18 січня румунські протестувальники заблокували вже третій пункт пропуску на кордоні з Україною — «Халмеу-Дякове». Окрім цього заблоковані КПП «Сірет-Порубне» та «Вікову-де-Сус-Красноїльськ».

Нині виїзд з України вантажівками тимчасово призупинений, аби не блокувати проїзд легкових авто.

Страйки фермерів на території Румунії розпочалися 14 січня. Напередодні, 13 січня, фермери шість годин блокували рух вантажівок через пункт пропуску «Сірет», що навпроти українського пропуску «Порубне». 

Про те, чому така ситуація зараз відбувається на україно-румунському кордоні та що взагалі думає румунська аграрна спільнота з цього приводу, розповів експерт-аналітик та консультант з питань торгівлі зерном Румунського фермерського клубу, засновник AGRIColumn Цезар Георге в рамках зустрічі, організованої Trend&Herge Club.

Чим незадоволені фермери Румунії

За словами Цезара Георге, великі фермери Румунії не доєдналися до цього страйку. Вони залишилися вдома. А дуже дрібні, які мають близько 100 га, вийшли на вулицю.

«Це дуже різні групи фермерів. І вся річ у тому, що уряд не виплатив субсидії фермерам вчасно. Мова йде про дуже значні затримки. Деякі борги по субсидіях тягнуться ще з 22-го року», — констатував експерт. 

На його переконання, зіграли роль й інші моменти — з 1 січня збільшилися податки. Тобто додаткове фінансове навантаження — мінус 3,5% від ціни. Також зросли ціни на логістику — на 60-70%. 

«Через енергетичну кризу, спровоковану росією, зросли ціни на пальне. Тож на тонні продукції за логістику раніше платили €20-24, а зараз за €35 не кожен повезе», — додав Цезар Георге.

Читайте також: Конфлікт на польсько-німецькому кордоні — яка загроза для України

На думку експерта, великі фермери розуміють ці речі, і не грають в цю гру. Страйкують дрібні фермери. Це певна спільнота, що багато комунікує між собою, і дійсно невиплата урядом субсидій дуже вдарила по їхньому фінансовому стану. 

«Тому ці страйки — це не зовсім питання сільського господарства. Це стосується прибутковості, глобального ринку, який змінюється. І замість того, щоб продавати, навіть сьогодні вони сидять на великих запасах. Але чи виправдана фінансово вартість цього зберігання?», — розповів аналітик. 

За його словами, у результаті у фермерів Румунії виникають фінансові труднощі. Для банків вони стають неплатоспроможними. Експерт певен, що фермерам ще в жовтні-листопаді треба було порахувати, у скільки обійдеться зберігання цієї продукції у порівнянні з ринковою ціною.

Проблеми інфраструктури в порту Констанца

За словами експерта, в Румунії функціонують сім основних терміналів, переважна більшість їх розташована у Констанці. Два з них приватні, а один не повністю обладнаний необхідною технікою.

«У них там рамки немає, обладнання для перевалки немає. Черги в порту, і за межами порту були навіть влітку.Тепер експорт збільшився, і це непросте завдання для Констанци. Я був свідком того, що там були великі черги вантажівок. Водії між собою навіть бійки влаштовували. При цьому поліція нічого не робить», — розповів Цезар Георге. 

Чергам можна було запобігти

За його словами, рішення є — можна було зробити бетонну платформу, зробити так, щоб всі вантажівки стояли, а диспетчер викликав вантажівки на розвантаження. Це, на його думку, було б найлегше рішення. Але ніхто цим питанням не займався. Справа почалася десь з 25 грудня та призвела до великого дискомфорту неприємних ситуацій, а подекуди — і до криміналу. 

«Тому виникла наступна ситуація. Українську продукцію підганяють. А потім румунські фермери підвозять свою продукцію, кажуть, що хочуть продати, а їм кажуть: «Вибачте у нас все завантажено». І треба ж розуміти, що це приватний бізнес, і ти не можеш просто прийти й сказати цьому бізнесу: «Робіть те, що я вам скажу»», — зазначив Цезар Георге.

