Ціни, урожай, стан посівів і прогнози виробництва кукурудзи у 2019 році

Південь Одеської та Миколаївської областей складно назвати кукурудзяними районами. Культуру тут сіють мало. Посівні площі під кукурудзу у цих районах з року в рік залишаються відносно стабільними. Як відзначають фахівці південної частини цих регіонів, зважаючи на відсутність опадів, врожайність в поточному сезоні буде не більше 2 т/га (для порівняння, в минулому році було 5-7 т/га). В іншій ситуації виявився північ даних областей. Ситуація там склалася більш сприятлива, тому 5-7 т/га аграрії повинні отримати.

На кукурудзі у даних районах, за словами фахівця, мало хто використовує фунгіциди.

У господарствах, де були ранні посіви, спостерігалася пухирчаста сажка. При цьому одні гібриди були вражені на 5-10%, тоді як інші - до 30%. Проблем із бур'янами фактично не було. Страхові гербіциди в поточному сезоні спрацювали добре.

Особливих проблем зі шкідниками не було, незважаючи на те, що зима була м'яка, вони досить добре збереглися. Місцями на посівах зустрічалися совка і кукурудзяний метелик. За словами аграріїв, кукурудза закінчила вегетувати трохи раніше, ніж годиться, і в кінці серпня можна було б збирати врожай, якби дозволяла вологість.

Як відзначають експерти, через зсув кліматичних зон і зміну погодних умов аграрії південних областей змушені переходити на озимі культури.

У Херсонській області кукурудзу вирощують для того, щоб забезпечити пайовиків зерном. Другий варіант - за допомогою неї, а точніше гербіцидів, які застосовуються на цій культурі, можна добре очистити поле від бур'янів. Її навряд чи назвеш рентабельною, оскільки середня врожайність тут не перевищує 3-3,5 т/га.

Площі під кукурудзою в Херсонській області поступово зменшуються. Аграрії все більше переходять на ріпак і сою. Але є і ті, які домагаються хороших показників по врожайності цариці полів. Гідний результат, на думку експертів, можна отримати тільки за допомогою зрошення полів.

Оскільки кукурудзи в сівозміні району не так багато, з фунгіцидами тут теж не працюють. Густота посівів коливається в межах 45 тис. зерен на гектар, що не дає причин для розвитку хвороб. Використання інсектицидів тут не рентабельне з урахуванням вартості препаратів і одержуваної врожайності. Застосовують фактично тільки гербіциди, адже бур'янів досить багато.

Хто встиг посіяти до Великодня в цьому регіоні, той залишився в плюсі. Погодні умови в кінці квітня затягували посівну кампанію. А значить, і врожайність при більш пізніх посівах можна очікувати на 1,5-2 т/га меншу. Внесенню страхових гербіцидів, як і на Вінничині, заважали проливні дощі. На ґрунті почала утворюватися кірка, яка заважала культурі зійти. А потім високі температури стали причиною недозапилення качанів кукурудзи. Помітили аграрії і діабротику на своїх посівах. Однак, незважаючи на всі погодні та інші складові, аграрії планують отримати 12-14 т/га.
Площі під кукурудзу в регіоні зменшуються. Цьому сприяють декілька чинників.

Експерти відзначають, що в даному регіоні кількість площ із кукурудзою з кожним роком, однозначно, змінюється, але найчастіше в меншу сторону. В першу чергу це пов'язано з тим, що це зона ризикованого землеробства з невеликою кількістю опадів, посушливими умовами в літній період. І отримати очікувану врожайність стає все складніше. У Донецькій області кукурудзу практично не вирощують. Та ж історія і на Лівобережжі Дніпропетровської області. На правій же стороні регіону, ближче до Полтавської області, ситуація інша.

Однією з ключових проблем, з якою зіткнулися аграрії регіону, були шкідники. Зокрема совка, яка з'явилася в фазі цвітіння. Але боротися з нею не було можливо, оскільки рослини були досить високі, а самохідні обприскувачі, які могли б закрити проблему, були не в усіх господарствах. На думку експертів, це відіб'ється на врожайності і аграрії недоотримають до 5%.

Однією зі складових хорошого врожаю є і дотримання густоти посівів. Якщо раніше в регіоні практикували 65-70 тис. зерен на гектар, то зараз ця густота через кількість опадів вже не підходить. Оптимальною є 55-60 тис.

Так, втім, і з ФАО. У попередні роки аграрії віддавали перевагу гібридам з 230-300. Але другий рік поспіль фахівці спостерігають, що в кінці вересня кількість вологи у гібридів з ФАО 350-400 становить 14%. Це говорить про те, що через сильну посуху і мінімальну кількість опадів кукурудза просто згорає.

Середня врожайність по регіону минулого року була в межах 6-7 т/га. У поточному сезоні аграрії очікують отримати трохи більше з огляду на те, що опади були більш продуктивними, ніж у минулому році. Це дало швидкий старт посівам і закрило проблему з бур'янами. Єдине, з чим зіткнулися сільгоспвиробники, наявність пухирчастої сажки. Однак це явище зустрічалося там, де насіння спочатку не було оброблене фунгіцидами.

Погода в регіоні змусила аграріїв трохи змістити терміни посівної кампанії на більш ранні. Так, деякі підприємства робили це наприкінці березня в зв'язку з дуже сухою весною. Однак низькі температури стали причиною затримки сходів. До того ж вони були нерівномірними, а листочки пожовклими. І все ж сільгоспвиробники намагалися встигнути провести роботи до кінця квітня. Тим же, хто не встиг цього зробити, довелося відкладати посівну через рясні дощі у травні, які тривали практично цілий місяць. Дехто досіював кукурудзу в кінці весни і навіть на початку літа. Природно, це не найкращим чином позначиться на врожайності.

Велика кількість опадів відбилася і на дії ґрунтових гербіцидів, які фактично повимивало. У підсумку, з одного боку, кукурудза отримала стрес, з іншого ж волога дозволила культурі добре розвиватися. Загалом сезон був досить сприятливим для кукурудзи. Аграрії планують отримати не менше торішнього врожаю.

У рослинництві Сумщина вважається одним із зразкових регіонів України. Тут працюють як великі латифундисти (9), так і агропідприємства різної форм власності (1150) і 129,2 тис. домогосподарств. Земельний фонд області складає близько 2,4 млн га — 4% загальної земельної площі України.

Площа сільгоспугідь налічує 1,7 млн га, з яких в поточному році 407,3 тис. га відведено під кукурудзу. У минулому році ця культура займала в Сумській області 368,1 тис. га. Відповідно проекту «Урожай онлайн 2019», у 2018-му місцеві аграрії зібрали 2,967 млн т кукурудзи з середньою врожайністю 8,52 т/га. Тому нині Сумщина входить у ТОП-5 кукурудзяних регіонів України.

