У 2021 р. в Україні кукурудзою засіяли 5,4 млн га. В 2022 відповідна цифра склала всього 4 млн га. Різниця невелика, враховуючи війну й окупацію. Але чи буде популярність кукурудзи зберігатись у сезоні 2023, враховуючи всі труднощі, які виникли в минулому сезоні? Тож сьогодні досліджуємо думки учасників ринку про те, чи залишиться кукурудза «царицею полів».

Читайте також: Кукурудза, частина 2 — ціни та експорт у 2023 році

---

Фермери відмовляються від кукурудзи, але це не точно

За попередніми прогнозами Мінагрополітики, під урожай 2023 закладено 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше показника 2021 р. Прогнозовані площі під ярі культури складуть 5,7 млн га, з них кукурудза становитиме 3,61 млн га. Ця цифра на 451 тис. га менша, ніж роком раніше. Також в Мінагро розраховують на 21,7 млн т зібраної кукурудзи. В свою чергу більшість трейдерів очікують, що урожай буде на 4-7 млн т нижчим. 

«У сезоні 2023/2024 ми побачимо драматичне скорочення посівних площ під кукурудзою. Можливо, нам таки потрібно пройти цей період, зменшуючи виробництво під цією культурою, переробку, об’єми експорту. Перевага буде олійним культурам, зокрема соняшнику та сої. У серпні-вересні 2023 року у нас також можуть збільшитися площі під ріпаком», — зазначив операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький.  

Хоча робити прогнози важко, бо до сьогодні в аграріїв присутні сумніви, що ж сіяти. Наприклад, у компанії HarvEast раніше вирощували кукурудзу та соняшник. Але на поточний сезон переглянули сівозміну: зменшили частку кукурудзи (до 25%), збільшили посіви соняшника та додали озимі пшеницю, ріпак, горох, також cою і деякі нішеві культури, наприклад, гірчицю, льон.

Перший заступник президента АФЗУ, власник ФГ «Геркулес» Віктор Шеремета вважає, що аграрії зменшать площі під кукурудзу, а сіятимуть більше сої. Водночас сам фермер навпаки робить ставку на цю культуру.

«Кукурудзи менше сіють, то її буде легше продати. Загалом в Україні цьогоріч буде менше врожаю. Хоча останні події на ринку добрив (подешевшання карбаміду та аміачної селітри — ред.) є позитивними. Якщо карбамід минулого року перетнув позначку 40 тис. грн/т, то наразі він коштує приблизно 29 тис. грн/т. Ціна ще може просісти. За рахунок цього кукурудза залишиться домінуючою культурою, оскільки добрива — це основна стаття витрат при її вирощуванні», — зазначив він у коментарі Kurkul.com.

В LNZ Group не планують відмовлятися від кукурудзи. 

«Замінити кукурудзу на інші зернові культури економічно не так і вигідно, а збільшення площ посіву сої чи соняшника буде мати інші негативні наслідки. До того ж кукурудза на сьогодні є найбільшим джерелом органіки у ґрунті, що особливо відчутно за відсутності органічних добрив. Якщо два з п’яти років у сівозміні відсутня кукурудза, то урожайність інших культур знижується на 10-15%», — розповів керівник агродепартаменту Олександр Хмелюк.

В ПАП «Агропродсервіс», з огляду на ситуацію на ринку, запланували сіяти менше кукурудзи, натомість збільшити посіви під соняшником і соєю, а також цукровим буряком та ріпаком. 

«Конкретних стовідсоткових планів та рішень щодо весняної посівної не маємо. Сьогодні ситуація змінюється щодня, і сільгоспвиробники змушені, відповідно, швидко реагувати на ці зміни. В планах — садити соняшник на минулорічному рівні, посіви кукурудзи будемо зменшувати, а от сою навпаки збільшуватимемо. Також залежно від ситуації будемо приймати рішення щодо посіву інших ярих культур», — розповів директор з розвитку ТОВ «Агрофірма «Псьол» Віталій Калініченко.

Представник компанії навів чинники, на які зважатиме фірма при виборі культур: 

• наукова складова (відповідність сівозміни, застосування оптимальних сортів і добрив тощо);
• маркетингова складова — попит на внутрішньому та світовому ринках;
• військові дії — території, розташовані безпосередньо на кордоні, є ризиковими, тому там потрібно сіяти
• невибагливі культури, які потребують мінімального догляду.

Економіка вирощування кукурудзи в сезоні 2022

У відео «Андрюха зібрав кукурудзу» на каналі LNZ Web розповідають, як фермер посіяв 6 га кукурудзи й отримав врожайність 5 т/га. Загальні витрати на вирощування кукурудзи склали 166 743 грн, а повернув собі фермер 117 420 грн. Тобто його посів був збитковим. Отож, фермер докладно розповів про витрати на вирощування культури.

