Торік, за даними UBTA, понад 15% кукурудзи на зовнішніх ринках прийшло з України. Це робить нашу країну одним із найбільших експортерів кукурудзи у світі. За вартістю експортних постачань ми посіли 4 місце у світі — випереджають нас лише США, Бразилія та Аргентина.
Тож погляньмо, як склалися умови поточного сезону для культури, що має величезне значення для українського сектору, яка врожайність кукурудзи в регіонах та що буде з ціною на зерно в найближчій перспективі.
Лише на середину червня сівбу кукурудзи було завершено майже у всіх регіонах країни. Цьогоріч площі під цією культурою склали 5,3 млн га.
Цьогорічна посівна кампанія мала свої нюанси. Так, на Житомирщині через перезволоження ґрунту господарствам довелося чекати з сівбою — техніка просто не могла виїхати в поле.
Посіви більшості інтенсивних гібридів кукурудзи цього сезону випробовували пізня весна і посів в холодний грунт. Тож в LNZ Group впевнені, що грунтові гербіциди мають складати основу захисту кукурудзи, особливо значних масивів.
Дивитись за темою: Силосний університет LNZ GROUP
«Тому основу захисту складає ґрунтова схема. Страхові ж гербіциди мають тільки «підправляти» частину площі (холодно чи жарко, багато опадів чи посуха, вітер, швидко проходять фази розвитку, а з ними й регламенти більшості селективних гербіцидів)», — каже Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій Центрально-Східного регіону LNZ Group.
Рясні дощі в кінці весни та на початку літа на Одещині теж змусили місцевих аграріїв понервувати — частину полів підтопило. Та, на щастя, до масштабних втрат не дійшло.
Дісталося і Луганщині. Підтопило поля і побило градом кукурудзу у ФГ «Барабашово Плюс».
Читати також: Віталій Красюк: Ціни на пшеницю повернуться до росту наприкінці року
«Градом побило 50 га кукурудзи та близько 80 га соняшнику. І це лише попередні підрахунки», — розповів керівник господарства Олег Барабаш.
Потоки води затопили пасіку та вимили городи місцевих жителів, затопили погреби й хліви.
Весняному перезволоженню на зміну прийшла, на жаль, вже традиційна літня спека. Від неї потерпали не лише південні регіони. Так, аграрії Сумщини влітку понад місяць не бачили опадів — сонце просто випалювало землю.
Читати ще: Жнива почалися: чи зіграють весняні ставки аграріїв?
«Не вистачає вологи ні в ґрунті, ні в повітрі. Рання пшениця показала на 20% менше, ніж торік. Що чекає на кукурудзу — вже зрозуміло», — розповідав керівник СФГ «ім. Шевченка» Анатолій Мороз ще в кінці липня.
В таких умовах все більше аграріїв дивляться в сторону зрошувальних систем. У Variant Irrigation оцінюють розширення площ під зрошенням в 5-6 тис. га/рік.
Читати за темою: Григорій Бахметьєв: Інвестиції у зрошення окупляться за три роки
«Порівнюючи з результатами продажів зрошувального обладнання з минулим сезоном, станом на серпень 2021 р. ми фіксуємо зростання в 3,5 раза. Проте період контрактації ще не завершено, тож очікуємо на кінець року результат зростання продажів у 4,5–5 разів», — розповів керівник проєктів зі зрошувальної техніки Variant Irrigation Василь Бабіцький.
Експерт зазначив, що на половині полів, де встановлена зрошувальна техніка ТМ Variant Irrigation у 2021 р., вирощувалася кукурудза, а врожайність культури на зрошенні збільшується втричі.
На Полтавщині з весни і до кінця червня проблем із вологою не було. А потім прийшла різка спека і повна відсутність опадів.
Читати також: Ілля Жемелінський: Інвестиції в наші системи зрошення окупилися за один сезон
«Кукурудза погоріла добряче — всього 4 т/га зібрали. Понадіявшись на те, що снаряд не падає в одну воронку двічі, я цьогоріч не зменшив густоту посіву, про що пошкодував», — ділиться неприємним досвідом агроном господарства «Златопіль» Дмитро Колісник.
