Стан пшениці у 2019 році

Ринок пшениці в Україні протягом останнього року добре «штормить». Сезон 2017/2018 виявився досить напруженим: зібрати гарний врожай зернових українським аграріям завадила весняна посуха та волога погода середини літа, що добре попсували нерви аграріям. Зрештою, українські сільгосппідприємства торік зібрали 19,3 млн озимої та 5,3 млн ярої пшениці. Але до європейських фермерів погодні умови були ще менш прихильними — вони намолотили лише 138 млн т зерна, що на 13 млн т менше, ніж попереднього сезону.

То ж чого очікувати і на що розраховувати вітчизняним сільгоспвиробникам?
У тижневому кроп-турі АгроЕкспедиція Пшениця 2019 про особливості нинішнього сезону більше розкажуть експерти Океан Інвест і Credit Agricole Bank. Гайда в поля!

Дефіцит вологи при сівбі озимини відчули на собі аграрії північного регіону. У зв'язку з цим, вони вчасно не внесли гербіциди на стадії другого міжвузля і довелось переглядати систему захисту рослин навесні.

За словами Олександра Захарченка, менеджера компанії ТОВ «Океан Інвест» в Чернігівській та Сумській областях, озима пшениця вийшла із зими у стадії кущіння. Особливих проблем з культурою навесні не спостерігали.

Щоб захистити посіви від бур'янів, хвороб та шкідників у господарствах регіону практикували триразовий обробіток ЗЗР. Така інтенсивність обробок непогано себе виправдала і гарантувала пристойну врожайність культури в місцевостях, де були опади впродовж вегетації.

Якщо на півночі спостерігались поодинокі випадки фузаріозу, то центральні регіони зіткнулися масово з цією проблемою повідомила Оксана Собченко, менеджерка компанії ТОВ «Океан Інвест» в Черкаській та Кропивницькій областях

Щоб врятувати поля та не пересівати культуру, вирішили з 18 березня вносити фунгіциди та застосовували дворазове боронування. Це зупинило хворобу. Другий раз внесення ЗЗР проводилось на фазі початку виходу в трубку. Плюс додавали азотні добрива, гумати, стимулятори росту. По флаговому листу повторно застосували фунгіциди.

Інтенсивність обробіток пояснюється специфічністю сезону. У квітні масово йшли зливи, що у поєднанні з високою температурою створило оптимальні умови для розповсюдження грибкових хвороб. Плюс на додачу в умовах підвищеної вологості пшениця не сформувала розвинену кореневу систему. Та ситуація різко змінилась Із середини травня, коли пшениця була на стадії флагового листа, не було дощів. Тому спека стала стресом для культури.

Стосовно врожайності, то в регіоні показник на рівні 5 т/га. Нагадаємо, що минулого року озимина в Черкаській області продемонструвала 5,6 т/га, Кропивницька область — 3, 37 т/га.

Якщо в більшості регіонів озима пшениця не встигла до зими закущитися, то в Хмельницькій області з цим проблем не було. На додачу зима була м'якою та сніжною. Тому озимина вийшла в нормальному стані навесні.

Зі слів Сергія Дрозда, менеджер компанії ТОВ «Океан Інвест», у квітні-травні зіткнулись із тривалою спекою у поєднанні із локальними зливами. Тому актуальними стали проблеми фузаріозу. З грибковими хворобами боролись за допомогою дворазових фунгіцидно-гербіцидних обробок.

Якщо на півдні вже завершили жнива, то в Хмельницькій області дощі заважають повноцінно розпочати збиральну кампанію.

«У господарствах області очікують врожайність на рівні від 4,5 до 8 т /га. Такий діапазон залежить від інтенсивності внесення ЗЗР та наявності дощів в період наливання колосу», — пояснює Сергій Дрозд.

Стосовно півдня Миколаївської та Одеської області, то ситуація через брак осадів була плачевною. Сходи отримали рвані. Північні райони мають кращу ситуацію, бо тут були локальні дощі, тому культура зайшла в зиму в стадії кущення. Цю інформацію повідомив Олексій Пашали, менеджер компанії ТОВ «Океан Інвест» в Одеській та Миколаївській областях.

В цьому регіоні минулого року пізно пішли дощі в період посівної (перша-друга декада жовтня). Це не дозволило озимині нормально розкущитися. Тому в зиму вона пішла в стадії недорозкущення. Рослина не змогла належним чином сформувати потужну кореневу систему. Якщо оцінити стан посівів по п'ятибальній шкалі, то десь аграрії мали поля станом на 3+. Такі інформацію повідомив Євген Зобнев, менеджер компанії ТОВ «Океан Інвест» в Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій областях. Але озимина перезимувала добре.

Стосовно ЗЗР, то господарства працюють за максимальною чи середньою схемою. Інтенсивна схема передбачає внесення бакових сумішей після початку весняної вегетації. Другий обробіток проводили наприкінці травня (вихід в трубку). На стадії цвітіння використовували повторюють фунгіцидно-гербіцидну обробку. Деякі господарства зупинились лише на двох обробітках.На жаль, продумана система захисту, генетичний потенціал сортів та знання агрономів не змогли в повній мірі протистояти спеці. То ж аграрії Приазов'я та Дніпропетровської області отримали врожайність на рівні 3,2-3,3 т/га.Такою була ситуація із озимою пшеницею в сезоні 2018/2019. Вже зовсім скоро АгроЕкспедиція вирушить на кроп-тур по іншій культурі. Тож чекайте нової інформації з полів України.

У 2018 році аграрії Тернопільщини засіяли пшеницею 139,8 тис. га, із них 129,5 тис. га засіяно озимою, 10,3 тис. га — ярою. А намолотили в середньому по 5,78 т/га і 4,49 т/га, відповідно.

У сезоні 2018/2019 темпи зростання посівних площ під озиму пшеницю в Тернопільській області продемонстрували позитивну тенденцію. Зараз під культурою зайнято 146,8 тис. га, що на 13,4% більше аналогічного показника 2018 року. Це дозволило області посісти 15 місце за посівними площами озимої пшениці в Україні з-поміж усіх областей.

