SHARE
Олег Науменко: Органічна лохина може стати брендом, як Coca-Cola або Snickers
Анна Клочко, Kurkul.com, 2021 р.
Олег Науменко: Органічна лохина може стати брендом, як Coca-Cola або Snickers
Анна Клочко, Kurkul.com, 2021 р.
У той час, як українська лохина відвойовує все більше простору в інформаційному полі України, Kurkul.com продовжує екскурсію полями ферми «BigBlue». Саме там вирощують органічну лохину на 44 га, б’ють національні рекорди за розміром ягоди та добре розуміються на сталому розвитку.
Сьогодні ми поговоримо з керівником ферми та керуючим партнером СВК «Ягідки» Олегом Науменком про філософію економіки органічного ягідництва.
Сьогодні ми поговоримо з керівником ферми та керуючим партнером СВК «Ягідки» Олегом Науменком про філософію економіки органічного ягідництва.
У той час, як українська лохина відвойовує все більше простору в інформаційному полі України, Kurkul.com продовжує екскурсію полями ферми «BigBlue». Саме там вирощують органічну лохину на 44 га, б’ють національні рекорди за розміром ягоди та добре розуміються на сталому розвитку.
Сьогодні ми поговоримо з керівником ферми та керуючим партнером СВК «Ягідки» Олегом Науменко про філософію економіки органічного ягідництва.
Сьогодні ми поговоримо з керівником ферми та керуючим партнером СВК «Ягідки» Олегом Науменко про філософію економіки органічного ягідництва.
Читайте першу частину
інтерв'ю за посиланням
Читайте першу частину
інтерв'ю за посиланням
інтерв'ю за посиланням
Бізнес-план виробництва лохини та фактори ризику
Бізнес-план виробництва лохини та фактори ризику
Kurkul.com: Чи можна обчислити рентабельність лохини на цій плантації?
Олег Науменко: Сьогодні це важко порахувати, адже ми висаджували кущі щороку, починаючи з 2016-го. Тобто вони всі різні за віком. Кущі 2016 року тільки-но почали виходити на масштабне плодоношення. Ми б хотіли отримувати близько 12 т ягід із гектара. Подібних показників, за нашими підрахунками, ферма «BigBlue» зможе досягти у 2025-2026 роках. І загалом ми плануємо збирати приблизно 500 тонн лохини з цієї плантації. При цьому щорічні витрати на виробництво, враховуючи зарплату, упаковування, логістику тощо, становитимуть $800 тис. Ну а чистий прибуток з цієї ферми має становити $2 млн/рік. Сподіваємося, що наші капітальні інвестиції в цей бізнес повернуться протягом 5 років.
Щодо поточного року, то він був доволі важким в економічному плані, бо на ринку не було гарних цін на лохину. Я кажу не про себе, а про середньостатистичного виробника лохини. Що б там не казали усілякі «диванні експерти», які не виростили жодного куща лохини, а якусь аналітику дають, середня гуртова ціна у цьому році була 100 грн/кг. І причина не тільки у перевиробництві лохини, а у виробництві ягоди низької якості.
Тобто люди за невеликі гроші покуштували сумнівної якості продукт. Сподобався він їм чи ні — я не знаю. Але ми зацікавлені в тому, щоб наш покупець обов’язково повернувся до нас ще не раз. Ми намагаємося стати брендом на кшталт Coca-Cola або Snickers, але у царині лохини. Щоб, коли людина бачила у супермаркеті продукцію наших торгових марок, вона одразу розуміла: по-перше, це — органіка, по-друге, це — добрий смак і гарна кондиція ягід.
Тобто люди за невеликі гроші покуштували сумнівної якості продукт. Сподобався він їм чи ні — я не знаю. Але ми зацікавлені в тому, щоб наш покупець обов’язково повернувся до нас ще не раз. Ми намагаємося стати брендом на кшталт Coca-Cola або Snickers, але у царині лохини. Щоб, коли людина бачила у супермаркеті продукцію наших торгових марок, вона одразу розуміла: по-перше, це — органіка, по-друге, це — добрий смак і гарна кондиція ягід.
