Наша мандрівка разом з друзями-експертами ВASF та Credit Agricole полями України продовжується. На черзі Центр України — Вінниччина та Черкащина. За чутками в цьому році фермери регіону збільшили кількість олійних.

«Я б не сказав, що структуру посівних площ у цьому році в регіоні змінювали кардинально, але соняшнику все ж посіяли відчутно більше, ніж торік. На мою думку, це не зовсім виграшна стратегія, адже залишається проблема збуту і ціни. Багато господарств не змогли ще продати насіння соняшнику урожаю 2021 і 2022 років, тому з продажем можуть виникнути проблеми», — зазначив експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській обл. Crédit Agricole Bank Сергій Даденко.

Чи справді соняшник у фаворитах та які культури попали в «немилість» фермерів центральної частини України читайте в сьогоднішньому матеріалі.

А тим часом хто не встиг ознайомитись з блогами з Півночі та Півдня, читайте за посиланнями.

ТОВ «Федорівське»: клімат кардинально змінився, довелось відмовитись від деяких культур 

З Півдня України екіпаж «АгроЕкспедиції» вирушив на Вінниччину у ТОВ «Федорівське». Господарство має в обробітку 1100 га землі, з яких 200 га під сади, а 900 га — для рослинництва. Нас зустрів керівник господарства Сергій Токан, який розповів, що Південь Вінниччини для аграріїв став ризиковою зоною землеробства.

«Буквально за 3 роки клімат в регіоні кардинально змінився. Тільки уявіть – минулого року у нас випало 120 мм опадів. Це менше, аніж в Сахарі!», — поділився він. 

У господарстві вирощують кукурудзу (40% площ), соняшник (15-20%), озимий ріпак (15%) та озиму пшеницю (15%). Культури та співвідношення площ під ними з минулого року кардинально не змінились. Єдине, додатково заклали кілька ділянок під насіння сої та кукурудзи. 

«Цьогоріч з реалізацією, напевне, будуть проблеми, то на наступний рік можливо будемо щось міняти. Бо через посуху торік кукурудза вийшла в «мінус». Плануємо на половині оброблюваних площ встановити зрошувальне обладнання. Воно запрацює вже цього року на невеликій ділянці. Там посіють сою», — розповів Сергій Токан. 

До речі, щодо сої, то її в господарстві не вирощували 3 роки, а в цьому сезоні повернулись знову. Все знову ж повʼязано з погодними умовами.

«Соя приносила нам врожайність в понад 4 т/га. Ми збільшили у 2 рази її площу, але той рік вологи не було, то зібрали в межах 1,5 т/га. Відмовились від сої. Чому в цьому році повернулись? Бо була ділянка, де треба було сіяти пізніше, тому вирішили спробувати», — розповів заступник директора, агроном господарства Дмитро Токан. 

Посівна в господарстві розпочалась пізніше на 2 тижні, ніж зазвичай. Польові роботи стартували 22 квітня, хоча в «Федорівському» зазвичай починали сіяти 8-10 квітня. 

«Поспішали з посівом, оскільки прогнозували опади, яких в результаті так і не було. Сіяли в фізіологічно не готовий, перезволожений ґрунт. Використовуємо класичну оранку, весною проводимо культивація та закриття вологи. Хоча від оранки хочемо відмовлятись», — додав агроном. 

Великий акцент в господарстві роблять на озиму групу. Наприклад, озимий ріпак, був чи не єдиною культурою в минулому сезоні, на якій вдалось заробити. Озима група увійшла в зиму ослабленою, але весною, завдяки квітневим опадам, вегетація рослин продовжилась і вони «добрали» у корені й наземній частині. 

Щодо добрив, то вносили все по плану, але норму зменшили. Наприклад, під час весняного внесення під озиму групу зменшили норму азоту у 2 рази. А от на внесенні ЗЗР в господарстві не економили. На думку агронома господарства якщо «пропустити один етап, можна втратити значно більше, аніж гроші». 

«Зараз ріпак дуже добре себе почуває. Жодних хвороб не помічаю, можливо завдяки погоді чи вчасній фунгіцидній обробці», —  зазначив Дмитро Токан.

Насправді ключовою галуззю для господарства все ж є садівництво. В «Федорівському» вирощують яблуко, черешню, грушу, персик. Продукція господарства присутня, як на вітчизняному ринку, так і у Швеції, Італії, Малайзії, Сінгапурі та Африці. Сергій Токан до саду ставиться дуже відповідально. Він ввів систему формування «мультилідер», обладнує сад градобійною сіткою, експериментує з сортами, має плани щодо переробки своєї продукції. 

