«Ефект метелика» — це коли навіть незначні дії однієї людини можуть мати значні та непередбачувані наслідки в майбутньому для багатьох. Про це дохідливо описав ще 70 років тому Рей Бредбері у своєму науково-фантастичному оповіданні «І вдарив грім»… Мабуть, хтось того твору не читав або йому все одно, бо віддавши наказ вдарити ракетами по Україні вранці 24 лютого, він запустив глобальний процес, що загрожує зіштовхнути 1,7 млрд людей у прірву голоду та бідності.

Навіть якщо війна скоро закінчиться, дефіцит може тривати до наступного року

Одними з перших, хто вже відчув вплив воєнних дій на власну продовольчу безпеку, звісно, що є українці. Ми вже розуміємо, які можуть бути наслідки ситуації, коли доступ населення до харчових продуктів перестає бути гарантованим навіть на нетривалий час. Розуміють це і міжнародні фахівці та організації. В унісон з українськими політиками та українським народом закликає до негайного припинення війни й Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН.

Читати за темою: Вдвічі дорожчі продукти, забій тварин і голод в Африці: як війна в Україні вплине на світових споживачів

«Війна може занурити більше п’ятої частини людства в бідність, злидні й голод у таких масштабах, яких не було десятиліттями. Для народу України російське вторгнення є кошмаром і гуманітарною катастрофою жахливого масштабу. Але війна також швидко стає питанням життя і смерті для вразливих прошарків населення у всьому світі», — пише він у своєму Твіттері.

А також додає: «Ми всі спостерігаємо трагедію, яка розгортається всередині України: міста зруйновані; люди, які страждають і вмирають у своїх будинках і на вулицях; наймасштабніша криза біженців у Європі із часів Другої світової війни. Але і за кордонами України, далеко за межами уваги ЗМІ, війна розпочала тихий наступ на світ, що розвивається». 

Гутерріш наголошує, що Всесвітня продовольча програма (United Nations World Food Programme, WFP) стоїть перед неможливим вибором: брати в голодних, щоб нагодувати голодуючих. Їй терміново потрібно $8 млрд для підтримки гуманітарних операцій у Ємені, Чаді та Нігері. Деякі країни вже сповзають від вразливості до кризи та серйозних соціальних заворушень. 

Читати також: Коли у господарство заходять окупанти: досвід фермера з Харківщини

«Що стосується продуктів харчування, то ми закликаємо всі країни залишати ринки відкритими, чинити опір накопиченню та невиправданим і непотрібним обмеженням на експорт, а також робити резерви доступними для країн, у яких найбільший ризик голоду. Зараз не час для протекціонізму. У кожній країні вистачить їжі, щоб подолати цю кризу, якщо ми діятимемо разом» — закликає голова ООН.

Оскільки Організації Об’єднаних Націй доводиться працювати над підтримкою невинних жертв російської агресії — як всередині України, так і за її межами, — її представники, розуміючи масштаби прийдешньої катастрофи, закликають світову спільноту виступити єдиною силою і підтримати їхній заклик до миру: «Ця війна має закінчитися. Зараз».

За думкою експертів європейського аналітичного центру Bruegel, що спеціалізується на економіці, особливо відчутний вплив війни в Україні на власну продовольчу безпеку через припинення постачання зазнають чисті імпортери продовольства (особливо зернових). Це такі країни, як Кувейт, Ємен, Саудівська Аравія, Ліван, Ізраїль та інші. Оскільки логістика має вирішальне значення в торгівлі зерновими: перехід до інших, більш віддалених постачальників дуже дорогий. Збільшення вдвічі цін на транспортне паливо та чартерні постачання (порівняно з минулим роком) означає, що країнам, які наразі покладаються на дешевий та доступний український імпорт зернових, замінити його буде особливо важко та дорого.

Читати ще: Експортувати, не можна залишити, або Біль сучасного експорту української агропродукції

Розв'язання цих проблем бельгійські економісти вбачають десь у площині впровадження заходів щодо забезпечення глобального доступу до наявних запасів продовольства та збільшення виробництва зерна.

Преса країн, що географічно відносяться до Західних Балкан, також приголомшена ефектом від припинення імпорту з «хлібного кошика Європи» — України. Як пише медійний ресурс Балканської мережі розслідувань Balkan Insight, деякі балканські країни побоюються дефіциту продовольства та вважають Сербію єдиною країною, здатною заповнити цю прогалину.

«Незабаром наслідки нападу росії на Україну відчуватимуться й у сфері продовольчої безпеки, і країни Західних Балкан готуються до їхнього впливу. На росію та Україну разом припадає приблизно 30% світового експорту пшениці. Росія до того ж є найбільшим у світі експортером добрив, які вона наразі відмовляється продавати за кордон. Більше того, зернові зазвичай сіють у березні, а збирають влітку. Нинішня невизначеність щодо війни вже переконала багатьох українських фермерів відмовитися від поточного сезону. А це означає, що, навіть якщо війна скоро закінчиться, дефіцит може тривати до наступного року», — не дуже оптимістичні у власних прогнозах журналісти Balkan Insight.

