Брати Горобці

Робота на землі навіть у 21 столітті досі оповита стереотипами. Це пов'язано з давніми підходами до ведення сільського господарства на зразок «посіяв-зібрав-продав» серед малих і середніх фермерів.

Проте нині Україна упевнено посідає ТОПові місця за обсягами виробництва та експорту сільгосппродукції. Вітчизняні фермери вже давно стали невід'ємною і важливою частиною ринку світового продовольства. Але, як каже заступник голови СФГ «АСТРА» Роман Горобець, більшість самих сільгоспвиробників не до кінця розуміють, як свою роль у світовому агровиробництві, так і те, як формується глобальний ринок сільськогосподарської продукції.
У господарстві «АСТРА», що розташоване в селах Вербки та Жуки на Полтавщині, родина Горобців руйнує давні підходи до ведення аграрного бізнесу. У 1999 році це підприємство заснували досвідчений аграрій Іван Миколайович Горобець та його дружина Оксана Пилипівна. А віднедавна до справи їхнього життя долучилися два сини — Роман та Андрій.

Свого часу Роман Горобець здобув економічну освіту в Національному аграрному університеті. Деякий час працював аналітиком в одній із найбільших аграрних компаній — «Миронівському хлібопродукті» (МХП). Потім здобув освітній рівень MBA у бізнес-школі Сойєра (Sawyer Business School) при Університеті Саффолк (Suffolk University) міста Бостон, штату Массачусетс. А з 2014 року став частиною сімейного бізнесу. І тепер він — заступник голови СФГ «АСТРА».

Менший на півтора роки брат Романа теж пов'язав своє життя із сільським господарством. Андрій Горобець, як і старший брат, вступив до Національного аграрного університету. Але спеціалізацію обрав «Захист рослин». Далі – аспірантура в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України. Також, Андрій проходив стажування в лабораторії Міністерства Сільського господарства США (USDA) при Університеті штату Мічиган. З весни 2012 року він працює в родинному підприємстві операційним директором і разом із братом розвивають родинний бізнес.

Наприкінці 1990-х років Іван Миколайович Горобець вирішив залишити посаду директора сільгосппідприємства в іншому селі на Полтавщині і створити своє фермерське господарство. Разом із дружиною вони починали з одного трактора і 50 га землі. Нині ж, завдяки старанням фермерської родини, земельний банк СФГ «АСТРА» зріс до 2,3 тис. га.

Із часом ведення агробізнесу вимагало більш комплексного та системного підходу, тож сини вирішили, що сімейному господарству потрібна «молода кров». Так обидва хлопці увійшли у курс батькових справ і стали молодими фермерами. Однак їхній прихід був не просто допомогою у веденні господарської діяльності. Андрій і Роман, маючи за плечами знання та досвід в управлінні бізнесом й наукових розробках, майже докорінно змінили підхід до роботи в сімейному господарстві.

Безпосереднім управлінням СФГ «АСТРА» наразі займаються саме обидва брати-фахівці. Роман узяв на себе основні функції керівника, включаючи контроль над фінансово-комерційною діяльністю, бухгалтерією та юриспруденцією, а от Андрію ближче організація операційної діяльності — він займається агрономічним супроводом та виробничими процесами. Проте, чіткого розмежування обов'язків у хлопців немає. Кожен орієнтується у загальному стані справ на підприємстві та може «підстрахувати» один одного. Засновник і батько Іван Миколайович так і є незмінним керівником господарства. Отож, найважливіші рішення тут проходять серйозні обговорення цього фермерського тріумвірату й іноді приймаються «в запеклих дискусіях», як жартують самі хлопці.

Основний напрям роботи господарства — рослинництво. Структура сівозміни із року в рік змінюється, залежно від коливань рівнів виробництва тієї чи іншої культури на вітчизняному та світовому ринках. Саме адаптація бізнес-моделі господарства до вимог ринку була одним із найперших нововведень молодого заступника голови Романа Горобця.

Близько 50% посівних площ в агрофірмі займає найбільш рентабельна, а відтак улюблена культура сім'ї Горобець — кукурудза. Щороку їй виділяють від 750 до більше 1 тис.га. Середню врожайність цієї культури Андрій планує на рівні 8 т/га в заліку. А Роман, у свою чергу, додає, що водночас кукурудза є і однією із найбільш затратних. На вирощування 1 га господарство витрачає більше 18 тис. грн прямих витрат. Але самі фермери кажуть, що не відштовхуються від кількості затрат, а більше рахують планову прибутковість.

Однак повністю покладатися на такий прогноз фермери не можуть. На наступний рік переглядатимуть площі посіву під кукурудзою, залежно від кон'юктури ринку та руху ціни на неї.

Також близько 500-600 га щороку СФГ «АСТРА» відводить під озиму пшеницю і ячмінь, ще 200-300 га — під сою, 250-350 га виділяє під соняшник. А останні два роки експериментує із вирощуванням озимого ріпаку.

Крім товарного виробництва зерна, господарство у Вербках надає послуги провідним компаніям із вирощування ділянок гібридизації соняшнику. Ця робота вимагає багато зусиль і витрат, але насінництво Роман і Андрій не ставлять у пріоритет для розвитку. Кажуть, що це є не настільки прибутковою справою, як того вимагає ефективний менеджмент.

До речі, колись у СФГ «АСТРА» було тваринництво, але брати порахували і зробили досить невтішні висновки. За словами Романа, на 1 зароблену гривню припадає 2 гривні витрат. Тому поки від вирощування ВРХ та свиней довелося відмовитися.