Аномальний сезон
Цей рік видався вкрай напруженим і нетиповим для сумських сільгоспвиробників. У травні у регіоні випала надмірна кількість опадів, деякі господарства вчасно не змогли завершити посівну кампанію кукурудзи. Потім у червні була аномальна спека, а у липні-серпні дощі обходили Сумщину стороною. До дефіциту вологи у грунті додалися і низькі температури влітку, особливо холодні ночі (6-9 °С). Все це несприятливо вплинуло на завершення вегетації кукурудзи, соняшнику, сої.

Зміна шкідників
Немає лиха без добра, завдяки низьким нічним температурам (до 6 ° С в липні) знизився літ стеблового метелика. У минулому році цей шкідник сильно дошкуляв аграріям Сумщини. Хоча у 2019-му виникли нехарактерні проблеми з чортополохівкою. У цьому році через теплу зиму і посушливе літо комаха активно розмножувалася на посівах сої. Тому аграріям довелося оперативно виконувати інсектицидну обробку.

Ледаче коріння і недозапилення качанів
Зайве зволоження верхніх шарів грунту навесні зіграло злий жарт з місцевими сільгоспвиробниками. Як на кукурудзі, так і на інших культурах, коренева система рослин пасивно розвивалася переважно у верхніх шарах грунту. Навіщо «ловити» вологу знизу, якщо її і так у надлишку зверху? У червні-липні настала посуха, і за 30-50 днів опадів районами області випало вкрай мало. У період цвітіння і формування качанів коренева система була пересушена, фіксувалося недозапилення кукурудзи. Гібриди втратили до 20-25% потенціалу врожайності, так що сподівання на урожай довелося істотно знизити.

Синусоїда ФАО
Ще 5-10 років тому вирощування кукурудзи на Сумщині було певною мірою ризиком. Аграрії сіяли гібриди з ФАО не більше 300, щоб вологість зерна дозволила вчасно провести збиральну кампанію. Але «полюси» в Україні з кожним роком зміщуються з півдня на північ, тому погодні умови вже дозволяють сільгоспвиробникам тут сіяти гібриди з ФАО за 300 і навіть до 400. Таким чином, аграрії можуть проводити збирання, в залежності від ФАО гібриду, в оптимальні для себе терміни. При цьому піднімають врожайність культури і економлять на досушуванні зерна. Водночас, ряд господарств повертається до гібридів з низьким ФАО, щоб не потрапити в спеку, отримати сформований урожай і, завдяки ранньому дозріванню, не затягувати строки збирання-початку осінньої посівної кампанії.

Першою точкою в сумському маршруті агроекспедиторів стало підприємство «Урожайна країна». Компанія була сформована у 2010 році, обробляє землю в 6-ти районах Сумської області і входить у структуру агроіндустріального холдингу «Миронівський Хлібопродукт» (МХП). Загальний земельний банк агропідприємства становить 32,19 тис. га. Основні культури: кукурудза на зерно (14 тис. га), соняшник (6,5 тис. га), соя (5,6 тис. га), озима пшениця (4,5 тис. га), озимий ріпак (1,2 тис. га), ярий ріпак (170 га) і горох (1 тис. га). Від останньої культури вирішили повністю відмовитися і у 2020 залишити тільки 4 культури.

Через жорстку посуху сівбу озимого ріпаку сезону 2019-2020 рр. теж не проводили. Показуючи на посіви кукурудзи біля с. Вовківці Пустовійтівського підрозділу (12 тис. га), головний агроном підприємства Олексій Омельченко нарікає на погоду.

У порівнянні з минулим роком посіви кукурудзи в «Урожайній країні» тільки з міркувань сівозміни збільшили на 500 га. Стандартно цариця полів у господарстві займає 40-45% у структурі посівних площ. У 2018 році на підприємстві були проблеми за масою тисячі кукурудзи, але якщо порівнювати біологічну урожайність 2019 року і фактичну врожайність 2018 г. (9,3 т/га в заліку), то в поточному році ситуація повинна бути краще.

Максимальну врожайність по кукурудзі вдалося отримати в 2017 році — 15 т/га. Повторити успіх у компанії збиралися і у нинішньому році, тому ретельніше поставилися до підбору гібридів. Відмовилися від насіння з ФАО 300 і більше на користь гібридів з кременистим типом зерна (ФАО 220-280).

На думку Сергія Короля, у нинішньому складному сезоні саме гібриди з низьким ФАО у фазі цвітіння не потрапили під спеку на початку літа і повністю запилились. Такий підхід дозволяє аграріям вчасно збирати повністю сформований урожай з оптимальною вологістю зерна і розв'язує руки для виконання інших агротехнічних операцій.

За витратною частиною у цьому сезоні істотну роль зіграла цінова політика на мінеральні добрива і ЗЗР. Насіння залишилися майже на тому ж рівні, що і в попередні роки. Олексій Омельченко зазначив, якщо на момент збирання кукурудза знаходиться на рівні врожайності 9+ т/га і вологість зерна становить 22% і нижче — це добрий результат для рентабельності в «Урожайній країні» — показник EBITDA від $400/ га.

Після вимірювання влагоміром на 6 вересня вологість зерна гібридів MAS 30.M (ФАО 310) становила 34,9%. За словами експертів, це оптимальний результат. Рослина ще проходить вегетацію. З урахуванням всіх вищеназваних чинників головний агроном підприємства розраховує в поточному сезоні отримати по кукурудзі 10,3 т/га у загальному заліку.

Якщо у МХП весь бізнес орієнтований на отримання максимального прибутку, то сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірми» Семенівська» можна назвати підприємством з соціально-аграрною орієнтацією. Історія господарства почалася з часів колгоспу «Червоний Лан», який працював на територій Липоводолинського району Сумської області. З того часу і ось уже 40 років підприємство очолює Василь Іванович В'юн — голова правління агрофірми.

Нині господарство обробляє 2400 га ріллі, має 1000 ВРХ (500 голів дійного стада), комбікормовий завод, власні потужності зберігання і доробки зерна. А ще дає роботу 150 працівникам, «тягне» на собі збиткове тваринництво і соціалку. Завдяки тваринницькому напряму в СПК «Агрофірма» Семенівська» можуть вносити органіку — 15 тис. т в рік.

для потреб тваринництва вирощують силосну кукурудзу (200 га) і багаторічні трави (300 га), у сівозміні агрофірми представлений ярий ячмінь (100 га) і соя (230 га).

