Коли ситуація з дизелем стабілізується — питання, яким напевно задавався кожен українець останні кілька тижнів. Втім поки економісти та політики годують нас прогнозами, вартість пального на АЗС перетнула позначку 55 грн/л. Та не тільки ціна лякає: щоб отримати такі бажані 10 л пального в одні руки потрібно вистояти кілометрові черги. Страждають від ситуації не тільки пересічні автолюбителі, але й стратегічні для України галузі. Що ж робити фермерам? Сезон польових робіт тільки на старті, а вся сільгосптехніка працює виключно на дизельному пальному. Дехто з аграріїв намагається законтрактувати постачання пального вже зараз на сезон жнив, комусь вдалось закупитись до дефіциту, а хтось замовляє дизель з-за кордону. Втім, кожен розраховує, що скоро з’явиться якась панацея, яка допоможе з дефіцитом і «полікує» ціни на пальне.

---

Чи можливо знайти альтернативу дизельному пальному?

Kurkul.com: Скажіть, будь ласка, які перспективи виробництва біодизеля в Україні?

Антон Зоркін: Україна має всі необхідні умови для виробництва рідкого біопалива: розвинені рослинництво, тваринництво, переробна промисловість, наявність значних земельних ресурсів, а також технічний та фаховий потенціал. Якщо порахувати всі технічні олійні культури, які Україна експортує, і які використовуються в інших країнах для виробництва біодизеля, то це може скласти близько 2 млн т пального у рік. При цьому, існує потенціал, достатній для заміщення всього традиційного дизелю на ринку.

Читайте також: Чи вистачить дизельного пального для посівної, та де його шукати фермерам?

За нашими підрахунками, експортовані Україною ріпак, соя і технічна олія, еквівалентні 1,6-1,9 т біодизеля. Ця кількість могла б замістити до 30% імпортованого дизелю, ще 10% імпорту бензину, також можна замістити внаслідок додавання біоетанолу вітчизняного виробництва. 

Близько 1,2-1,9% від обсягу пшениці та кукурудзи, які було експортовано у 2017-2018 маркетинговому році, можна було використати, як сировину для виробництва біоетанолу. При цьому частка його у бензині може складати до 7-8%, і така суміш є абсолютно безпечною для сучасних двигунів без необхідності їх модернізації.

Kurkul.com: Можливості звичайно вражають, але яка зараз реальна цифра виготовлення біопалива? З яких культур його можна виробляти?

Антон Зоркін: Наразі практично все виробництво біодизеля здійснюється з сільгосппродукції. Сировиною для нього може бути соя, соняшник, ріпак, залишки олійного виробництва, відходи тваринництва тощо. Інша складова такого екопалива є спирт, який можна виготовляти з цукро- та крохмалевмісних рослин (зернові, цукровий буряк, відходи цукрового виробництва та інше). 

Звичайно для виробництва такого пального можна використовувати харчовий спирт. Проте відмінність його від біоетанолу полягає у хімічній чистоті, безпеці для людини та споживчих властивостях. Технологія виробництва біоетанолу є простішою та дешевшою, у порівнянні з технологією виробництва харчового спирту.

Kurkul.com: Наразі ситуація з пальним критична. Якщо кинути всі залишки сільгоспродукції на виробництво біодизеля, то скільки ми зможемо отримати?

Антон Зоркін: В Україні побудовано 14 великих біодизельних заводів, загальною потужністю 300 тис. т/рік. Проте ці заводи фактично простоюють. Ще працює близько 50 менших підприємств, які здатні робити до 25 тис. т біодизеля щорічно. Сумарна виробнича потужність біоетанолу в Україні, нині становить 200 тис. т на рік. Проте, за даними Держстату у 2019 р. в Україні було вироблено всього 70 тис. т рідкого біопалива. Тобто бачимо, що реальна цифра в 3 рази менше від можливої.

Ще трішки цифр. Потенційно Україна здатна замістити близько 5% традиційного дизелю. Натомість частка ВДЕ в транспортному секторі у 2020 р. склала 2,5%. І це можливості на тільки тих потужностях, що в нас є без заохочень держави.

