Останнім часом в ЗМІ широко обговорюється вирощування технічних конопель. На це є кілька причин. По-перше, законодавче врегулювання вирощування технічних конопель, які фактично прирівняні до звичайних сільгоспкультур, а контроль за вирощуванням значно спрощено. По-друге, часто фігурують цифри економічної вигоди цього бізнесу. А по-третє, є кілька компаній з успішними історіями бізнесу на коноплях. В результаті це стало аргументами для фермерів, які постійно в пошуках прибуткових культур.

Чому коноплі — це привабливий бізнес?

Технічні коноплі — культура з потужним потенціалом до переробки. Переваги цієї рослини — мінімальне використання пестицидів та висока адаптивність до різних кліматичних умов. Завдяки короткому вегетаційному періоду в 120 днів, коноплі можна успішно вирощувати практично в усіх регіонах України, особливо на Півдні. Крім того, з метою подальшої переробки потенційно можуть бути використані всі частини рослини: суцвіття, насіння, листя, стебло, коріння. Залежно від напрямку використання варіюються витрати та прибутковість культури.

За дослідження Інституту інноваційної біоекономіки, залежно від напрямку виробництва, рентабельність технічних конопель може сягати:

• 112,5% (12,7 тис. грн/га) при вирощуванні на насіння;
• 62,5% (27,4 тис. грн/га) при отриманні волокна;
• 183,8% (24,7 тис. грн/га) при виробництві посівного матеріалу та трести.

Експерти галузі відзначають унікальну конкурентоспроможність конопель серед сільськогосподарських культур. За словами Олександра Овсяника з компанії «АГРОТРЕЙД», фінансова віддача може становити $1000-1300/га завдяки комбінованому збиранню врожаю.

Олег Примаков, науковець Інституту луб'яних культур НААН, підтверджує високий економічний потенціал: культивування конопель для зерна здатне генерувати 70–80 тис. грн з гектара при витратах 30–40 тис. грн. Додатковий продаж насіння підвищує рентабельність ще на 20%.

Пастка для фермерів

В Україні технічні коноплі вирощують на посівний матеріал, волокно, зерно і тресту (солому з конопель). Для забезпечення культивування цієї культури потрібне насіння, добрива, засоби захисту і техніка для сівби та збирання. 

Щодо насіння, то в Україні достатній вибір посівмату. В Україні зареєстровано 22 сорти промислових конопель, які також експортуються. Для порівняння, у США таких всього 3, в ЄС — 74, а в Канаді зареєстровано 56, з яких 4 українські.

З сівбою також проблем немає. Для цього використовуються зернові сівалки  типу СЗУ-3,6; СЗ-3,6  з анкерними сошниками. Або ж використовують бурякові (ССТ-12В) чи зернові сівалками з відповідним перекриттям висівних апаратів.

Далі — технологія. Є стереотип про те, що культура легка у вирощуванні. Насправді це не так. По-перше, від кліматичної зони, ґрунтів буде змінюватись технологія. А широкої практичної бази, як з соняшником чи кукурудзою в Україні немає, тому що донедавна вирощування культури суворо контролювалось. Через це немає у нас й достатньої бази агрохімії, яка б могла забезпечити виробничий процес. 

«Загалом ідеально вирощувати коноплі в Україні не вміє ніхто. Не вміють не через непрофесійність, а через відсутність напрацьованої ефективної технології. Наприклад, наразі не існує гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів, зареєстрованих в Україні для цієї культури. Тому все робилося в межах власних навичок, досвіду і розуміння дії тих чи інших засобів», — розповів Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи «Агротрейд».

Далі — збирання. Перевагою вирощування конопель на насіння є мінімальні інвестиції в техніку. Для збору зерна придатні стандартні сільськогосподарські машини – зернозбиральні комбайни та техніка для заготівлі сіна. На збір волокна такі комбайни не підходять, бо розраховані на сухе стебло. Тоді як волокно конопель збирають, коли рослина ще в зеленому стані. Юрій Марчук, засновник ТОВ «Перша конопляна корпорація» каже, що це одна з найголовніших пасток.

«Фермер сіє промислові коноплі, але не думає як їх збирати. Вартість спецкомбайну для збору конопель коштує від 2 млн євро. Є одне підприємство, яке купило такі комбайни минулого року. Навіть при умові що ви віддасте їм сировину, чи встигне він всім зжати», —  запитує Юрій Марчук.