«Будь ближчим, синку, до рідної землі, бо де ростемо, там повинні цвісти», — саме таке напуття колись дав батько своєму синові, який продовжив аграрну династію. Саме його, спадкового аграрія Степана Данилишина, засновника і директора агропромислового підприємства «Обрій» та вже Заслуженого працівника сільського господарства України АгроЕкспедиція відвідала в Тернопільській області.

Агрофірма «Обрій» була заснована в 2000 році. Тоді компанія починала із зембанку 730 га. Сьогодні ж обробляє понад 2,7 тис. га. Вирощують соняшник (650 га), ріпак (600 га), кукурудзу (500 га), сою (100 га), цукровий буряк (150 га). Але основною культурою є пшениця, яка щорічно займає близько 25-30% в структурі посівів (по 400 га відводиться на озиму та яру).

Максимальної позначки врожайність пшениці в господарстві сягала два роки тому — 8 т/га. Цього сезону навряд чи вийде отримати більше 5-6 т/га, як кажуть місцеві аграрії. Причин на те кілька: небагаті на гумус землі плюс посуха і «несвоєчасні» дощі.

У підприємстві вважають за краще купувати насіння іноземної селекції. Усього вибирають сорти близько 6 компаній-виробників — KWS, NPZ-LEMBKE, Saaten-Union, Zaatbau. Однак аграрії кажуть, що щороку один і той же сорт дає різну врожайність. Селекціонери хоч і закладають у сортах та гібридах по 8-10 т/га, але, частіше за все, природні «примхи» порушують плани. Найбільшу врожайність на полях агрофірми в 2009 році дав сорт Бумер — 9,1 т/га з поля 110 га, причому не на найкращій ділянці.

До речі, не так давно агрофірма «Обрій» робила аналіз ґрунту в одній із приватних лабораторій. За словами керівника господарства, за 4 роки ціна на цю послугу зросла в 2,5 рази. Дослідження площі в 2 735 га обійшлося більш, ніж в 128 тис. грн.

Що ж стосується засобів захисту рослин, тут традиційно працюють з препаратами, які підприємство використовує вже не перший рік, і за цей час змогло переконатися в якості обраного продукту.

За словами представника компанії «Океан Інвест» Юрія Нестерука, застосування ЗЗР зберігає потенціал, який генетично закладений в рослинах. І ті господарства, які виходять на рівень 8-9 т/га, а іноді і 10 т/га озимої пшениці, отримують такий результат завдяки як мінімум 3-4 фунгіцидним обробкам.

Однак, як додає експерт, не варто забувати і про мікро- і макроелементи, які необхідні рослині. І наводить як приклад Закон мінімуму, або так звану «бочку Лібіха»: якщо взяти бочку, що складається з дощечок, і зламати в ній хоч одну, скільки не наливай туди води, бочка ніколи повною не буде. Те ж стосується і живлення рослин: якщо якогось елементу бракує, то отримати максимальну врожайність нереально.

Торік команда АгроЕкспедиторів вперше побачила «Землю». Практично рік тому ми знову опинилися біля її «берегів». І, за традицією, нас зустрів її агроном Дмитро Синиця. Він все також поєднує навчання і роботу, хоча вже вчиться в магістратурі. А далі — і до аспірантури рукою подати.

Земельний банк підприємства протягом року не змінився: так і налічує близько 1,2 тис. га. Із них під озимою пшеницею зайнято 330 га, ярим ячменем — 250 га, озимим ріпаком і кукурудзою — по 230 га, соєю — 130 га, цукровим буряком — 100 га.

У минулому році, за словами Дмитра Синиці, кращою врожайністю озимої пшениці було 10 т/га, у середньому ж вийшло по 9 т/га. Сіяли Колоніа і Авеню (LG Seeds). АгроЕкспедитори оглянули ж поле з гібридом Етела. Інші ж сорти в господарстві поки сіяти не хочуть.

У цьому регіоні погода зіграла «на руку» аграріям — 22 вересня, відразу після посіву пройшов дощ. На відміну від інших регіонів області. Навесні внесли добрива, використовували регулятор росту, тож підприємству вдалося добитися хорошого стану посівів.

Погодні умови в Тернопільській області негативно позначилися на стані посівів. Подекуди на полях були спалахи різних хвороб, з якими іноді важко було впоратися. До того ж, травень видався рясним на опади, які заважали агрономам зайти в поле для обробки. Однак комплексний підхід до вирішення завдання дав аграріям надію на отримання в кінці сезону нормального врожаю озимої пшениці.

Традиційно Вінницька область входить до п'ятірки регіонів-рекордсменів за врожайністю озимої пшениці. Торік місцеві аграрії зібрали 5,26 т/га на 261,5 тис. га. І це попри те, що посівні площі під цією культурою скоротилися на 5,2% у порівнянні до 2017 р.

У 2018 році регіон істотно скоротив вирощування ярої пшениці — на 4,9 тис. га (39,5%) у порівнянні до минулого року трохи знизилася і врожайність, яка склала 4,05 т/га проти 4,51 т/га в 2017 р.

У 2019 році під озимою пшеницею посівних площ тільки на 100 га більше, ніж у минулому сезоні. Зараз під культурою зайнято 261,6 тис. га проти 261,5 тис. га в 2018 році.

Минулого року в рамках аналогічної АгроЕкспедиції експерти вже відвідували компанію «Агрошляхбуд». З нашого останнього візиту компанія поповнила свій автопарк новим комбайном New Holland. З'явилася тут і власна американська газова сушка Farm, яка дозволяє за добу обробляти 400 т зерна. У даний момент проводяться роботи з будівництва та реконструкції складських приміщень.

Компанія, як і раніше, обробляє близько 850 га землі. Основні площі займає кукурудза — 284 га, озима пшениця — 150 га, ріпак — 130 га. У сівозміні є також соняшник і цукровий буряк. Остання культура, за словами керівника «Агрошляхбуд» Сергія Волкотруба, є невигідною, але тут її вирощують , більшою мірою, для цукру пайовикам. А ось кукурудза та ріпак — найрентабельніші.

Для вирощування пшениці на підприємстві віддають перевагу сортам і гібридам, які дають хорошу стабільну урожайність, а також стійкі до вилягання і низьких температур.

