Що відбувається, коли один з основних постачальників сільськогосподарської продукції у світі різко «виходить з гри»? У країнах, які не мають стратегічних запасів, починається дефіцит зерна та олії, росте ажіотаж довкола продуктових полиць, харчі дорожчають. Розглянемо більше детально, як війна в Україні вплинула в країнах світу і за якими сценарієм події будуть розвиватися надалі.

Соняшникова олія вже відсутня на полицях деяких супермаркетів

Україна є лідером серед світових експортерів соняшникової олії: за 2021/22 МГ українські переробники виготовили 6,45 млн т продукту, — 30,5% всього виробництва олії із соняшнику у світі. Об’єм експорту у минулому сезоні склав 5,75 млн т олії — це майже половина від світових продажів продукту (47,26%).

Об’єми торгівлі українською олією дуже значні, тому війна і відсутність постачання відразу ж позначилися на ситуації з цим продуктом у світі. Країни Європи та Азії відразу відчули нестачу соняшникової олії.

В Нідерландах олії залишилося на 4-6 тижнів, за даними Федерації нідерландської харчової промисловості. Загалом Нідерланди закупають 2/3 загального обсягу продукту, що використовують, саме в Україні. Зараз в Нідерландах рекомендують не продавати більше однієї пляшки олії одному покупцю. Разом з тим бізнес шукає способи замінити соняшникову олію рапсовою, лляною і пальмовою. 

Аналогічна ситуація в Бельгії, — виробники картопляних чипсів ще на початку березня заявляли, що мають соняшникової олії на 6 тижнів. Переорієнтація на інші види олій вимагають часу на тестування рецептур і виробництво нових пакувань, — а це 2-3 місяці, якщо не більше.

Читати за темою: Разом ми сила, або як фермери допомагають армії (оновлюється)

«Ми знаходимося в ситуації, коли вся європейська і світова харчова промисловість бореться за залишки запасів соняшникової олії», — цитує Politico голову іспанської групи виробників кондитерських виробів Proulce Рубена Морено.

Проблеми з олією також гостро відчула на собі Туреччина. В Стамбулі ціна на 5-літрову пляшку соняшникової олії зросла на 35% до 200 турецьких лір (майже $14) ще 7 березня, пише джерело. Споживачі в Туреччині кинулися в продуктові магазини та супермаркети через зростання цін на олію та страх дефіциту.

Ще один ключовий імпортер української соняшникової олії — Індія — теж шукає альтернативу нашому продукту. Частка олії з України в Індії становить 23% від загального імпорту. За даними Асоціації виробників олії Індії, за останні чотири місяці близько 85% соняшникової олії в Індію було імпортовано з України, 14% — з Росії, а решта — з Аргентини.

В перших числах березня президент Індійської асоціації виробників рослинної олії (IVPA) Судхакар Десаи зазначав, що «ситуація не викликає тривоги», і країна має запаси як мінімум на 45 днів. За словами експерта, Індія вже працює над резервними планами: країна розраховує у квітні закупити соєву і пальмову олії з Південної Америки та Південно-Східної Азії. Проте дефіцит олії та пшениці вже підняв рівень споживчої інфляції в Індії на 6%, що є верхньою межею зони комфорту Центрального банку країни, пише DW.

Отож, поки що в розпорядженні європейського і світового бізнесу будуть тільки ті об’єми продукту, що присутні на складах. Підвищення цін на олію викличе і зростання вартості харчових продуктів, до складу яких вона входить. Крім того, саме на споживачів виробники перекладуть затрати за нові рецептури та пакування.

З іншого боку, зростуть ціни й на альтернативні види олій вслід за збільшенням попиту. Тим більше, що деякі країни-експортери намагаються зберегти наявні запаси для внутрішнього ринку, і це ще більше впливає на вартість. Наприклад, Індонезія, — найбільший експортер пальмової олії, — наказала своїм експортерам зберегти 30% запасів для місцевого ринку. Їм дозволяється відвантажувати продукцію лише після того, як вони отримають письмові дозволи на експорт від державних органів.

Читати також: Держава контролюватиме ціни на 26 позицій товарів

Без української кукурудзи та сої у європейців буде менше м’яса

Україна — четвертий у світі експортер кукурудзи. Основними імпортерами зернової є країни ЄС, Китай та Єгипет. Культура йде не тільки на виробництво харчових продуктів, але і на корм тваринам, як і не ГМО соя. Тому фермери ЄС закликають уряд підтримувати їх, в іншому випадку господарства будуть змушені скорочувати поголів’я тварин.

З початку війни в Україні ф’ючерси на кукурудзу на парижській біржі Euronext зросли вдвоє і виросли до рекордних 420 євро за тонну. На фоні дефіциту кормів Угорщина, Сербія та Молдова забороняють експорт кукурудзи.

15 березня в уряді Іспанії заявили, що тимчасово послаблять контроль імпорту кукурудзи з Аргентини та Бразилії, щоб компенсувати потенційну нестачу кормів для тварин. Зараз споживачі в Іспанії змушені платити за основні харчові продукти — м’ясо, молоко і яйця —  на 40% більше.

В Італії намагаються скасувати правила ЄС, що обмежують державну допомогу сектору сільського господарства. Зараз в портах Італії залишається запас кукурудзи на 25 днів. Місцеві фермери кажуть, що ажіотаж на культури, які використовуються для кормів, дуже високий.

