SHARE
Хвала Рукам, Що Пахнуть Хлібом
«Хвала рукам, що пахнуть хлібом» — спільний проект сайту Kurkul.com та банку ПУМБ, що показує історії українських фермерів, які присвятили своє життя роботі на землі.
Кожна історія проекту розповідає про те, як у серцях героїв зароджувалася любов до сільського господарства, що її підтримує та насичує і що ніколи не дозволить йому залишити свою велику справу.
Уже чотири сезони поспіль ми із задоволенням показуємо українські господарства та їхніх керівників, які роблять агробізнес із відкритою душею. Дивіться, читайте і наповнюйтеся любов'ю до землі та людей!
Кожна історія проекту розповідає про те, як у серцях героїв зароджувалася любов до сільського господарства, що її підтримує та насичує і що ніколи не дозволить йому залишити свою велику справу.
Уже чотири сезони поспіль ми із задоволенням показуємо українські господарства та їхніх керівників, які роблять агробізнес із відкритою душею. Дивіться, читайте і наповнюйтеся любов'ю до землі та людей!
&
Четвертий сезон
Хто сказав, що сімейний бізнес — це просто? Четвертий сезон спільного проекту ПУМБ та Kurkul.com «Хвала рукам, що пахнуть хлібом» розповідає про успіхи, складнощі та розвиток родинної справи у сільському господарстві
Ми завжди чесні один із одним
Три роки тому велика родина Кмітів зі Львівщини вирішила спробувати нову для себе сферу — сільське господарство. Тепер у них є пасовища, власна ферма, кози, корови, невеличкий завод із виробництва сирів і величезні плани на майбутнє.
Молочна ферма «Мукко», Львівська область
Без сім'ї не було б господарства
У фермерському господарстві родини Щедрінових кожен займається своєю справою: тато Андрій із сином Нікітою керують усіма виробничими процесами, мама Тетяна — фінансами, а дочка Настя пише про сільське господарство в одному з найвідоміших аграрних медіа України.
ФГ «Теллус-Юг», Херсонська область
Коли об'єдналися досвід старших і завзяття молодих
Сергій Маловік із села Новов'язівське, що на Дніпропетровщині, присвятив своє життя роботі в сільському господарстві. Ще зі шкільних років сини Микола та Сергій допомагали батьку у роботі в полях. Життя покрутило по-різному, але зрештою всі втрьох стали у керма «Лану».
«Лан», Дніпропетровська область
Своїм дітям довіряєш, як нікому
Більше 15 років тому Дмитро Оденчук заснував приватну агрофірму. Тепер його надійними партнерами у справі стали сини Ярослав і Олексій, а зовсім скоро підросте наймолодший помічник Назар. Чи мають хлопці якісь привілеї від батька-керівника? Або навпаки він ставить синам більше вимог?
«Агрофірма «Привілля», Луганська область
Малюнок, із якого все почалося
Як знайти та утримати баланс між професійними обов'язками і родинними стосунками? Ділиться сім'я Ляшенко. Батько — Юрій Васильович, засновник і керівник племінного господарства «Відродження», донька Тетяна – бізнес-леді та надійний партнер свого батька у агробізнесі, а також Юрій-молодший — онук керівника.
«Відродження», Черкаська область
Третій сезон
Хто вони — щирі, але водночас працелюбні фермери? У третьому сезоні спільного проекту ПУМБ та Kurkul.com «Хвала рукам, що пахнуть хлібом» ми розкажемо історії тих, хто самовіддано працює на землі, хто ставить перед собою і своєю командою амбіційні цілі, тих, хто працює на благо українського села.
Цих людей не прийнято називати героями, але вони цього, безперечно, заслуговують! Бо вони — хлібороби!
Цих людей не прийнято називати героями, але вони цього, безперечно, заслуговують! Бо вони — хлібороби!