За його підрахунками, 1 га кукурудзи обійшовся в $700. При цьому не враховано додаткові витрати на сушку зерна. Агроном-консультант IFC Микола Волкогон назвав цифру $1040/га з урахуванням збирання, логістики і доробки.

Директор компанії «Агро-Форте» Юрій Фаловський також вийшов на приблизну собівартість у межах $1000, а «точка нуля» на його полі становить близько 7 т/га кукурудзи. 

«Затратна частина у нас уже вийшла за $1000, але ми не розуміємо ціну, за якою будемо продавати. Ціну $300-320 я на сьогодні не бачив. У порту оптимальна ціна — $200-210, і далі додаємо: сушіння, логістика тощо. Тому для мене 7 т/га — це вихід «на нуль». У разі, наприклад, 8 т/га якихось $100-110/га ми, можливо, заробимо. Та для цього треба урожай зібрати, висушити і продати. Але вище ніж 8 т/га в цьому році по Вінниччині не буде. При всьому, що нижче, доведеться докладати свої», — зазначив він. 

У компанії «MAS Seeds Україна» підрахували, що якщо використовувати інтенсивну технологію і дорогі ТМЦ, то в середньому точка беззбитковості для кукурудзи настає при 6,5-7 т/га. 

«Якщо скоротити витрати на добрива, ЗЗР, насіння, то точку беззбитковості можна зменшити. Я у всіх інтерв’ю кажу, що цей рік, мабуть, буде роком екстенсивного та помірно інтенсивного вирощування кукурудзи. Тому що в інтенсивну технологію не всі будуть вкладатися так, як інвестували в минулих роках», — розповів директор компанії Сергій Тимошенко.

Але з досвіду попереднього сезону фермери розуміють, що на довоєнний прибуток вийти важко. Тому здешевлюють технологію вирощування.

Фермери замінюють азот на біопрепарати

Американська організація Ag Access провела серед аграріїв опитування щодо  найпопулярніших нових технологій чи удосконалених методів вирощування кукурудзи, які респонденти планують використовувати цього року. Лідерами стали навігація по рядках, нові способи обробки насіння, а також автоматизація та біопрепарати.

«Ми використовуємо біопрепарати, щоб зробити поживні речовини більш доступними для рослин, що має призвести до більшого врожаю з тими самими або меншими добривами», — йдеться в повідомленні. 

Зростання популярності біопрепаратів помітили і в українській компанії «Агрінос Україна».  

«Минулого року у весняний період аграрії відчутно скорочували внесення азоту. NPK восени під пшеницю або давали менше, або і взагалі сіяли без добрив. У сегменті мікробних препаратів навпаки спостерігалась тенденція до зростання обсягу ринку, бо це більш дешева альтернатива мінеральним добривам», — розповів генеральний директор компанії Юрій Джура. 

Він зазначив, що дуже чітко простежується зростання попиту на продукти мікробного походження. І основна причина полягає в тому, що аграрії вбачають у них можливість здійснити реструктуризацію живлення завдяки зниженню кількості мінеральних добрив й отримати азот за рахунок роботи мікроорганізмів. 

«Мова йде про такі продукти, як Агрінос А, що вже добре відомий українському споживачеві. Також очікується збереження попиту на фосфоровмісні препарати та комплексні біостимулятори для протидії наслідкам приморозків і гербіцидного пригнічення», — додав він. 

Тенденції в насінництві: вітчизняна селекція та зниження ФАО

Щорічно в Україні висівають до 100-110 тис. т гібридного насіння кукурудзи. З цієї кількості 70-75 тис. т насіння іноземного походження. Але цього року зростання вартості імпорту зробило закордонне насіння у кілька разів дорожчим, ніж вітчизняне.

Як розповіли в компанії «Євросем», попит на насіння кукурудзи присутній. При виборі насіння в цьому сезоні фермери орієнтувались на ціну, а також на властивості. 

«Краща вологовіддача кукурудзи — це той незмінний тренд, на який орієнтуються фермери вже багато років, і наступний сезон не буде виключенням. Оскільки ніхто не хоче платити більше за сушку. Українська кукурудза за цим критерієм є все більш і більш конкурентною», —  розповів співвласник компанії Антон Просунько.

Він зазначив, що навіть до війни українське насіння чи імпортна селекція, вирощена в Україні, були популярними, тому зараз менше фермерів звертають увагу на походження насіння.

«Через різні негативні погодні умови останніх років фермери обирали насіння, вироблене в Україні, бо воно приносило кращі результати. Наприклад, у компанії «Євросем» представлено 2 гібриди кукурудзи — французький Меган та український Орілскай від Інституту сільського господарства степової зони НААН України та «OLEON Genetics». І говорити, що саме закордонне походження є у фаворитах, на прикладі нашої продукції, неправильно», —  зазначив представник «Євросем».