Дивіться: Усе про насіння озимої пшениці

Незважаючи на холодну зиму і надлишки опадів, захист і підживлення пшениці зробили за планом: під посів в господарстві зазвичай додають добрива, правда, в цьому році вже звичну нітроамофоску замінили діамофоскою.

Триразове внесення бакових сумішей пестицидів, однозначно, дало можливість максимально захистити рослини та допоможе отримати в бункері близько 7 т/га озимої пшениці. Принаймні перші обмолочені гектари показали саме такий результат. До слова, збір врожаю зараз призупинили через відносно високу вологість зерна — 14,5%.

Дивіться: Усі препарати Океан Інвест

За словами керівника Вінницького регіонального підрозділу компанії «Бізон-тех» Анатолія Легкого, регіон в останні роки «рухається» в сторону зони нестійкого зволоження. Але, як зазначив фахівець, «Агрошляхбуд» сьогодні є одним з кращих підприємств району. Тут вчасно встигли провести всі необхідні заходи, тому результат говорить сам за себе. Що ж стосується прогнозів, то цілком реально з поля зібрати по 7,5 чи навіть 8 т/га озимої пшениці.

Як зазначає директор компанії «Океан Інвест» Ірина Касьяненко, Вінницька область стабільно має високі показники врожайності. Місцеві аграрії чекали до 8-9 т/га пшениці в цьому році, але прогнозують збір на рівні близько 6-7 т/га (дощі в період цвітіння, посуха повітря в період наливання зерна, локальне вилягання посівів).

Керівник агрокооперативу приватних пайовиків «Золота Нива» с. Балабанівка Петро Картовий вже більше 40 років працює в аграрній галузі. Починав з посади головного інженера в Балабанівському колгоспі «Росія». Обіймав керівні посади у владі, був главою адміністрації в Оратівському районі. Однак довго там не зміг працювати, тому повернувся в аграрну сферу, де зараз займається рослинництвом і тваринництвом.

Земельний банк підприємства становить 2,4 тис.га. На відміну від раніше відвіданих нами регіонів, пшениця тут є повноцінним гравцем в сівозміні. У господарстві щорічно висівають 600-650 га озимої пшениці і близько 50 га ярої (так би мовити, для підстраховки).

Отримувати хороший урожай вдається, багато в чому, завдяки потенціалу самих сортів і гібридів. Однак погода час від часу вносить свої корективи. Наприклад, цьогоріч надлишок вологи не дозволив обробити посіви морфолегуляторам. Перепади температур не дали пшениці закінчити весняне кущення. Були деякі ускладнення із захисними обробками, але суттєво на врожайність озимої пшениці це не вплинуло. А от уже в період наливу зерна температура повітря була в межах 35-37°C і вище, що не дало змоги зерну налитися повною мірою.

За словами представника компанії «Океан Інвест» Анатолія Дацькова, середня врожайність озимої пшениці по регіону 5,53 т/га (станом на 10 липня поточного року) пов'язана, безпосередньо, з декількома факторами. Зокрема, роль грає і сам попередник під дану культуру.

Торікі, за словами головного агронома підприємства «Золота Нива» Володимира Кравчука, середня врожайність озимої пшениці склала 8-8,5 т/га. А ось рекордсменом став Достаток — сорт вітчизняної селекції, який показав 9 т/га.

Представник Credit Agricole Bank Олександр Бондар зазначає, що в обох господарствах, так би мовити, аграрії розвіюють стереотипи і «реабілітують» сорти пшениці вітчизняної селекції. За його словами, українські сорти при використанні правильної технології і навіть в складних погодних умовах тут показують відмінні результати, які не гірше, а іноді навіть кращі, ніж у їхніх закордонних «колег».

До речі, місцеві агрономи вважають, що насправді не варто висівати багато сортів. Раніше тут сіяли 9 сортів, але тепер працюють лише з 4-5. При правильному підході можна отримати 50-100% рентабельності, чого в «Золотій Ниві» і досягають.

• Усе плине, усе змінюється
  Вінницька область в останні роки стає зоною «нестійкого зволоження». Через мінливі погодні умови аграрії Вінниччини все частіше стикаються зі складнощами під час запланованого внесення агрохімічних препаратів

• Комфортна зима
  Погодні умови зими 2018/19 для вирощування озимої пшениці склалися в поточному сезоні досить хороші. За словами агрономів, озима пшениця нормально перенесла цей період і без суттєвих втрат відновила вегетацію ранньою весною.

• Рентабельність на 100+%
  На сьогодні рентабельність вирощування пшениці у Вінницькій області, за даними аграріїв, становить близько 100%. На відміну від деяких інших областей, де пшеницю, здебільшого, висівають просто в якості попередника для дотримання правильної сівозміни, тут з цієї культури отримують хороший дохід.

• У гонитві за врожайністю
  На 1 липня 2019 року, за даними директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Миколи Ткачука, озима пшениця перебувала в стані молочної стиглості. Врожайність на рівні господарств, за попередніми прогнозами, повинна скласти близько 7 т/га, а в цілому по області 5,7 т/га. Виробництво зерна прогнозується на рівні 2,3 млн т.

• Збирання на паузі
  Несприятлива погода, зокрема, велика вологість в кінці першої — на початку другої декади липня ускладнює збір врожаю. Дощ, град, сильні пориви вітру роблять свою справу, відкладаючи вихід комбайнів в поле. Однак, незважаючи на це, аграрії Вінницької області сподіваються отримати хороший врожай в поточному сезоні і зберегти передові виробничі позиції в країні.

Цього року аграрії Київщини покладають великі надії на врожайність озимої та ярої пшениці. Нагадуємо, що у 2018 р. під ці культури сільгосппідприємства області відвели відповідно 143,4 тис. га та 11 тис. га, їх урожайність становила 4,8 т/га та 4,9 т/га. У 2019 році Київська область на 16 місці за кількістю посівних площ, зайнятих озимою пшеницею. Під цю культуру відведено 144 тис.га.

Як повідомляє проект Урожай онлайн 2019, станом на 10 липня 2019 року на Київщині зібрали лише 6% від запланованих площ під озимою пшеницею та намолотили 48,6 тис. т зерна. Середня врожайність складає 4,7 т/га.

