SHARE
Обличчям до українського бджільництва – що обговорювали за круглим столом UBTA
Микола Сирота, Kurkul.com, 2021 р.
Обличчям до українського бджільництва – що обговорювали за круглим столом UBTA
Микола Сирота, Kurkul.com, 2021 р.
Українські бджолярі, не звиклі до підтримки з боку держави, останнім часом здивовані кількістю законодавчих та нормативних ініціатив, що стосуються їхнього напряму діяльності. Вперше за довгі роки пасічники змогли отримати дотації на кожну зареєстровану бджолосім’ю, активно обговорювали законопроєкти щодо регулювання галузі, застосування пестицидів на полях, про ввіз, реєстрацію та маркування хімічних препаратів для агросектору.
Серед найбільш недовірливих навіть почали ширитись чергові теорії змови, що вся ця показова діяльність спрямована лише на те, щоб вивести з тіні кожного бджоляра, а потім обкласти його податками і «задушити» у фіскальному зашморзі конкурентів експортерам-монополістам.
Тож не дивно, що певна частка скептицизму була й у гостей круглого столу «Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 рр.», організованого Українською асоціацією бізнесу та торгівлі (UBTA).
Втім, учасники заходу представили законодавчі ініціативи та регуляторні кроки, що вступлять у дію найближчим часом та відповідають на запити багатьох бджолярів щодо спрощення ведення діяльності, захисту власних прав та підтримки національного виробника на державному рівні.
Серед найбільш недовірливих навіть почали ширитись чергові теорії змови, що вся ця показова діяльність спрямована лише на те, щоб вивести з тіні кожного бджоляра, а потім обкласти його податками і «задушити» у фіскальному зашморзі конкурентів експортерам-монополістам.
Тож не дивно, що певна частка скептицизму була й у гостей круглого столу «Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 рр.», організованого Українською асоціацією бізнесу та торгівлі (UBTA).
Втім, учасники заходу представили законодавчі ініціативи та регуляторні кроки, що вступлять у дію найближчим часом та відповідають на запити багатьох бджолярів щодо спрощення ведення діяльності, захисту власних прав та підтримки національного виробника на державному рівні.
Українські бджолярі, не звиклі до підтримки з боку держави, останнім часом здивовані кількістю законодавчих та нормативних ініціатив, що стосуються їхнього напряму діяльності. Вперше за довгі роки пасічники змогли отримати дотації на кожну зареєстровану бджолосім’ю, активно обговорювали законопроєкти щодо регулювання галузі, застосування пестицидів на полях, про ввіз, реєстрацію та маркування хімічних препаратів для агросектору.
Серед найбільш недовірливих навіть почали ширитись чергові теорії змови, що вся ця показова діяльність спрямована лише на те, щоб вивести з тіні кожного бджоляра, а потім обкласти його податками і «задушити» у фіскальному зашморзі конкурентів експортерам-монополістам.
Тож не дивно, що певна частка скептицизму була й у гостей круглого столу «Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 рр.», організованого Українською асоціацією бізнесу та торгівлі (UBTA).
Втім, учасники заходу представили законодавчі ініціативи та регуляторні кроки, що вступлять у дію найближчим часом та відповідають на запити багатьох бджолярів щодо спрощення ведення діяльності, захисту власних прав та підтримки національного виробника на державному рівні.
Серед найбільш недовірливих навіть почали ширитись чергові теорії змови, що вся ця показова діяльність спрямована лише на те, щоб вивести з тіні кожного бджоляра, а потім обкласти його податками і «задушити» у фіскальному зашморзі конкурентів експортерам-монополістам.
Тож не дивно, що певна частка скептицизму була й у гостей круглого столу «Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 рр.», організованого Українською асоціацією бізнесу та торгівлі (UBTA).
Втім, учасники заходу представили законодавчі ініціативи та регуляторні кроки, що вступлять у дію найближчим часом та відповідають на запити багатьох бджолярів щодо спрощення ведення діяльності, захисту власних прав та підтримки національного виробника на державному рівні.
Учасники та гості круглого столу «Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 рр.», зліва направо: Андрій Юрченко, спеціаліст відділу земельних та майнових відносин МХП, Євгеній Ассаф, генеральний директор компанії «Біхайв», Дарина Володимирова, організатор круглого столу UBTA, Наталія Сенчук, директорка ДНЗ «Гадяцьке аграрне училище» і голова ГС «Обласне об'єднання «Полтавський пасічник», Анастасія Данилюк, експерт аграрного комітету UBTA, Яна Казьміна, керівниця аграрного комітету UBTA, Михайло Малков, координатор FAO UN зі зв’язків з урядом та донорами в Україні, Микола Сирота, головний редактор Kurkul.com.