Я - спадковий аграрій
«Ми з батьком працювали пліч-о-пліч у господарстві. Мені б дуже хотілось, аби моя нинішня справа стала справжнім сімейним бізнесом, який треба зберегти, помножити й достойно передати далі нащадкам із прізвищем Скринчук. Я надіюся, що ми з моїм сином достойно з цим впораємося попри всі складнощі»
«Україна-Агро-2С», Хмельницька область
Без амбіцій «робити агробізнес» складно
«Крім фінансової вигоди, ми отримуємо чудові бонуси, працюючи в живописній місцевості. Ми пов'язані з природою, її красою і свіжим повітрям. У нас завжди є засмага, навіть якщо не їздили на курорт. Буває, питають, звідки повернувся? А я гордо відповідаю: з кукурудзи»
«Діброва і К», Вінницька область
Я мрію, щоб мої діти і внуки також працювали на землі
«Мої батьки працювали тут на землі, то й мені передали інтерес до цього. Так я залишився й досі працюю в селі. Вирощувати хліб — це унікальний життєвий вибір. І я не змінив би нічого за жодних обставин — усе одно займався б тим, чим займаюся протягом останніх 25 років»
«Берестівець», Черкаська область
Агроном - це не професія, а діагноз!
«Робота на землі — це велике задоволення. Як починається рік, настає весна — це як відкривається нова книга. Чи навіть як нова сторінка в зошиті, де пишеш тільки ти! Щоразу в тебе народжуються нові мрії, думки та надія на те, що цьогоріч врожай буде кращим, ніж торік»
«Воля», Черкаська область
Треба берегти те, що до нас будували роками
«Земля - це запущений бумеранг. Якщо бумеранг запустиш правильно, то він завжди повернеться до тебе. Що більше вкладаєш у землю, як правильніше зорієнтуєшся і попрацюєш, то кращу віддачу отримаєш»
«Агрофірма Ясенівська», Кіровоградська область
Роби добро, люби людей
«У мене було кілька можливостей все змінити. Але я пішов цим шляхом, бо так підказали мені сама хліборобська доля, знання і любов до цієї справи. Я міг бути банкіром, викладачем чи ще якимось хорошим спеціалістом, але зупинився на тому, що маю нині»
«Томилівське», Київська область
Другий сезон
Історії фермерів, які стали героями другого сезону спільного проекту ПУМБ та Kurkul.com «Хвала рукам, що пахнуть хлібом», — правдиві історії про життєвий вибір, випробування, досвід, любов до землі й людей.
Про білі та чорні смуги на неймовірному життєвому шляху тих, хто самовіддано працює на землі, а також круті віражі фермерської долі — у другому сезоні.
Про білі та чорні смуги на неймовірному життєвому шляху тих, хто самовіддано працює на землі, а також круті віражі фермерської долі — у другому сезоні.
Більше працюємо — більше живемо
«Робота тримає людину. А як нічого не робиш, ти нікому не потрібний, зайвий. І чоловік моментально «здає». А так ти знаєш, що маєш рано вставати, маєш щось робити, постійно щось треба… Тоді думки про старість ідуть на другий план. Треба просто звикнути до такого способу життя. Я кажу, що працюючи з ранку до ночі, ми просто більше живемо, не довше, звичайно, але більше»
«Коваль», Тернопільська область
Найкраще хобі — це робота
«Чим більше роботи, тим більше я відпочиваю. Як немає роботи, то воно якось нудно. Ми навіть коли їдемо на відпочинок, то для нас 5 днів — це ще нічого, а от більше — уже хочеться додому. Тому що вдома робота. Напевно праця — це найкраще хобі для нас»
«Павлик», Дніпропетровська область
У житті, як у вогні — немає броду
«Ви знаєте, я, напевно, з народження трудоголік. Робота — це моє життя. Я люблю професію агронома, люблю поле, землю, люблю займатись сільським господарством. А за стільки років дружина до цього звикла, і коли я деколи приїжджаю раніше додому, вона питає: «А чого ти так зарання приїхав?». Хвилюється, чи я випадково не захворів. Цей режим мені подобається. Для мене навпаки незвично пізно вставати. Я тоді відчуваю якийсь психологічний дискомфорт, що я когось не побачив, не почув, хтось мене не побачив»
«Рідний край», Вінницька область
Якщо зупинишся хоч на хвилину — ти вже запізнився
«На мою думку, якщо людина зупинилася, якщо вона вважає, що уже чогось досягла — це неправильно. Якщо ти зупинишся хоч на хвилину — ти вже запізнився, потім наздогнати важко. Навіть коли ти на пенсії — треба вчитися. Тримай удома господарство, господарюй, працюй, і тоді в тебе все буде нормально. А якщо ти відстаєш від життя — тобі пора йти»
«Вівсяницький», Вінницька область
