SHARE
КУРКУЛЬ
Людмила Лутицька
21.08.2017
21.08.2017
Прогресивний сад
Леоніда Макаренка
Леоніда Макаренка
Я —
Скільки себе пам'ятає, мріяв про власний сад. Ще в дитинстві зрозумів: хоче мати свою землю та вирощувати фрукти: яблука, сливи й неодмінно груші, які здавна особливо полюбляють на Буковині.
Садівник Леонід Макаренко із села Топорівці, що в Чернівецькій області, — це людина, яка виростила свою дитячу мрію від саду в 50 соток до величезного — площею понад 80 га. І нині це не просто сад, а інноваційний проект.
Ми побували в Чернівецькій області, відчули особливий мікроклімат, який панує в «МакоСад», побачили, з якою любов'ю говорить про своє творіння садівник, і навіть взяли участь у збиранні врожаю слив.
Садівник Леонід Макаренко із села Топорівці, що в Чернівецькій області, — це людина, яка виростила свою дитячу мрію від саду в 50 соток до величезного — площею понад 80 га. І нині це не просто сад, а інноваційний проект.
Ми побували в Чернівецькій області, відчули особливий мікроклімат, який панує в «МакоСад», побачили, з якою любов'ю говорить про своє творіння садівник, і навіть взяли участь у збиранні врожаю слив.
Мрія про власний сад
«Кожен ранок я заходжу в сад, дивлюся, наскільки яблука, груші, сливи підросли за ніч. Милуюся кожним листочком, який я виростив. Тому що для мене жива природа — понад усе»,
— починає розповідь про свій сад Леонід Макаренко.
Усвідомлена любов до роботи на землі живе в ньому з дитинства, але до великого власного саду прийшов через роботу в колгоспі. За радянських часів був бригадиром-овочівником. Коли колгоспи почали «розвалюватися», із болем у душі спостерігав, як землі, на яких би садам квітнути, заростають чагарниками. Поки не було можливості орендувати землю для омріяного великого саду, плекав садок біля власного дому. Це була справа не просто для душі. У скрутні економічні часи сад площею 0,5 га давав Леоніду Макаренку непоганий заробіток.
— починає розповідь про свій сад Леонід Макаренко.
Усвідомлена любов до роботи на землі живе в ньому з дитинства, але до великого власного саду прийшов через роботу в колгоспі. За радянських часів був бригадиром-овочівником. Коли колгоспи почали «розвалюватися», із болем у душі спостерігав, як землі, на яких би садам квітнути, заростають чагарниками. Поки не було можливості орендувати землю для омріяного великого саду, плекав садок біля власного дому. Це була справа не просто для душі. У скрутні економічні часи сад площею 0,5 га давав Леоніду Макаренку непоганий заробіток.
Леонід Макаренко
«Я побудував хату, гараж, господарські будівлі і дуже добре себе почував завдяки маленькому садку»,
— пригадує пан Леонід.
Не дивно, що як тільки з'явився шанс взяти землю в оренду, він відразу ж скористався такою можливістю — стартував із 1 га. Справа пішла добре, тож щороку площа насаджень збільшувалася.
«Ми орендували землі, які пустували, 8-10 років їх ніхто не обробляв, тут росли чагарники . Мені хотілося з нашої прекрасної землі зробити чудовий сад. І, як бачите, пройшло 17 років, і ми маємо ідеальний сад в Україні», — без зайвої скромності каже Леонід Макаренко.
Його садівнича справа почалась з вирощування груш та яблук. Спочатку це був розсадник, але з часом господар перекваліфікувався на вирощування фруктів. Допомагати батькові взялися сини та дружина.
— пригадує пан Леонід.
Не дивно, що як тільки з'явився шанс взяти землю в оренду, він відразу ж скористався такою можливістю — стартував із 1 га. Справа пішла добре, тож щороку площа насаджень збільшувалася.
