Попри те, що владі Польщі вдалось частково врегулювати ситуацію на кордоні, польські фермери продовжують фігурувати в новинних потоках Європи та України. Сьогодні ми публікуємо огляд найсвіжіших новин сусідньої країни, щоб краще зрозуміти проблеми фермерів та чим живе агросектор Польщі.

Складний сезон для польських ягідників

Цьогорічний сезон для польських ягідників дуже складний. Вегетація рослин розпочалася на 2 тижні раніше звичайного. Це призвело до того, що полуниця, зібрана з тунелів, потрапила на ринок раніше, що збіглось у строках з урожаєм тепличної полуниці. Опісля прийшла спекотна погода, через що полуниця на невкритих польових плантаціях стала швидше дозрівати. Тому на ринку була велика кількість ягід.

Крім того, в цьому сезоні на ринку присутня імпортна полуниця. Відповідно ціни дуже низькі. За словами керівника Farma Moje Owoc Матеуша Марушевського, ще є шанс, що пізні сорти будуть мати попит. 

«Нинішня спека призводить до того, що полуниця дозріває одночасно і швидко закінчиться. Коли на ринок вийдуть пізні сорти, то не повинно бути такої великої пропозиції, тому, можливо, ціни покращаться», — зазначив фермер. 

Джерело: Аgrofakt.pl

Польща страждає від посухи

В травні в Польщі зафіксована посуха. Кількість опадів у першій декаді травня на більшій території країни не перевищувала 5 мм. Ситуація трохи покращилася у другій декаді місяця. Зокрема, на більшій частині території Польщі випало від 5 до 15 мм опадів. Цієї кількості опадів недостатньо для забезпечення потреб сільськогосподарських культур у волозі. Зокрема, дуже високі температури та вітер швидко висушують ґрунт.

Читайте також: Сміливість бути фермером протягом понад 2 років повномасштабної війни

Дані IUNG-PIB показують, що посуха в Польщі вже вдарила найбільше по:

• ярих зернових — 1025 гмін (41,38% польських гмін/8,27% орних земель країни);
• озимих зернових — 858 гмін (34,64% польських гмін/5,88% орних земель країни);
• полуниці — 684 гміни (27,61% польських гмін/ 4,32% ріллі в країні);
• плодових кущах — 51 гміна (2,06% польських гмін/0,17% ріллі в країні).

Якщо надалі посуха не припиниться, то вплив на врожай зернових буде катастрофічним.

Джерело: IUNG

ЄС виділив нові субсидії для польських фермерів

Єврокомісія прийняла урядову програму субсидування зернових. Ця підтримка становить €486 млн (2,1 млрд злотих). Надана допомога не перевищуватиме €280 тис. (1,19 млн злотих) на фермера. Зокрема, це вже 17 раунд підтримки фермерів від уряду Польщі.

Допомога надається в рамках механізмів, запущених у зв’язку з дестабілізацією аграрного ринку через агресію росії проти України. Зокрема, дотації отримають виробники зерна, які зазнали збитків через війну в Україні.

«Підтримка надаватиметься у вигляді дотацій виробникам зернових культур, а саме: пшениці, жита, ячменю, тритикале та зернових сумішей. Зокрема, для тих аграріїв, які продали зерно з 1 січня по 31 травня 2024 року та зафіксували збитки внаслідок ринкової кризи, спричиненої війною в Україні», — підтвердив Януш Войцеховський, комісар ЄС з питань сільського господарства.

Джерело: gov.pl

Нові протести на кордоні з Україною

Польські фермери оголосили про нові протести на кордоні з Україною, які триватимуть протягом всього червня. Причиною занепокоєння та протесту фермерів є будівництво нової дороги до термінала T1 Żurawica Rozrządowa через закриту перевантажувальну станцію в Малковіце. За словами мітингувальників, нова дорога проходитиме, через цінні сільськогосподарські землі в Дунковічках, Журавці, Вишатицях і Болестрашицях.