Головний агроном господарства Петро Коваленко розповів, що ще 5 років тому в 10-пільній сівозміні агрофірми були просо, гречка, кормові, цукровий буряк та інші культури, але в подальшому від такої системи змушені були перейти до більш рентабельних культур.

У структурі посівних площ кукурудза стабільно займає в господарстві 25%. Поки є тваринництво, в агрофірмі ця культура залишатиметься затребуваною. Петро Іванович згадує, що за радянських колгоспних часів і кількості площ (50-80 га), врожайність зернової кукурудзи у них була невисокою — 3-5 т/га. Цьогоріч же отримали з 500 га кукурудзи на зерно імпортної селекції на круг 8,5 т/га. З деяких полів отримували максимальну врожайність на рівні 10 т/га.

Агроекспедиторам показали два поля з гібридами Corteva Agriscience ПР39Р76 ФАО 250 і Monsanto ДКС 3939 ФАО 320, де можна було наочно побачити наслідки недозапилення качанів.

Детальніше про соціальне тваринництво агрофірми, спілкуванні з генсеком Михайлом Горбачовим і спробах відняти господарство читайте в інтерв'ю з головою правління СВК «Агрофірма» Семенівська» Василем В'юном на Kurkul.com.

Заключний день АгроЕкспедиції наша команда вирішила провести на Вінниччині. У минулому році аграрії області зібрали понад 3,7 млн т. Зерна з площі 378,9 тис. га. Середня врожайність кукурудзи становила 9,9 т/га. Вінницька область показала третій результат, поступившись лише Волинській і Хмельницькій. У поточному ж році сільгоспвиробники області вирішили майже на 10% збільшити посівні площі під культурою до 418,9 тис. га. Як відзначають аграрії, це найвищий показник за всі роки. До того ж, період значного збільшення суми активних температур і зменшення кількості опадів на території області сприяє тому, що кукурудза поступово перетворюється в основну культуру більшості сільськогосподарських підприємств Вінниччини. Сьогодні кукурудза становить чверть посівних площ Вінниччини (25,8%).

Затримка посівної
Поточний сезон для аграріїв області виявився дуже непростим. Погодні умови на більшій частині території Вінницької області були дуже складними для своєчасного проведення посіву і догляду за більшістю ярих культур, серед яких і кукурудза.

У період оптимальних строків сівби практично на всій території області пройшли зливи і град, що значно затримало проведення посіву кукурудзи. У Барському, Жмеринському, Чернівецькому та кількох інших районах за годину випала місячна норма опадів, що суттєво ущільнило грунти.

Температури зростають, а вологи немає
Подальше різке підвищення температур теж не сприяло зростанню і розвитку культури. Кукурудза пізніх строків сівби значно поступається у розвитку посіяній у ранні та оптимальні терміни. Недостатня кількість опадів і екстремальні температури останніх двох декад серпня негативно вплинули на рослини. Стрес, в якому зараз знаходяться рослини, призводить до зменшення розміру і ваги сформованих зерен, загрожує припиненням наливу верхівки качанів, які залишаться без зерен, або сформують недорозвинене зерно. За інформацією фахівців наукових установ і господарств області, при таких погодних умовах, потенційна врожайність прогнозовано може зменшитися з 9,9 т/га в минулому сезоні до 8,2-8,5 т/га в поточному.

День команди Агроекспедиторів почався в Шаргородському районі Вінниччини в с. Хоменки на землях підприємства «Колос». Компанія веде свою історію ще з повоєнних років. Сьогодні тут обробляють 1540 га, з них 500 га займає кукурудза, 400 га — соняшник, 337 га — озима пшениця, 119 га — ярий ячмінь, 70 га — озимий ячмінь. Одним з напрямків діяльності компанії є свинарство. Однак поголів'я свиней зараз не дуже велике — 200-300 голів (раніше було 6 тис. голів).

Євген Матейчук працює тут з 1989 р і вже 19 років на посаді агронома. Каже, що за 30 років своєї роботи у цій сфері, однозначно, рік на рік не схожий. Поточної же сезон називає не надто сприятливим.

Практично весь серпень, за словами фахівця, температура повітря просто «зашкалювала» за 30 °C. За останній місяць літа та початок осені випало всього лише 12 мм опадів, що підтверджується і даними «Метео Фарм».

У поточному сезоні, за словами сільгоспвиробника, тільки погода стала лімітуючим фактором для отримання максимального врожаю. З бур'янами проблем не було. Як зазначив Євген Матейчук, завдяки гербіцидам «Океан Інвест» поля кукурудзи і соняшнику чисті. Що стосується шкідників, спостерігався тільки стебловий кукурудзяний метелик, але особливої шкоди він не завдав. Тому аграрії відмовилися від обробки поля. До того ж, за їх словами, у господарстві немає Обприскувача з високим кліренсом. Можна було б вносити трихограму, але, як показала практика, бажаних результатів вона не дала.

На полі, де побувала наша команда, висіяно 113 гібридів кукурудзи різної селекції з ФАО від 180 до 430. Близько 7 років тому одними з перших в районі почали використовувати посівний матеріал компанії MAS Seeds. Як каже агроном, особливої різниці з більш дорогими насінням немає, тому віддають перевагу саме цьому виробникові. На 100 га товарних посівів висівають такі гібриди, як МАС 35К, МАС 50, МАС 48, МАС 44А. Середня врожайність тут в заліку була близько 12,5 т/га. Максимальна — 16 т/га отримували на демо-посівах. У минулому році компанія отримала 13 т/га. На поточний сезон плани менш оптимістичні — близько 10 т/га.

Завершальним етапом АгроЕкспедиції по Вінницькій області стало підприємство «Імпульс плюс». Засноване воно було у 2012 р. крім рослинництва, займається ще переробкою — має комбінат хлібопродуктів, де з власного зерна виробляє борошно під торговою маркою «Королівське борошно». Три роки тому на підприємстві заклали 1 га яблучного саду, де висадили 6 сортів яблук.

На даний момент обробляє близько 6 тис. га землі 1720 га з яких розташовані на Вінниччині. Компанія займається вирощуванням озимого ріпаку (330 га), озимої (380 га) і ярої пшениці (410 га), соняшнику (240 га), кукурудзи (280 га). Раніше у структурі сівозміни були цукрові буряки і соя. Але від них відмовилися через нерентабельность. В якості гарного попередника під озиму пшеницю висівають також горох (60 га). У наступному році планують збільшити площу під посів до 100 га.