Підприємство «Маки» імені О.П.Сем'янівського, що господарює в Макіївці Білоцерківського району, має в обробітку 1 315 га. У недалеких планах агрофірми — збільшити земельний банк до 2-3 тис. га. Нині на полях агрофірми вирощують озиму пшеницю, соняшник та кукурудзу.

Ставку в господарстві роблять на найбільш рентабельну культуру — кукурудзу, якою зайнято 687 га. Трошки менше площі займає соняшник (550 га), а от під озиму пшеницю цьогоріч відвели лише 78 га. Зрештою, кілька років тому в господарстві сіяли близько 200-300 га озимої пшениці. Але зараз перевагу віддають більш вигідній кукурудзі і наступного 2020 року в господарстві планують збільшити площу посівів під нею. Крім того, найближчим часом директор підприємства Василь Река хоче посіяти ріпак, аби випробувати та досконало освоїти технологію його вирощування і, зрештою, оцінити обіцяну економічну привабливість цієї культури.

Керівник пояснює, що традиційно визначальним у виборі культур є економічний підхід. Такі основні критерії як собівартість вирощування, EBITDA та рентабельність грають ключову роль у підборі сівозміни на полях агрофірми «Маки» імені О.П.Сем'янівського. Однак важливим залишається контроль за правильністю сівозміни і підбір рекомендованих попередників (до речі, це одна з причин, чому в господарстві так мало посіяли озимої пшениці).

Протягом останніх років рентабельність пшениці суттєво впала. За даними Держстату, рентабельність вирощування пшениці в Україні знизилася з 37,8% у 2016 році до 20-25% у 2018 році і продовжить знижуватися в нинішньому 2019 році.

До того, торік витрати на вирощування озимої пшениці в господарстві склали близько 15 тис. грн/га, але цьогоріч ця сума зросла на 15-20%. Середня врожайність у 2018 році склала лише 4,2-4,5 т/га. Цього року Василь Река планує зібрати близько 5-5,5 т/га. При цьому, як зауважує фермер, ціна на пшеницю в нинішньому сезоні суттєво впала. Тож господарство часто працює по форвардних контрактах і таким чином дещо убезпечує себе від суттєвих цінових коливань на зерно.

Однак заступник директора Департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Василь Білозерських упевнений, що попри невисоку економічну привабливість озимої пшениці фермери Київщини не збираються відмовлятися від її вирощування. З одного боку, це пов'язано з агротехнічними правилами вирощування основних сільгоспкультур, а з іншого — (не)офіційними домовленостями із орендодавцями, адже, наприклад, зерно й солома є основними продуктами для розрахунку з власниками землі.

Директор компанії «Океан Інвест» Ірина Кас'яненко зауважує: зниження рентабельності озимих, які є стратегічно важливою продовольчою продукцією, є своєрідним викликом для виробників ЗЗР і для країни в цілому. Адже, у першу чергу, посівні площі під ці культури в поточному році сягнули 7,6 млн га. Якщо загальний ринок пестицидів оцінюється в межах $1 млрд, то його 26% припадає якраз на продукти для обробки озимих зернових колосових.

Експертка також додає, що нарікань на китайську продукцію зараз стає все менше завдяки стабільно високій якості пестицидів. Це пов'язано з тим, що протягом попередніх двох років у Китаї триває посилений державний контроль над агрохімічною галуззю: усі заводи, що порушували санітарні норми, недбало ставилися за навколишнього середовища, не дотримувалися технології, були закриті. Тож нині на ринку залишилися лише серйозні гравці, якість продукції яких відповідає світовим стандартам.

Сезон вирощування озимої пшениці в Київській області видався доволі складним. Через низку причин сівбу в агрофірмі «Маки» імені О.П.Сем'янівського провели досить пізно — у першій декаді жовтня. Відтак рослини не встигли набрати потрібних поживних речовин та достатньою мірою розкущитися: у зиму вони входили у фазі двох листочків. Натомість навесні озимій пшениці вдалося реабілітуватися завдяки комплексній системі живлення: на поля вносили гранульовані мінеральні добрива та мікродобрива. Цьому ще передувало внесення органічних добрив із власної молочно-товарної та свиноферми в нормі 30 т/га.

Консультант та агроном-технолог «Океан Інвест» В'ячеслав Каракоша додає, що погодні явища часто негативно позначилися не тільки на вегетації культур, а й на строках проведеннях багатьох агротехнічних операцій.

Наприклад, сильний вітер ускладнював внесення захисних препаратів або дощі, що проходили через кілька годин після обробки поля, просто унеможливлювали оптимальну роботу засобів захисту.

Керівник господарства «Маки» імені О.П.Сем'янівського додає, що вже другий сезон поспіль майже вся система захисту посівів складалася зі препаратів «Океан Інвест». Однак незважаючи на низку несприятливих погодних факторів, гербіциди, фунгіциди та інсектициди спрацювали відмінно

Земельний банк селянського фермерського господарства «Горизонт-2», що працює в селі Михайлівка Білоцерківського району, складає 600 га. Але навіть на такій відносно невеликій за українськими мірками площі місцевим фермерам вдається вирощувати більше 6 культур. Нині сівозміна господарства складається з озимої пшениці (89 га), кукурудзи (160 га), сорго (50 га), соняшнику (180 га), сої (180 га) та ярого яменю (8 га). Не так давно в господарстві експериментували із вирощуванням сочевиці та часнику, а цьогоріч планують вперше посіяти озимий ріпак.

Агрофірма «Горизонт-2» є однією з тих «передовиків», хто станом почав збирати урожай озимої пшениці вже в першій декаді липня. Тут її молотять при відносній вологості 15% та середньою врожайністю 7 т/га. На деяких ділянках збирають і по 7,5 т/га.

Насправді сезон у господарстві пройшов, як кажуть, зі змінним успіхом. До початку жовтня 2018 року тут ретельно підготували ґрунт після попередника — соняшника, густо посіяли (густота склала близько 7 млн рослин/га, хоч планували загальноприйняті 5,5 млн рослин/га) і був ризик отримати не надто сильні рослини. Але озима пшениця встигла добре розкущитися — до 3-4 і більше листків — та потім змогла нормально й комфортно перезимувати.