«Як показав останній рік, ставка винятково на рослинництво далеко не завжди працює. Вінничина — це край садів, тож багато компаній разом із рослинництвом займаються і цим напрямом. Виручка з одного гектара у цій ніші в десятки разів вища. Так, у ній чимало викликів, але і не менше можливостей. Окрім цього, в садівництво залучено багато людей. Для нас це важливий аргумент, адже це забезпечує сталість компанії, громади та регіону», — зазначив заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Василь Бєлозерських.

Директор «Федорівського» вбачає майбутнє українського фермерства в кооперації, адже це відкриває нові можливості, як у галузі переробки, так і експорту.

Сади ТОВ «Федорівське», підхід до бізнесу та позиція Сергія Токана вимагають окремої розмови. Тому найближчим часом на Kurkul.com зʼявиться стаття про цей напрям роботи господарства.  

ТОВ «Ольга»: проаналізували ситуацію в області та посіяли кукурудзу

Наступна наша зупинка в ТОВ «Ольга» на околицях Вінниці. З «АгроЕкспедицією» ми тут вже втретє, тому знаємо про системний і виважений підхід до землеробства в господарстві.

«Ми сіємо те, що вміємо вирощувати та те, що у нас дає хорошу врожайність. Ніколи не судимо за одним роком, а продумуємо все на кілька ходів вперед», — розповів директор з виробництва господарства Андрій Ковальчук.

В ТОВ «Ольга» 2000 га. Пріоритетна культура для господарства — кукурудза. Її сіють з року в рік і отримують врожайність в залежності від сезону до 14 т/га. 

«Кукурудзою стандартно засівали 1200 га. Коли почалася війна, ми не знали, як реалізуємо, тому зменшили її до 800 га. В цьому році, ми проаналізували ринок і побачили, що малі фермери масово відмовляються від кукурудзи, бо дорого сушити, ціни на неї не було, а добрива дорогі. Також у нас по області агрохолдинги зменшили її кількість в половину. На цьому фоні ми прийняли рішення навпаки збільшити посів кукурудзи до 1200 га», — пояснив аграрій.

Решта 800 га в ТОВ «Ольга» розподілили таким чином: по 200 га озимої пшениці та ячменю та 400 га під соєю. 

«Ми трішечки збільшили пшениці  — на 100 га. Знову ж ми врахували, що через вологу, восени малі фермери не встигнули її посіяти», — зауважив Андрій Ковальчук. 

Тобто фермер звик аналізувати та продумувати свою модель господарювання кілька кроків вперед. Як він сам зазначає: «все криється в деталях». 

«За нашим досвідом кукурудза є кращим попередником для сої, ніж пшениця. Під неї ми даємо підвищені норми азотних добрив. Якщо це карбамід, то — 300 кг/га, якщо складні змішані добрива, то 200 кг/га під основний обробіток та 100 кг/га якісного добрива при сівбі. Але останні 2 роки під основний обробіток, не даємо нічого. В нашій зоні недостатня кількість опадів, кукурудза не завжди забирає всі ці добрива. Тому, коли після такого внесення ми сіємо сою, то вона чудово себе почуває», — розповів фермер.

За таких умов, він вірить, що можна вирощувати сою без азоту. Іншим аграріям такої рекомендації він не дає, оскільки треба бути впевненим у тому, що попередньо азоту в ґрунті багато, є насичення калієм і взагалі розуміти структуру ґрунту.

Щодо стану озимих, то Андрій Ковальчук розповів, що ячмінь перезимував чудово. Він відмінно розкущився і вже викидає колос. Для озимої пшениці ситуація склалась гірше: весною почалось активне кущення, але у 32-33 фазі почались дощі, на які вона погано відреагувала. Місцями верхній листочок почав жовтіти.

«Фермери злякались пожовтіння, думали, що це піренофора чи септорія. А це просто була реакція сортів на тривалий холод. Тривале похолодання і забиті ґрунти можуть трішки зменшити потенціал озимої пшениці в регіоні», — додав Андрій Ковальчук.  

На питання «на чому економили в цьому сезоні?» фермер задумався. Хвилини 3 він ходив по полю сої міркуючи, а потім повернувся з відповіддю: «На чому я можу економити? Дам неякісне насіння чи добрива, отримаю меншу врожайність. То хіба я виграю? Зарплати людям хіба можна зменшувати в такий час?». У відповіді вся суть моделі господарювання в ТОВ «Ольга», коли не орієнтуються на одну культуру, а дивляться комплексно на ефективність всіх культур.  