«Ми орендували землі, які пустували, 8-10 років їх ніхто не обробляв, тут росли чагарники . Мені хотілося з нашої прекрасної землі зробити чудовий сад. І, як бачите, пройшло 17 років, і ми маємо ідеальний сад в Україні», — без зайвої скромності каже Леонід Макаренко.
Його садівнича справа почалась з вирощування груш та яблук. Спочатку це був розсадник, але з часом господар перекваліфікувався на вирощування фруктів. Допомагати батькові взялися сини та дружина.
«Я пишаюся своїми синами і своєю родиною, тому що вони цілком себе віддають справі вирощування фруктів. Вони люблять свою роботу, це їм приносить насолоду. Якщо моя функція в господарстві пов'язана із спілкуванням з людьми, технологіями вирощування, то старший мій син Влад більше керує агрономією і купівлею нової техніки, а молодший Дмитро впроваджує науку в саду, прогресивно дивиться на 5-10 років вперед. Моя дружина слідкує за роботою складських приміщень, бухгалтерського відділу. Усі допомагають»,
— з гордістю розповідає Леонід Макаренко.
— з гордістю розповідає Леонід Макаренко.
Новозеландські технології на Буковині
Син Леоніда Макаренка — Владислав, за освітою економіст, але ми переконались, що про сади та прогресивні технології в садівництві він може говорити годинами. Каже: багато подорожує світом, переймає все краще в садівництві, що може знадобитися в умовах Чернівецької області. Майже 100% насаджень «МакоСад» уже два роки вкриті спеціальною сіткою — вона рятує і від заморозків, і від граду. Садівник продемонстрував нам фото, де видно, що це покриття не дало стихійному лиху «побити» плоди, і розповів, як спеціальна плівка-накриття рятує черешню від розтріскування та нахабних птахів, які для господарства є хронічною проблемою.
«Сучасне вирощування якісної черешні без неї неможливе. Особливо в нашій зоні, де дуже часто в період її дозрівання випадає 1-2 дощі, що провокує розтріскування плодів. Спеціальне накриття 1 га черешні орієнтовно обійдеться в суму від € 50 тис. За ці гроші, до речі, можна зробити накриття над 5 га яблунь. Накриття черешень обходиться дорожче, тому що потрібні вищі й стійкіші стовпи, більше канатів — загалом система риштування є складнішою»,
— розповідає Владислав Макаренко.
Ще одне ноу-хау, яке от-от з'явиться в саду Макаренків — це наземна плівка для покращення пігментації червоних яблук. Її вартість близько
1 євро за м2, вона настільки міцна та витривала, що по ній можуть їздити трактори. Її ефективну дію Владислав Макаренко побачив у Новій Зеландії.
— розповідає Владислав Макаренко.
Ще одне ноу-хау, яке от-от з'явиться в саду Макаренків — це наземна плівка для покращення пігментації червоних яблук. Її вартість близько
1 євро за м2, вона настільки міцна та витривала, що по ній можуть їздити трактори. Її ефективну дію Владислав Макаренко побачив у Новій Зеландії.
Владислав Макаренко
«На Півдні України, у Польщі, на півночі Європи є проблема із забарвленням яблук. І щоб краще змоделювати їх колір, застосовують цю плівку. Ми використаємо поки кілька рулонів для експерименту. Хочемо побачити як вона працює в нашій кліматичній зоні»,
— розповідає садівник.
— розповідає садівник.
«Із такими засобами захисту ми спокійні за сад і його мешканців»
Крім впровадження нових технологій у саду, Макаренки ретельно підбирають для нього хімічні засоби захисту. Владислав Макаренко каже: працюють з кількома фірмами, купують оригінальні засоби. Їх дію перевіряють на демо-насадженнях.
«Плідно співпрацюємо із компанією BASF. Подобається, що отримуємо від неї на випробовування «новинки». Революційним вважаю препарат Регаліс Плюс. Він обмежує ріст надземної частини крони, у комбінації з підрізуванням коріння підтримує сад у належному ростовому процесі. Ми маємо систему поливу, сітку, застосовуємо міндобрива — це, як мінімум, на 30-40%, підвищує ріст дерева. Така постійна стимуляція росту дерева може призвести до його водного дисбалансу, до зниження плодоношення та якості фруктів. Препарат Регалис Плюс у цьому випадку є незамінним, особливо для яблук. Жодна інша фірма немає йому альтернативи», — ділиться досвідом Владислав Макаренко.