Як каже агроном підприємства Іван Підгрушний, за планом підприємство має отримувати кукурудзи 9-10 т/га. Сьогодні «Імпульс плюс» на демо-ділянках висіває гібриди MAS Seeds, Syngenta, Limagrain, Caussade. Однак на товарних посівах основними є гібриди компанії KWS, DEKALB, Pioneer з ФАО 320-350. На сьогоднішній день біологічна врожайність П9578, який висівали з густиною 80 тис. зерен на гектар, становить близько 13 т/га, у заліку аграрії планують отримати не менше 10 т/га. Треба сказати, що в минулому році середня врожайність кукурудзи становила 13 т/га у сухій фазі.

Незважаючи на рясні дощі, інсектицидні і фунгіцидні обробки на кукурудзі не проводили. Єдине, що через опади було промивання ґрунтових гербіцидів. Тому довелося вносити страхові гербіциди.

У цілому, «Імпульс плюс» використовує 35-40% продуктів компанії «Океан Інвест» від загальної потреби.

Експерти все ж вважають, що умови для вирощування кукурудзи на Вінниччині в поточному сезоні були занадто нестійкі.

Пригоди команди АгроЕкспедиторів тривають. Дорога завела нас в Хмельницьку область. Площі під кукурудзу на зерно останні кілька років коливаються то трохи збільшуючись, то знову зменшуючись. Так в поточному році цією культурою було засіяно 195,5 тис. га, що склало 93,4% від показника попереднього року. У 2018 р. аграріям області вдалося зібрати 2,1 млн т зерна з середньою врожайністю трохи більше 10 т / га. За цим показником Хмельниччина серед областей України зайняла почесне друге місце.

Стрес за стресом
Велика кількість опадів в період посіву та їх відсутність у період вегетації не могли не позначитися на стані культури. Не надто спекотні дні і досить холодні ночі додавали кукурудзі стресу. За даними фахівців, такі погодні умови негативно позначаться на врожайності. Аграрії Хмельницької області можуть отримати близько 8 т/га замість 10 т/га, які були в минулому році.

Чим якісніше, тим здоровіше
Якісне і добре протруєне насіння — запорука здорової культури в майбутньому. Як і в минулому році, аграрії відзначають, що захворювань на кукурудзі практично немає. А якщо такі випадки фіксуються, то це не є шкідливим для культури. Відповідно, немає необхідності в обробках ЗЗР, і у збільшенні затратної частини при вирощуванні кукурудзи.

І знову привіт, діабротика!
Ще під час АгроЕкспедиції Кукурудза 2018 аграрії Хмельницької області говорили, що західний кукурудзяний жук все частіше зустрічається на полях регіону. Поточний сезон не став винятком. Поки що він не приносить великої шкоди культурі. Але це не означає, що аграріям можна розслабитися і не тримати руку на пульсі. Фахівці радять вже зараз думати про засоби боротьби з шкідником.

Напевно, в будь-якому регіоні можна знайти підприємство з великою історією. Саме в такий і вирушила наша команда. «Маяк» був створений ще в 60-ті роки шляхом об'єднання двох колгоспів - ім. Калініна і ім. Ворошилова. Згодом він став називатися агрофірмою. Але цілі залишаються такими, як і багато років тому — тут намагаються триматися на рівні передових підприємств Хмельницької області та відповідати імені.

Агрокліматичні умови районів вирощування кукурудзи в яких побувала АгроЕкспедиція, характеризуються надзвичайною різноманітністю, зі своїми ґрунтовими та температурними особливостями, режимом вологозабезпечення. Це все істотно впливає на ріст і розвиток рослин. Не виключенням стало і підприємство «Маяк», в якому до технології вирощування ввели додаткову, забуту в багатьох господарствах, технологічну операцію — рихлення міжрядь. Вона дозволяє дати доступ повітря до коріння рослин, покращити вбирання вологи, коли це вкрай необхідно культурі. щороку агрономи мають свої специфічні виклики і повинні вчасно на них реагувати, щоб мати змогу отримати максимально можливу урожайність при даних умовах.

Сьогодні земельний банк компанії становить близько 4,5 тис. га. Кукурудза на зерно при цьому займає 600 га. Треба сказати, що її почали вирощувати тут ще в 80-і роки, коли господарство почало займатися свинарством. На підприємстві намагаються підбирати гібриди з ФАО 300-330, які краще віддають вологу. Пов'язано це, перш за все, зі зменшенням витрат на сушку зерна. У минулому році найбільша врожайність гібридів була в межах 14 т/га.

У господарстві наша команда побувала на кількох полях кукурудзи. На останньому висіяли гібрид МАС 30.М з густотою посіву 80 тис. зерен. Пробували і збільшувати до 85 тис., Але зупинилися на першому варіанті, так як вважають його більш виправданим.

Фахівці також підкреслили, що важливо створити оптимальну щільність стеблостою.

Густоту стояння кукурудзи можна збільшувати в умовах вирощування на силос, при використанні геліотропних, короткостеблових і посухостійких гібридів, ранніх термінів сівби при гарній вологозабезпеченості, сівбі на землях з високою родючістю і добре заправлених добривами. І, навпаки, на бідних грунтах з низькою забезпеченістю вологою густоту рослин зменшують.

Орієнтовна густота стояння кукурудзи на зерно в період збирання:

У поточному році, за словами агронома, спостерігалася величезна міграція чортополохівки на посівах сої. Тому довелося двічі проводити обприскування. А ось з кукурудзою пощастило більше. Кукурудзяна вогнівка, як і попелиця, хоч і були, але суттєвої шкоди не завдали. Тому інсектицидна обробка не проводилася. У Хмельницькій області вже зафіксовані вогнища діабротики. У «Маяку» поки не зафіксовано. Однак для підстраховки фахівці розставляють пастки з феромонами. З бур'янами особливих проблем теж немає, адже є достатньо різних гербіцидів для їх усунення.

З погодою ж не все так просто. Контролювати її, як бур'яни і шкідники, навряд чи вдасться. Поки що лише можна спостерігати за її капризами. Так, травень поточного року в перший період росту і розвитку кукурудзи супроводжувався рясними дощами. Було перезволоження і похолодання. Посівна дещо затягнулася. А ось друга половина літа і початок осені відзначилися дефіцитом вологи. Це підтверджують і дані «Метео Фарм».

Костянтин Юрійович працює в агрофірмі «Маяк» вже 35 років. За цей час, за його словами, кліматичні умови змінилися в бік більшого дефіциту вологи. Сьогодні, в основному, зими в регіоні безсніжні, або малосніжні. А у весняно-літньо-осінній період проходить все менше дощів. Сам же клімат змістився в бік потепління.

