Фермери часто стикаються з питанням: хто має право на викуп землі — фізична особа, яка отримала державний акт на право постійного користування, чи створене нею фермерське господарство?

Роз'яснює це питання Віта Сторожук, юристка юридичної компанії MORIS рамках проекту “Земля без корупції”, який реалізується за підтримки Програми USAID АГРО.

Правове регулювання

Право фермерів викуповувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з державної та комунальної власності, які перебувають у них в постійному користуванні, передбачає пункт 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України. У юридичних осіб таке право виникло з 1 січня 2024 року (абз. 7 п. 6-1 Перехідних положень).

Викуп здійснюється з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок та без проведення земельних торгів.

Читайте також: Скільки коштують і як отримати онлайн послуги Держгеокадастру

Своєю чергою, порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам регламентує стаття 128 Земельного кодексу України. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. Ось тут і виникає ключове питання: хто саме має право на викуп земельної ділянки — фермер, як фізична особа, чи створене ним фермерське господарство?

Судова практика

Верховний Суд має сформовану та сталу практику щодо переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Із державних актів на право постійного користування землею, що видавалися раніше вбачається, що земельну ділянку надано у постійне користування саме для ведення селянського (фермерського) господарства.

Читайте також: Конфлікти року — фермери та медіа борються проти системи

У постанові від 01.04.2020 в справі № 320/5724/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України. Після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства користувачем орендованої земельної ділянки є саме фермерське господарство… (пункти 6.24 - 6.25).

Згодом цей підхід було використано також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц, де зазначено, що передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього, постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство… Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем (пункти 22, 23).

Як ми бачимо, ще у 2020 році Велика Палата надала чіткі та однозначні висновки про те, що з моменту реєстрації фермерського господарства, воно стає постійним користувачем земельної ділянки.

Але чи можна цей висновок застосувати в умовах викупу земельної ділянки на підставі пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України, адже законодавець не врегулював вказане правове питання?

Викуп землі: судова практика 2024

Відповідь на таке питання намагається надати суд і вже склалася поодинока практика того, що право на викуп в такому разі має саме фермерське господарство.

Так, у справі №120/883/24 Липовецька міська рада (Вінницька область) відмовила заявнику (фізичній особі) у наданні дозволу на викуп земельних ділянок саме через те, що з моменту створення фермером фермерського господарства (юридичної особи), речові права на такі ділянки належать такому господарству відповідно до положень Закону України “Про фермерське господарство”.

Не погоджуючись із рішенням ради, фермер спробував його оскаржити до суду.

Однак, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18 вересня 2024 року у справі №120/883/24 зазначив, що підстави для скасування рішення міської ради відсутні, оскільки вона діяла в межах закону та її мотиви відповідають висновкам Верховного Суду.

Таким чином, сьогодні формується поки що поодинока судова практика про те, що у випадку створення і реєстрації фермерського господарства (юридичної особи), із клопотанням про викуп земельної ділянки повинно звертатися таке господарство, а не його засновник, який отримав державний акт на право постійного користування землею.

Посилання на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121705546

© Kurkul.com, 2024 р.