Традиційно для озимої пшениці найкращими попередниками вважалися бобові, озимий та ярий ріпак, рання картопля, кукурудза на силос та гречка.

Кукурудза на зерно вважалася не дуже прийнятним попередником через пізнє збирання. Проте, зміни кліматичних умов та у сівозміні вносять свої корективи у вирощування озимини у північних регіонах України, та, зокрема, на Чернігівщині. Так, в структурі орних земель Чернігівської області кукурудза займає більше 30% і нерідко агрономам доводиться висівати озиму пшеницю та жито по кукурудзі на зерно.

Які переваги такого підходу? Які ризики? Які складнощі можуть виникати і чи потрібно взагалі розміщувати озимину по кукурудзі на зерно? На ряд цих питань ми спробуємо відповісти цією статтею.

Попередник повинен рано звільняти поле, залишити після себе структурований грунт, зберегти вологу та не накопичувати збудників хвороб. Кукурудза, як попередник, залишає після себе багато органічних решток, що збагачує грунт азотом, структурує його, а також, підвищує біологічну активність. Після цієї культури на площі значно зменшується засміченість бур’янами, що дає кращий розвиток для озимої пшениці. Однією з проблем під час вирощування кукурудзи на зерно, як попередника під озимину, може стати вчасне звільнення поля. Після кукурудзи потрібно встигнути провести основний обробіток і посіяти озиму пшеницю. Раніше це було досить важко зробити з гібридами, які віддавали вологість до рівня збиральної (20-24%) в жовтні-листопаді, але сьогодні, в результаті селекційної роботи, отримані гібриди, що здатні знижувати вологість до рівня 20-22% на початку вересня. Тому їх можна збирати в останній декаді серпня – першій декаді вересня і при цьому проводити підготовку грунту та посів наступної культури. Також відомі приклади використання десикантів на кукурудзі, які, за сприятливих погодних умов, допомагають знизити вологість зерна до 7%. Найкращою передумовою для використання десикантів є високі температури, адже на кукурудзі десиканти висушують листя, стебло та обгортки качана, а вивільненню вологи з зерна сприяє висока температура повітря.

Сьогодні на Поліссі 15-20% озимини сіється після кукурудзи. Це означає, що агрономи набули досвіду вирощування озимих зернових після кукурудзи на зерно та отримують гарні результати. Тим більше, строки приходу зими дещо змістилися в часі і озимина встигає наростити вегетативну масу, необхідну для перезимівлі до настання стабільно низьких температур.

Компанія «КВС-Україна» пропонує гібриди кукурудзи СІЛЬВІНІО (ФАО 200), КОЛІАС (ФАО 210) та КІНЕСС (ФАО 210), які є приданими для вирощування як попередники озимих зернових. Вони характеризуються швидким темпами віддачі вологи після появи «чорної точки» та можливістю їх збирання в першій декаді вересня у північних регіонах України. Так як у гібридів кременистий та кременистоподібний тип зерна, вони мають високу масу тисячі – до 330-340 г, а, відповідно, і потенціал урожайності на рівні 13-14 т/га в сухому зерні. З даними продуктами ви можете розраховувати на ранній стабільний урожай, який, як правило, приносить перші пристойні гроші!

Більш детальну інформацію можна дізнатися на офіційному сайті «КВС Україна»

Вячеслав Юрченко, торговий представник відділу кукурудзи та олійних культур в Чернігівській області