«Плідно співпрацюємо із компанією BASF. Подобається, що отримуємо від неї на випробовування «новинки». Революційним вважаю препарат Регаліс Плюс. Він обмежує ріст надземної частини крони, у комбінації з підрізуванням коріння підтримує сад у належному ростовому процесі. Ми маємо систему поливу, сітку, застосовуємо міндобрива — це, як мінімум, на 30-40%, підвищує ріст дерева. Така постійна стимуляція росту дерева може призвести до його водного дисбалансу, до зниження плодоношення та якості фруктів. Препарат Регалис Плюс у цьому випадку є незамінним, особливо для яблук. Жодна інша фірма немає йому альтернативи», — ділиться досвідом Владислав Макаренко.
Його батько, Леонід Макаренко, додає: найбільше любить пору цвітіння саду. І йому приємно, спокійно на душі, коли він знає, що ніякі хімічні засоби захисту не зашкодять запилювачам.
«Коли всі сади цвітуть , то найкращого, мабуть, немає. Коли бджілка сідає на одну квіточку, потім на другу квіточку — у мене душа радіє. Ми застосовуємо такі препарати захисту, що сьогодні бджілки в нас цілий рік живуть у саду і не помирають. Це значить, що препарати ці дійсно добрі та якісні», — впевнений садівник.
ФГ «МакоСад» від цьогорічної холодної весни майже не постраждало. Хвороби тут звикли попереджати, а не лікувати. Кілька років не мають проблем із паршею.
«Коли всі сади цвітуть , то найкращого, мабуть, немає. Коли бджілка сідає на одну квіточку, потім на другу квіточку — у мене душа радіє. Ми застосовуємо такі препарати захисту, що сьогодні бджілки в нас цілий рік живуть у саду і не помирають. Це значить, що препарати ці дійсно добрі та якісні», — впевнений садівник.
ФГ «МакоСад» від цьогорічної холодної весни майже не постраждало. Хвороби тут звикли попереджати, а не лікувати. Кілька років не мають проблем із паршею.
«У нас був голландський консультант, ми з ним посперечались на долар, що він у нас знайде пляму парші. Він не міг знайти. Актуальною ще є проблема борошнистої роси. Щоб її знищити, треба хоча б три дні сильних морозів, яких у нас давно не було. Боремося з кров'яною попелицею — теплі й вологі зими сприяють хорошій перезимівлі цього шкідника. Практично немає препаратів, які б допомогли в цьому випадку. Ми змушені відступати — не можемо їх використовувати перед збором врожаю, щоб не мати пестицидного залишку в плодах»,— розповідає Владислав Макаренко.
До речі, за якістю продукції у «МакоСад» слідкують дуже прискіпливо — орієнтуються на світові стандарти. Минулого року фрукти, вирощені в саду Леоніда Макаренка, експортували у Білорусь, Грецію, Ірак так Сінгапур.
До речі, за якістю продукції у «МакоСад» слідкують дуже прискіпливо — орієнтуються на світові стандарти. Минулого року фрукти, вирощені в саду Леоніда Макаренка, експортували у Білорусь, Грецію, Ірак так Сінгапур.
Вектор на органіку та оновлення парку техніки
Леонід Макаренко розповідає: з кожним роком ціни на мінеральні добрива збільшуються. Для догляду за садом їх потрібно багато, тому, щоб зекономити, у ФГ «МакоСад» планують поступово переходити на використання органіки.
«Будемо підкормлювати дерева доступнішими добривами. Ми укладаємо договори з птахофабриками, змішуємо курячий послід із пшеничною соломою — і отримуємо прекрасний органічний продукт для підкормки дерев», — розповідає Леонід Макаренко.