Kurkul.com: Який обсяг врожаю ви зібрали у поточному сезоні?
Олег Науменко: Цього року ми зібрали майже 140 т ягоди. А у минулому зібрали 50 т. Така різниця пояснюється несприятливими погодними умовами — лише через весняні морози ми втратили 40 т лохини. Сезон-2021 теж не можна назвати легким щодо впливу погоди на врожай. У липні протягом 3 тижнів температура на полі перевищувала 40 °С. Через спеку волога не мала змоги дістатися у повному об’ємі до плоду, випаровуючись на своєму шляху ще на рівні стовбурів та листя.
З цієї причини розмір ягід деяких сортів був трохи менший, ніж ми розраховували.
З цієї причини розмір ягід деяких сортів був трохи менший, ніж ми розраховували.
“
Але, в принципі, від посухи та спеки нас рятує потужна й сучасна автоматизована система крапельного зрошення — під кожний кущ на 44 га підведено по 2 крапельно-зрошувальні лінії.
Працює фертигаційно-зрошувальний вузол з центральним комп’ютером. Всі клапани для зрошення відкриваються автоматично, все йде через радіосигнал, ніяких дротів.
На території ферми розташовані тензіометри для вимірювання зволоженості ґрунту. Додатково агрономи проводять аудит. Завдяки всьому цьому ми пройшли цей рік досить впевнено. Щодо фінансової складової зрошення, то частка витрат на крапельно-зрошувальну систему складає не більше 10% від загальної суми.
На території ферми розташовані тензіометри для вимірювання зволоженості ґрунту. Додатково агрономи проводять аудит. Завдяки всьому цьому ми пройшли цей рік досить впевнено. Щодо фінансової складової зрошення, то частка витрат на крапельно-зрошувальну систему складає не більше 10% від загальної суми.
Kurkul.com: Яка ще техніка допомагає вам встановлювати рекорди?
Олег Науменко: Наш технічний парк представлений вітчизняною або білоруською старою технікою, адже глобальна проблема України, що криється у відсутності так званих «довгих дешевих грошей», тобто лізингу чи адекватного кредитування, не оминула і нас. Тому виходимо з того, що маємо: по одній одиниці трактори МТЗ-82 та Т-25.
Звісно, хотілось би мати трактори хоча б з кондиціонерами. Нестачі у пропозиції тракторної техніки на ринку зараз немає: від відносно дешевих китайських до абсолютно дорогих американських, все залежить від товщини фермерського гаманця. Сподіваємося, що цьогоріч вдасться оновити хоча б одну одиницю.
Звісно, хотілось би мати трактори хоча б з кондиціонерами. Нестачі у пропозиції тракторної техніки на ринку зараз немає: від відносно дешевих китайських до абсолютно дорогих американських, все залежить від товщини фермерського гаманця. Сподіваємося, що цьогоріч вдасться оновити хоча б одну одиницю.
“
Щоб бути максимально ефективними та захищеними, нам, крім тракторів, є ще багато чого змінити та покращити. Але все це дуже дорого коштує. І ми це впроваджуємо власними силами потроху. Тому якихось глобальних інтеграцій у цьому та наступному роках не передбачається.
Щодо холодильної камери, пакування та логістики — все на аутсорсі. Ця схема побудована наступним чином: у нас є потужності (електрифікація), тож ми беремо в оренду два великі морські рефрижераторні контейнери, які протягом 3-4 місяців стоять у нас на полі. Кожну годину в період збору ягода приїжджає в цей орендований польовий рефрижератор. Спочатку ягода приїжджає на вагову станцію, проходить декілька важливих етапів: тарування, перевірка якості та зарахування обсягу продукції до активу тієї чи іншої бригади, того чи іншого робітника. Такі можливості нам дає система автоматизованого обліку. На піку сезону ми двічі на день відвантажуємо ягоду з наших рефрижераторів до центрального холодильника, що знаходиться у Києві. На початку сезону та наприкінці, аналогічну процедуру здійснюємо раз на день або раз у два-три дні, залежно від того, скільки ягоди ми назбирали. Вже на столичній локації відбувається повне охолодження ягоди та її повне розважування, відбраковування, фасування, пакування під кінцевого клієнта та доставка.