СТОВ «Кліщинське»: в сезоні-2023 розраховують на середні врожаї

Наступний пункт нашої подорожі — СТОВ «Кліщинське» в Чорнобаївському р-ні Черкащини. Земельний банк господарства становить 1400 га землі. Тут вирощують соняшник, кукурудзу на зерно, кукурудзу на силос, озиму пшеницю. Інший напрям роботи — тваринництво. В господарстві утримують 480 дійних корів. 

Зі слів експерта департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській обл. Crédit Agricole Bank Сергія Даденка, це одне з топових господарств в Черкаській обл.

«Тут завжди використовують найкращі препарати, застосовують інтенсивну технологію. Щороку намагаються розвиватися, і у тваринництві, і в рослинництві. Ми співпрацюємо вже близько 10 років, тому добре знаємо СТОВ «Кліщинське». Сюди приїздиш і одразу можеш зрозуміти, яка картина буде приблизно по регіону. Якщо тут не вродило, то, скоріше за все, і в інших господарствах така ж картина буде. Це господарство як лакмусовий папірець», — розповів експерт.

У господарстві раз на 3 роки проводять аналіз ґрунту. На основі цього визначають, які елементи потрібно додати. Так, як в «Кліщинському» є власна ферма, то під посіви вносять органічні добрива. За словами засновника підприємства Вʼячеслава Джулая, за роки роботи вміст гумусу в ґрунтах господарства виріс на 1,5%. 

«Рослинництво у нас в першу чергу орієнтовано під тваринництво. Адже, щоб мати тваринництво, потрібен стабільний земельний банк. Тому цього року максимально знижуємо витрати, щоб в наступному році мати змогу взяти участь в ринку землі», — розповів власник господарства.

Він додав, що обсяг вкладень на 1 га землі зріс приблизно на 30-40%, при цьому собівартість продукції рослинництва і тваринництва, навпаки, зростанням не радує. 

«Трошки скоротимо витратну частину, може чогось в цьому році не придбаємо. На добривах, насінні, ЗЗР постарались скоротити витрати на 10-20%. Адже є ризики погодні, є інші ризики, є проблеми зі збутом в останні 2 роки. До того ж не думаю, що цей рік буде дуже урожайним. Хотілось би помилятись, але, думаю, в кращому випадку врожай отримаємо середній. Вирішили цього року спробувати обійтися без кредитування, справлятись власними коштами. Раніше щороку брали кредити для розвитку: склади побудували, сушарку, модернізували ферму, збудували гуртожиток для працівників. Хочемо йти у зрошення, у нас 900 га можна буде зрошуватись і внаслідок цього збільшимо врожаї», — поділився В’ячеслав Джулай.

Директор СТОВ «Кліщинське» Андрій Ганоцький розповідає, що кукурудзу цьогоріч посіяли 26-28 квітня. Під неї внесли ґрунтовий гербіцид, але через холодну весну та нічні заморозки він не спрацював, як належить. Тому днями збираються вносити на посіви Стеллар, щоб виправити ситуацію. 

«Великих проблем з хворобами не було, знову-таки через холодну весну та відсутність дощів у травні. Зате є проблеми з ваточником сирійським, якого з кожним роком на полях все більше», — зазначив Андрій Ганоцький. 

СТОВ «ЛАН»: менше кукурудзи, а більше соняшнику 

Також на Черкащині команда «АгроЕкспедиції» побувала у СТОВ «ЛАН». Загальний банк господарства 6,5 тис. га, з яких 2,5 тис. га обробляють саме у Черкаській обл. Окрім рослинництва, тут займаються й тваринництвом: на цю мить поголівʼя ВРХ становить 1100 корів зі шлейфом, мають ще 2 пташники. Відтак в «ЛАН» вирощують кукурудзу на зерно та на силос, озиму пшеницю, ріпак, сою і кормові трави.

«Ми збільшили площі під соняшником у двічі з 300 га до 612 га, і зменшили майже в 3 рази кількість кукурудз з 300 га до 120 га», — розповів головний агроном «ЛАН» Андрій Семененко.

Торік найрентабельнішою культурою для господарства була кукурудза. Середня врожайність склала 9 т/га у сухому заліку. На плюсову економіку вплинуло те, що в СТОВ «ЛАН» є власна зерносушка на альтернативному паливі. 

«На власних потужностях змогли просушити 4 тис. т зерна кукурудзи, та ще 100 т сої та сорго. За підрахунками  сушіння 1 т/% нам обійшлося в середньому у 70 грн. В той час, коли на елеваторах брали 180 грн. Плюс приймання і очищення, то разом виходило 212-215 грн. От і вийшло так, що рентабельність по кукурудзі була значно кращою, ніж по соняшнику», — пояснив керівник підприємства Віталій Перканюк.  

