Екіпаж АгроЕкспедиції завітав на Дніпровщину та Полтавщину, щоб дізнатись, як пройшла посівна тут. І з побаченого здивувало, що деякі аграрії ще продовжують сіяти. Хоча зазвичай посівну тут закінчують на початку травня. Щодо основних тенденцій, то це збільшення площ під олійними. Не можна сказати, що кукурудзу тут перестали вирощувати, але площі під ріпаком та соняшником зросли.

«Проблеми аграріїв поглибились, мабуть, не тільки фінансові, а й логістичні, цінові. В принципі, проблеми безпеки постали перед нашими аграріями. Наші аграрії, наші клієнти почали трошки більше економити на посівному матеріалі, на добривах, це не більше, ніж логічно. Дехто з них навіть змінив сівозміну, в бік збільшення площ під соняшником. Але попри це, попри всі ті проблеми, вони відсіялися, і я вважаю, що це головне сьогодні», — наголосив директор Східного макрорегіону в роботі з малим та середнім бізнесом Crédit Agricole Bank Сергій Жилін.

Тож, вирушаємо в Центр України, щоб докладніше дізнатись, як відсіялись тут.

ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС»: «Ми кукурудзу любимо, відмовлятися від неї не плануємо» 

На Полтавщині ми завітали у «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС». Земельний банк господарства —  5 тис. га землі. У 2023 році найбільші площі — 1500 га — засіяли соняшником, ще по 1000 га займає кукурудза та озимий ріпак, а решта — озима пшениця.

«Цьогоріч кількість кукурудзи зменшилась на 300 га, але відмовлятись від культури не збираємось. Кукурудза в нас завжди прибуткова, не виняток і врожай-2022. Маємо власні потужності зберігання, елеватор, сушарку, плюс посіяли минулого року кукурудзу рано і зібрали в оптимальні терміни. Ми кукурудзу любимо, відмовлятися від неї не плануємо. Збирали з вологістю зерна 20%, тому досушування не стало проблемою, хоч сушарка в нас газова», — розповів голова наглядової ради підприємства Олександр Прокопенко.

В господарстві збільшили площі під ріпаком. Сіють ріпак селекції Strube, з нормою висіву до 200 тис. шт./га. Минулого року з такою нормою висіву отримали врожай 3,77 т/га в заліку. 

Я думаю, це господарство, як і багато інших в регіоні, буде поступово розширювати площі під ріпаком. В цілому по області площі посівів під озимим ріпаком збільшились вдвічі порівняно з попередніми роками. Взагалі цього року весна принесла дуже багато сюрпризів, навіть посіви озимої пшениці страждали від надмірної вологи та низьких температур. Весна спочатку була холодною, з приморозками і рясними дощами, а потім різко пішло підвищення температур, що призвело до формування ґрунтової кірки в посівах озимої пшениці. З хвороб майже повсюди є септоріоз, подекуди борошниста роса. В майбутньому можливі прояви піренофорозу, якщо температури залишаться високими і будуть опади, є ризик розвитку фузаріозу колоса. BASF має гарні комплексні рішення для контролю цих хвороб: Пріаксор та Адексар Плюс, які містять Ксеміум®, одну з кращих діючих речовин на сьогодні для контролю піренофорозів, а для вирішення питання фузаріозу колосу ми рекомендуємо Осіріс Стар», — розповів регіональний менеджер з продажу BASF у Полтавській обл. Олександр Примоленний.

Читайте також: Посівна кукурудзи проти соняшнику – хто перемагає в Центрі України

Зі слів керівника, цьогорічна посівна була навіть важчою, ніж торік. У сезоні-2022 ще був певний «запас міцності»: були обігові кошти, добрива, насіння та ЗЗР закупили заздалегідь ще у 2021 р., тож відсіятись змогли без проблем.

«Відчуваємо, що працювати стало складніше, в першу чергу морально. Війна, хоч безпосередньо нас не торкнулася, все одно впливає на всіх. Також проблема в  нестачі робочих рук. Вже 15 людей з господарства мобілізували, і повістки приходять регулярно. На агробронювання подали документи, але справа затягується», — поділився голова наглядової ради.