Мітингувальники перешкоджають проїзду будь-якого транспорту, окрім ДСНС та автобусів.

Джерело: nowiny24.pl

2024 рік з високими цінами на яблука

Весняні заморозки, що сталися в Європі, призвели до великих втрат у садах. Експерти прогнозують, що цього року яблук буде вкрай мало, що суттєво вплине на їх ціну. Найбільше постраждали Німеччина, Чехія та Польща. Окремим регіонам України також довелося зіткнутися з весняними заморозками.

Окрім весняних заморозків, цього сезону перешкодою для досягнення високих урожаїв була також денна температура. У період цвітіння яблуневих садів температура іноді не перевищувала 10°С, що спричиняло проблеми із запиленням квіток. Прискорене цвітіння яблунь і обмежене запилення, а також весняні заморозки й наступний за ними град істотно вплинуть на врожай і якість. Частину пошкоджених плодів десертних сортів одразу направлять на переробку. Все це відобразиться на світовому ринку яблук і їх ціні.

«Є ті, хто втратив на 100% врожай. Для мене це незрозуміло, я ніколи не бачив нічого подібного. Спочатку морози, потім град. Деяким плодівникам не вистачить плодів навіть, щоб спекти торт», —  зізнався Кшиштоф Цибулак, віцепрезидент Польської асоціації виробників фруктів.

Джерело: Farmar.pl

Польща не може порахувати залишки зерна

Кілька місяців тому польський ринок зерна був у центрі уваги через протести фермерів. Їхнє невдоволення було викликане великими запасами зерна, які не продавалися через низькі ціни. Донедавна ситуацію називали кризовою, тому що буцімто склади переповнені зерном, а аграрії не продають зерно через низькі ціни. 

«Тепер виявляється, що ціни на зерно у світі зросли, а охочих продавати запаси немає. Немає хорошого аналізу ринку зерна в Польщі, щоб зрозуміти залишки зерна», — зазначив президент Національної ради сільськогосподарських палат Віктор Шмулевич.

За словами Шмулевича, збір даних не може обмежуватися оцінками «на око» або деклараціями фермерів, а має базуватися на супутникових даних, які дозволяють проводити детальні вимірювання та аналіз. Він підкреслив, що для збереження продовольчої безпеки необхідно надавати точні дані, щоб було відомо, скільки потрібно поставок і скільки зерна є для продажу. І польська імпортно-експортна політика має ґрунтуватися на цих аналізах, підкреслив він.

«Щодо ціни, то сьогодні чітко видно, що вона залежить не від політиків чи підприємців, а від того, що відбувається на світовому ринку», – зазначив він.

Джерело: nowiny24.pl

Польські сади без українських працівників

Велика частка іноземців, які приїжджають працювати в Польщу, знаходять роботу в сільському господарстві. До недавнього часу найбільш охоче працевлаштованою національною групою у цьому секторі були українці. Запровадження норм, що відкривають для них легальний ринок праці, призвело до переходу на спрощені процедури. Проте з початком війни в Україні багато українців емігрували до країн Західної Європи, спокусившись вищою заробітною платою. Це спровокувало підвищений інтерес до працевлаштування іноземців із третіх країн. 

Ця тенденція помітна не лише в сільському господарстві. У 2023 р. в інших галузях також спостерігався підвищений інтерес до доручення роботи на основі дозволів на роботу громадянам країн із віддалених регіонів. А саме таких як: Індія, Непал, Філіппіни, Бангладеш, Туреччина, Колумбія, Казахстан і В'єтнам. Отже, польський уряд вносить зміни до Закону про працевлаштування іноземців зі зменшенням адміністративних бар’єрів при працевлаштуванні іноземців із третіх країн. З іншого боку, збільшуються штрафи за нелегальну працю мігрантів.

Джерело: Аgropolska.pl

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.