Державна підтримка галузі бджільництва
Урядову команду за круглим столом представляв Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства України, який розповів про вже здійснені урядом кроки для захисту бджолярів та стимулювання їхньої діяльності. Зокрема, за його словами, було введено практику оперативного реагування на випадки масового отруєння бджіл та створення відповідних комісій при місцевих органах влади для розслідування таких випадків. Це сприяло тому, що частота потрав бджіл за останні 3 роки знижувалась на десятки відсотків щорічно.
Також Тарас Висоцький розповів про результати програми дотацій у розмірі 200 грн на бджолосім’ю для офіційно зареєстрованих пасічників.
Також Тарас Висоцький розповів про результати програми дотацій у розмірі 200 грн на бджолосім’ю для офіційно зареєстрованих пасічників.
Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства України (зліва) та Михайло Малков, координатор FAO UN зі зв’язків з урядом та донорами в Україні (справа).
“
Ця програма працювала у 2020 році і працює зараз. Прийом документів вже завершився. Їх подавали до голів громади, потім акумулювали на рівні області, в жовтні вони будуть затверджені і також будуть виплачені кошти пасічникам.
Варто зауважити, що минулого року кількість звернень удвічі перевищила заплановану. При первинній наявності у бюджеті 120 млн грн документів подали на 240 млн грн. І всі ці кошти були виплачені. Цього року цифри ще зводяться, але через місяць буде кінцевий наказ і люди отримають свої кошти.
Згадав Тарас Висоцький і програму компенсацій за придбання породистих бджоломаток та бджолопакетів згідно з постановою № 107. Цей механізм, за його словами, також зараз діє, але до переліку тих, хто має право на отримання компенсацій, буде внесено зміни з метою розширення цього списку, тому тут також очікуються зміни.
Найпростіший агрономічний захід в умовах агрохолдингу
Агрохолдинг МХП недоотримує 400 млн грн щороку від нестачі бджолосімей для запилення ентомофільних культур. Таку цифру озвучив під час своєї доповіді Андрій Юрченко, спеціаліст відділу земельних та майнових відносин МХП. Як свідчить практика застосування бджолозапилення на полях компанії, запилення бджолами дає щонайменше 10% прибавки врожайності соняшнику та ріпаку, а також підвищує схожість та олійність насіння. Зокрема на соняшнику прибавка олійності складає 4-5%, а в насінні ріпаку може сягати 10%.
Андрій Юрченко, спеціаліст відділу земельних та майнових відносин МХП.
“
Залучення пасік для запилення – це найпростіший агрозахід в умовах агрохолдингу, що поряд із технологією вирощування та погодними умовами є однією із трьох складових високих врожаїв.
Також, за його словами, співпраця між агровиробниками та бджолярами може мати соціальний аспект:
Основою ж для порозуміння пасічників та аграріїв має стати взаємний діалог та широка інформаційна кампанія, переконаний фахівець. Лише коли агрономи зрозуміють, що їхні результати на полі та фінансовий показник в кінці року будуть залежати у тому числі від наявності бджіл на запиленні, а бджолярі почнуть працювати у тісному контакті з місцевими агровиробниками та спільно напрацьовувати схеми захисту бджіл і рослин, тоді ринок бджолозапилення почне зростати та даватиме результат.
- можливість організувати місцеві громади навколо пасічництва;
- створення медоносного конвеєра для бджіл;
- експлуатація схилів та неугідь під посіви та насадження медоносних культур;
- проєкт по розвитку територій ОТГ на основі бджільництва.
Основою ж для порозуміння пасічників та аграріїв має стати взаємний діалог та широка інформаційна кампанія, переконаний фахівець. Лише коли агрономи зрозуміють, що їхні результати на полі та фінансовий показник в кінці року будуть залежати у тому числі від наявності бджіл на запиленні, а бджолярі почнуть працювати у тісному контакті з місцевими агровиробниками та спільно напрацьовувати схеми захисту бджіл і рослин, тоді ринок бджолозапилення почне зростати та даватиме результат.
Обіг пестицидів та регуляція їх використання
За словами Яни Казьміної, керівниці аграрного комітету UBTA, необхідність законодавчих змін у галузі бджільництва назріла давно, адже основний профільний закон, прийнятий ще у 2000 році, давно застарів, а останні зміни до нього вносились ще у 2014 році.
При цьому в галузі бджільництва, за окремими даними, зайнято до 400 000 людей, що робить її важливою не лише в структурі економіки, а й у соціальному значенні.
Про законодавчі ініціативи народних депутатів щодо убезпечення бджіл від отруєння пестицидами розповів народний депутат, член аграрного комітету Дмитро Соломчук. За його словами, інтерес до галузі, що виник останнім часом, дійсно є безпрецедентним.