«Це не тільки кукурудза, але і соя, і безліч побічних продуктів, які важко знайти. Йде значна боротьба, щоб заволодіти тим, що доступне», — цитує джерело фермерку, яка тримає 1300 корів для виробництва яловичини та молока в північній Італії.

Читати ще: Експортна ціна кукурудзи на західному кордоні впала

На фоні останніх подій Кіпр звернувся просить у Брюсселя дозволу підтримати фермерів острова, які борються зі значним подорожчанням кормів. В понеділок 21 березня кіпрські фермери протестували в Нікосії проти зростання цін на зерно. За даними уряду Кіпру, у країні є запаси зерна до травня.

В Німеччині частково відмовляються від екологічної політики для збільшення внутрішнього виробництва с/г культур. Фермери зможуть засівати території, що раніше екологічно охоронялися. Крім того, у країні планують посилити конкурентоспроможність німецьких бобових культур. Міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір заявив, що заходи в країні спрямовані на надання швидкої допомоги фермерам, і на те, щоб зробити сільське господарство загалом менш уразливим для криз.

Для збереження продовольчої безпеки в Європі намагаються контролювати накопичення зерна в межах однієї держави.

«Ми закликаємо всі країни тримати свої продовольчі та сільськогосподарські ринки відкритими та вживати запобіжних заходів проти необґрунтованих обмежувальних експортних заходів», — з такою заявою на чолі з Німеччиною виступили міністри сільських господарств країн G7 11 березня.

Читати за темою: Аграрії відновили експорт кормової кукурудзи

Відсутність чорноморської пшениці може спровокувати голод у світі

Ще одна ключова українська культура у світовому експорті — пшениця. За нинішній МГ Україна експортувала 20 млн т культури, що склало майже 10% від загальносвітового експорту. Ключовими імпортерами були Єгипет (16,5% від загального експорту), Індонезія (15%) і Туреччина (8,8%). 9 березня в Україні обмежили експорт пшениці, щоб зберегти запаси для внутрішніх потреб. Яка ситуація із цією культурою в інших країнах?

Єгипет. На початку лютого міністр постачання Египту Алі Мосхелі заявив, що у країні є достатньо запасів на п’ять місяців, зазначає джерело. Однак ціна на хліб у країні піднялася до рекордної минулого тижня, оскільки вартість борошна в країні зросла на 19% з лютого. Тому 21 березня в Єгипті на державному рівні зафіксували вартість хліба, пише The Guardian. Імпортувати пшеницю в Єгипет планують з Індії, також йдуть переговори про постачання зерна з Туреччини, Китаю, Боснії, Судану, Нігерії та Ірану.

Індонезія теж частково відчула наслідки війни в Україні, — індонезійці розкупили локшину швидкого приготування найпопулярнішого виробника. Президент Індонезії Джоко Відодо готує громадян до підвищення цін на харчі в країні через зростання вартості зерна на світовому ринку.

В Туреччині через українсько-російську війну зменшили податок на додану вартість на основні харчі з 8% до 1%.

Читати також: Через зростання цін на с/г продукцію фермери не можуть продати врожай

Експерти зазначають, що хвилюватися варто і за країни, що не залежать напряму від українського експорту: зростання цін на продовольство у всьому світі торкнеться найбідніших країн, від Бангладешу і Мадагаскару до Йемену, пишуть у виданні Politico.

«Ціни на пшеницю зросли на 50% за перші два тижні конфлікту. Оскільки трейдери намагаються замінити пшеницю іншими культурами, такими як рис чи ячмінь, то світові ціни на сировинні товари ростуть у всіх напрямках», — передає Politico слова професора економіки сільського господарства Бостонського університету Мартіна Каїма.

В Кієльському інституті світової економіки (Німеччина) підрахували, що продовольча криза найбільше вдарить по країнах Африки. Експерти змоделювали довгострокові наслідки припинення експорту української пшениці, кукурудзи й інших культур для цього регіону, і виявили, що найбільше постраждає Єгипет і Туніс:

• в Тунісі загальний обсяг імпорту пшениці назавжди скоротиться більш ніж на 15%, а імпорт інших зернових — на 25%,
• Єгипет імпортуватиме на 17% менше пшениці і майже на 19% менше інших зернових.

За даними моделювання, ціни на харчові продукти зростуть, в деяких випадках — різко, особливо в Тунісі, де в довгостроковій перспективі зернові подорожчають більш ніж на 24%.

В ООН прямо говорять про загрозу глобальній продовольчій системі, яка і так знаходилася в кризі після епідемії COVID-19, зазначає The Guardian.

«За останні три роки глобальні показники голоду та недоїдання зростали. Після російського вторгнення ми стикаємося з ризиком неминучого голоду, голоду у багатьох місцях у всьому світі», — цитує The Guardian спеціального доповідача ООН Майкла Фахрі від 18 березня.

Головний економіст Всесвітньої продовольчої програми ООН Аріф Хусейн зазначив, що руйнівні наслідки нападу Росії на Україну глибоко відчуваються у нестабільних регіонах світу, а ціни на зерно та олію наближаються і подекуди перевищують рівні часів продовольчої та паливної кризи 2008 року. 

© Олена Гайдук, Kurkul.com, 2022 р.