Цього року в Україні зареєстровано кілька десятків випадків африканської чуми свиней (АЧС) і захворювання продовжують фіксувати в різних областях України. В експертному середовищі б’ють на сполох: збитки, які несе українське свинарство, можуть бути загрозою для всієї галузі.

Kurkul.com спробував розібратись у походженні АЧС та способах захисту фермерських господарств від проникнення смертельного вірусу.

Історія АЧС та проникнення в Україну

Африканська чума свиней отримала свою назву через те, що вперше була зафіксована на території Африки. Вперше хворобу зареєстрували у Південній Африці в 1903 році. Після цього вірус проникнув на територію Європи. В Україні АЧС офіційно зареєстрували у 1971 році на території Київської та Одеської областей.

Теперішнє загострення ситуації з АЧС у Східній Європі пов’язують вже з 2007 роком. Тоді африканська чума свиней поширювалася на території країн Кавказу та Росії. З 2012 року АЧС знову реєструють в Україні. Це підтверджує і заступник директора Інституту ветеринарної медицини НААН України, кандидат ветеринарних наук Микола Стасюк.

«З 2007 року збудник був винесений з Мозамбіку і Мадагаскару на територію Грузії, а звідти перейшов до Росії і країн Східної Європи. Навіть країни Балтії і Польща не змогли вберегтися. Сьогодні Білорусь взагалі замовчує дані по АЧС, хоча ми знаємо, що там захворювання є. Балти показують захворювання, але за статистикою — це переважно захворювання диких свиней. В це можна повірити, бо рівень біобезпеки і умови ведення тваринництва там дозволяють убезпечити приватне господарство. В Україні проблема контролю хвороби ускладнюється тим, що 56% усього свинарства знаходиться у домашньому секторі», — підкреслює Микола Стасюк.

Небезпека АЧС і шляхи поширення

Складність лікування АЧС полягає в тому, що проти неї не розроблено ефективних вакцин. Тому африканську чуму не варто плутати з класичною чумою свиней. Про це наголосив у коментарі для Kurkul.com директор Інституту ветеринарної медицини НААН України, доктор наук Сергій Ничик.

«На сьогоднішній день це захворювання не лікується. Декілька країн серйозно взялися за розробку вакцини, але повноцінної вакцини все ще немає. Тому всі заходи по профілактиці захворювання – своєчасна та моніторингова діагностика, а також кваліфіковані заходи з ліквідації спалаху АЧС – є найбільш дієвими заходами проти АЧС на сьогоднішній день», — зауважив Сергій Ничик.

Експерт наголошує, що у випадку, якщо спалахи АЧС продовжаться країна може бути обмежена в експорті, чи й взагалі залишитись без свинини.

«Ситуація загрозлива. Варто вчитися у країн Європи, які зіштовхнулися з проблемою АЧС. При спалаху африканської чуми там створюється спеціальна комісія, яку очолює фахівець. Це дозволяє сформувати об’єктивну картину про джерела інфекції та шляхи локалізації інфекції. Бо від перебігу цього захворювання залежать шляхи локалізації і ліквідації захворювання», — підкреслив Сергій Ничик.

Вчений звернув увагу на три основні шляхи поширення АЧС в Європі та Україні.

«Перший — кліщі. На території України вони не є переносником, а от в Західній Європі – так. Другий шлях — дикі тварини, переважно дикі кабани. Третій шлях — неякісні харчові відходи або неякісна знищення сировина тваринного походження там, де було встановлено випадки африканської чуми. Для України актуальні останні два фактори – дика фауна і продукти харчування», — акцентував Ничик.

Убезпечення від АЧС і проблема компенсації

Попри те, що в світі не існує вакцини від африканської чуми свиней, кожен фермер може зробити ряд заходів, які допоможуть йому підвищити рівень захисту господарства.

Микола Стасюк зазначає, що свинофермам іноді важко утримувати належний рівень біозахисту у великих комплексах, але треба намагатись йти в цьому напрямку.

«Починайте з санпропускника і закритого режиму роботи. Далі слідкуйте над тим, щоб працівники господарства не тримали вдома свиней. Закритий режим роботи може гарантувати не занесення збудника. Необхідне відлякування птахів, допоможе і періодичне обсипання території господарства хлорним вапном. Слідкуйте за комбікормовою групою, щоб вона була з благополучних зон по АЧС. Для фермерів переорієнтуватись на комбікорм з іншого регіону часом навіть простіше, ніж для інтегрованих холдингів. Щоденний огляд тварин теж не завадить. Намагайтесь витримувати на карантині свиней, які завозяться в господарство. І останнє – не приховуйте випадки загибелі», — наголосив Стасюк.

При цьому експерт нарікає на те, що часто при виявленні АЧС люди не здають свиней, а забивають. Це призводить до ще гірших наслідків для всієї галузі.

«Наприклад, якщо в якомусь селі знайдено АЧС, то всі свині мають вилучатись. В законодавстві прописана компенсація. Її виплачують з резервних фондів. Компенсація має перевищувати ринкову ціну. Та люди часто не здають свиней. Швиденько забивають, користуються законодавчим нюансом: можна вилучати тільки живу свиню. Але вірус АЧС може утримуватись у солонині і ковбасних виробах понад півроку. Якщо заморожене сало перевезти, то відбувається і переміщення збудника. Далі все зроблять механічні перенощики – люди та комахи. Всі ми розуміємо, що віддавати свиней важко. Тим більше, компенсація часто виплачується із затримкою. Але ще гірший варіант — дорізання і збування свинини», — попередив Стасюк.

Що ж, ситуація з африканською чумою свиней в Україні дійсно загрозлива. Як правило, проблеми починаються тоді, коли треба проводити заходи з ліквідації і профілактики захворювання, щоб не було розповсюдження. Часом відсутні кошти і фахові спеціалісти. Але в будь-якому разі профілактика на порядок дешевша. Тому Україні дійсно необхідно повторити досвід європейських країн, створити відповідіні комісії та залучити фахівців, щоб забезпечити прогнозування розвитку АЧС і напрацювання методів протидії.