Скошені коноплі залишаються в полі вилежуватися приблизно 4-6 тижнів. Під дією тепла і вологи верхній пектиновий шар почне згнивати, лігнінові зв’язки, якими склеєні волокна, слабшатимуть — так проходить процес мацерації (помʼякшення).  Щоб мацерація відбувалася рівномірно, стебла з певною періодичністю перевертають. Роблять це за допомогою спеціальних перевертачів. Процес мацерації контролюють агрономи і вони ж дають сигнал, що сировину можна кіпувати та відвозити у склади на зберігання. Кіпи також мають специфічний формат — кожен шар обв’язується шпагатом, щоб процес обдирання конопель був якомога якіснішим. Сировину кіпують, привозять на склад і починають переробляти. 

Є також господарства, які залишають волокно зимувати на полі. Потім у квітні починаються жнива. Збирають тресту за допомогою спеціальних грабель з планкою, яка ламає стебла. А вже потім граблі валкують їх у ряди. За ними йде прес, який підгрібає та пресує сировину. Таку технологію практикують у ТОВ «Каліпсо Хемп», що працює на Чернігівщині.

Далі цю сировину фермер мав би продати. І тут ще одна пересторога — ринку конопель як такого в Україні немає. Є кілька компаній, які займаються переробкою. І фактично весь ринок у них в руках. Купувати необроблене волокно ніхто не буде.  Фактично, у фермерів 2-3 покупці всередині країни. 

«Оскільки в Україні довгий час була відсутня переробка конопель, то фермери не розуміють, куди, як і за які гроші збувати коноплі. А експортувати саму тресту необроблену немає сенсу, бо це буде занадто дорого», — каже засновник Ma'Rijany Hemp Company Андрій Микитів.

А що якщо власна переробка?

Якщо фермер не бажає продавати коноплі, як сировину, залишається варіант їх переробки на своїх потужностях. Переробка поділяється на первинну, коли сировину перетворюють у волокно, та вторинну, коли вже з волокна виготовляють певний продукт. 

І тут все знову впирається в об’єм інвестицій. Як розповіли нам в Інституті лубʼяних культур, переробна лінія коштує близько 16 млн грн, і переробляє 1 т/год. Відтак, щоб забезпечити роботу такого заводу, треба виростити близько 3 тис. га технічних конопель. А враховуючи, що поля періодично треба змінювати, то господарство повинно мати у сівозміні щонайменше 5 тис. га. Чи це реально? В більшості випадків — ні. Саме тому компанії, які мають переробні лінії, пропонують фермерам техкарти, насіння, супровід, техніку, тільки б ті здавали їм сировину. Така відкритість та кооперація дозволяє гарно заробити й одним, й іншим. 

«Ми закупили в «Агротрейда» 1 тис. т трести. Відтак вони отримали прибуток тільки на тресті, а ще ж продадуть насіння, яке зараз коштує 60 тис. грн за 1 т», – наводить приклад директор ТОВ «Каліпсо Хемп» Дмитро Носенко.

В Інституті лубʼяних культур одним із варіантів розвитку переробки вважають запуск кооперативів фермерів та об’єднання заради спільної переробки. 

«Я спостерігала приклад роботи такого кооперативу у Франції, де довкола збудованого заводу об'єднуються фермерські господарства, які укладають контракти з цим заводом і ролі всіх учасників кооперативу є чітко розподіленими. Тобто для фермерів в Україні сьогодні відкривається значний потенціал у вирощуванні конопель через кооперацію з переробниками», — каже науковиця Ірина Лайко. 

Прихильником такої думки є і Дмитро Носенко. Він каже, що фермеру вигідно сіяти коноплі починаючи з площ від 50 га. Але є нюанси. Наприклад, пресів під коноплі поки що мало, а вживаний прес коштує 0,5 млн євро.Тож, на думку фахівця, саме в коноплярстві кооперативи є майбутнім для фермерів.

Дозвіл на вирощування конопель

Раніше, щоб вирощувати технічні коноплі потрібно було отримати дозвіл від Нацполіції та ліцензію від Держлікслужби. Далі Кабмін видавав квоту на вирощування.  

Наразі ж процедура значно спрощена. Потрібно лишень внести дані про сорт та ділянки в систему єКоноплі. Для реєстрації в Реєстрі необхідно:

• підготувати електронний цифровий підпис;
• подати заявку через електронний кабінет системи єКоноплі.

У системі єКоноплі юридичні особи, залучені до посіву, вирощування й переробки конопель для промислових цілей, мають доступ до таких модулів:

• модуль реєстрації суб'єктів господарювання у сфері промислових конопель;
• модуль реєстрації та управління земельними ділянками;
• модуль посіву та врожаю;
• модуль лабораторних досліджень;
• модуль витягів та звітності;
• інтерактивна мапа.