Олег Науменко, керівник Organic Blueberry Farm «BigBlue»
Kurkul.com: Чи маєте плани працювати з орендованою землею?
Олег Науменко: Ділянка, на якій розташована наша ферма — це приватна власність. З орендованою землею ми категорично працювати не плануємо, оскільки з багаторічними насадженнями цей номер не проходить, бо це лотерея. Тут навіть питання не в пайовиках та в паях, питання в тому, що в нашій країні політика та стратегія розвитку цілих галузей змінюється кожні три місяці. Один «генерал» прийшов — одна ідея, інший прийшов — повертаємо у діаметрально протилежний напрямок. Але ми не маємо змоги так швидко перебудовуватися, змінювати вектор і «перевзуватися».
“
Сільське господарство вимагає планового розвитку з певним і зрозумілим вектором на 5, а краще — на 10 років. А у нас навіть на рік уперед немає плану розвитку держави загалом. Те саме відбувається з ринком землі. Ціни на оренду землі весь час змінюються.
А оскільки лохина — це та культура, що потребує мінімум 7 років, щоб почати стабільно та системно плодоносити, то робити ставку на орендовану землю — вкрай нерозважливий крок.
Kurkul.com: Щодо «людського фактора».Складно було знайти агронома під ваші задачі?
Олег Науменко: Ми займаємося лохиною вже 5 років і належимо до так званої «другої хвилі» фермерів, що вирощують цю ягоду в Україні. За цей час вже з’явився певний прошарок агрономів, які добре розуміються на лохині. Але, якщо казати про агрономів, які працюють в Україні з органічним матеріалом, то таких людей можна перерахувати на трьох пальцях однієї руки. Принаймні, це тих, кого б я взяв до себе на роботу.
Українська лохина – популярна за кордоном та важко досяжна вдома
За даними Державної служби статистики України, частка лохини у структурі експорту ягідної продукції неухильно зростає з року в рік. І ця тенденція має зберегтися у майбутньому. Щодо внутрішнього ринку, то популярність лохини, особливо органічної, гальмує падіння купівельної спроможності українців та зменшення індексу споживчих настроїв у країні.
Українська лохина – популярна за кордоном та важко досяжна вдома
За даними Державної служби статистики України, частка лохини у структурі експорту ягідної продукції неухильно зростає з року в рік. І ця тенденція має зберегтися у майбутньому. Щодо внутрішнього ринку, то популярність лохини, особливо органічної, гальмує падіннякупівельної спроможності українців та зменшення індексу споживчих настроїв у країні.
Олег Науменко: Ми з самого початку орієнтувалися на експорт. Для цього якихось ключових сертифікатів не треба. Але це за умови, що ти продаєш сировину задешево. Чим більшу ціну ти хочеш, тим більшу кількість сертифікатів якості, окрім всього іншого, ти маєш отримати. Наразі ми маємо три сертифікати: Global G.A.P. — це найкращі європейські агропрактики по веденню господарств, другий сертифікат GLOBALG.A.P (GRASP)по захисту соціальних прав працівників на підприємстві, третій — це Organic Standart. Поки що ми зупинилися на цих трьох документах.
“
В цьому році ми дуже правильно вирішили, що будемо експортувати по мінімуму. Вже весною розуміли потенційні ризики перевиробництва лохини в Польщі. Тож цьогоріч ми не експортували в Європу жодного кілограма. І я задоволений даним рішенням, адже прийнятних цін на європейському ринку цього року не було.
Але у майбутньому, звісно, нас дуже цікавить Азія, насамперед Китай. Але ще треба багато чого узгодити з Держпродспоживслужбою щодо синхронізації документообігу та сертифікатів якості на наші продукти. Тоді ми зможемо торгувати, а наразі ми не маємо юридичної можливості продавати нашу лохину до континентального Китаю.