Проблемні автошляхи та стара залізниця

Засновник асоціації фермерів також зазначає, що не останню роль відіграє проблема з дорогами — вони вузькі, в них ніхто не інвестує, тому доїхати до самого порту теж непросто. Залізниця також вже стара і немодернізована.

«Днями там навіть зійшов з рейок потяг, який їхав із західної Румунії. І всі вагони попадали на колії. Шпали там дерев'яні, все поіржавіло. Тобто підвози до Констанци також немодернізовані», — додав аналітик.

За його словами, якби органи влади були більш відповідальними, ситуація змінилася б. Фермеру потрібна підтримка, порада, як продати продукти. Фермеру треба мати відповідних спеціалістів, щоб він знав, що відбувається з продукцією, чого чекати. 

«Я думаю, що нам потрібно якось забезпечити співпрацю між асоціаціями фермерів. Ми пропонували якимось чином підтримати українських фермерів, у нас є багато сховищ. І вони могли б ними скористатися. Але уряд до нас не дослухався, пустив все на самотік, от і маємо таку ситуацію», — розповів експерт. 

Чи впливає українське зерно на ціни в Румунії?

Якщо говорити за сьогоднішню ситуацію, то, на думку Цезаря Георге, на внутрішній ринок Румунії це зерно не впливає. Тому що це транзитне зерно. І наголосив на тому, що між фермерами країн треба більше прозорого спілкування та інформації.

«Я певен, що нам треба більше співпрацювати і взаємодіяти, отримувати більше інформації. Аби не ставати заручниками тих, хто хоче надурити. Я знаю, що таке бути фермером, знаю що це таке — сидіти чекати на дощ, коли погода буде гарна, щоб отримати гарний врожай, а потім виходить, що хтось хоче вас намахати й змусити продати за невигідними цінами», — зазначив аналітик.

Нові потужності для Констанци — утопія

Цезар Георге говорить, що точаться розмови про нові потужності зберігання в порту. Але, на його думку, це не зовсім реально зараз.

«Не думаю, що є місце для розширення цих терміналів. Плюс два-три роки займає саме будівництво. Але для цього ще потрібен дозвіл. Для мене це виглядає утопічно. Це більше сотні мільйонів євро. За останні 50 років тут нічого нового не збудували», — додав експерт. 

Читайте також: Нові зарплати й податки — наскільки більше платитимуть фермери у 2024 р.

За його словами, невідомо, чому румунський уряд не зобов'язав власників терміналів покращити інфраструктуру. На його переконання — це питання внутрішнього законодавства в країні. 

Про податок на українську продукцію

Нині український експорт регламентується меморандумом Ради ЄС, який продовжує призупинення дії всіх митних зборів, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до ЄС до червня 2024 року. Проте, подекуди у медіа з’являються меседжі про те, що деякі країни можуть ввести свої податки.

«Бачу зараз у новинах, що п'ять країн хочуть ввести податок на український товар. Наше Міністерство поки нічого не говорить з цього приводу. Але не забувайте, що міністр — це політична фігура. Для цього має бути рішення ЄС», — зазначив Цезар Георге.

Вимоги ЄС збільшать витрати для фермерів
Окремо Цезар Георге наголосив на фактично невідворотності пакету законів від ЄС, і про те, що для українських фермерів це буде випробуванням і додатковим фінансовим навантаженням. Та згадав часи, коли Румунія проходила процес, коли фактично було продиктовано — що може робити країна, а що ні.

«Я пам'ятаю, які в нас були вимоги до безпеки продукції. Уявіть собі, що ви не можете завантажити вантажівку з соняшником, тому що не маєте бетонної підлоги, і зерно забрудниться. Для України це буде великий виклик, як відповідати таким вимогам. Повірте мені, коли ви проковтнете цей пакет законів від ЄС, то витрати у вас одразу зростуть і почнуть виникати проблеми. Тому що нічого безплатно не дається. Процес приєднання до ЄС такий, взаємозамінний. Але іншого шляху немає», — зазначив експерт. 

Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.