У своєму кабінеті виробник вносить дані щодо своїх земель, площ культивації технічних конопель та вибраного сорту.

Далі протягом сезону проводяться 2 експертизи зразків конопель на предмет вмісту в рослині ТГК в допустимих межах: у період цвітіння і перед збором урожаю. Ці дані також треба буде внести до кабінету. Деякі аграрії занепокоєні ймовірною тривалістю процесу експертизи, оскільки частина врожаю може втратити товарну цінність. 

«Якщо під час першої експертизи ТГК перевищує допустиму норму, потрібно провести другу експертизу за 10 днів після цвітіння, але якщо рівень ТГК в межах норми, друга перевірка не потрібна», – зазначив директор керуючої компанії Індустріального парку «Hempy UA» Андрій Алечко.

Але не це основна проблема. Він визнав, що в Україні обмежена кількість лабораторій для проведення експертиз. Обидві перевірки проводять лише сертифіковані криміналістичні лабораторії, яких в Україні всього дві. 

Тобто процедуру держава максимально спростила, але цього року будемо слідкувати, як вона втілиться на практиці.

Хто вирощує коноплі в Україні?

В Україні технічні коноплі вирощують такі компанії, як «Агротрейд», «Велес арс», «Арніка». Вирощують та переробляють — Ma'Rijany Hemp Company, ТОВ «Каліпсо Хемп», ТОВ «Перша конопляна корпорація».

В Україні вже збудовано три заводи з переробки конопель, ще один в процесі будівництва.

Наприклад, Ma'Rijany Hemp Company розміщена на Житомирщині та вирощує сировину для виробництва тканинних матеріалів для експорту. Посівні площі — близько 900 га. 

Минулого року в «Марижанах» оголосили, про будівництво  великого індустріального парку «MA'RIJANNI HEMP INDUSTRIAL PARK». Він наразі в процесі будівництва і має стати локацією, куди їхатиме вся коноплесировина країни. Також в цьому році підприємство планує запустити власну переробну лінію.

На Рівненщині вже працює HEMPY UA Industrial Park – центр сучасних технологій у сфері вирощування і переробки промислових конопель, що дозволить виробляти понад 200 видів різних продуктів. На базі парку реальне виробництво текстилю, целюлози, кострицебетону, біопластику та харчових продуктів.

«Український Коноплярський Завод» займається первинною переробкою конопель. На виході тут можна купити волокно конопель, кострицю, а також альтернативну сировину до целюлози.

Є окрім цього підприємства, які вирощують та переробляють коноплі до кінцевого продукту. Наприклад компанія ViteoHemp, яка входить до складу ViteoGroup. Вони вирощують і переробляють конопляну сировину, створюючи косметичні засоби, харчові добавки, спортивне харчування, конопляну олію, конопляні еклери та батончики.

З костриці конопель компанія Gyvaisol виробляє міцні та якісні теплоізоляційні будівельні блоки. А підприємство з Ірпеня робить з волокна стіновий утеплювач та утеплювач під ламінат, а також нитку. 

Що можна виробляти з технічних конопель?

Варто визнати, що переробка конопель наразі в Україні тільки розвивається. Адже потенціал набагато вищий. За оцінками експертів, з технічних конопель можна виготовити близько 50 000 різних виробів. Зокрема, це такі групи товарів.

• Харчові продукти: олія, борошно, молоко, паста з насіння конопель, конопляні снеки, висівки, печиво, шоколад, настоянки, пиво, вино.
• Косметичні засоби: мило, крем для рук, крем для обличчя, скраб для тіла, олія для тіла, молочко для обличчя і тіла.
• Текстиль: ковдри, постільна білизна, скатертини та серветки.
• Одяг, взуття, головні убори, багаторазові маски, конопляне хутро.
• Підстилки та повідці для собак. 
• Будівельний матеріал.
• Коноплі використовують для виготовлення нафтопродуктів, сировини для будівництва, компонентів для літаків і кораблів. 

За даними BRDO, світовий ринок технічних конопель оцінюється експертами в понад $4 млрд, має високий потенціал для розвитку та є інвестиційно привабливим. 

Скільки технічних конопель вирощують в Україні?

Згідно з даними Держстату, в Україні до 2022 р. вирощували від 2 тис. га технічних конопель. Окремими пунктами аналітики відділяли вирощування технічних конопель на стебло, волокна чи солому. Але дані щодо останніх не висвітлювались. З 2022 р. Держстат не публікує жодні цифри щодо культивування конопель, позначивши цю інформацію, як конфіденційну.

 У Мінагрополітики прогнозують, що площі полів під коноплями у 2025 р. можуть зрости до 8 тис. га. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.