Взагалі, майбутнє — за їжею та чистою водою. Ми прогнозуємо, що наша продукція завжди буде мати високу позицію у рейтингу запитів від покупців, і попит на неї буде зростати з року в рік. Наша органічна лохина наразі задовольняє переважно запити сегменту споживчого ринку, котрий можна класифікувати за рівнем доходів, як «середній плюс». Це я про український ринок.
Взагалі, майбутнє — за їжею та чистою водою. Ми прогнозуємо, що наша продукція завжди буде мати високу позицію у рейтингу запитів від покупців, і попит на неї буде зростати з року в рік. Наша органічна лохина наразі задовольняє переважно запити сегменту споживчого ринку, котрий можна класифікувати за рівнем доходів, як «середній плюс». Це я про український ринок.
Kurkul.com: Останнім часом не заведено говорити про експорт та агробізнес без згадування доданої вартості. Як ви розглядаєте це явище в контексті власного ягідного бізнесу?
Олег Науменко:Якщо говорити про лохину, то додана вартість — це торгова марка і якість тієї продукції, яку ти продаєш. І як вона фасована. Оскільки ми працюємо на свіжий ринок, то мова про якусь переробку не йде. В першу чергу: якість продукції, як ти її доставляєш покупцю, якого вона розміру, як розфасована — це все є та сама додана вартість.
“
Завдяки тому, що трохи заморочилися і зробили пластикову 3D-модель наших ягід, що зовні не відрізняється від оригіналу, ми отримали можливість постійно експериментувати з тарою та представляти нашу продукцію на Всесвітніх спеціалізованих виставках. Зазвичай такі заходи проходять взимку за межами України. Довезти заморожену ягоду і показати її у первинному вигляді потенційним клієнтам — місія неможлива. А от 3D-модель лохини дуже рятує в подібних ситуаціях.
Це відерце – спроба відійти від пластикової тари та промотувати правильне споживання органічної ягоди в сім’ях. Ми відмовилися у роботі майже з усіма клієнтами від використання дрібної пластикової пінетки. Адже утилізація великого об’єму подібної тари не є простим завданням. Ми перейшли на тарування у пластикові відра вагою по 750 та 1000 грамів. На наш погляд, таке відерце є оптимальним для споживання ягоди у домашніх умовах протягом кількох днів. А тара добре підходить для вторинного використання у господарстві.
Kurkul.com: Хто є основними клієнтами органічної лохини з «BigBlue»?
Олег Науменко: На внутрішньому ринку ми орієнтуємося на продуктовий рітейл. У нашому випадку він складає 90%, решта 10% — це експерименти з партнерами. Наприклад, ми відвантажуємо ягоду до мережі магазинів при заправних станціях АЗК SOCAR Energy у спеціальній зручній тарі — стаканчиках. Адже підстаканники є у кожній автівці.
Інші заправні комплекси поки що не готові до подібних експериментів. Ми вже третій рік поспіль намагаємося переконати продавати в їхніх магазинах ягоду. Вони не розуміють, що таке ультрафреш і як з ним працювати. І вони не мають обсягів реалізації. При цьому вимагають умови, аналогічні до тих, що ми пропонуємо тим клієнтам, які беруть у нас по 60 т за сезон.
Ще ми ведемо перемовини з різними кінотеатрами. Наразі ми ще не переконали їх у тому, що в сезон вітчизняної лохини її можна продавати на кіносеанси замість попкорну, снікерсів і хот-догів.
Інші заправні комплекси поки що не готові до подібних експериментів. Ми вже третій рік поспіль намагаємося переконати продавати в їхніх магазинах ягоду. Вони не розуміють, що таке ультрафреш і як з ним працювати. І вони не мають обсягів реалізації. При цьому вимагають умови, аналогічні до тих, що ми пропонуємо тим клієнтам, які беруть у нас по 60 т за сезон.
