У п’ятому випуску проекту АгроЗнавці ми поговоримо про особливості внесення морфорегуляторів на соняшнику.

Про те, коли найкраще вносити ретарданти, що відбувається з культурою після їх застосування та як це впливає на урожайність — розповів Сергій Кучеров, технічний менеджер BASF з розвитку продуктів на олійних культурах в Україні, Республіці Молдові і країнах Кавказу.

Запитання 1: Наскільки принципово потрібно підходити до строків внесення морфорегуляторів?

Відповідь: Завдяки застосуванню морфорегуляторів відбувається перерозподіл енергоресурсів рослини. Завдяки чому, по-перше, відбувається зменшення висоти рослини, по-друге, збільшується її коренева маса. На ці ключові моменти ретарданти найефективніше впливають саме тоді, коли вони застосовуються у фазі 8-10 справжніх листків соняшника. Якщо використовувати препарати раніше або пізніше, морфорегулятори у повній мірі бажаного ефекту не дадуть.

Запитання 2: При застосуванні регуляторів росту на соняшнику, що може посприяти максимальній ефективності?

Відповідь: Для того, щоб досягти максимальної ефективності від застосування морфорегуляторів на соняшнику, потрібно стежити за ґрунтово-кліматичними умовами, в яких перебуває культура — вони мають бути оптимальними. Тобто вологість ґрунту на рівні 60% від повної польової вологоємності і вологість повітря має бути не нижче 40%.

Також для високої ефективності важлива фаза і вчасність застосування ретардантів на соняшнику. Фаза 8-10 листків є для цього оптимальною.

Запитання 3: Якщо говорити про південні регіони, чи ефективним застосування регуляторів росту, коли температура повітря 40℃ і вище?

Відповідь: Якщо під час рекомендованої фази внесення температура повітря сягатиме 40℃, застосовувати морфорегулятори немає сенсу. Але треба розуміти, що такі температури наступають значно пізніше, навіть у південних регіонах, уже під час фази бутонізації чи цвітіння. У період оптимальних для внесення фаз, тобто 8-10 листків, зазвичай наявна достатня кількість вологи і температури більш-менш помірні.

У нас є великий досвід застосування регулятора з фунгіцидною дією АрхітектТМ, то в південних регіонах саме у 2017 році були отримані найвищі результати щодо господарських чинників.

Є загальні рекомендації щодо застосування засобів захисту рослин, вони стосуються багатьох культур і базуються на оптимальних температурах. Аби рослина максимально сприйняла діючу речовину, температура повинна бути в межах 15-24℃. Якщо вже вище, варто припиняти внесення будь-яких засобів захисту рослин, за винятком деяких діючих речовин, які зі збільшенням температури підвищують свою ефективність, але це не стосується морфорегуляторів.

Запитання 4: Не використовуючи морфорегулятори, наскільки буде меншою врожайність?

Відповідь: Будь-який агроприйом спрямований на збереження або збільшення урожайності. За нашими спостереженнями, максимальний ефект від застосування морфорегуляторів досягав 20% порівняно з необробленими ділянками. Приблизно це виглядало так: якщо ми мали на контролі 2 т/га, то в таких випадках прибавка була десь на рівні 0,3-0,4 т/га. Якщо базова урожайність на контролі без обробки була, наприклад, 3 т/га, то ми мали додатково до 0,7-0,8 т/га за рахунок застосування морфорегулятора.

Запитання 5: Якщо говорити про Полісся, Степ і Лісостеп, чи будуть відрізнятися норми внесення в цих зонах?

Відповідь: Згідно з багаторічними кліматичними умовами ми маємо розподіл України на Полісся, Степ і Лісостеп. Звичайно, ми зараз розуміємо, що застосування морфорегуляторів у цих зонах відрізнятиметься, бо ключовим параметром, який впливає на вибір норми, є запаси ґрунтової вологи. Соняшник на 70% формує свою врожайність завдяки зимово-весняним запасам вологи, яка накопичується в ґрунті до початку відновлення весняної вегетації. Звичайно, бувають і винятки Наприклад, два останні роки регіони, де завжди кількість опадів була висока, отримали результати вдвічі менші від інших. І тому буде правильнішим говорити не стільки про зони України, скільки про можливості конкретного поля і запаси вологи на ньому.