Kurkul.com: У виробництві альтернативного пального мала бути зацікавлена держава. За оцінками BRDO, для розвитку біопаливної галузі необхідно чітке і прозоре законодавство. Які кроки в країні вже зроблено задля розвитку цієї галузі?

Антон Зоркін: ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва та використання моторних палив з вмістом біокомпонентів», ухвалений ще у 2013 р. Він передбачав «поетапне збільшення нормативно визначеної частки виробництва і застосування біопалива та сумішевого пального моторного». Отже, вже тоді мав розпочатися розвиток галузі. 

Читайте також: Антон Шапошник: Продажі сільгосптехніки з початком війни не знизились

Але вищезгаданий акт був скасований на підставі ухвалення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» у 2015 р. Як зрозуміло із назви цього Закону, він мав полегшити ведення бізнесу, проте чомусь став «чорною міткою» для розвитку біопаливного ринку, та його учасників, а також заклав підґрунтя для росту залежності України від імпортованого пального, і як наслідок — росту цін на пальне. 

Тому наша організація, у своєму досліджені «Регулювання виробництва рідких моторних біопалив» наголошувала на необхідності впровадження нового законодавства щодо стимулювання збільшення частки біопалива на ринку. Саме це дослідження лягло в основу законопроєкту, який був запропонований народним депутатам минулого року, але й досі залишається не актуальним для народних обранців.

Зокрема, розробленим законопроєктом передбачалось:

• встановлення для суб'єктів господарювання, що реалізують моторне пальне, обов'язкової частки рідкого біопалива в загальному обсязі його продажу, а також відповідальності у разі її недотримання;
• встановлення графіку підвищення частки біопалива в загальному обсязі рідких моторного пального;
  запровадження застосування критеріїв сталості для моторного біопалива (обов’язкова вимога законодавства ЄС);
• впровадження контролю вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у моторному пальному.

Окрім зміни законодавства, було б добре впровадити стимулюючі фінансово-економічні інструменти. Такі як:

1. скасування або суттєве зниження ставок акцизного податку на  біодизель і його суміші та моторні бензини із вмістом біоетанолу;
2. скасування необхідності подання податкового векселя для виробників біоетанолу;
3. формування гарантованого попиту на моторні біопалива (наприклад, встановлення ринкових квот та графіку підвищення частки біопалива в загальному обсязі пального), або надання державної підтримки (субсидій), суб’єктам господарювання, що працюють у сфері.

Kurkul.com: Скажіть, будь ласка, чи відомі Вам кейси в Україні, коли фермер самостійно виготовляє біодизель з власної продукції? Чи в більшості цим займаються спецвиробництва?

Антон Зоркін: Біодизель часто виробляється індивідуальними фермерськими господарствами та використовується для власних потреб. Тобто, так, в Україні є такі виробники. Виготовити біодизель самостійно для аграрія цілком реально, і це підтверджується практикою. Щодо доцільності, то я вважаю, що нормальним і вигідним є як фермерське виробництво, так і промислове. При цьому, наприклад, вартість обладнання залежить від потужності виробництва, сировини та стартує від кількох десятків тисяч гривень.

Kurkul.com: Яка собівартість виробництва біодизеля? Чи за теперішніх умов це буде рентабельно?

Антон Зоркін: Собівартість біопалива дуже сильно залежить від сировини та стабільності її надходження, обсягів виробництва, ціни на електроенергію, логістики, оподаткування нафтопродуктів тощо. Якщо на законодавчому рівні буде прийнято норму, щодо обов’язкової частки біопалива в загальному обсязі рідких моторного пального, виникне стабільний попит на таке пальне. З’явиться економічна доцільність виробляти біопаливо, не тільки як резерв для свого господарства, а також і для продажу на ринку. 

Високі ціни на нафту, підвищення вимог до екологічності пального та зменшення викидів СО2, загалом роблять собівартість виробництва біопалива співставною з собівартістю виробництва традиційного пального, про що свідчить зростання обсягів виробництва у світі. Крім того, саме для України на перший план наразі виходить питання енергетичної безпеки в частині постачання пального на ринок. Але біопаливо, це завжди питання, яке залишається на часі.

Як виготовити фермеру біопаливо самостійно?

Насправді процес одержання біодизельного пального є досить простим. Знадобиться тільки олія, спирт і каталізатор. Весь процес полягає в тому, що з олії потрібно витіснити гліцерин і замінити його спиртом. 

