Коли пандемія COVID-19 змусила зачинитися ресторани, молоде подружжя агрономів переорієнтувало свій бізнес із вирощування салатів на гідропоніці на виробництво сухоцвітів. За 4 роки вони пройшли шлях від експериментів з однією культурою до створення власного бренду з широким асортиментом.

Про особливості цього бізнесу, виклики воєнного часу та секрети вирощування сухоцвітів розповідає співзасновник бренду Balkonde Семен Гарига.

«Попит на сухоцвіти під час війни є, але після обстрілів він падає» 

Kurkul.com: Розкажіть, як почали займатись агробізнесом?

Семен Гарига: Я з фермерської сімʼї — батько займався вирощуванням овочів. Навчався у НУБіП на агробіологічному факультеті, де і познайомився з дружиною Яною. Після закінчення університету ми вирішили займатись зеленню — вирощували на гідропоніці листовий салат і реалізовували його в ресторани. Але потім прийшов Covid, а з ним карантин і закриття ресторанів. Довелось партіями викидати зелень і тому цей напрям став невигідним. Ми шукали інші варіанти заробітку і спробували вирощувати сухоцвіти.

Kurkul.com: З якої культури почали вирощувати сухоцвіти?

Семен Гарига: Перший раз у 2020 р. ми посадили трохи лаванди й поле кермеку. Зібрали кермек, але дуже важко було його продати. Просто ми заходили на ринок з монокультурою. Це був великий прорахунок. До того ж кермек продають бабці на ринку і такого попиту на нього не було.

Тоді ми зрозуміли, що варто сіяти кілька культур, плюс розвивати свій бренд Balkondе та Instagram сторінку. Зараз соціальними мережами повністю опікується Яна, а я більше на виробництві.

Kurkul.com: Лаванду в більшості випадків вирощують, з розрахунку на агротуризм, а переробка лаванди розглядається як додаток.

Семен Гарига: З лавандою, як і з іншими квітами, у нас була ціль — це продаж сухоцвітів. Але місцеві фотографи бачили нашу локацію в соціальних мережах і просились на фотосесії. То ми й не відмовляємо. Наразі ще вивчаємо цей напрям і потроху розширюємо ділянки з лавандою.

Kurkul.com: Як війна вплинула на продажі сухоцвітів, адже це не товар першої потреби? 

Семен Гарига: Ми намагалися працювати далі, хоча сухоцвіти — це товар без якого можна обійтися. Коли почалася війна, люди справді ретельніше планували витрати й наші продажі повністю зупинилися. Згодом, коли всі трохи оговталися, у крамницю почали заходити клієнти, знайомилися з асортиментом, дивувалися нашим виробам і купували щось для душі.

Наразі я бачу, що продажі дуже залежать від новин. Негативні новини з фронту —  продажі одразу падають, а коли ситуація стабільна, то торгівля пожвавлюється. 

Читайте також: Мак, гірчиця, сафлор та інші — які нішеві олійні ростуть в Україні

Війна суттєво впливає на квітковий  бізнес. Ми розуміємо, як рухатися далі, але далеко не плануємо. Наразі стараємось не тільки для себе, але й допомагаємо військовим. 

Про асортимент сухоцвітів та умови вирощування

Kurkul.com: Які агрономічні умови потрібні для вирощування сухоцвітів?

Семен Гарига: Хоча в регіоні чорноземи, але на нашій ділянці ґрунти переважно глинисті. І виявляється, що саме глина і лужне середовище найбільше підходять. Звичайно,  деякі сухоцвіти потребують родючого чорнозему, тому ми підбираємо культуру під ділянку.

Маємо сухоцвіти, які потребують тепличного утримання. Також теплицю використовуємо для розсади. Я б радше назвав це парником, адже відсутнє опалення, але підіймається середньодобовий температурний режим, і що важливо — відсутні опади й роса. 

Є у нас лагурус на полі та в теплиці. І от на полі, наприклад, пройшла сильна гроза і весь лагурус прибила до землі. Він потім стає брудний, на ньому є земля. І коли навіть він просушується, то все одно може отримати жовтий відтінок  на стеблах. Парник убезпечує від цього.

Kurkul.com: Як обираєте асортимент? 