Зараз рівень зволоженості уже відрізняється від того, до якого ми звикли. В Одесі може випадати по 500 мм опадів, а в Хмельницькому — 300 мм.

Наразі наші рекомендації зводяться до наступного: якщо від моменту відновлення весняної вегетації до моменту сівби соняшника випало менше 100 мм опадів, то в таких умовах буде достатнім застосування 1 л/га АрхітектуТМ. Якщо ми маємо від 100 до 120 мм, то рекомендуємо 1,2 л/га препарату, якщо від 120 до 150 мм, норма становитиме 1,5 л/га. І відповідно, якщо буде більше 150 мм, варто вже вносити 2 л/га.

Запитання 6: Застосування морфорегуляторів — це додаткові витрати. Яка їх окупність і від чого вона залежить?

Відповідь: Будь-який агроприйом несе в собі витрати, і застосування морфорегуляторів не є винятком. Насамперед рівень прибавки врожаю залежить від загального потенціалу поля, на який впливає рівень удобрення, обробіток ґрунту, тип ґрунту і кількість опадів.

Застосування морфорегуляторів буде прямо корелювати залежно від потенціалу поля. Чим він вищий, тим більша буде окупність. Сума витрат на внесення 1,2 л/га АрхітектуТМ — це ціна приблизно 0,1 т товарного соняшнику. Тобто, якщо ви внесли препарат, отримали прибавку в урожаї 0,3-0,4 т/га, відніміть 0,1 т, що витратили, й отримаємо безпосередню прибавку. Максимальний рівень збільшення у нас становив 0,8 т/г при застосуванні 1,2 л/га препарату. Тобто надбавка становила 0,7 т соняшнику.

Запитання 7: Якщо ретарданти не спрацювали, що могло вплинути на їхню ефективність?

Відповідь: Простий спосіб визначити, чи спрацював ретардант, — подивитись, чи зменшилась висота рослини.

Дуже важливим є вчасне застосування. За нашими дослідженнями, застосування однієї і тієї ж норми, але в різні фази розвитку соняшника, по-різному впливає на зменшення висоти стебла. Конкретно, якщо застосовувати у фазу 8–10 листків, то зменшення висоти може відбуватися навіть до 30%. Тобто умовно 160 см буде на контролі і приблизно 125 см — на оброблених ділянках.

Чим далі ми відтягували внесення, обробляли в більш пізні строки, тим цей ефект регуляції росту був меншим. Практично він був відсутній, коли працювали вже в фазу бутонізації, з діаметром кошика соняшника приблизно 5-7 см.

Тому, найімовірніше, ретардант не спрацював, бо дуже пізно внесли. А вже якщо застосовувати не в зазначені терміни, то варто істотно збільшувати норму. Адже габітус рослини більший і вона потребує додаткової кількості діючої речовини, щоб відбулися такі самі процеси. Тобто за рекомендованих норм більш пізнє застосування не буде мати візуального ефекту.  

Друге, що може вплинути на відсутність ефективності, — це погодні умови. Коли рослина перебуває не в комфортних умовах, вона сама по собі не здатна нарощувати велику вегетативну масу. Тому, коли, наприклад, настає посушливий період і застосовують морфорегулятори, — різниці між обробленими і необробленими рослинами практично не буде, бо ретарданти спрямовані на інгібіцію синтезу гібереліну. Цей фітогормон дуже активно продукується в рослині тоді, коли вона перебуває в оптимальних ґрунтово-кліматичних умовах. Якщо настане посуха або інші стресові умови, гібереліни активно продукуватись не будуть, препарату нічого буде контролювати. Тому ми також не побачимо візуального ефекту і, швидше за все, не побачимо й господарського.

Всі випуски проекту АгроЗнавці за посиланням, а усі відеовідповіді на запитання з цієї та попередніх тем можна переглянути на YouTube-каналі HliborobTV.

©  Анастасія Аврамчук, Kurkul.com