Наступним підприємством, яке відвідала АгроЕкспедиція став «Пролісок», який трохи молодше «Маяка» — йому 25 років. Тут висівають близько 700 га пшениці, по 600 га кукурудзи і соняшнику, 540 га озимого ріпаку, 200 га сої, більше 180 га ярого і 100 га озимого ячменю. Мають також 20 га яблуневого саду.

Нинішній сезон, як зазначив агроном підприємства, був для сільгоспвиробників досить важким.

Рясні опади не дали зайти обприскувачам в поле, тому від інсектицидної обробки довелося відмовитися. У минулому році трихограму використовували двічі. У поточному ж сезоні не встигли, та й особливих проблем на кукурудзі не було. За словами агронома, був стебловий метелик, блішки, попелиці. Але останніх після рясних дощів стало менше.

У минулому році сіяли гібриди з ФАО 310, в поточному взяли з ФАО 360. В цілому ж намагаються брати з ФАО 240-280. Якщо для попереднього підприємства отримати 9 т/га — не дуже хороший результат, то для фермерського господарства «Пролісок» - більше, ніж очікували. З гібрида МАС 25 тут планують отримати 8-8,5 т/га «мокрої ваги», або 7,5-7,6 т/га в заліку. Хоча при цьому уточнюють, що люблять трохи занижувати цифри. Як кажуть, роблять це для того, щоб був запас, і щоб не радувати себе надіями.

За прогнозами експертів, врожайність кукурудзи в Хмельницькій області очікується на 2 т/га менше, ніж торік. Однак незважаючи на це, а також подорожчання добрив, ЗЗР, збільшення транспортних витрат і ціни на газ, і при цьому зменшення ціни на зерно, культура все ж таки залишається однією з найбільш рентабельних в регіоні.

На часі екватор АгроЕкспедиції Кукурудза 2019, на карті — Житомирська область. Регіон закриває 10-ку лідерів за посівними площами кукурудзи на зерно з показником 199,8 тис. га (для порівняння, в 2010 р. культурою було засіяно 75 тис. га). Це на 20% більше показника минулого року. Більша частина — 182 тис. га зосереджена на землях сільгосппідприємств. У 2018 р. аграрії Житомирщини зібрали з 165,5 тис. га 1,5 млн т кукурудзи. Область посіла 8 місце по врожайності — 9,1 т/га.

Одна причина — кілька наслідків
На початку вегетації (кінець квітня — початок травня) погодні умови характеризувалися наявністю рясних дощів. Це заважало вчасно провести сівбу та внести засоби захисту. У частині господарств не встигли внести грунтові гербіциди. У тих же, хто все-таки провів обробку, спостерігалося їх промивання. Оскільки дощова погода трималася до кінця травня, на полях утворилися заливні озера, що заважало руху техніки і боротьбі з падалицею соняшнику та іншими бур'янами, які забирають поживні речовини у культури і тим самим знижують її врожайність.

Спекотне літо не щадить
Не встигли культури відійти від рясних опадів, як виникло нове випробування — спека. Уже з червня по всій області спостерігалася висока температура повітря, що вплинуло на стан посівів. Вони почали горіти.

А ночі зовсім холодні
Незважаючи на те, що температура повітря вдень зашкалювала за +30 °С, ночі вирішили зіграти на контрасті і були досить прохолодними. Місцями це вплинуло на запиленість качанів. Однак такі температурні перепади не дали стебловому метелику розвиватися і сильно нашкодити культурі.

Історія господарства, в якому вже чекали нашу команду агроекспедиторів, розпочалася 1 січня 2013. Примітно, що землі, на яких планували працювати агрономи підприємства, не оброблялися тут близько 13 років. Тому, перш, ніж зайти в поле і посіяти перше насіння, довелося чимало потрудитися.

Сьогодні земельний банк компанії становить 2,4 тис. га. На полях можна зустріти тільки дві культури — кукурудзу (70%) і соняшник (30%). До речі, олійна з'явилася в компанії лише останні три роки. Такий вибір пояснюють достатньою кількістю вологи в регіоні. Хоча з роками, додають тут, клімат змінюється.

У 2015 р. в компанії вдалося отримати 16 т/га, причому, на полі, яке вважалося не найкращим. У середньому ж, тут отримують 8-9 т/га. У поточному сезоні очікують стільки ж.

До вибору технології тут підходять грунтовно, проводять аналіз грунту і листової поверхні рослин. Намагаються не погіршувати якісні характеристики грунту, на якому працюють, а навпаки вносити у нього все необхідне. Кажуть, що якщо будуть на чомусь економити і не додавати, земля все одно забере своє, а ось урожай виявиться під питанням.

Як показала практика, аграріїв може здивувати не тільки погода, а й грунт, на якому планується вирощувати культури. Часом саме він кидає аграріям виклики, а ті, у свою чергу, намагаються знайти найбільш вдале рішення для отримання врожаю. Такий приклад ми зустріли в Коростенському районі Житомирської області на полях компанії «Український Харчовий Альянс Еко». Земельний банк компанії — 4,3 тис. га, але в обробці трохи менше, адже ці площі заліснені. До того ж, тутешні грунти складно назвати хорошими через низький вміст фосфору, міді, марганцю, цинку. Як і в попередньому господарстві, вирощують тут кукурудзу (1,5 тис. га) і соняшник (2,4 тис. га). Специфіка грунтів така, що якщо восени проводиться глибоке рихлення, навесні практично цього не видно.

За словами фахівців, така структура грунту разом з посухою заважає розвиватися кореневій системі кукурудзи. Тому тут практикують міжрядне розпушування, щоб змусити рослини закладати стрижневі корені. Вплив змін температурного режиму також позначається на розвитку рослини.

Регіон сьогодні відноситься до зони з нестабільними опадами. При цьому, як кажуть аграрії, до кінця травня неможливо було влізти в поле. А після травня різко настає посуха.

Частково вирішити питання, як кажуть тут, допоможе введення сівозміни та розтягування термінів посіву певного набору культур. Тому планують вводити ріпак і озиму пшеницю. Що ж стосується вибору кращих гібридів кукурудзи для даних умов, фахівці радять віддавати перевагу тим, що з ФАО 250-260.

На поле «Українського Харчового Альянсу Еко» ми побачили гібрид МАС 30К компанії MAS Seeds. Їм засіяно 400 га. За словами агронома, його біологічна врожайність 8,6 т/га. Який урожай він дасть у поточному сезоні, поки говорити рано, але не менше 7 т/га, що при таких умовах не може не радувати.

Отже, АгроЕкспедиція рухається запланованим маршрутом. У планах — відвідати регіон, який займає друге місце у списку лідерів за посівними площами кукурудзи у країні. А значить, ми вирушаємо у Чернігівську область. У 2019 р. під культуру було виділено 499 тис. га, що на понад 20% більше, ніж у попередньому сезоні.