Для виробництва біодизеля використовується спеціальні установки. Проте не у великих об’ємах його можна виготовити самостійно. Говорити про високу рентабельність подібного кустарного виробництва навряд чи доцільно.

Так для 1 тис. л біопалива потрібна 1 т олії, 111 кг спирту, 12 кг каталізатора. З цієї кількості окрім пального, ми отримаємо додатково 150 л гліцерину в первинному вигляді.

Найкращі олії для отримання біопалива — це нейтральні рослинні олії з ріпаку, кукурудзи та соняшника. Щодо спирту, то окрім метанолу, звичайно можна використовувати й інші його види, такий як і етиловий. Однак, чим більший алкоголь, тим менший вихід в реакції. Також найкраще використовувати 100% спирт, бо при домішках води утвориться додатковий третій шар.

Плюси та мінуси біодизеля

Зрозуміло, як і кожен варіант заміни наразі дефіцитного пального, біодизель має свої переваги та недоліки. До його «плюсів» можна віднести:  

• екологічність (кількість викидів шкідливих сполук і твердих часток при роботі двигуна на біодизелі зменшується на 20-25%, сірки — на 98%, сажі — від 50 до 61%, гідрокарбонатів — та вуглекислих монооксидів — на 30–34%);
• менш негативний вплив на двигун (міжремонтний період збільшується приблизно на 50%, триваліша робота форсунок);
• покращує запуск двигуна;
• найбільш пожежобезпечний вид пального;
• відсутній неприємний запах;

До недоліків такого пального можна віднести:

• залишки метанолу в біодизелі є потужним розчинником і спричиняють розбухання гумових деталей техніки (прокладки та трубки з натуральної гуми);
• при пробігу 1000-1500 км, з моменту переходу на біодизель, рекомендується заміна паливних фільтрів;
• зберігати біодизель понад 3 місяці не рекомендується, оскільки він розкладається;
• низька температура загустіння (починає гуснути при −10 °C);
• низька рентабельність виробництва.

Чи можливо отримати з 1 га ріпаку понад 1 т біодизеля?

Попри різні нюанси деякі фермери все ж беруться за цей вид переробки. Так нещодавно, віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, голова ФГ «Геркулес» Віктор Шеремета оголосив, що на фоні кризи з пальним планує на власному господарстві виробляти біодизель.

«Біодизель плануємо виготовляти для своїх потреб, бо всі бачить, яка зараз ситуація з пальним. Майбутній продаж виробленого екопалива не розглядаю — це вже інший вид діяльності, який потребуй зовсім інших документів і дозволів. Щодо виробництва то є 2 варіанти: перший — це будувати великий біодизельний завод, але це довготривалий і затратний варіант; другий — на своїх потужностях зробити олію, а потім можна орендувати установку і робити пальне. Так працюють фермери в Європі та такий варіант розглядаю я. З першої спроби хотілося б отримати не менше 5 т біодизеля на власній сировині, але час покаже», — розповів нам фермер.

Раніше він навіть підрахував, що з 1 га ріпаку можна отримати понад 1 т біодизеля.

«Сьогодні, коли суттєво знизилася ціни на олійні культури стає доцільно економічно переробляти ріпак на біодизель. В той час, коли  росія бомбить наші нафтобази та існують обмежені канали постачання пального в Україну Міністерству Енергетики варто задуматися про використання ріпаку, як біопалива. Україна для цього має доступні технології і можливості», — наголошував він.

Тож, виробництво біодизеля в Україні, на наявних потужностях, кардинально не вирішить ситуацію з кризою пального. Проте продукування цього виду біопалива могло б замістити майже третину імпортованого дизелю. До того ж це додатковий варіант розв'язання проблеми «куди дівати сільгосппродукцію, коли експортні можливості обмежені». Але, як і все нове повинно мати підтримку і стимулювання від держави. В умовах війни, за браком коштів, звичайно не до цього. Але ж питання нестачі пального в країні потрібно вирішувати. Тому знову ж, питання виробництва біодизеля падає на плечі сільгоспвиробників: маєш сировину і кошти для інвестицій — отримуєш власне пальне і стаєш незалежним.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.