Ще ми ведемо перемовини з різними кінотеатрами. Наразі ми ще не переконали їх у тому, що в сезон вітчизняної лохини її можна продавати на кіносеанси замість попкорну, снікерсів і хот-догів.
Олег Науменко, керівник Organic Blueberry Farm «BigBlue»
Kurkul.com: Кажуть, що виробники ягід в Україні просто зобов'язані мати членство у галузевих асоціаціях…
Олег Науменко: Ми брали участь у різних асоціаціях, пройшли довгий шлях співпраці та партнерства. Але майже всі асоціації, з якими ми мали справи, окрім Асоціації «Ягідництво України», це — мертвонароджені структури. Вони не працюють, як мають то робити, а займаються тільки захистом та лобіюванням інтересів конкретних суб’єктів. А інші ягідники лише платять внески до асоціації. Натомість ніяких обіцяних холодильників та держпідтримки немає.
Тож ми відійшли від участі в подібних організаціях, а залишилися лише в АЯУ. Це єдина асоціація, яка працює. І я навіть можу на калькуляторі порахувати, скільки вона мені дала у грошовому еквіваленті, якщо монетизувати всі наші відвідування виставок, навчання, практики. Вони реально за допомогою зовнішніх грантів допомагають членам Асоціації брати участь у важливих міжнародних заходах, як учасникам, а не відвідувачам.
У чому секрет її ефективності та прогресивності? Напевно, що дівчата, які там працюють, не є у минулому «КПСС-функціонерами», якимись чиновниками чи головами колгоспів у Радянському Союзі. Натомість вони прийшли із закордонного бізнесу і розуміють, що це таке і що для цього потрібно.
Тож ми відійшли від участі в подібних організаціях, а залишилися лише в АЯУ. Це єдина асоціація, яка працює. І я навіть можу на калькуляторі порахувати, скільки вона мені дала у грошовому еквіваленті, якщо монетизувати всі наші відвідування виставок, навчання, практики. Вони реально за допомогою зовнішніх грантів допомагають членам Асоціації брати участь у важливих міжнародних заходах, як учасникам, а не відвідувачам.
У чому секрет її ефективності та прогресивності? Напевно, що дівчата, які там працюють, не є у минулому «КПСС-функціонерами», якимись чиновниками чи головами колгоспів у Радянському Союзі. Натомість вони прийшли із закордонного бізнесу і розуміють, що це таке і що для цього потрібно.
Все, що необхідно знати про лохину (дайджест)
Навіть якщо ви не знаєте, що таке лохина, або, навпаки, знаєте усе про те, як садити лохину й отримувати хорошу ціну на урожай, тут ви знайдете найкорисніші статті про технологію вирощування лохини, шкідників та хвороби і ще багато корисних матеріалів про цю ягоду.
| Читати |
Олег Базюк: 9 моментів, на які слід звернути увагу при вирощуванні лохини
Kurkul.com на ягідному форумі «S-FRUIT TRANSFORMATION 2019», дізнавався на що слід звернути увагу при вирощуванні лохини. Своїм досвідом ділився Олег Базюк, керівник підприємства та in-vitro лабораторії ТОВ «Долина Агро».
| Читати |
Все, що необхідно знати про лохину (дайджест)
Навіть якщо ви не знаєте, що таке лохина, або, навпаки, знаєте усе про те, як садити лохину й отримувати хорошу ціну на урожай, тут ви знайдете найкорисніші статті про технологію вирощування лохини, шкідників та хвороби і ще багато корисних матеріалів про цю ягоду.
| Читати |
Олег Базюк: 9 моментів, на які слід звернути увагу при вирощуванні лохини
Kurkul.com на ягідному форумі «S-FRUIT TRANSFORMATION 2019», дізнавався на що слід звернути увагу при вирощуванні лохини. Своїм досвідом ділився Олег Базюк, керівник підприємства та in-vitro лабораторії ТОВ «Долина Агро».
| Читати |
Виконано за допомогою Disqus