Як пояснює головний агроном господарства Андрій Калініченко, він завжди обирає кілька різних сортів, щоб убезпечити себе й агрофірму від різних неприємних несподіванок та мати змогу обрати найбільш продуктивні з них.

Крім підбору потужної системи живлення озимої пшениці, Андрій Калініченко особливу увагу приділяє використанню морфорегуляторів. Адже при вирощуванні цієї культури за інтенсивною технологією застосування морфорегуляторів (ретардантів) є обов'язковим для регулювання будови рослини та захисту від вилягання. А це є особливо цінним в умовах сильних дощів, граду та буревіїв, які цього року час від часу «накривали» Київщину.

Консультант «Океан Інвест» В'ячеслав Каракоша також додав, що для нинішнього сезону озимої пшениці в регіоні було характерне поширення хлібних жуків і трипсів.

Насправді у господарстві відмінно спрацювали на випередження, внісши всі необхідні інсектициди, і запобігли масовому поширенню шкідників на озимій пшениці.

На перший погляд може здатися, що невеликі агрофірми, в яких побувала команда АгроЕкспедиції Пшениця 2019, нібито не можуть чітко показувати тенденції всього регіону й України. Але насправді, згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року в нас зареєстровано 46,143 тис. фермерських господарства, що навіть на +1% більше в порівнянні з початком 2019 року (45,6 тис.). При цьому фермери розширюють свій вплив: кількість земель, що обробляються фермерськими господарствами зросла з 1,1 млн га в 2000 році до 4,4 млн га у 2018 році. Тобто фермери обробляють близько 10% усіх сільгоспземель в Україні. А з них, до речі, близько 80% обробляють по 500 га землі.

Зрештою, малий і середній агробізнес є конкурентним на ринку України, адже в міру своїх можливостей впроваджує новітні технології, обмінюється досвідом та формує величезну частину валу всього зерна в Україні.

А, власне, команда АгроЕкспедиторів переконана: у маленьких господарствах завжди є своя індивідуальність та підглядати за їхньою роботою завжди нереально цікаво.

• Лід і вогонь: коротко про погоду
  Агрокліматичні умови сезону 2018/19 на Київщині принесли аграріям багато приводів понервувати: посушлива осінь, прохолодна й дощова весна та гаряче літо. Але попри такі складнощі озима пшениця зуміла стійко перенести всі негоди та навіть сформувати непоганий урожай

• В очікуванні дива
  Середня врожайність озимої пшениці стабільно зростає. Якщо в 2017 році тут збирали по 3,5 т/га, у 2018 році — по 4,8-4-9 т/га, то ясна річ, що аграріям хочеться більше! Більше 5 т/га! Але результати у кожного господарства досить різняться. А перші «ластівки», які вже почали збирати врожай показують середню врожайність на рівні 4,7 т/га. Тож чи бути чуду, дізнаємося в розпал зернозбиральної кампанії на Київщині

• Хвороби й шкідники: усе спокійно
  Нинішній сезон запам'ятався лише масовим розповсюдженням чортополохівки. Але, на щастя, озима пшениця їй не стала до смаку. А з усіма іншими хворобами й шкідниками аграрії Київщини за допомогою планових обробок справилися на відмінно. Залишається сподіватися, до моменту повного дозрівання зерна на всіх полях сюрпризів у виглядів затяжних дощів та поширення сажки й фузаріозу не буде!

Минулого року аграріям Полтавщини вдалося зібрати 833,7 тис. т озимої пшениці та 54,4 тис.т — ярої. Щодо врожайності пшениці озимої та ярої, то показники 4,5 т/га та 3,4 т/га відповідно перевищили на 8,5% і 11,4% досягнення 2017 року.

У 2019 році на Полтавщині площі під озимою пшеницею дещо менші, ніж торік. Нині це 174,6 тис. га, що на 4,7 % менше, ніж було минулого року. Тож за посівними площами та обсягами виробництва пшениці Полтавська область посідає «золоте» 12 місце серед українських колег-областей.

Станом на 9 липня 2019 року сільгоспвиробники всіх районів Полтавщини приступили до збору врожаю пшениці. За даними проекту Урожай онлайн 2019, тут уже зібрали третину площ під цією культурою (29%) і намолотили 322 тис. т зерна. Середня врожайність склала 4,95 т/га.

Для того, щоб правильно надати аграріям комплексну професійну рекомендацію, експерти компаній «Океан Інвест» та «Бізон-тех» регулярно відстежують умови регіону не лише в полях, а й за даними сервісу Метео Фарм. Це дозволяє коригувати обробки посівів та оптимізувати систему захисту відповідно до агрокліматичних умов, що склалися в регіоні.

Дані свідчать, що, наприклад, у Миргородському районі в травні 2019 року було зафіксовано лише 47 мм, у червні — 32 мм опадів. Натомість історично склалося так, що саме ці місяці були найбільш дощовими: середній показник атмосферних опадів завжди коливався від 60 до 80 мм. Тож якщо раніше на Полтавщині був високий рівень атмосферного зволоження, то протягом останніх років тут відмічається дефіцит опадів.

У самому серці Полтавщини в селі Великі Сорочинці Миргородського району вже більше 35 років займається сільським господарством Анатолій Татарчук. Нині його однойменне фермерське господарство обробляє близько 500 га землі, де вирощують озиму пшеницю (150 га), соняшник (150 га), кукурудзу (180 га) та ячмінь (10 га).

Збирати озиму пшеницю тут почали буквально кілька днів тому і вже змолотили майже всю площу. Як розповів керівник господарства Анатолій Татарчук, контрольні заміри сьогоднішньої продуктивності по цій культурі складають 7,2 т/га, а отримують зерно третього класу.

Попри приріст врожайності фермер побоюється, що і цьогоріч не вдасться отримати хороших прибутків із пшениці через падіння ціни на неї. На його думку, сезон міг би бути успішним за умови, якщо б ціна склала хоча б 6 тис. грн/т, а не нинішні 4,6 тис. грн/т.

