Читаю повідомлення міністра МінАПК про підтримку малих та середніх фермерських господарств та сімейних ферм і великий букет з обурення, здивування та скептицизму бентежать душу. Міністр заявляє про існування певних інструментаріїв з боку держави та деяких країн Заходу про стимулювання та підтримку діяльності вказаних категорій сільгоспвиробників, а саме — пільговим кредитуванням, реалізацією міжнародних проектів, навчанням.

Виникає питання, хто конкретно і виходячи з яких критеріїв був проінформований, а тим паче — залучений для участі у тих усіх заходах і міроприємствах? Особисто я навіть натяку про подібне не чув, при тому усьому, що майже кожного місяця запрошувався деякими банками для ознайомлення з пропозиціями щодо кредитування. Та й при спілкуванні з багатьма дрібними сільгоспвиробниками теж не чув від них того, що вони мали інформацію, не кажучи вже про запрошення для участі, щодо цих заходів.

То як це все розуміти? Де прозорість і публічність в співпраці з даними категоріями виробників? Якщо, звичайно, така співпраці існує в реальності. Чи в міністерстві, яке очолює п. Павленко, існують свої атмосфера та сфера діяльності, яка поширюється і стосується тільки виробників з певними характерними особливостями кланово-сімейної кліматичної зони?