Читати за темою: Небезпечні знахідки на полях: найпоширеніші міни та вибухові предмети

Україна щорічно експортує до Африки 40% пшениці та кукурудзи — відсутність цих постачань призведе до тотального голоду

Масштаби впливу української аграрної продукції на продовольчу безпеку планети виявилися приголомшливими. Україну вже називають «житницею» не лише Європи, а й усього світу. І ось чому.

«Продовольча та сільськогосподарська організація підрахувала, що ще 13 млн людей у всьому світі опиняться в продовольчій небезпеці внаслідок вторгнення росії в Україну. Поки агресор продовжує свою жорстоку кампанію, за це платять невинні люди», — заявила Сінді Маккейн, представник США в ООН.

Також вона додає, що Україна щорічно експортує до Африки 40% пшениці та кукурудзи. Всесвітня продовольча програма годує 138 млн людей у ​​80 країнах, включаючи Ефіопію та Нігерію, зерном, яке отримує від українських аграріїв. У зв’язку з припиненням постачань з України ціни на продукти харчування зростають у всій Африці. Тим часом зростання витрат на енергію спричинило підвищення цін на фосфатні добрива, що використовуються у виробництві харчових продуктів.

Джим Барнхарт, представник Бюро з питань стійкості та продовольчої безпеки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), впевнений, що висока вартість життя ускладнить життя більшій кількості сімей в Африці.

Читати також: Діна Біла: Під час війни, ми вибрали фронт забезпечення людей овочами

«Зменшення запасів продовольства та подальше підвищення цін на товари продовольчої групи ускладнюють фермерам Замбії доступ до ресурсів, необхідних для посіву сільськогосподарських культур, а сім’ям у Малаві унеможливлюють придбання поживної їжі для їхніх дітей. Отже, якщо не запобігти підвищенню цін, це може призвести до значного зростання глобальної бідності, голоду та недоїдання, особливо в африканських регіонах, які знаходяться на півдні від Сахари», — сказав Барнхарт.

Міжнародний комітет Червоного Хреста каже, що понад 346 млн африканців стикаються з кризою продовольчої безпеки, через що сім’ї щодня пропускають прийоми їжі.

У цей самий час маємо попередження від Продовольчої та сільськогосподарської організації (FAO), згідно з яким, за попередніми оцінками, у 19 з 24 регіонів України є ознаки, що вказують на невизначеність, чи зможуть українські аграрії зібрати врожай, посадити новий або підтримувати тваринництво.

«Оперативним і тривожним висновком є ​​те, що дефіцит продовольства очікується негайно або протягом наступних трьох місяців у більш ніж 40% обстежених районів і випадків», — сказав Рейн Паульсен, директор ФАО з питань надзвичайних ситуацій та стійкості.

Він також додав: «Коли справа доходить до надзвичайно важливого виробництва овочів, війна, ймовірно, серйозно порушить виробництво на господарствах десятків тисяч дрібних фермерів, тих, хто вирішив залишитися».

Поняття голоду на нашій території для більшості українців асоціюється з актом геноциду нашого народу, що був організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 рр. На жаль, всупереч логіці та еволюції, у 2022 р. ми знову зіткнулися з явищами голоду та геноциду тепер вже через дії російського керівництва. 

Читати ще: 11 міжнародних аграрних компаній про свій статус роботи у РФ

«В Україні, зокрема в заблокованому окупаційними військами Маріуполі, понад 100 тис. людей залишаються в пастці без доступу до їжі та води. Мешканці міста вже почали помирати від голоду», — напередодні заявив голова Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Біслі.

Він каже, що ООН намагається організувати доставку продовольства до охоплених бойовими діями регіонів України, але російські військові блокують усі намагання представників ВПП ООН.

І знову Біслі додає, що за межами України ще мільйони людей балансують на межі голоду.

«Ми ведемо зворотний відлік до катастрофи, — говорить голова ВПП. — І нам не вистачає часу, щоб уникнути цього», — Девід Біслі.

Так, в охопленому війною Ємені для 8 млн людей щойно вимушено скоротили продовольчі запаси на 50%. Там, згідно з даними ВПП, 31 тис. людей зараз стикається з умовами, схожими на голод, і очікується, що вже в червні 161 тис. єменців опиниться в зоні ризику.

За повідомленнями USA Today, Аманда Катанцано, виконувачка обов’язків віце-президента з політики та адвокації Міжнародного комітету порятунку, підтверджує, що з кожним місяцем все більше афганців змушені вдаватися до немислимого, щоб вижити.

«Батьки змушені приймати рішення, які ніхто не повинен розглядати, — розповідає Катанцано, — зокрема й продавати маленьких дочок, щоб мати змогу купувати їжу для решти своїх дітей».

Отож, путіну, який зневажає людяність та закон причинно-наслідкового зв'язку доведеться за багато що відповідати в Гаазі. Сподіваємося, що вже дуже скоро.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2022 р.