«Будемо підкормлювати дерева доступнішими добривами. Ми укладаємо договори з птахофабриками, змішуємо курячий послід із пшеничною соломою — і отримуємо прекрасний органічний продукт для підкормки дерев», — розповідає Леонід Макаренко.
Для того, щоб працювати з органікою, уже придбали навантажувач Manitou. Загалом же парк техніки в садовому господарстві — 12 тракторів. Їх купівлю планували заздалегідь. Леонід Макаренко розповідає: у господарстві дуже відповідально підходять до формування бюджету, з яким працюють.
«Наш критерій — не влізати ні в які кредити. Наш сімейний бюджет приймаємо не до нового року, а весною. І вже згідно з бюджетом стараємося жити. Звичайно, кожного року купуємо якусь нову техніку, накриваємо садки сітками, але ми це все розраховуємо економічно, грамотно», — ділиться секретами господарювання Леонід Макаренко.
«Я ціную людей…»
Леонід Макаренко з гордістю називає своє фермерське господарство сімейною компанією. Він пишається, що працює у саду пліч-о-пліч зі своїми синами. І наголошує: цінує кожного, хто допомагає доглядати за деревами та збирати врожай. На сезонні роботи щороку наймає понад сотню людей. Нам пощастило побувати на зборі врожаю сливи, який тільки починався. Ми переконалися, що люди працюють дійсно в гарних умовах.
«Ми цінуємо своїх робітників, тому створили для них прекрасні умови: новий гуртожиток, триразове безкоштовне харчування. Щоб стати на роботу до мене, існує черга», — розповідає Леонід Макаренко.
Його син Владислав додає: намагаються, щоб їхні працівники могли отримувати заробітну плату, як у сусідній Польщі. Інакше, мовляв, ні з ким буде працювати, усі поїдуть на заробітки.
Його син Владислав додає: намагаються, щоб їхні працівники могли отримувати заробітну плату, як у сусідній Польщі. Інакше, мовляв, ні з ким буде працювати, усі поїдуть на заробітки.
У ФГ «МакоСад» цінують і своїх працівників, і своїх покупців. Владислав Макаренко розповів: підприємство має холодильну камеру на 5 тис. т зберігання, планує розширення потужностей ще на 1,5 тис. т. Адже завдяки ій споживачі отримують яблука та груші найвищої якості.
«Минулого року ми продавали останнє яблуко 26 липня саме з цієї камери. Це був зимовий сорт Фуджі. Коли ми його витягли з камери, воно було таке, наче я його тільки з дерева зірвав. Тобто ідеальна якість», — пригадує Владислав Макаренко.
P.S. Усміхаючись і смакуючи першими в 2017 році сливами, буковинський садівник Леонід Макаренко поділився з нами секретом свого завзяття до роботи: «Чим більше їси фруктів — тим здоровіший». У його планах — продовжувати підкорювати не лише вітчизняні, а й іноземні ринки українськими фруктами, пропонуючи продукцію відмінної якості, а ще… Син Владислав показав нам нове захоплення батька — міні-ферму, де поки лише кілька корів, але планується збільшення їх поголів'я.
«Батькові болить душа, що в селах вимирає тваринництво», — коментує Владислав Макаренко.
Тож, хто знає, можливо, колись поруч із ФГ «МакоСад» з'явиться ще й тваринницька ферма.
P.S. Усміхаючись і смакуючи першими в 2017 році сливами, буковинський садівник Леонід Макаренко поділився з нами секретом свого завзяття до роботи: «Чим більше їси фруктів — тим здоровіший». У його планах — продовжувати підкорювати не лише вітчизняні, а й іноземні ринки українськими фруктами, пропонуючи продукцію відмінної якості, а ще… Син Владислав показав нам нове захоплення батька — міні-ферму, де поки лише кілька корів, але планується збільшення їх поголів'я.
«Батькові болить душа, що в селах вимирає тваринництво», — коментує Владислав Макаренко.
Тож, хто знає, можливо, колись поруч із ФГ «МакоСад» з'явиться ще й тваринницька ферма.
Виконано за допомогою Disqus