Раніше Чернігівщина не вважалася зоною ризикованого землеробства і вологи тут було досить. Однак тенденція така, що з кожним роком її стає все менше, а область переходить у зону ризику. Як відзначають фахівці, отримати 6 т/га можна було навіть на тутешніх піщаних ґрунтах і за найгірших погодних умов.

У 2018 році тут з площі 409,3 тис. га було зібрано майже 3,85 млн т кукурудзи із середньою врожайністю 9,4 т/га. Однак, треба зазначити, що показник у сільгосппідприємствах склав 9,57 т/га, тоді як у господарствах населення тільки 5,57 т/га.

Поточний рік для аграріїв Чернігівщини, за прогнозами фахівців, буде не таким продуктивним. При цьому аграрії поки не наважуються скорочувати площі під посівами кукурудзи, а навпаки, збільшують їх. Під «скорочення» потрапляють озимі, на які потрібно витратити більше грошового ресурсу, але при цьому рентабельність у культур виявляється практично однаковою.

Дощі не приносять радість
Рік для кукурудзи на Чернігівщині видався специфічним через погодні умови. Часті дощі не дозволяли вчасно посіяти кукурудзу (деякі господарства закінчували операцію на початку червня). По-друге, рясні опади стали причиною промивання ґрунтових гербіцидів. Що у рази знизило захист рослин від бур'янів. Град, який випав місцями, пошкоджував рослини, а іноді це приводило до пасинкування кукурудзи.

«Стрибки» температури
Низька температура, яка спостерігалася після сходів кукурудзи, як, втім і надлишок вологи, заганяли рослини в стрес. А перепади від + 35 °С вдень до + 18 °С вночі не могли не позначитися на розвитку качанів, що викликало їх недозапилення.

Не багато, але є
Останнім часом аграрії Чернігівської області, зокрема південної її частини, стали спостерігати на своїх полях поширення діабротики. І хоча шкодочинності від комахи на посівах не виявлено, але все ж не варто ігнорувати дане явище. Як кажуть фахівці, це перший дзвіночок. Після 10 листа на деяких масивах була присутня попелиця. Однак боротьбу з нею, по суті, ніхто не проводив, бо великої шкоди посівам вона не заподіяла.

Не сказати, що на підприємство «Зоря» команда АгроЕкспедиторов вирушила зі сходом сонця, але саме воно було першим у списку відвідувань. Як і в Полтавській області, для підприємств Чернігівщини найбільш рентабельними на даний момент залишаються кукурудза і соняшник. Саме тому під ці культури відводять чимало площ, і з року у рік збільшують їх.

У поточному сезоні кукурудзою в «Зорі» було зайнято 400 га, соняшником і пшеницею — по 300 га, соєю — 160 га, ячменем — 150 га, картоплею — 85 га і вівсом — 30 га.

На думку регіонального представника компанії MAS Seeds в Чернігівській області Сергія Короля, хто зробив ставку на соняшник, той виграв. Хто ж віддав перевагу кукурудзі, може бути у програші. Такої ж думки фахівці компанії «Океан Інвест».

Хоча ті, хто все ж залишиться з урожаєм в 7 т/га, як зауважують експерти, свої $400 з гектара отримають. Що ж стосується витратної частини, то сьогодні в регіоні вона становить в середньому 17-18 тис. грн на гектар.

На одному з полів сільгосппідприємства «Зоря», яке відвідала наша команда в рамках АгроЕкспедиції, аграрії нарахували 18 рядів в качані кукурудзи й, в цілому, залишилися задоволені побаченим. Ця територія якраз одна з тих, які не потрапили під смугу посухи й повної відсутності опадів.

Останнім часом за словами представників компаній-постачальників насіння і ЗЗР, деякі аграрії відмовляються від застосування ґрунтових, досходових гербіцидів щоб здешевити процес вирощування культури. Однак це має свої наслідки, зокрема, засміченість бур'янами й конкуренція їх з культурами. А остання — це, по суті, шлях в нікуди й штучне зменшення потенціалу гібрида.

Як боротися з посушливими умовами регіону, аграрії поки не знають. Вибирати найбільш вдалі гібриди можна, але це виправдано, коли мова йде хоч про якісь опади. Якщо ж їх зовсім немає, ніякий гібрид від цього не врятує.

Час рухатися далі. Наступна зупинка — підприємство «Прогрес», в розпорядженні якого знаходиться 2,2 тис. га. Основними культурами є соняшник і кукурудза, які займають 800 га і 750 га відповідно. У минулому році в господарстві на 9 га землі висіяли демо-ділянки з гібридами кукурудзи компанії MAS Seeds з ФАО від 180 до 400. У результаті отримали максимальний результат 15,6 т/га (MAS 44.А). І вже в поточному році на площі 200 га розмістилися товарні посіви цього гібриду з ФАО 380.

Він, на відміну від інших, у посушливих умовах виглядає набагато зеленішим. Дистриб'ютором насіння стала компанія «Бізон-тех». До слова сказати, з цією компанією аграрії підприємства працюють вже не один рік.

У цілому, у регіоні, на думку агронома, сільгоспвиробники зазнають втрат врожайності в розмірі як мінімум 10% через нестачу вологості.

У «Прогресі» частина втрат буде пов'язана ще і з тим, що не було проведено інсектицидного захисту, бо немає висококліренсний обприскувача. І як результат — качани були пошкоджені гусінню стеблового метелика. Скільки вийде кукурудзи на круг, поки говорити рано. Збір її почнеться тільки в кінці жовтня.

Фахівці, у свою чергу, відзначили, що щоб повністю розкрити потенціал гібрида й отримати максимальний урожай з культури, необхідно дотримуватися всіх етапів технології вирощування. А також додали, що сьогодні вже немає такого поняття, як інтенсивна чи екстенсивна технологія. Вже майже всі перейшлина інтенсивний спосіб вирощування кукурудзи.

Ті ж, хто прислухається до думки постачальників і не економити на насінні й ЗЗР, в результаті отримують на 1 т більше врожаю.

Полтава залишається лідером за посівними площами кукурудзи — приблизно 13% від загального обсягу по Україні. Ще у квітні поточного року директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов заявляв про те, що навесні планувалося засіяти 1,4 млн га. Зокрема, під кукурудзу на зерно — понад 590 тис. га. У підсумку, відповідно даних Держстату, культура була висіяна на площі 660,1 тис. га, що майже на 10% більше, ніж у минулому році (коштом збільшення площ у сільгосппідприємствах).