Сьогодні у господарстві під зрошенням є 74 га і вже готується обладнання під полив ще 64 га.
З середини вересня обмолот кукурудзи вже стартував у більшості регіонів і станом на кінець жовтня в Україні обмолочено понад 32% площ під кукурудзою. Намолочено понад 11 млн т врожаю з середньою врожайністю 6,3 т/га.
Рекордсменами поки що є аграрії Хмельниччини — тут врожайність складає 11 т/га. Антирекорд встановила Луганщина — 2,8 т/га.
Читати ще: Жнива 2021 — як проходить збирання ранніх зернових (фотозвіт)
Разом із тим, у поточному сезоні кукурудза на елеватори надходить із дуже високою вологою. Так, завідувачка лабораторії вінницького елеватора «Летичів Агро» Інна Синицька розповіла, що аграрії зараз активно везуть соняшник і кукурудзу, і зазначає, що вологість останньої сягає 35%.
На Київщині теж відмічають високу вологість кукурудзи, хоч і не таку значну.
Читати за темою: Кукурудза на силос від А до Я: усе про гібриди та технологію
«Збирати кукурудзу ми ще не почали, та візуально виглядає краще, ніж торік — очікуємо на врожайність 8-10 т/га. Вологість зерна зараз 20-23%», — розповів Василь Река, директор ТОВ «Маки ім. О. П. Сем’янівського», що на Київщині.
Подібна картина й у ФГ «Геркулес». Тут теж були проблеми з вологою, хоча і менші, ніж торік.
«Почали збирати кукурудзу ще місяць тому, та частина ще стоїть, бо висока вологість. Очікували на врожайність понад 10 т/га, але все ж нестача вологи не на всіх полях дала зібрати такий врожай», — каже керівник ФГ «Геркулес» Віктор Шеремета.
У господарстві зерно сушать своїми силами, проте, за словами Віктора Шеремети, сьогодні колеги аграрія сушать зерно за мінімум вдвічі вищою ціною.
Читати також: Віктор Шеремета: Вирощуємо те, що дає найбільший валовий прибуток
«Якщо на Нібулоні торік було 40 грн за тонно-відсоток, то зараз — близько 150 грн. Звісно, можна й за 100 грн знайти, але ціна зросла мінімум вдвічі», — розповідає аграрій.
Вологовіддача — показник, який останні 4-5 років не мав особливого значення в центральній частині кукурудзяного поясу. Частково це було наслідком глобальних змін клімату, які відобразилися у високих щорічних температурах.
«Пізня весна, затягування із розвитком кукурудзи, і на фініші ми отримали ще й дощі. Не можна сказати, що це проблема саме цього року. Просто зараз «масла у вогонь» додало ще й суттєве подорожчання газу, до якого ніхто не був готовий. Думаю, що все ж кукурудза буде обмолочуватися, а невеликі господарства можуть згадати практику «зимуючої кукурудзи», — зазначив Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій Центрально-Східного регіону LNZ Group.
Експерт наголосив, що нерівномірні опади у регіонах й системна та затяжна спека змушують аграріїв постійно зважати на кількість вологи в ґрунті. Та якщо агроном досі не зрозумів, що накопичити і зберегти вологу — це «дві великі різниці», то, на жаль, недоотримає потенційний врожай.
Питання зберігання зерна додатково ускладнює ситуація з цінами на енергоносії, зокрема на газ, який використовується для сушки зерна.
Як наслідок, деякі потужні елеваторні комплекси відмовляються брати на зберігання зерно у незаконтрактованих компаній та дрібних фермерів.
Фермери, які не мають власних сушарок і складів, змушені продавати урожай відразу, оскільки везти зерно на більш віддалені елеватори невигідно.
Тарифи на сушку зерна вже виросли втричі і це ще не межа, впевнені в компанії G.R. Agro, яка надає послуги зі зберігання зерна. Компанії надійшла пропозиція закупити газ у жовтні по 38 грн/куб, який раніше закуповували за ціною від 19 до 28 грн/куб.
