Фермери розпочали боротьбу із чортополохівкою

Масовий літ чортополохівки став однією з головних проблем цієї весни по всій території України. Цього року зі шкідникам ситуація склалася досить напружена. За масового заселення шкідник може за короткий термін повністю знищити посіви в полі. Культури, що страждають: соняшник, соя, ріпак. Повідомляє Superagronom.com.

На всіх полях Центральної України епідемія у самому розпалі: шкідник у стадії личинки масово поїдає соняшник, пошкоджуючи в середньому 10-20% листового апарату.

На заході України все ще продовжується масовий літ чортополохівки і відкладання яєць на сої — відродження очікують вже з цього тижня.

На сході та півночі літ чортополохівки не закінчується. На рослинах є личинки 1-2 і 3-4 покоління, що вражають сою.

Марафон личинок зафіксовано в Дніпропетровській області Криворізькому районі на соняшнику. Почалось відродження чортополохівки у Запорізькій області. Агрономи очікують подальших хвиль.

Забур’янені поля, пасовища, пустирі — своєрідні резервації для чортополохівки. Тут вони розмножуються, харчуються та зимують. Тому поля, що прилягають до таких територій, мають особливо контролюватися.

Імаго харчуються нектаром квітучих бур’янів та після харчування самки відкладають по одному яйцю на листя рослин. Через 7-12 днів вилуплюються личинки, які і пошкоджують сходи перш за все молодих рослин: скелетують листки та зменшують фотосинтетичну поверхню рослини.

Гусінь харчується 20-30 днів, потім заляльковується. Через 12-18 днів з’являються метелики другого покоління. В Україні можна очікувати до 3 поколінь чортополохівки, за сприятливих умов може бути навіть 4 покоління. Період шкодочинності може тривати і на початку, і в середині осені на молодих сходах озимого ріпаку.

Основні методи боротьби:

• контроль льоту шкідника, за масового льоту пошук яйцекладки;        
• якщо яйцекладку виявлено на квітучому ріпаку, по яйцях можна застосувати препарати з хлорантраніліпролом в нормі 130 г/га: він має овіцидну дію та є безпечним для бджіл;        
• обробка посівів, де виявлено яйцекладками комбінаціями неонікотиноїдів та піретроїдів по молодій гусені (I – III віку) після її вилуплювання, контроль температурного режиму;
• гусінь пізніших віків (IV – VI віку), буде стійкішою до традиційних інсектицидів, в такій ситуації ефективним буде застосування препаратів з хлорантраніліпролом (130 г/га);
• важливо не допустити «накладання» поколінь.

У цьому році з проблемою чортополохівки аграрії зіткнулись вперше. Тому відпрацьованих роками рішень немає — експерименти проводять одразу на полі.

Серед діючих речовин, якими користувались або планують користуватись проти чортополохівки, аграрії назвали альфа-циперметрин, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин.

«З чортополохівкою у мене не було проблем — я одразу знав, який препарат застосовувати, хоча ніхто не вірив, що так спрацює. Вилив робочого розчину — 60 л/га, і 100 г/га Канонір Дуо. За 2 години після внесення гусінь почала скручуватися і помирати. Взяв саме його, тому що одна з діючих речовин препарату — лямбда-цигалотрин. Вона діє на яйце чортополохівки, воно висушується і не вилупляється. Поки що другої хвилі не було», — розповів агроном з Вінниччини Максим Лисий

До Тернопільщини чортополохівка дісталася дещо пізніше.

«До нас чортополохівка дійшла тільки зараз. На полі знаходиться від 30 до 100 осіб/м². Ми готувалися заздалегідь, адже чули про масовий наліт у інших регіонах. Будемо боротися Каноніром Дуо, 150 г/га», — зауважив менеджер з Тернопільщини Роман Чортків.

На Кіровоградщині зі шкідником боротимуться препаратами Атрікс (200 г/га), і Канонір Дуо (150 г/га), і Фосорган Дуо (1 л/га).

«Особисто я раджу Фосорган Дуо — топ-1 препарат проти лускокрилих. Це контактно-фумігантний препарат з тривалою дією: до поля ще 2-3 дня шкідники і близько не підходять», — зазначив менеджер Олександр Новак.

Вибір редакції

Дефіцит часнику в Україні — наскільки вигідне його вирощування

15 листопада 516

Що готує друга адміністрація Трампа для фермерів та споживачів

19 листопада 116

Олександр Бабін: Хто завів кіз, той сам винен, або як живуть «Бабині кози»

18 листопада 201

Як фермерство гуртує і відбудовує село — історія Івана Кириковича

8 листопада 840

974973972970