Щодо інших тенденцій помітне зменшення норми висіву кукурудзи. Також фермери відмовляються від високих ФАО, а переходять на середні або ранньо-середні гібриди. 

«Два роки ми недоотримуємо суму ефективних температур, плюс є проблеми з сушінням. Господарства на Полтавщині, які раніше не розглядали ФАО нижче 420, тепер не розглядають вище 300. На пізні гібриди дивляться власники і директори, бо потенціал по врожайності «красивий». Агрономи ж обирають середні і середньоранні, бо потенціал врожайності — це ще не все, головне питання в реалізації», — розповів директор насіннєвої компанії «Рост Агро» Максим Бернацький. 

Зернові рукави замінили елеватори

Не менше мороки в сезоні 2022 виникало зі зберіганням кукурудзи. На це вплинули 3 фактори: росіяни бомбили та захоплювали наші елеватори, а ті елеватори, що залишились, зберігали ще зерно з сезону 2021. 

Через брак зерносховищ, дорогу сушку та затяжні жнива фермери залишали кукурудзу в полі на перезимівлю. Так, на початок березня на Полтавщині необмолочено було ще 20 тис. га кукурудзи. Але залишати зерно в полі — це великий ризик для якості.

«Багато аграріїв залишили цього року кукурудзу в полі. З одного боку, це наче вигідно: ти не витрачаєшся на зберігання, кондиціонування зерна після збору. З другого боку, це як зайти в казино та зіграти у чорне-червоне. З чим ми зіштовхнемося? Вже в 2023 році ми можемо отримати мільйони тонн некондиційної кукурудзи. Це удар по якості. Кукурудза буде заражена мікотоксинами і її не можна буде підмішувати до кукурудзи нормальної якості. Це та сама ложка дьогтю: ти кладеш нормальну партію кукурудзи, підмішуєш уражену мікотоксинами кукурудзу і маєш зіпсовану партію загалом», — зазначив партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький. 

Альтернативою стало зберігання врожаю кукурудзи в зернових рукавах. Цю технологію активно пропонувало Мінагро. В Державному аграрному реєстрі було створено програми з безкоштовного отримання зернових рукавів. Але були й ті аграрії, які самостійно обирали такий вид зберігання.

«Порушення логістичних ланцюгів експорту та руйнування елеваторів дали поштовх для поширення технології зберігання зерна в рукавах не тільки для аграріїв, що вже практикували такий метод зберігання, а й для ряду нових користувачів. У сезоні 2022 попит на рукави зріс у 2 рази. Загальний об’єм врожаю, що зберігається в рукавах «Планета Пластик», становить 5 млн тонн, більша частина цього об’єму — це якраз кукурудза», — розповів директор ТОВ «Планета Пластик» Костянтин Ващенко.

З його слів, у порівнянні з будівництвом зерносховищ зберігання зерна в рукавах потребує мінімальних інвестицій. Гроші потрібні тільки на купівлю недорогого обладнання та рукавів. Друга перевага — це технологія: рукави можуть зберігати зерно прямо в полі, не потрібно перейматися нестачею транспорту для вивезення продукції з-під комбайна, є можливість роздільного зберігання відсортованого зерна. По-третє, рукави дають можливість продати ту ж кукурудзу дорожче, аніж у сезон жнив. 

«На сьогодні вартість зберігання кукурудзи в зернових рукавах від «Планета Пластик» становить $2,25/т. Це разові витрати, і вони не залежать від терміну зберігання. Зберігання однієї тонни кукурудзи на елеваторі протягом 6 місяців коштуватиме приблизно $15/т. За 12 місяців потрібно заплатити вже $30/т, коли в рукаві — все ті ж $2,25. Тому очевидно, що в рукавах зерно зберігати вигідніше», — розповів він. 

Гарантійний термін експлуатації рукава, виробленого ТОВ Планета Пластик, складає 24 місяці — 12 місяців складського зберігання виробу та 12 місяців у завантаженому рукаві. Але теоретично термін використання може бути й довшим. Рекомендована вологість кукурудзи для безпечного зберігання в рукаві — 14-16%. Якщо з поля збирати зерно з такою вологістю, то досушувати його не потрібно. 

Технологія зберігання зерна в рукавах виправдала себе. І через екстраумови 2022 р. все більше фермерів звертають увагу на рукави.

«Ми вже почали продаж рукавів для зберігання зерна. Підписуємо контракти про постачання рукавів «Планета Пластик» на сезон 2023 р. Всі наші ресурси спрямовані на те, щоб задовольнити 200% річних потреб усіх аграріїв України в будь-який час, із найкращою для них ціною. Тому не важливо чи купувати рукав зараз, чи вже під час жнив», — додав Костянтин Ващенко.

Незабаром вийде друга частина матеріалу, де ви дізнаєтесь про прогнози цін, експорт культури, а також тенденції на ринку ГМО-кукурудзи. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.