Читати ще: Металевий силос чи підлоговий склад — економіка зберігання для фермера
«Ситуація для нас дуже гнітюча. Це може стати катастрофою, сушити можемо лише газом. Є в країні елеватори, які працюють на альтернативних джерелах енергії, але їх дуже мало», — розповів операційний директор компанії G.R. Agro Артем Ремпен.
Попри проблеми з енергоносіями, у G.R. Agro запевнили, що не відмовляють сільгоспвиробникам у завезенні на зберігання. Тож, як тільки з'являється місце після відвантаження зерна — приймають на зберігання незалежно від розміру господарства.
Зважаючи на таку ситуацію, багато аграріїв запускають в роботу сушарки, що працюють на дизелі.
«Сьогодні ними сушити вдвічі дешевше, ніж на газу. Якщо навесні ситуація з цінами не стабілізується, то перекладатимемо всі наші потужності на дизель. Частина кукурудзи також закладатиметься на зберігання в полімерні рукави, у них вона не зіпсується до весни», — зазначив засновник агрокомпанії «Волинь-Зерно-Продукт» Євген Дудка.
Ціни на газ можуть вплинути і на посівні площі під кукурудзою, вважає Євген Дудка.
Читати також: Розмова з президентом: Євген Дудка про законопроект 3131 та ринок землі
«Кукурудза найбільш затратна культура за використанням міндобрив, які стрімко дорожчають. Якщо газова криза протримається до весни, аграрії можуть відмовитися від кукурудзи і перейти на сою, адже частка витрат на міндобрива при вирощуванні кукурудзи становить 40%, а в сої — всього 25%», — пояснив він.
Лише глибокий аналіз поточного та попередніх років і побудова стратегії вирощування кукурудзи на наступний сезон допоможуть виробникам кукурудзи побороти несприятливі обставини, впевнений Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій Центрально-Східного регіону LNZ Group.
«Наступний рік буде не менше цікавим за попередні, адже ми маємо космічні ціни на добрива, а особливо азотну групу. Ми можемо мати суттєвий дефіцит ЗЗР, при цьому ми не можемо зробити точний прогноз по вологозабезпеченню на наступний рік», — вважає експерт.
Від початку 2021/22 МР Україна експортувала вже 13,1 млн т зернових та зернобобових культур, з яких кукурудзи — 1,3 млн т, що на 769 тис. т (56%) більше, ніж торік.
На рівні країн головним імпортером української кукурудзи був Китай — на $1,38 млрд (28,3%). А до Єгипту та Нідерландів обсяги експорту виявилися практично ідентичними — трохи більше, ніж на $500 млн (по 10%).
Цього року структура експорту кукурудзи практично не відрізняється від попереднього. Левова частка експорту припадає на ЄС, Китай, Єгипет, Туреччину, Іран та Корею. У 2021 році Китай ще більше наростив свою частку — до 32,5% і сьогодні є головним імпортером нашої кукурудзи.
На українському ринку ціни залишаються стабільними, попри збільшення пропозиції зерна нового урожаю. Станом на кінець жовтня, за даними Zernotorg.ua, ціна кукурудзи в портах Миколаєва та Одещини становить 7 401 грн/т.
Водночас торік лише за жовтень вартість кукурудзи зросла майже на 2000 грн/т, що свідчило про стрімку висхідну динаміку. Цьогоріч від початку місяця подорожчання склало всього 300 грн/т, що є незначним зростанням порівняно з показниками минулого року.
Читати ще: Зерно, дизель і валюта — ціни
Тож загалом для ринку кукурудзи спостерігається позитивна динаміка. Зважаючи на особливу вразливість сільського господарства до кліматичних змін, щоб зберегти цю динаміку, аграріям потрібно в авральному режимі адаптуватися. Сюди входить перехід на більш ощадливі засоби і технології обробітку ґрунту, збільшення посівних площ під зрошенням та вибір гібридів, що дозволять отримувати високий врожай кукурудзи незважаючи на несприятливі кліматичні умови.
© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.