Цікаво, що попри фінансові труднощі на добривах та ЗЗР не економили. 

«Вартість вкладень в 1 га зросла на 40-50%. Але на технології вирощування ми не економили, дещо замінили, щоб не втратити на врожайності. Наприклад, ми традиційно використовували безводний аміак. У зв’язку з війною довелось від нього відмовитись і перейти на КАС та карбамід. В майбутньому повернемось до нього», — пояснив Олександр Прокопенко.

Директор Східного макрорегіону в роботі з малим та середнім бізнесом Crédit Agricole Bank Сергій Жилін зауважив, що попри збільшення витрат на гектар майже вдвічі, господарства регіону засівають всі площі й сподіваються отримати не лише гарний врожай, а й певний прибуток.

«Звичайно, наші аграрії потребують підтримки як від держави, так і від банків. Про Crédit Agricole Bank я можу з упевненістю сказати, що ми максимально підтримуємо всіх своїх клієнтів, яких мали на початок повномасштабного вторгнення. Саме з господарством «ЛОС» ми, наприклад, працюємо вже 12 років, і це одне з найкращих підприємств у співробітництві. Це надійний клієнт, з яким ми радо продовжуємо відносини», — зазначив фахівець.

Читайте також: На Півночі кукурудза лишається фаворитом — АгроЕкспедиція Посівна 2023

Посівна в господарстві розпочалась наприкінці березня. До квітневих дощів вдалось посіяти кукурудзу та соняшник. Деякі площі досіяли вже після весняних дощів. В аналогічні терміни сіяли й минулого року.

«В нас доволі специфічний клімат, хоч географічно ми належимо до зони Лісостепу, насправді кліматичні умови вже ближче до степових. У нас постійно не вистачає вологи, особливо тоді, коли вона найбільше потрібна рослинам. Липень, серпень зазвичай взагалі опадів немає. Тому стараємось сіяти рано, щоб використати запаси вологи, що є в ґрунті з зими», — розповідає керівник.

Наразі кукурудза вже у фазі трьох листків та чекає на обробку гербіцидом. На полях планують застосовувати препарат Стелар Плюс.

Олександр Прокопенко зауважив, що в регіоні багато господарств розширили площі під соняшником, але вважає це недалекоглядним. Наприклад, у «ЛОС» ще не проданий тогорічний врожай соняшнику: немає ціни та попиту. Більш рентабельною керівник вважає ту ж таки кукурудзу. 

Озимина в господарстві перезимувала відмінно. Підживлення вдалось провести ще до 8 березня, тому рослини швидко пішли в ріст. 

«Взагалі цього року весна принесла дуже багато сюрпризів — навіть посіви озимої пшениці страждають від вологи й високих температур. Весна спочатку була холодною, з приморозками та рясними дощами, а потім різко пішло підвищення температур, що призвело до формування ґрунтової кірки в посівах озимої пшениці. З хвороб майже повсюди є септоріоз, подекуди борошниста роса», — розповів представник компанії BASF Олександр Примоленний.

Також він додав, що в майбутньому можливі прояви піренофорозу. Якщо температури залишаться високими й будуть опади, є ризик розвитку фузаріозу колоса. 

Агрофірма «Колос»: на 20-30% зменшили норми внесення азотних добрив

На Дніпровщині ми завітали в АФ «Колос». Земельний банк господарства 3000 га. Цьогоріч в господарстві поля засіли таким чином: соняшник — 1000 га, озимий ріпак — 1000 га та озима пшениця — 1000 га. За словами співвласника господарства Миколи Хорольського, торік ріпак був єдиною рентабельною культурою, тому цьогоріч площі під ним збільшили до 1000 га.

«Цього року, окрім збільшення площ під ріпаком, нічого не змінювали, сіяли все, як заплановано. Звісно, довелося трохи економити. Наприклад, по ЗЗР обирали в першу чергу генерики, якщо вони якісні, тут вже пріоритет був в ціні. Десь на 20% знизили норми внесення добрив», — розповів співласник господарства.

