині чи кафе, коли цілий рік є одноманітна робота. Тому я зрозуміла, що грантодавці та держава з одного боку хочуть допомогти, але з іншого — не входять в становище бізнесу. 

Kurkul.com: Чи плануєте ще брати участь у грантах?

Андрій: Слід розуміти, що перед цим ми подавались більш ніж на десяток грантів і в більшості просто не отримали відповіді. Наприклад, також розглядали можливість побудови теплиці, але там умови взагалі нереальні. Навіть грант від Дії ми отримали не з першого разу. Спершу прийшло повідомлення, що нам відмовили за результатами співбесіди. Але про жодну співбесіду нас не повідомили. Тому ми додатково дзвонили на гарячу лінію і просили пояснень.

Маріанна: Звичайно ми не зупиняємось і будемо пробувати далі. Багато програм є просто навчанням. Я в таких також брала участь. Але важко, коли в тебе розпал сезону, сидіти на лекціях та робити домашні завдання. 

Читайте також: Олександр Масленко: «Бум» на вирощування лаванди очікується через 5 років

Kurkul.com: За грантові кошти ви купили новий екстрактор. А якби знову отримали грант, на що б витратили його?

Андрій: Ми розуміємо, що на території обов'язково потрібно мати кафе. Бо коли люди приїжджають, хочуть посидіти, відпочити, придбати та скуштувати продукцію. Ми також плануємо залучити кошти для відкриття магазину, де буде виставлена вся наша продукція.

Kurkul.com: Що зараз у вас можна придбати?

Маріанна: У нас можна купити ефірну олію та гідролат лаванди, лавандовий чай, соєві свічки в дерев'яних кашпо. Ми також будемо розвивати  напрям декору для дому та косметики. Думаю в асортименті будуть креми для рук та скраби, а для чоловіків лінійка догляду за бородою. Зовсім скоро зʼявиться лавандове вино.

Андрій: Неподалік від нас знаходиться виноградник «Раковецька Лоза». Так от ми поговорили з власниками і будемо запускати лінійку лавандового вина. В Україні це досить непоширено. Тому у нас буде ексклюзивна продукція.

Kurkul.com: Ми ніколи не зрівняємось з Францією та її обʼємами виробництва продукції. Але все ж бачимо, що вирощування лаванди стрімко зростає в Україні. Чи бачите ви перспективу цієї галузі?

Андрій: Ідеї дійсно керують світом і ми віримо, що наша принесе свої плоди. Але якщо говорити про перспективи бізнесу для України, то вважаємо, що українським фермерам буде важко без кооперації. 

Маріанна: Ми бачимо, що люди почали більше їздити по Україні та дізнаватися про крафтові сімейні бізнеси, такі як наш. Це дійсно важливо, щоб люди підтримували місцеві бізнеси та допомагали їм розвиватися.

Kurkul.com: Успіху вам. Дякуємо за інтервʼю.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.