«Ми ніколи не чули тему бджільництва в цих стінах», – заявляли його колеги на обговоренні законопроєктів.
При цьому в галузі бджільництва, за окремими даними, зайнято до 400 000 людей, що робить її важливою не лише в структурі економіки, а й у соціальному значенні.
Про законодавчі ініціативи народних депутатів щодо убезпечення бджіл від отруєння пестицидами розповів народний депутат, член аграрного комітету Дмитро Соломчук. За його словами, інтерес до галузі, що виник останнім часом, дійсно є безпрецедентним.
«Ми ніколи не чули тему бджільництва в цих стінах», – заявляли його колеги на обговоренні законопроєктів.
Дмитро Соломчук, народний депутат України.
“
Не можна допускати, щоб пасічники звинувачували аграріїв, а аграрії – пасічників. У них спільна економіка. Тому потрібно чітко розрізняти та вказувати у маркуванні, які пестициди можна застосовувати під час льоту бджіл, а які можна застосовувати лише у період, коли літ бджіл припиняється. Це давно напрацьована в країнах Європи практика. Аграрії нерідко, купуючи продукцію, навіть не знають про вплив пестицидів на бджіл. І навіть коли виїжджає на місце за заявою пасічника поліція чи ДПСС, вони також можуть не мати інформації і не можуть притягнути до відповідальності. Коли ж буде чітке маркування на упаковці, це вже набагато буде простіше.
Також спільно з профільним комітетом міністерством було напрацьовано законопроєкт 4600 про захист рослин, який ще не проходив розгляд у комітеті, але має надзвичайно велике значення для галузі, стверджує депутат. Адже проєкт містить важливі норми щодо осіб, які матимуть право працювати з високонебезпечними пестицидами: до роботи на обприскуванні допускатимуть лише працівників, що пройшли відповідне навчання, мають відповідні знання та сертифікат, який це підтверджує, а також несуть повну відповідальність за дотримання регламенту застосування пестицидів.
Також Дмитро Соломчук наголосив на необхідності взаєморозуміння між пасічниками та аграріями, коли обидві сторони будуть поінформовані щодо переваг співпраці та матимуть відповідні права і відповідальність за дотримання норм виробництва.
Окрім контролю за пестицидами, важливими є законодавчі ініціативи щодо контролю за імпортом товарів, наголосила Яна Казьміна, керівник аграрного комітету асоціації UBTA, адже серед проблем пасічників є також і конкуренція з дешевим фальсифікованим медом, що виготовляється з імпортованих до України штучних сиропів.
Також Дмитро Соломчук наголосив на необхідності взаєморозуміння між пасічниками та аграріями, коли обидві сторони будуть поінформовані щодо переваг співпраці та матимуть відповідні права і відповідальність за дотримання норм виробництва.
Окрім контролю за пестицидами, важливими є законодавчі ініціативи щодо контролю за імпортом товарів, наголосила Яна Казьміна, керівник аграрного комітету асоціації UBTA, адже серед проблем пасічників є також і конкуренція з дешевим фальсифікованим медом, що виготовляється з імпортованих до України штучних сиропів.
Яна Казьміна, керівник аграрного комітету асоціації UBTA (праворуч) і Михайло Малков, координатор FAO UN зі зв’язків з урядом та донорами в Україні (ліворуч).
“
З прийняттям нової редакції Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачено створення на кордоні інспекційних пунктів пропуску, які покликані безпосередньо контролювати імпортні товари. Вже до 5 липня 2022 року ці пункти пропуску мають бути побудовані та відкриті. Вони повинні контролювати саме імпорт меду, в нашому випадку, і жодних додаткових законодавчих змін для посилення контролю за ввезенням фальсифікату робити не потрібно.
Квотування меду та нетарифні заходи в перегляді ПВЗВТ
Анастасія Данилюк, експертка аграрного комітету UBTA, розповіла про зобов’язання України в межах Повної та всеосяжної зони вільної торгівлі (ВПЗВТ) в межах підписаної Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Так, зокрема Україна зобов’язалась врегулювати згідно з нормами європейського законодавства термінологію щодо меду, правила торгівлі та законодавство у сфері захисту прав споживачів і заборонити випуск у обіг меду, що не відповідає нормам Європейського Союзу.
Так, зокрема Україна зобов’язалась врегулювати згідно з нормами європейського законодавства термінологію щодо меду, правила торгівлі та законодавство у сфері захисту прав споживачів і заборонити випуск у обіг меду, що не відповідає нормам Європейського Союзу.
Анастасія Данилюк, експертка аграрного комітету UBTA (ліворуч) і Микола Сирота, головний редактор Kurkul.com (праворуч).