Через погоду цього року посівну в господарстві почали набагато пізніше, ніж зазвичай — в другій декаді травня. Зазвичай починали сіяти в середині квітня. Головний агроном агрофірми «Колос» Роман Карлов, розповів, що посівна затрималась, через рясні квітневі дощі.

«У квітні випало 75 мм опадів. Це дуже багато для нас. Дощі йшли практично щодня. Зараз верхній шар ґрунту вже сухий через суховії, а от на глибині 5-6 см вологи вистачає. Ми застосовуємо в себе Verti-till, як основний обробіток ґрунту. Також практикуємо прямий висів», — поділився агроном.

Читайте також: Посівна Південь: колись сіяли першими, а у сезоні 2023 — разом зі всією Україною

Цьогоріч частину соняшнику та ріпаку сіяли саме прямим способом. Основні добрива завжди вносили з осені, але минулого року не мали такої можливості, тому внесли під сівбу в рядки. Соняшник вирощують за технологіями Clearfield та Clearfield Plus, оскільки в регіоні є помітні проблеми з вовчком. 

Озима пшениця на полях господарства зараз перебуває на початку колосіння. На полях з озиминою вже провели 2 фунгіцидні обробки й планують третю. Проблем зі шкідниками цього року практично немає, оскільки холодна дощова погода не сприяла їхньому розмноженню. Проте всі поля обов’язково обробляються інсектицидами — профілактично.

«Після таких значних для регіону опадів та за умови наростання температур можна очікувати розвитку хвороб: на пшениці септоріоз та піренофороз, на ріпаку альтернаріоз та склеротиніоз. Якщо ще будуть опади, є високий ризик розвитку фузаріозу колоса пшениці. Тому я рекомендую в фазі середини цвітіння вносити Осіріс Стар в нормі 1 л/га. На ріпаку для контролю хвороб застосували Піктор в нормі 0,5 л/га», — зазначив менеджер технічної підтримки клієнтів в Дніпропетровській та Харківській обл. компанії BASF Євген Трегубенко.

Щодо проблем, то основним тягарем в цьому сезоні став брак коштів. За для економії в «Колосі» на 50% скоротили внесення фосфорно-калійних добрив та приблизно на 20-30% внесення азотних. Цьогоріч планували придбати сушарку, але ці плани довелося відкласти, оскільки поки що не вдалося продати пшеницю врожаю 2022 року.

Інша проблема — це агробронювання. Погодити його складно, а підприємству потрібен кожен механізатор, особливо в період посівної.

«Якщо ви сядете в трактор, ви побачите, що він вже як космічний корабель: три комп’ютери, монітори, датчики. Просто так в цьому вищому пілотажі не розберешся. І навчений механізатор буквально на вагу золота», — зауважив Микола Хорольський.

Прифронтова територія: сіються хто як може

На жаль, наш АгроЕкіпаж не доїхав до Донеччини чи Херсонщини, але це не означає, що посівна там не відбувається.

«Авдіївський напрямок — фермери активно сіють. Я думаю тут немає термінів — хто коли може, тоді в поле заходить. До того ж це нас дуже дивує: є поля близько до «нуля», в досяжності російських «Градів». А фермери все одно виїжджають технікою», — розповів військовий Ростислав.  

Аналогічно триває посівна й на Гуляйпільському напрямку. Як розповів військовий, за його відчуттями сіяти почали у травні. Зараз роботи також призупинились, бо останній тиждень дощило.

«Думаю в пріоритеті тут соняшник. Бачив вже сходи. Сіють також кукурудзу, а от сої не бачив. Також багато озимої пшениці. На таких полях вже добре сформований колос. Ріпаку менше — він вже скинув цвіт», — зазначив військовий.

Він також додав, що є звичайно поля, які не обробляються: є незібрана кукурудза, поля з падалицею. 

«Бачив поле, де вже провели весняну культивацію, але чомусь ще не засіяли. Подумав, що буде пустувати. Але водночас є місце, де щоденно прилітає і місцевий фермер примудритися там посіяти соняшник», — зазначає військовий.  

Щодо деокупованої Херсонщини та  Миколаївщини, то тут, як очікувалось у фаворитах пізні ярі.