Результат торішнього сезону — аграрії Полтавщини зібрали понад 4,9 млн т кукурудзи з середньою врожайністю 8,2 т/га, водночас в Україні вона була 7,8 т/га. У поточному ж році сільгоспвиробники налаштовані оптимістично і сподіваються, що попри деякі нюанси, пов'язані з погодою, показники будуть не гірші, ніж у 2018 р. Але, як люблять вони повторювати, комбайн і бункер покажуть.

Полтавська область, як відзначають аграрії, умовно розділена на два регіони. Північна її частина відноситься до лісостепу. Інша, де побували агроекспедитори, є степом з відповідними кліматичними умовами — дефіцитом вологи, посухою і суховіями.

Посівна зсувається
Рясні дощі під час посівної стали причиною її зміщення у деяких районах області. Як відзначають фахівці, кукурудза досить чутлива до термінів посіву. І найкращий варіант — висівати її до 1 травня. Інакше культура через нестачу вологи може не отримати хороший старт і розвиток. До того ж, є ризик потрапити під запал. У сумі ж все це негативно відіб'ється на майбутньому врожаї.

Час вегетації, а вологи немає
За словами експертів, час посівів кукурудзи супроводжувався опадами. Однак після дощів у травні, вологи було мало, причому опади були епізодичними. Тому вегетаційний період пройшов під гаслом «посуха», а значить, аграрії можуть недорахуватися центнерів при зборі врожаю.

Нова королева полів
Ситуація з бур'янами на Полтавщині, на думку фахівців, стандартна для даної області — аграрії з року в рік борються зі злаковими і дводольними бур'янами. Однак амброзія, яка все більше просувається на північ, за їхніми словами, стає королевою полів, конкуруючи з культурними рослинами. Згодом це може викликати проблеми зі збором врожаю та його якістю.

А ночі щось прохолодні
У деяких господарствах кукурудза є монокультурою. І це, по суті, мало б призвести, наприклад, до проблем зі шкідниками. Однак у поточному сезоні цього не сталося. Завдяки тому, що літні ночі виявилися досить холодними, що не сприяло поширенню кукурудзяної вогнівки. Однак є й інша сторона медалі. Нічна прохолода позначилася, по суті, на розвиток і розмір качанів кукурудзи — вони стали трохи менше ніж зазвичай.

Першим підприємством, яке відвідали агроекспедитори, стало фермерське господарство «Златопіль», яке знаходиться в селі Устимівка Глобинського району. Йому без малого 25 років. Свій ювілей компанія відзначить буквально через два роки. Земельний банк за цей час збільшився з 65 га до 1100 га.

Спочатку підприємство займалося насінництвом овочевих культур для тодішнього Ленінграду — перцю, помідорів, інших культур. Сьогодні ж «Златопіль» займається вирощуванням кукурудзи, пшениці, ячменю, сої, ріпаку, гороху. Є ділянки гібридизації кукурудзи і соняшнику.

Займатися рослинництвом на даній території, за словами керівника підприємства Михайла Колесника, непросто, адже чорноземи у регіоні важкі, слабосолонцюваті, схильні до запливання. Саме тому тут застосовують традиційну обробку ґрунту.

У фермерському господарстві не так давно вирішили змінити постачальників насіння гібридів кукурудзи та віддати перевагу компанії MAS Seeds. Як кажуть тут, цей посівний матеріал фактично в два рази дешевше, ніж той, що купували раніше і нічим не поступається за якістю.

У поточному році під кукурудзу було відведено 400 га землі. 50 га — під ділянками гібридизації і стільки ж знаходяться під зрошенням.

Як зазначає керівник регіону Північно-Східної України компанії MAS Seeds Павло Зайцев, тут з 350 га товарних посівів кукурудзи 200 га займає гібрид МАС 30М з ФАО 310. Він, за його словами, показує досить непогані результати по врожайності і плюс до всього — у гібрида гарна якість дозрівання і вологовіддача.

У господарстві сподіваються отримати в поточному сезоні 9 т/га. З одного боку, за їхніми словами, цьому сприяло наявність вологи під час сівби і на початку вегетації рослин. Однак низькі нічні температури під час цвітіння культури зіграли свою негативну роль.

Другим підприємством на мапі агроекспедиторів стало ПП ім. Зубковського. На ринку воно існує вже 13 років. Нині обробляє близько 2 тис. га, займається тваринництвом (загальне поголів'я ВРХ — 350 голів, з них дійного — 180 голів). Має власну сушарку і елеватор. На очищенні за годину обробляють 200 т зерна, досушити за цей же час можуть 50 т. Компанія також надає ці послуги і сусіднім сільгоспвиробникам.

У сівозміні 400 га соняшнику, стільки ж відводиться під сою, озиму пшеницю та багаторічні трави. Кукурудза тут в йде в монокультурі і займає 1,2 тис. га. Представники підприємства говорять, що соняшник хоч і є найбільш рентабельною культурою, однак засівати ним великі площі не планують.

Витрати на вирощування кукурудзи обходяться в 15-20 тис. грн на гектар. Для свого регіону агрономи намагаються підбирати гібриди з ФАО від 300 до 440. У середньому стабільно отримують близько 10 т/га. Найбільший показник середньої урожайності був зафіксований в господарстві в минулому році і склав 13,8 т/га. У цілому ж аграрії зібрали 11,5 тис. т кукурудзи. Невелика частина йде на власні потреби для ВРХ, інше, в основному, закуповує «Нібулон».

З шкідниками тут останні кілька років, за словами агронома, особливих проблем немає. А ось погодні умови могли і зіпсувати, так би мовити, картину. Так, у позаминулому році практично перед збиранням, градом було викладено 300 га посівів кукурудзи. До того ж, опадів випадає у рік не так багато, як хотілося б — 300-350 мм. І так вже відбувається близько 10 років. Утім, поточний сезон, обійшовся без подібного роду неприємностей.

Прибирати кукурудзу планують відразу після соняшнику, коли вологість її буде 25%. Наразі вона складає від 27% до 38%.

Якщо ви думали, що знали вже практично все про кукурудзу, можемо запевнити, що це не так. Як виявилося, вона вже не тільки цариця полів. Краще! В екстрених випадках саме ця культура може врятувати життя сотням людей. Випадок у середині серпня довів, що кукурудзяне поле — досить вдалий майданчик для екстренної посадки літаків.

І сьогодні на зліт зібралася наша команда агроекспедиторів. Разом із представниками Credit Agricole, Ocean Invest і MAS Seeds відправимося по дорозі з хмарами вивчати кукурудзяні простори країни. Розгін беремо на злітній смузі у Києві, політ же пройде над землями Полтави, Чернігова, Житомира, Вінниці та Хмельницького.