Як пояснює експертка управління агроекспертизи департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Діна Сапич, очікуване збільшення пропозиції зернової продукції з боку сільгоспвиробників негативно вплинуло на ціни ще до початку зернозбиральної кампанії. Нагадаємо, що за останніми оцінками українських фахівців та спеціалістів Мінсільгоспу США (USDA), в Україні очікується рекордний вал зернових врожаю 2019 року на рівні 30 млн т. Водночас Діна Сапич відзначає, що витрати на вирощування пшениці теж суттєво зросли через ріст витратної частини в розрізі практично всі складових собівартості.

Керівник фермерського господарства підтверджує: собівартість виробництва пшениці в його господарстві зросла до 20 тис. грн/га. Із цієї суми найбільше відрахувань складають податки та розрахунки із власниками земельних паїв (близько 8 тис. грн/га), а також на добрива та захисні препарати (теж близько 7 тис. грн/га). Сівба та збирання без форс-мажорних обставин обходяться в 4-5 тис. грн/га.

Керівник господарства каже, що велику увагу й справді приділяє системі живлення озимої пшениці. Перше підживлення посівів у 2019 році робили сульфат амонієм ще по снігу, адже зима була м'яка і ґрунт не промерзлий. Також, крім базових мінеральних добрив, на поля ФГ «Татарчук А.П.» вносять і мікродобрива.

Водночас Анатолій Татарчук зазначає, що нинішній сезон відзначився розвитком хвороб на озимій пшениці, зокрема, борошнистої роси, кореневих гнилей, іржі, септоріозу.

Але фермер відмічає, що попри власний великий досвід у сільському господарстві часто звертається за консультаціями й порадами фахівців, зокрема компаній «Океан Інвест» та «Бізон-тех». Саме завдяки оперативності та своєчасним рішенням щодо технологій живлення й захисту вдалося забезпечити гарні врожаї озимої пшениці в нинішньому сезоні.

Господарство «Батьківщина-Нива», що працює в селі Попівка Миргородського району, має в обробітку 2,5 тис. га землі. У сівозміні є кукурудза, соя, соняшник, озима пшениця та горох.

Під озимою пшеницею тут зайнято близько 20% посівних площ. Ця культура входить у трійку лідерів за рентабельністю вирощування, однак у наступному сезоні озиму пшеницю, як каже головний агроном агрофірми Олег Віташ, дещо потіснить кукурудза.

Збирати урожай пшениці в «Батьківщина-Нива» через спеку почали на три тижні раніше запланованого строку. Перші показники врожайності становлять 4,4-4,7 т/га.

Як пояснює менеджер Полтавського регіонального підрозділу «Бізон-тех» Юрій Яцик, причина зменшення врожайності полягає в не дуже сприятливих умовах осені 2018 року. Через посуху озима пшениця не встигла розкущитися і набрати потрібну кількість поживних речовин для відмінної перезимівлі та впевненого старту навесні цьогоріч. Тож із весни господарство почало інтенсивне підживлення культури.

Агроном додає, що суттєвих проблем із хворобами та шкідниками пшениці в цьому сезоні не було, але ключову роль у недоборі врожаю зіграла червнева спека та дефіцит опадів, що підтверджують дані сервісу Метео Фарм. Фактично пшениця передчасно дозріла, так і не встигнувши налити колос сповна.

Натомість в агрофірмі «Батьківщина-Нива» зробили акцент на захисті посівів від бур'янів — базові гербіцидні обробки проводили препаратами компанії «Океан Інвест».

Фунгіциди, більшою мірою, вносили на насіннєвих ділянках, оскільки майбутнє насіння потребує повногого захисту від збудників типових для пшениці хвороб. До слова, господарство вирощує та виробляє насіннєвий матеріал саме для власних потреб.

• Примхи погоди
  Сезон 2018/19 для аграріїв регіону був сповнений криз, починаючи від посухи навесні, прохолодної весни і закінчуючи високими температурами та дефіцитом вологи в літні місяці. А це єдиний фактор, на який не можуть впливати агровиробники, тому доводиться змиритися з отриманими результатами.Зазвичай у період цвітіння і запліднення озима пшениця була особливо чутлива до перегрівання і суховіїв. Тож температура вище 30°С, яка була характерна для травня і червня 2019 року на Полтавщині уповільнила фотосинтез рослин, а відтак урожайність зменшилася на 15-20%.

• Ранній старт
  Традиційно збиральну кампанію в середині-кінці червня починають південні області України, натомість майже паралельно з колегами комбайни в поле вивели і аграрії Полтавщини. А станом на 9 липня в цьому регіоні вже зібрали урожай озимої пшениці з 30+% площ. Спеціалісти знову-таки пояснюють таку ситуацію агрокліматичними умовами, через які повна стиглість зерна настала раніше, ніж було заплановано.

Протягом останніх трьох років Харківська область часто посідала ТОПові місця в рейтингу регіонів-виробників зернових, зокрема пшениці. Так, у 2016 році сільгосппідприємства області зібрали 1,6 млн т зерна з площі 376,4 тис. га та середньою врожайністю 4,4 т/га.

Урожай 2017 року на Харківщині перевищив попередній історичний рекорд 2015 року й склав 2,3 млн т. У той момент область знаходилася на 2-му місці в Україні (після Одеської) за валовим збором озимої пшениці. Урожайність склала 4,7 т/га.

Сезон 2018 року видався для аграріїв регіону дуже складним. Згідно даних карти «Урожай Онлайн 2018», торік на Харківщині вдалося зібрати лише близько 1,8 млн т зерна із площі 430 тис.га та середньою врожайністю 3,4 т/га.

А за площами посіву під озимою пшеницею в 2019 році із показником у 444,3 тис. га Харківська область посідає почесне 3-тє місце, поступившись знову-таки Запорізькій (486,4 тис. га) та Одеській області (456,4 тис. га).

На південний захід від Харкова у Нововодолазькому районі простяглися близько 4 тис. га, які обробляє приватне підприємство «Мелихівське». Господарство займається товарним виробництвом озимої пшениці, кукурудзи, соняшника, сої, гороху, нуту, а також насінництвом зернових української селекції.