Жоден робочий день Романа Горобця не проходить без аналітики та прогнозів ринку сільськогосподарської продукції. У закладках на його робочому комп'ютері та підписках у месенджерах і соцмережах — десятки іноземних і вітчизняних сайтів з аналітикою, графіками, моніторингами цін та прогнозами. Саме це допомагає йому і братові знаходити ефективні рішення в управлінні сімейним бізнесом.

Заступник голови СФГ «АСТРА» каже, що українські аграрії давно звикли працювати згідно стратегії №1: зібрав восени — продав навесні. Такий підхід, на думку Романа Горобця, непогано працює з року в рік. Але дана стратегія працює не завжди, і не по всіх культурах.

Молодий фермер пояснює: у більшості випадків, керівник (основний центр прийняття рішень) в середньостатистичному фермерському господарстві — не спеціаліст в економіці або фінансах. В основному, це може бути інженер, зоотехнік, агроном за фахом. Тобто люди які звикли акцентувати увагу на натуральних показниках, в основному концентруючись на підвищенні врожайності, а не на ефективному фінансовому управлінні господарством.

Своєрідний аналітичний підхід управлінців дозволив господарству не тільки пережити кризу 2014-2015 років і шалений стрибок долара. Цей період родина Горобців використала як прекрасну можливість для нового етапу розвитку свого підприємства.

Роман та Андрій вкотре нагадали собі: український агробізнес усе більше інтегрується у світове виробництво. Непрямим, але великим плюсом для українських фермерів залишається те, що вони отримують валютну виручку (або її гривневий еквівалент), але витрати на вирощування продукції все ще рахують у гривнях. Отож, ріст долара вони розцінили як шанс для того, щоб покращити фінансовий стан СФГ «АСТРА» і пустити кошти у його розвиток. А як стратегічний пріоритет Роман і Андрій визначили зменшення кредитного навантаження і оптимізацію витратної частини.

Зрештою, господарство протягом кількох останніх років встигло на 80% оновити свій парк техніки і обзавестися потужними тракторами та комбайнами John Deere, Claas та New Holland. Сучасними новими жатками, сівалками та ґрунтообробною технікою. Також провели реконструкцію елеватору. Нещодавно завершили роботи на новенькому автоматизованому автозаправному комплексі і майже закінчили його сертифікацію згідно чинних вимог законодавства. А невдовзі тут буде новий сучасний офіс. Наостанок Роман додає, що у 2019 році вартість будівництва таких об'єктів фактично зросла у три-п'ять разів порівняно з кризовими 2014-2016 роками. Тому ці інвестиції Горобці вважають справді ефективними і вигідними.

Нове сяяння зірки-господарства також ознаменувалася діджиталізацією виробництва — була впроваджена система телематики на техніці та дистанційного контролю за угіддями Cropio. Впроваджено ряд заходів із автоматизації та контролю якості процесів виробництва. Не стоїть осторонь господарство й від використання методів точного землеробства, використовуючи обладнання та програмний комплекс компанії AgLeader.

А от наукова натура Андрія Горобця дуже тяжіє до вивчення і випробування новітніх технологій у вирощування сільгоспкультур. У нього є навіть кілька власних дослідних ділянок, де проводить різні агрономічні експерименти.

Брат-партнер Роман доповнює, що їхнє господарство віддає перевагу лише якісному насіннєвому матеріалу, добривам та засобам захисту рослин.

Саме роками доведена ефективність дозволяє підприємству родини Горобець отримати заплановані результати. Так, наприклад, близько 40% у загальній системі живлення культур у СФГ «АСТРА» складають добрива Yara.

Від того часу маленький експеримент із європейськими добривами переріс у дещо більше: за 6 років добрива Yara міцно завоювали долю 40% у закупівлях для живлення рослин і довіру молодих фермерів. Адже приріст урожайності від 200 кг на гектарі, відмінний сервіс постачальників та кваліфікований агрономічний супровід спеціалістів Yara Україна — це те, що спонукало Андрія і Романа зупинити свій вибір саме на цих добривах.

Роман каже, що ринок добрив в Україні зараз дуже насичений. Є багато продуктів вітчизняного та імпортного виробництва, проте цінова політика українських виробників та якість їхніх добрив вкотре переконують його і брата купувати вже давно перевірені і якісні іноземні добрива. І чи то жартома, чи то всерйоз додає, що добре було б мати виробництво добрив Yara безпосередньо на території України — це дозволило б оптимізувати логістику та знизити ціну на них.

Насправді для того, щоб аграрії Полтавщини могли створити продуктивну і економічно обґрунтовану систему живлення рослин, їм треба врахувати ще один надзвичайно важливий фактор — кількість опадів. Регіональний консультант по роботі з клієнтами (Схід) Yara Україна Ярослав Жаловага відмічає, що в умовах зміни клімату це є ключовим лімітуючим фактором. Отож, при дефіциті вологи в усіх областях фермерам варто працювати не лише з результатами аналізу ґрунту, розуміти навантаження на нього і коригувати норми внесення всіх видів добрив.

Експерт пояснює, що знайти свою «золоту середину» у використанні добрив, як це роблять в СФГ «АСТРА», вдасться лише за допомогою постійних експериментів та розрахунків. Наприклад, можна закладати різні норми добрив в кожному господарстві, різні варіанти розміщення цих добрив на глибинах, тобто мається на увазі диференційоване внесення, спробувати припосівне внесення на одну глибину. Але все це варто робити на основі детальної інформації про стан і якість ґрунтів.

Отож, Роман та Андрій Горобці на власному прикладі показують, що в 21 столітті сільське господарство стало не просто роботою на землі, а високотехнологічним і прибутковим бізнесом. Головне — дозволити собі робити мініреволюції у власному баченні та управлінні своєю справою.