По суті, половину рекордного врожаю у минулому році склала саме кукурудза. Аграріям вдалося намолотити 35,8 млн т (для порівняння, в 2017 р. 24 млн т). Такі показники стали можливими завдяки збільшенню врожайності з 5,51 т/га в 2017 р. до 7,84 т/га у 2018 році.

На думку аналітиків УЗА, далеко не останню роль в цьому відіграли сприятливі погодні умови.

У березні поточного року прес-служба УЗА повідомила про можливе зменшення виробництва кукурудзи в 2019/20 МР до 27,4 млн т. Тоді ж у своєму звіті Міністерство сільського господарства США (USDA) озвучило прогноз врожаю кукурудзи в Україні в 2018/19 МР на рівні 35,5 млн т. Але вже в квітні збільшили його на 0,31 млн т (1%) до 35,81 млн т. У липні поточного року USDA в своєму звіті відзначило зниження виробництва кукурудзи в Україні на 1 млн т в порівнянні з червневим прогнозом. Передбачалося, що в країні зберуть 34 млн т замість раніше очікуваних 33 млн т. Проте збільшиться експорт української кукурудзи: з 27 до 28 млн т. Серпневий же звіт USDA, на думку експертів, показав завищені прогнози щодо врожаю кукурудзи в Україні. Український ринок здебільшого працює з урожаєм на рівні 34 млн т.

У 2018 р. аграрна Україна, серед інших, встановила рекорд з експорту кукурудзи, відправивши за кордон понад 21 млн т (у 2017 р. - 19,4 млн т). В цілому, за останні 10 років експортери кукурудзи практично в 8 разів наростили обороти. Сама ж Україна за обсягами поставок кукурудзи займає третє/четверте місце на світовому ринку.

Незважаючи на те, що соняшникова олія займає лідируюче місце в українському експорті - близько 8% всіх поставок за кордон, її поставки в 2018 р. також зменшилися на 4% (для порівняння, в 2017 році експорт олії збільшився на 14%) за рахунок скорочення на 8% обсягів внутрішнього виробництва. За словами аналітика олійного ринку ІА «АПК-Інформ» Юлії Іваницької, експортний потенціал соняшникової олії на 2018/19 МР становить 5,9 млн т.

За даними ДФС, за два квартали 2019 року було експортовано майже 63,2 тис. т насіння соняшнику ($25,4 млн), 3,24 млн т соняшникової олії ($2,2 млрд).

У минулому році 75% від загального обсягу продукції, що постачається на зовнішні ринки, припадало на десятьох найбільших експортерів. У трійці лідерів — Kernel, COFCO і ADM. Географія відправок зернової фактично залишилася без зміни. В країни Європи було поставлено 11,8 млн т кукурудзи ($1,9 млрд), в Азію - 6,1 млн т, в країни Північної Африки - 3,5 млн т.

Читати по темі: ТОП-10 українських компаній-експортерів кукурудзи 2018

Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, на 22 серпня на зовнішні ринки з початку 2019/2020 МР було поставлено 6,975 млн т зернових, з яких 1,678 млн т - кукурудза. У порівнянні з аналогічним періодом 2018/2019 МР, це на 635 тис. т більше.

За даними аналітиків, останні три роки різниця на ціну кукурудзи коливається в межах коридору $10-20 за тонну. З ростом посівних площ під культуру в США цінова політика в поточному році, за прогнозами експертів, повинна була зазнати деяких змін. Однак рясні опади під час посівної внесли свої корективи.

Динаміка цін на кукурудзу в портах в 2018/19 МР (за даними Zernotorg.ua)

За червневим прогнозом екс-генерального директора GrainCorp Ukraine LLC Олега Левченка, через ситуацію з посівною Штати недоотримають за оптимістичними оцінками від 25 млн т кукурудзи. У гіршому випадку — 40-45 млн т. Спостерігалося вимокання чималих площ перших посівів кукурудзи. Що ж стосувалося наступних посівів, то вони ризикували щодо недотримання термінів вегетації відповідно до ФАО гібридів.

Читати по темі: Тримати або продати: що роблять агрохолдинги з кукурудзою

За словами Олексія Єрьоміна, в середньому по Україні рентабельність кукурудзи, за різними даними, в минулому році перевищувала 50%. У 2019/20 р. говорити про це ще рано. Але очікується, що ситуація буде близька до минулорічної. При цьому експерт відзначає, що зміцнення курсу гривні вдарить по рентабельності виробництва, так як основний ринок збуту для української кукурудзи це, звичайно, експорт. І якщо витрати на посівну виробник ніс при курсі в 27-28 грн/долар, то виручку від продажу буде отримувати вже орієнтовно при курсі 25-26 гривень/долар. До того ж рентабельність виробництва серйозно залежить і від регіонів вирощування кукурудзи. Найбільш високу прибутковість виробництво показує в північних і північно-західних регіонах, де погодні умови сприяють отриманню високих врожаїв. Крім цього, одну з головних ролей у підвищенні рентабельності в сьогоднішніх реаліях грають нові технології. Використання високоякісного насіння і ЗЗР, а також дронів у рослинництві значно підвищує ефективність і віддачу від виробництва.

Він також додав, що останні звіти USDA розсіяли тривоги, і ринок перемкнув увагу на очікуване високе виробництво в інших країнах, зокрема в Аргентині і Бразилії. Але тут слід враховувати важливість валютних курсів. Так, зараз Аргентина є найбільш конкурентоспроможною на ринку кукурудзи і активно продає її на експорт за ціною FOB $147 за тонну, завдяки різкій девальвації аргентинського песо. І при цьому темпи відвантажень перевищують минулорічні більш ніж на 30%. Не відстає від неї і Бразилія, яка в першій половині серпня відправила на зовнішні ринки близько 6 млн т кукурудзи, що на 200% перевищує показники минулого року. Ціна бразильської кукурудзи коливається близько $155 за тонну FOB. Американська кукурудза на FOB-Gulf знаходиться на рівні близько $165 за тонну. Таким чином, за словами аналітика, українська кукурудза зіткнеться з високою конкуренцією на ринку, проте є надія, що з урахуванням таких високих темпів відвантаження з Південної Америки вона зможе знайти «вікно» на ринку, коли Аргентина і Бразилія вже значно розпродадуться.

Аналітики Refinitiv Agriculture вважають, що український ринок завмер в очікуванні нового врожаю, а оператори взяли паузу в торгівлі кукурудзою або ж переключилися на інші культури.

Як зазначила керівник відділу аналітики і даних «Marcopolo Commodities» Олена Нероба, поки що фундаменту для зростання ціни на кукурудзу немає.