“
В даному питанні є успіхи, оскільки МінАПК у 2019 році було прийнято наказ № 330 щодо вимог до меду, який набрав чинності 6 лютого 2020 року і має перехідний період до 1 січня 2023 року. Завдяки йому українські виробники зможуть адаптуватись до норм європейського законодавства.
Це дозволить привести у відповідність наше законодавство, а також розширити експортні можливості, зазначає вона, адже ринок ЄС є надзвичайно важливим для галузі.
ЄС – найбільший за обсягом торгівлі світовий ринок меду. Загальний імпорт меду країнами ЄС у 2020 році досяг 1,04 млрд $, з яких майже 45% формується шляхом постачання з третіх країн.
ЄС – найбільший за обсягом торгівлі світовий ринок меду. Загальний імпорт меду країнами ЄС у 2020 році досяг 1,04 млрд $, з яких майже 45% формується шляхом постачання з третіх країн.
Ринок меду України є критично залежним від доступу до ринку ЄС — понад 80% від загального експорту. Пільговий режим доступу в рамках DCFTA (квота) забезпечив стимулюючий ефект для формування ринку. Обсяги українського експорту меду до ЄС-27 у 2020 році в 9 разів перевищили рівень наявної квоти.
За словами Анастасії Данилюк, наразі Україна веде переговорний процес щодо розширення Угоди про Асоціацію в частині доступу української продукції на ринки країн Європейського Союзу. Позиція учасників ринку меду: зниження імпортного мита. Прийнятний варіант із суттєвим збільшенням преференційної квоти (до рівня поточного експортного потенціалу) з одночасним впровадженням пільгової ставки мита (модель Мексики).
За словами Анастасії Данилюк, наразі Україна веде переговорний процес щодо розширення Угоди про Асоціацію в частині доступу української продукції на ринки країн Європейського Союзу. Позиція учасників ринку меду: зниження імпортного мита. Прийнятний варіант із суттєвим збільшенням преференційної квоти (до рівня поточного експортного потенціалу) з одночасним впровадженням пільгової ставки мита (модель Мексики).
Фальсифікація меду — хто винен і що робити?
Ця теза, винесена у підзаголовок, була озвучена Михайлом Малковим, координатором FAO UN зі зв’язків з урядом та донорами в Україні. Його доповідь, присвячена проблемі фальсифікації меду, викликала неабиякий інтерес в учасників зустрічі. Так, експерт звернув увагу на «медовий парадокс» в Україні та у світі, коли виробництво й експорт меду щорічно зростають, а от кількість бджолосімей залишається майже незмінною.
Михайло Малков, координатор FAO UN зі зв’язків з урядом та донорами в Україні.
Цей «розрив» між показниками можна пояснити лише фальсифікацією меду, при цьому в деяких країнах, зокрема КНР, компоненти для фальсифікації меду виготовляють промисловим методом. Ці компоненти мають такий рівень підробки, що вже не відстежуються більшістю сучасних лабораторних методів, а методи, здатні їх виявити, є надто дорогими і малодоступними. Зокрема, за даними Михайла Малкова, в Україні досі відсутні лабораторії, спроможні здійснювати аналіз меду за методом ядерно-магнітного резонансу (ЯМР), та й загалом у світі ці лабораторії є поки що рідкісними.
Проте покладати відповідальність за фальсифікацію лише на пасічників або лише на переробників чи експортерів меду не слід. Дані свідчать, що на всіх етапах ланцюжка виробництва та продажу меду можлива і присутня фальсифікація меду. Але, згідно з визначенням кодексу Аліментаріус, продукт, що містить фальсифіковані чи непридатні для споживання компоненти – незалежно від відсотка вмісту – вважається фальсифікованим. Тоді як на ринку присутній «мед» взагалі без меду.
Окремо Михайло Малков наголосив, що ефективна боротьба з фальсифікатом в Україні можлива лише за умови скоординованих спільних дій усіх учасників ринку, починаючи від законотворців та уряду і закінчуючи громадськими активістами та самими пасічниками.
Проте покладати відповідальність за фальсифікацію лише на пасічників або лише на переробників чи експортерів меду не слід. Дані свідчать, що на всіх етапах ланцюжка виробництва та продажу меду можлива і присутня фальсифікація меду. Але, згідно з визначенням кодексу Аліментаріус, продукт, що містить фальсифіковані чи непридатні для споживання компоненти – незалежно від відсотка вмісту – вважається фальсифікованим. Тоді як на ринку присутній «мед» взагалі без меду.
Окремо Михайло Малков наголосив, що ефективна боротьба з фальсифікатом в Україні можлива лише за умови скоординованих спільних дій усіх учасників ринку, починаючи від законотворців та уряду і закінчуючи громадськими активістами та самими пасічниками.
© Микола Сирота, Kurkul.com, 2021 р.
Виконано за допомогою Disqus