Збір озимої пшениці станом на першу декаду липня 2019 року тут буквально в самому розпалі. Попри невтішні 3,6 т/га озимої пшениці, яку зібрали торік, нині в господарстві налаштовані мінімум на 6 т/га, адже доклали великих агротехнічних зусиль і погода в зимово-весняний період нібито сприяла хорошим врожаям.

За даними «Урожай Онлайн 2019», станом на 8 липня 2019 року аграрії Харківщини намолотили 764,5 тис. т озимої та 0,4 тис. т ярої пшениці. Середня врожайність першої склала 3,8 т/га, другої — 3,2 т/га.

Попри те, що під озимою пшеницю у господарстві зайнято найбільше площ, директор агрофірми «Мелихівське» Микола Купрєєв каже, що ціни 2019 року на цю культуру невтішні: якщо торік у сезон 1 т зерна коштувала 6 400 грн, то зараз її ціна становить 4 500-4 700 грн. У господарстві планують збільшувати вартість орендної плати, зростає витратна частина на вирощування продукції (ПММ, добрива, ЗЗР), тому рентабельність озимої пшениці тут коливається із року в рік.

Експертка управління агроекспертизи департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Діна Сапич говорить, що основними причинами падіння ціни на пшеницю стали високий прогноз врожаю в Україні, а також у світі, зокрема, Європі та РФ. Зрештою, очікується, що ціна пшениці на внутрішньому ринку буде меншою, ніж у 2018 р.

Віднедавна в господарстві всерйоз зайнялися системою живлення культур, яку ретельно готують на основі результатів проведених аналізів грунту. За словами Миколи Купрєєва, тепер на поля вносять не просто потрібну загальну норму добрив, а й працюють із мікроелементами.

Зрештою, цьогоріч усе-таки в агрофірмі вперше спробували застосовувати препарати компанії Океан Інвест на озимій пшениці. А враховуючи, що до кінця її збору залишилося зовсім мало, то агроном із захисту рослин Віталій Фалько вже готовий робити проміжні висновки щодо їхнього результату.

На думку головного агронома «Мелихівського» Івана Руденка, фузаріоз та деякі інші хвороби виникають через низку причин, зокрема, недотримання технології захисту. Найважливіше робити все в той час, коли ще проблеми на рослинах немає, тобто коли потрібно в профілактичних цілях.

У господарстві «Титан» обробляють 1,3 тис. га землі в Первомайському районі й вирощують 4 основні культури: горох, пшеницю, кукурудзу та соняшник.

Як каже директор господарства Володимир Тарасенко, нинішний сезон видався для пшениці дуже неоднозначним. Восени в 2018 році через нестачу опадів рослини не розвинулися належним чином, а навесні цього року на них дуже негативно вплинула посуха. Відтак на полях господарства здебільшого стоять потужні рослини озимої пшениці з гарним колоссям, але якість зерна насправді дещо бажає кращого.

Більше того, менеджер зі збуту компанії Океан Інвест Олександр Горобець додає, що протягом 2018/19 року була відносно м'яка зима, що сприяла поширенню снігової плісняви в посівах. Відтак це потягнуло за собою додатковий третій фунгіцидний обробіток, тоді як аграрії цього регіону обходяться протруйниками та подвійним внесенням фунгіцидів.

До слова, за даними сервісу «Метео Фарм» найбільша кількість опадів навесні в цьому районі Харківської області була характерна для травня, але все одно це було майже втричі меншим показником від середньостатистичною для цього місяця.

Проте в господарстві кажуть: потенціал озимої пшениці розкрити повністю несприятлива погода поки не дала, але все одно тут очікують не менше 5 т/га. Собівартість виробництва озимої пшениці в господарстві, як озвучив Володимир Тарасенко, нині коливається в межах 8-10 тис. грн/га. За умови, що ціни на пшеницю й надалі можуть демонструвати падіння, то рентабельність цієї культури в регіоні суттєво знизиться.

Експерти по-різному прогнозують результати нинішнього сезону пшениці. Спеціалісти FAO/EBRD кажуть, що обсяг виробництва української пшениці у 2018/2019 МР складе лише 24,6 млн т. Згідно червневого звіту Міністерства сільського господарства США (USDA), прогноз виробництва пшениці в Україні в порівнянні з травневим збільшився на 1 млн т і складає 25 млн т. Інші ж аналітики кажуть, що цього року врожай пшениці в Україні буде рекордним — аграрії зберуть близько 30 млн т пшениці.

Пшениця стабільно займає провідні позиції в сегменті зернових як за кількістю посівних площ, так і за обсягом зібраного врожаю. Згідно з офіційними даними Держстату, посівні площі озимих зернових культур на зерно під урожай 2019 року склали 5,9 млн га, із них лише під озиму пшеницю — 5 млн га.

Що стосується розподілу посівних площ по регіонах, то під озиму і яру пшеницю найбільше землі виділили господарства Запорізької області — 661,3 тис. га, Одеської —542,1 тис. га та Херсонської — 568,7 тис. га.

У порівнянні з 2018 роком зросли посівні площі в Чорноморському регіоні, а саме в Миколаївській області— 443,9 тис. га та Херсонській — 478,8 тис. га. Приріст також зафіксований в Кропивницькій області — на 89 тис. га, Донецькій — на 35 тис. га і Волинській — на 24 тис. га. Всього по Україні він становить 3% (для порівняння, площі під ріпаком збільшилися на 28%, а під озимим ячменем — на 22%). Але незважаючи на такі показники, вперше за останні 4 роки під пшеницю було виділено більше посівних площ, ніж під соняшник.

Світова статистика показує, що під озиму пшеницю в Австралії було виділено 12,1 млн га. В Європі та країнах СНД цей показник склав 27,4 тис. га та 50,1 млн га відповідно. На 0,6% зменшилися площі в Південній Азії (зокрема Індії та Китаї) і на 0,4% в Північній Америці.

За даними Держстату, в 2018 р. Україна зібрала рекордний урожай зернових — 70,1 млн т. Але при цьому показники по пшениці склали ті жі 24,6 млн т при врожайності 3,7 т/га. Це на 1,5 млн т менше, ніж у 2017 році. Причина — відсутність опадів протягом декількох місяців у південних, центральних і східних регіонах країни. У поточному році погодні умови були сприятливими і, за оцінкою Мінагрополітики, посіви озимої пшениці вийшли з зими в хорошому стані. Очікується, що обсяг виробництва пшениці таки збільшиться до 27,5 млн т.