«Навіть не знаю чи можна розповідати, але попри заборону і замінування фермери сіють, де це можливо. Цього року я сіятиму 2 га землі. Від частини земель, що попри Дніпро відмовився», — розповів фермер з Херсонщини.  

Єдиний регіон, де цьогоріч не відбулась посівна — це Луганщина.

«В усіх областях, крім Луганської, почали посівну кампанію. На сьогоднішньому засіданні Уряду прийняли рішення щодо максимального спрощення реєстрації сільгосптехніки. Робимо це для того, аби посівна та роботи в полі ніде не зупинялися», — повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

На превеликий жаль війна триває. Звичайно фронт у кожного свій — в когось він у полі чи на фермі, але все ж найперше ми повинні памʼятати, про тих, хто на передових позиціях і боронить землю від окупантів. 

В рамках нашої АгроЕкспедиції спільно з «Фондом Руслана Шостака» при підтримці BASF і міжнародного банку Credit Agricole ми проводимо збір коштів на пікап для Кирила Бондаренка — він аграрій, комерційний директор Білоцерківського елеватору OLAM, та служить командиром роти Окремого загону спеціального призначення Національної гвардії України та допомагає знищувати ворожу бронетехніку, що їздить по українських полях. 

За час АгроЕкспедиції нам вдалось зібрати ⅔ суми на автівку для військового. Проте збір ще триває, тому просимо всіх, хто має змогу, долучитись до збору.

Підсумки по регіону

Тож, як і у решті регіонів України, посівна на Дніпровщині та Полтавщині пройшла у пізні строки. Почали аграрії, як зазвичай у березні, а от завершували сіяти в другій половині травня, що не притаманно для регіону.

Щодо культур, то бачимо, що більшість аграріїв все ж дивляться в сторону олійних. Тут йдеться, як про озимий ріпак, так і про соняшник.

«В цілому у Дніпропетровській обл. я можу відмітити збільшення площ під соняшником, хоча й раніше його тут вирощували доволі багато. Також є тенденція переходу на широкозахватну техніку через дефіцит механізаторів», — зазначив  експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській обл. Crédit Agricole Bank Сергій Даденко.

Хоча на Полтавщині кукурудза перемогла у двобої з соняшником. Станом на 19 травня в області сівбу соняшнику на запланованих площах завершено, його цьогоріч в області 435 тис. га. Продовжується сівба гречки (посіяно 1,8 тис. га), проса (посіяно 8 тис. га), кукурудзи (посіяно 627 тис. га) та сої (вже посіяно 150 тис. га). Завершено і сівбу цукрових буряків, їх цьогоріч в області 22,5 тис. га.

Про зміну структур посівних площ та збільшення посівів соняшнику зауважив і регіональний менеджер з продажу BASF у Полтавській обл. Олександр Примоленний. Також він зазначив, що деякі господарства почали повертати в сівозміну такі культури, як гірчиця, гречка і просо.

«У нас в області відбулося незначне зменшення посівів озимої пшениці. Це передусім було пов'язано з тим, що минулого року через погодні умови було пізнє збирання попередників. І вже деякі господарства могли посіяти пшеницю аж в жовтні, тому прийняли рішення, що це все-таки ризиковано і краще взагалі не сіяти. Тому на початок весни структура площ дещо змінилась, господарства збільшили площі під соняшником, зменшили під кукурудзою. При цьому площі під озимим ріпаком в області збільшили майже вдвічі. Цілком можливо, що господарства і далі будуть більше переключатися на ріпак як економічно вигіднішу культуру», — розповів експерт.

Щодо стану озимих, то вони увійшли в зиму в хорошому стані, завдяки осінній дощовій погоді. Озима пшениця зараз перебуває на початку колосіння, подекуди у фазі прапорцевого листка. Озимий ріпак підходить до завершення цвітіння. 

Серед проблем, які були на старті сезону — це насамперед нестача коштів. Якщо минулого року, аграрії з запалом сіяли та мали якусь фінансову подушку, то цьогоріч все більше економлять.

© Kurkul.com, 2023 р.