Минулі роки в сівозміні було сорго, але від нього в господарстві відмовились. 

«Сорго позиціонують як посухостійку рослину. Торік вологи було не надто багато, ми посіяли сорго на одному полі з кукурудзою. То кукурудза дала 10,7 т/га, а сорго — 7 т/га. Сенс тоді вирощувати? Аналогічна врожайність була по сорго і у 2021 р. — 7,7 т/га. Плюс воно завжди йде сире. Це один із факторів, чого його не хочуть брати. А от сорго силосне цікаво вирощувати — майже 80 т/га зеленої маси збирали», — зауважив головний агроном.

Посівну в господарстві цьогоріч почали пізніше — ґрунт після квітневих дощів був перезволожений, тому довго не могли зайти в поле технікою.

«Той хто щось робить, в того проблеми виникають завжди. Планували сіяти — пішли дощі, землю позаплескувало. Зробили дискування — пішли грудки. Зараз вже майже все засіяли. Залишилось засіяти останніх 5% площ (станом на 18 травня) соєю, де низина і стоїть вода. В пʼятницю плануємо починати заготовляти корми», — розповів керівник підприємства.  

Власні ресурси в підприємстві намагаються економити. Ще у 2015 р. почали компостувати гній, тому використовують власні органічні добрива. Минулого року для компостування навіть докупили техніку. Також поступово переходить на нульовий обробіток ґрунту — No-Till. Тенденцію до економії підмітив і менеджер зі збуту BASF у Черкаській обл. Микита Яременко.    

«Минулого року, коли почалось повномасштабне вторгнення, господарства вже були готові, бо закупились до посівної з осені. В цьому році всі зменшили бюджети на засобу захисту і насіння і це може вплинути на зниження врожайності і досить суттєво. Плюс в тому, що аграрії вчаться використовувати ресурси більш оптимально. Наприклад, не сиплять бездумно добрива, а роблять аналіз ґрунту», — повідомив фахівець.

Щодо хвороб, то Микита Яременко розповів, що в цьому році, через затяжні опади, в регіоні можливе поширення борошнистої роси, септоріозу та піренофорозу на озимій пшениці, сітчастої плямистості на озимому ячменю та фомозу зі склеротиніозом на озимому ріпаку. Для контролю плямистостей на пшениці та ячмені найдієвішими будуть препарати Пріаксор та Адексар плюс, які мають надпотужну діючу речовину Ксеміум у своєму складі. 

«Бачу, що ріпак залишається стратегічною культурою для багатьох господарств на ряду з соняшником, а площі під кукурудзою дещо зменшуються. Тому на Черкащині  важливо застосовувати препарат Піктор, складники якого потужно працюють проти склеротиніозу. Єдине, що для отримання максимальної ефективності від препарату потрібен висококліренсний обприскувач, щоб зайти в необхідну фазу по ріпаку та по соняшнику», — додав представник BASF. 

СТОВ «Перемога»: «Такої вологої в нашій зоні не було 40 років» 

Останнім в центральному регіоні для нашого екіпажу стало с. Хрущівка на Черкащині, де знаходиться СТОВ «Перемога». Пріоритетним напрямком роботи господарства є тваринництво — в господарстві утримують 800 дійних корів. 

«Маємо 800 дійних корів із щоденним надоєм 31 л на голову. Сумарно це 24-25 т молока щодня. Молоко в нас екстракласу, тому продаємо його на виробництво дитячого харчування. Всього ж поголів’я худоби в нас 2400 голів, рахуючи телят і бичків. Зрозуміло, що стадо потрібно годувати, тому все рослинництво в нас спрямоване на потреби тваринництва», — розповів керівник підприємства Дмитро Соломаха.

В обробітку господарства наразі 2000 га землі, але в планах збільшення зембанку на 800 га. Традиційно вирощують кукурудза на зерно (400 га) і на силос (450 га), соняшник (не більше 300 га щороку), озиму пшеницю (250 га), люцерну (220 га), озимий ріпак (100 га), ярий ячмінь (50 га), горох (50 га). Також на силос вирощують 90 га тритикале, 100 га озимого жита та 100 га проса. 

«Землі нам не вистачає, адже за стандартами на одну дійну корову має бути 2 га землі. Тобто наш земельний банк дозволяє нам прирости у поголів’ї до 1000 корів, і на цьому все. А ми плануємо розширюватись, дорости до 1400-1500 голів дійних корів. Маємо вже готовий проєкт з модернізації, хочемо будувати другу чергу тваринницького комплексу. За останні 5 років ми вже вклали 250 млн грн в новий комплекс, встановили новітнє обладнання, в тому числі карусель для доїння», — додав керівник СТОВ «Перемога».