Згідно з інформацією Мінсільгоспу США, світове виробництво пшениці в цьому сезоні складе 736 млн т (на 3% менше, ніж у 2018 році). Аналітики говорять про зменшення обсягів виробництва пшениці в РФ, Австралії і країнах Євросоюзу через сильну засуху. У штаті Канзас — «житниці Америки» — прогнозується отримання врожаю на рівні 51,8 млн т.

У 2018 році через тривалу посуху і проливні дощі під час збиральної кампанії господарства отримали менш якісну пшеницю, ніж очікували. Особливо постраждали центральні та західні регіони України, де на елеватори надійшло багато «сажкового зерна». У Дніпропетровській, Одеській, Херсонській і Запорізькій областях якість пшениці була вищою, оскільки ці регіони встигли зібрати урожай до дощів.

Попри це торік аграрії отримали більше продовольчого зерна 2 та 3 класу з високим вмістом білка. На експорт відправляли як фураж, так і якісну продовольчу пшеницю.

Побутує помилкова думка, що українське зерно менш якісне, оскільки експортується здебільшого в країни, що розвиваються. Бо вони ставлять не такі жорсткі умови до якості продукції. Але, як відзначають експерти, вже виникали ситуації, коли покупці повертали партії зерна європейським постачальникам. Що стосується продовольчої безпеки, то всі країни, незалежно від свого рівня розвитку, ставлять високі вимоги до імпортованої продукції.

Варто нагадати, що з 10 червня 2019 року в Україні діє новий стандарт на пшеницю — ДСТУ 3768:2019. Згідно з цим стандартом, було зменшено кількість класів і введені нові показники якості зерна. Зокрема, зерна м'якої пшениці тепер діляться на 4 класи (1-3 класи призначені для продовольчих потреб, 4 клас — для експорту), зерна твердої пшениці — на 5 класів. Підвищено вимоги до якості зерна за вмістом грибкових захворювань і шкідливих домішок, а також за натурою і числом падіння. Вимоги були змінені через збільшення експортних поставок, адже зарубіжні імпортери насамперед звертають увагу на вміст домішок у зерні.

Зернові культури є важливою статтею українського експорту. За даними Держстату, в 2018 році зовнішні поставки пшениці склали 16,37 млн т. Найбільшими покупцями українського зерна, як і раніше, є країни Північної Африки, Азії та Європи.

Як повідомляє ННЦ «Інститут аграрної економіки», протягом першого кварталу 2019 року в загальному експорті пшениці на Єгипет припало 11,5% поставок, Китай — 8,8%, Іспанію — 7,3%, Нідерланди — 7,0%, Індонезію — 5,9%, Саудівську Аравію — 5,7%, Італію — 5,0%. Разом з Іраном, Тунісом, Ізраїлем і Філіппінами ці країни приносять 2/3 доходів від всього експорту пшениці.

Із року в рік практично не змінюється ТОП-10 компаній, на яких припадає основний експорт пшениці: Нібулон (13,7%), Кернел (9,9%), Louis Dreyfus Company (9,0%), Bunge (8,8%), Cargill (8,3%), COFCO Agri Ukraine (6,1%), ADM (3,8%), Амбар Експорт БКВ (3,3%), CHS (3,2%), Orsett Trading SA (3,1%). У цілому, показники експорту за останні шість років значно збільшилися. Наприклад, до 2013 року постачання пшениці в інші країни становило близько 10 млн т.

Рівень рентабельності виробництва пшениці становить 20-40% і залежить від різних чинників, у тому числі регіону вирощування і погодних умов. У 2018 році умови в Україні та інших країнах-експортерах були не сприятливими для вирощування пшениці. Цей фактор вплинув на зростання експортних цін на світовому ринку до $225-232/т. Для порівняння, в 2016 р. ці показники були на рівні $173-184/т.

У нинішньому році пік цін на пшеницю був зареєстрований в січні і лютому на рівні $250/т. Згодом ціна поступово почала опускатися і на липень склала лише $180,25/т. Закупівельні ціни на пшеницю, згідно з інформацією електронної зернової біржі України Grain Trade, продовжують падати. За даними на 4 липня, пшеницю 2 класу відповідно до умов EXW продавали по 4 683 грн/т, пшеницю 3 класу — по 4587 грн/т і 4 класу — по 4416 грн/т.

Експерти відзначають, що хоча в новий сезон Україна входить з більш низьким цінами, ніж у минулому, але ситуація могла бути ще гіршою. На зростання ціни вплинув поганий урожай кукурудзи в США (затяжні рясні опади на старті посівної кампанії, низький відсоток сходів) і, як наслідок, підвищення цін на цю культуру.

За даними Урожай онлайн 2019, станом на початок липня вже обмолотили 22,3% посівів озимої пшениці. Намололи 4,9 млн т. При цьому врожайність становить 3,4 т/га. Активний збір ведуть південні і центральні регіони України. За відгуками зрозуміло, що аграрії збирають здебільшого 2 і 3 клас пшениці. Також є певні проблеми з натурою і числом падіння. До цього призвела спека. Тепер усі очікують початку збиральної кампанії на Півночі і на Заході України.

Як відзначають експерти, прогнози на майбутній урожай і рівень цін на нього також мінливі, як і погода. Ринок уже побачив збільшення прогнозів виробництва. Зараз прогнози коригуються після старту збиральної кампанії і отримання перших показників врожайності, а також слідом за аномальною спекою в Європі і посухою в деяких районах Чорноморського регіону.

За оцінкою фахівців, головні виклики і сюрпризи поточного сезону будуть пов'язані з очікуваним рекордним урожаєм пшениці. Те, що він повинен бути рекордним, вже не сюрприз, а ось чи подолає планку в 30 млн т — поки не відомо. Сюрпризом може стати і співвідношення частки продовольчої пшениці і фуражної в загальному обсязі виробництва, але тут все буде залежати від погоди. Що стосується викликів, то з сезону в сезон вони не змінюються. Головний із них — чи впорається з навантаженням великого врожаю транспортна система України.