У суботу 23 січня на базі Сумського національго аграрного університету (СНАУ) відбувся семінар для бджолярів на тему «Сучасні технології в бджільництві: виведення бджолиних маток та виробництво маточного молочка. Роль бджільництва у розвитку сільських територій».

У перерві між виступами нам вдалося познайомитися з Сергієм Шмулею — одним із засновників «Місії захисту бджіл ім. П. Хмари».

Пан Сергій ексклюзивно для Kurkul.com розповів про необхідність кооперуватися, плани по створенню ферми для учасників АТО та про одну з найбільших проблем у бджільництві.

Kurkul.com: Розкажіть про діяльність вашої організації і найближчі плани.

Сергій Шмуля: Сам я переселенець з Донбасу, але в Києві працюю вже більше 10 років. Спочатку співпрацював з Тетяною Васильківською в Братстві бджолярів України, а потім вирішив створити свою організацію.

Наша громадська організація створена для тих, хто слідує принципам бджільництва, які сповідував лікар ветеринарної медицини, кандидат біологічних наук Петро Хмара. Але зараз ми зайшли в такий собі глухий кут, оскільки діяльності саме громадської організації учасникам стало замало і потрібно змінювати формат і переходити до господарської діяльності. Тому ми потроху йдемо шляхом кооперації.

Учасники нашої організації і люди з керівництва АПК розуміюсь, що потрібно рухатись саме в цьому напрямку. У нас слово «кооперація» досі асоціюється з радянськими часами. На Заході ж інша справа. Наприклад, в Італії є бджолярський кооператив CONAPI, який контролює 25% внутрішнього ринку меду. Звичайно, Італія менша за Україну, але цей кооператив забезпечує чверть ринку країни!

Kurkul.com: Можете розповісти про ваше приватне господарство?

Сергій Шмуля: У мене залишилось 40 бджолосімей в Донецькій області. Поки що я зміг вивезти звідти тільки свою родину і деякі важливі речі. Але я, разом зі спеціалістом з апітерапії Миколою Яровим, планую створити ферму, де учасники АТО могли б проходити відновлювальну терапію. Для цього ми вже зв’язались з Міністерство оборони України.

Окрім цього, ми плануємо на базі цього господарства проводити клінічні дослідження процесів, які відбуваються з організмом людини після процедур апітерапії. Яровий займається своєю діяльністю вже протягом сімнадцяти років, але вона ігнорується офіційною медициною, хоча є багато випадків одужання людей. Тому ми хочемо закріпити цю діяльність документально завдяки дослідам.

Kurkul.com: Тобто, ви хочете створити ферму саме з лікувальною метою?

Сергій Шмуля: Зараз ми знаходимось на порозі створення кооперативу, до якого долучаються люди, які працюють за технологією Хмари і виробляють високоякісну продукцію. Це перша умова вступу до кооперативу.

Таке об’єднання повинно стати цілим комплексом, де спочатку бджолярі будуть об’єднуватись для купажування меду, а потім — для експорту продукції. І в рамках цього комплексу буде діяти невелика ферма, де буде проводитись лікування за участю медиків, психологів, які зможуть надавати консультації хворим. Це буде такий собі пілотний проект.

Kurkul.com: Чи багато людей хочуть приєднатися до цього кооперативу?

Сергій Шмуля: Технологія бджільництва Петра Хмари полягає в тому, що бджолина матка поміщається в спеціальний ізолятор, завдяки чому вона не відкладає яйця і таким чином зберігає енергію для боротьби з хворобами. І судячи з кількості проданих ізоляторів, якими зараз займається дружина Петра Яковича, ми можемо судити, що є близько півтори тисячі людей, які працюють за цією технологією. Зараз ми налагоджуємо контакти з ними, спілкуємося і, таких чином, формуємо нашу громадську організацію і потім запрошуємо брати участь в кооперативі.

Та на даному етапі люди не готові до кооперації, тому серед них потрібно проводити роз’яснювальні роботи, щоб вони зрозуміли свій зиск від неї. Адже зараз маржа в $2,6 йде невідомо кому. Мед закуповується по ціні $1,4 за кілограм і за $4 продається. А решта йде посередникам, які просто «пасуться» на цьому. А чому б не зробити так, щоб бджоляр продавав мед одразу в кооператив? А кооператив вже займається експортом і витрачає ту саму маржу на сертифікацію і стандартизацію продукції, будування переробних цехів і інше.

Kurkul.com: Чи існує зараз документація, яка може офіційно підтвердити якість меду?

Сергій Шмуля: Найчастіше ми робимо аналізи в неофіційних лабораторіях. На державному ж рівні в нас є лабораторії, які можуть відслідкувати, наприклад, присутність антибіотиків. Антибіотики в медові зараз є дуже великою проблемою. Але тепер вже навіть бджоли прополісують і не сприймають смужки з нанесеними антибіотиками. І от такі великі лабораторії можуть видавати сертифікати якості для експорту продукції.

Kurkul.com: Більшість українських пасік — це дрібні господарства. Тим не менше, велика кількість меду йде на експорт. Яким чином це відбувається?

Сергій Шмуля: Так, 98% меду виробляється в дрібних господарствах. І весь цей мед проходить кілька ланок на шляху до експорту за кордон. Наприклад, експортер знаходиться у Львові і хоче придбати мед у Сумській області. Звичайно, постачальник сам до села з пасікою дістатись не може. Він створює бригаду на рівні області, ця бригада створює ще менші і так далі. Усього близько чотирьох-п’яти ланок. І далі просто більш потужна бригада перекупає мед у меншої.

Kurkul.com: Пане Сергію, дякуємо Вам за цікаву та змістовну розмову. Сподіваємося, українські бджолярі найближчим часом зрозуміють переваги кооперації, а Ви зможете повернути своє господарство.

Андрій Губін, Kurkul.com

Від редакції:

В Україні існує програма підтримку виробників та експортерів меду від фонду Western NIS Enterprise Fund (WNISEF). Фонд створений за рішенням Конгресу США і фінансується урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). WNISEF володіє капіталом у розмірі $150 млн та інвестує у підприємства малого та середнього бізнесу в Україні та Молдові.

Завдяки WNISEF українські виробники меду змогли взяти участь у виставці континентального значення Anuga 2015, де поспілкувалися зі світовими лідерами ринку, дізналися про тенденції та перспективи галузі.