Ніколи не думав, що мене колись зацікавить козівництво
«Так сталося, що й коза може бути цікавою. Знаєте, як я жартую? Що більше я пізнаю людей, то більше починаю любити кіз. Все-таки коза — це та тварина, яка не звертає уваги на те, прийшов ти злий чи не злий, однаково вона до тебе підійде. І ви сьогодні бачили, які вони дружелюбні. Може бути багато відвідувачів, та кози все одно намагаються підходити до кожного. Це дуже позитивно впливає на емоційний і духовний стан людини»
«Тетяна 2011», Київська область
Я «спалив» усі мости і з головою поринув у сільське господарство
«Моє життя кардинально змінилося кілька років тому. Я повинен був дійти до цього. Кожна людина має дійти до цього. Одного дня, стоячи на роздоріжжі, людина мусить обрати: лежати на дивані, скаржитися на державу, на самого себе і говорити, що він невдаха, чи просто зробити крок у напрямку саморозвитку, який кардинально змінить його життя. Я ніколи не міг подумати, що буду радіти краплям дощу, запаху свіжості. У місті люди говорять: «О, погана погода, дощ пішов». А для нас це якісь година-півтори відпочинку, це свіжість, зниження температури»
«Байбарак», Кіровоградська область
Перший сезон
Наша Україна багата працьовитими, щирими та добрими людьми. Але, напевно, найбільше цього багатства — у сільському господарстві. Бо земля, на якій працюєш, ніколи не стерпить обману, а худоба на фермі страждатиме від недоброго слова…
Розповісти всім про таких простих, але водночас неймовірних людей — фермерів — стало ціллю першого сезону спільного проекту ПУМБ та Kurkul.com «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».
Розповісти всім про таких простих, але водночас неймовірних людей — фермерів — стало ціллю першого сезону спільного проекту ПУМБ та Kurkul.com «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».
Пишаюся тим, що я хлібороб
«Я донині пам'ятаю ту жнивну пору, коли я перші рази приходив на поля. Запах тієї соломи, який не кожен може відчути. Мене з малих років вабило поле. І хоча моя мама дуже хотіла, щоб я був священиком чи вчителем, бо я добре вчився у школі, коли закінчив 8 класів відразу чітко і твердо сказав: іду вчитися на агронома»
«Агрон», Тернопільська область
Запорука нашого успіху — працездатність
«У будь-якої людини, яка займається бізнесом, має бути основна риса — працездатність. Працювати потрібно 18 годин на добу. Тільки тоді в аграрному бізнесі та сільському господарстві буде успіх. Нам з братами вдавалося побувати з батьками тільки на роботі. Ні вихідних, ні відпусток. Тільки робота, робота, робота ... Саме тоді, з юних років, ми якось пристосувалися до праці. Я абсолютно про це не шкодую і тепер своїх дітей виховую точно так же»
«Алекс», Запорізька область
Скільки будемо жити, стільки будемо працювати
«Практично кожен день ти бачиш плоди своєї праці. Посадив дерево, пройшов день-два — помічаєш, що воно вже листочки пустило, розвивається, потім з'являються перші яблука. Так само і з пшеницею: посіяв — з'явилися сходи, вже колос, другий. Душа радіє, коли дивишся на це»
«Вікторія», Вінницька область
Любов до землі має бути взаємною
«Найголовніше — щоб фермер любив землю, розумів її, тоді і земля буде розуміти його і обов'язково віддасть найкраще із подвійною силою. Україна має дуже гарну землю, недарма вся Європа нам заздрить. І справа не лише у чорноземах, а й у природно-кліматичних умовах»
«Прима-Я», Вінницька область
Якби я починав життя заново, я б знову обрав сільське господарство
«Згадую пережите і здається, що це далекий сон… Але так склалося життя. Мої батьки з села і дід, і прадід. І знаєте, я не жалкую, мене завжди тягнуло до землі. Якби мені сказали, що я можу почати життя спочатку, я б знову вибрав сільське господарство. Я ним дихаю, я ним живу, милуюся сходами, переживаю… Це моє»
«Промінь-АА», Черкаська область
Займаюся улюбленою справою — це моє життя
«Будь-яка людина повинна займатися улюбленою справою. Тільки тоді вона буде успішною. Якщо вона буде займатися справою, це буде за залишковим принципом. Якщо сільське господарство не буде їй подобатися, то нехай займається тим, що приносить їй задоволення. Бо 80% нашого життя — це робота. І якщо ти займаєшся справою, що тобі не подобається, то ти глибоко нещасна людина...»
«АгроДІС», Одеська область
Виконано за допомогою Disqus