В господарстві саме заготовляють зелені корми. Після тритикале планують посіяти гречку і сою. Після жита — вже сіють просо, оскільки терміни і погодні умови ще дозволяють це зробити. В господарстві дуже розраховують на опади.

«Сподіваємось, підуть дощі з понеділка, як прогноз обіцяє. Взагалі такої вологої восени і весною не було в нашій зоні, мабуть, років 40. Не пам’ятаю, щоб ґрунтова волога і поверхнева волога зімкнулися. В нас калюжі стояли на полі, не було куди воді стікати. Зараз вже підсушило, звісно, опадів досить давно немає, але будемо сподіватися на краще», — зауважив головний агроном господарства Валерій Яшник.

Попри вологу соняшник в СТОВ «Перемога» посіяли рано — 10 квітня. Тому зараз рослини вже мають 3-тю пару справжніх листків. Під культуру вносили 80 кг/га органічних добрив (з власної ферми) під основний обробіток та по 100 кг азоту в діючій речовині в рядок.

«Аналіз ґрунту показав, що в нас достатньо калію та фосфору, тому потрібен лише азот. На полі вже проведено обробку гербіцидом Євро-Лайтнінг®, і вже помітно дію препарату на бур’яни. Після соняшника на всіх полях наступною культурою сіємо кукурудзу. В планах також провести обробку фунгіцидом Піктор з бором і молібденом», — зазначив головний агроном.

Підсумки по регіону 

Проїжджаючи Черкащиною та Вінниччиною здається, що все тут стабільно — гарні ґрунти, можливість широкої сівозміни, відносна безпека. Але поспілкувавшись з аграріями ми зрозуміли, що цьогорічна посівна, як партія шахів — потрібно думати кілька ходів наперед, щоб виграти. Зокрема, аграрії змушені були врахувати погодні та економічні виклики, слідкувати за ситуацією з експортом і враховувати те, що сіють їхні сусіди.

В Черкаській обл. посівна зернових та зернобобових наразі підходить до завершення. Істотних змін у сівозміні не спостерігається, хоча більшої популярності набув соняшник.

«Класично сіють пшеницю, кукурудзу, сою, соняшник. Аграрії дивляться на структуру посівних площ, вивчають і ринки збуту, бо зараз їм дуже важко ці процеси налагоджувати. У нас спостерігається збільшення площ під соняшник, під сою і ярий ячмінь», – підсумувала начальниця управління агропромислового виробництва Черкаської ОДА Валентина Сокирко.

На Вінниччині схожа ситуація. Більшість аграріїв повідомило нам про тенденцію до збільшення площ під соняшником, замість кукурудзи.

«Загалом плануються зміни в структурі посівів під час весняної кампанії. Аграрії засіють більше олійних культур. Формується тренд до вирощування нішевих культур. Збільшать і площі під гречкою та горохом — на них гідні ціни всередині країни, та їх культивування відповідає вимогам продовольчої безпеки», — зазначив начальник Вінницької ОВА Сергій Борзов 

Чому фермери регіону відмовились від кукурудзи? На це вплинуло кілька факторів. 

По-перше, це дорога сушка збіжжя, а як ми памʼятаємо минулого сезону молотили кукурудзу в пізні строки. По-друге, дорога технологія вирощування. Цариця полів вимагає королівського догляду, а з поточними цінами на добрива та ЗЗР, його забезпечити важко. По-третє, відсутність привабливої ціни в минулому сезоні. Тому, як агрохолдинги, так і фермери почали дивитись в сторону олійних. «Їх хоча б можна переробити всередині країни», — аргументують агровиробники. 

Як і в попередніх областях, посівна в Центрі почалась пізніше. Причина в затяжних квітневих дощах. Відтак запізнення за різними оцінками від 1 до 3 тижнів. Тому фази розвитку рослин відстають від щорічних. Але критичної ситуації поки що немає. Також цікаво, що запізнившись з термінами аграрії спершу висівали сою, а потім переходили до кукурудзи і соняшнику.

Щодо стану озимих, то весняне похолодання спричинило стрес рослин. Подекуди озима пшениця пожовтіла. Озимий ріпак значно краще перезимував і активно цвіте-відцвітає.

Також за чутками фермерів в регіоні зʼявилась діабротика. На думку аграріїв, Держпродспоживслужба має приймати комплексні рішення, для того, щоб подолати шкідників.

© Kurkul.com, 2023 р.