Семен Гарига: У сфері сухоцвітів складно передбачити попит, тому ми з Яною спочатку вирощуємо продукт, оцінюємо, чи він нам подобається, думаємо про можливості його використання в композиціях, букетах чи декораціях. На основі цього вирішуємо, чи вирощувати його у великій кількості для продажу. Але не завжди воно збігається з попитом. Наприклад, є зелений сухоцвіт з пухнастим оранжевим кінчиком. На наш смак, дуже гарний, але ми маємо його ще з минулого року досі.

Kurkul.com: Які види сухоцвітів ви вирощуєте?

Семен Гарига: Це різні зернові — пшениця, ячмінь, жито чи овес. Також популярні бромус, лагурус чи чумиза різних видів. Сухоцвіти квіткові — це амобіум, гомфрена, краспедія чи знову ж лаванда. Від деяких культур відмовляємося, на інших робимо акцент і збільшуємо посіви. Колись із дружиною планували зупинитися на 5 культурах для масштабного вирощування, але розуміємо, що цього замало. Хочемо мінімум 10 культур, бо зараз у на 20 і ми не встигаємо належно доглядати за всіма.

Kurkul.com: А як щодо захисту від шкідників і хвороб. Чи взагалі це страшно для сухоцвітів?

Семен Гарига: Коли ми вирощуємо зернові культури, то орієнтуємося на злакові хвороби. Якщо ми бачимо фузаріоз чи умовно іржу колоса, то використовуємо стандартні засоби захисту рослин. Зі шкідниками не дуже зустрічався, бо, наприклад лаванда взагалі відлякує різних шкідливих комах. Але зазвичай, коли ми проводимо захист від грибкових хвороб, я завжди комплексно додаю ще інсектицид.

Kurkul.com: Яка ситуація з посівматеріалом? Чи є в Україні достойні насіннєві підприємства чи в більшості на ринку імпорт?

Семен Гарига: Якщо говорити про зернові культури, то ми просто купуємо якісне насіння. Для нас сорти не мають великого значення, оскільки ми не женемося за врожайністю, як фермери. Важливо вловити момент цвітіння: коли пшениця чи інші злаки відцвіли, ми одразу їх збираємо, щоб зерно ще не налилося. Бувало, я домовлявся з фермерами, ходив по полях і збирав колоски, а платив їм, як за зерно.

Щодо інших сухоцвітів, то в Україні, на жаль, немає власної селекції. Я знаходив різних фасувальників, купував у них насіння гуртом. Також користувалися професійним голландським насінням Hem zaden. Але іноді все одно бувають труднощі. Наприклад, нам потрібен був геліхризум різних кольорів. Купили насіння в різних магазинах, але кольори квітів не збігалися з тими, що були заявлені.

 

Тому ми замислилися: чи варто щороку розраховувати на те, завезуть в країну якесь насіння чи ні?  І почали самі займатися насінництвом деяких культур. Довго вивчали технологію, адже є насіння дрібніше за мак, але освоїли власне насінництво.

Економіка виробництва сухоцвітів

Kurkul.com: Виробники лікарських трав все ж звертають увагу на врожайність і з нею рахують економіку виробництва. Яким чином ви це робите?

Семен Гарига: Звичайно, ми орієнтуємося на вихід продукції з метра квадратного, сотки чи гектара, і від цього плануємо посіви. Частину рослин вирощуємо розсадою, тому розраховуємо необхідну кількість касет. Наприклад, якщо касета на 260 комірок, я, враховуючи втрати, отримаю приблизно 200 рослин, з яких вийде певна кількість пучків по 100 грамів. Знаючи ціну одного пучка, я можу визначити собівартість.

У собівартість входять витрати на мінеральні добрива, обробіток, захист рослин, спосіб висаджування (вручну чи саджалкою), вартість касет, оплата праці за висаджування та догляд, витрати на полив розсади протягом місяця вирощування. Все це враховується в річному обчисленні витрат на метр квадратний, щоб знати вихід продукції та прорахувати вартість.

Kurkul.com: А як ставите ціну на сухоцвіт? Орієнтуєтесь на ринок та конкурентів?

Семен Гарига: Ринку сухоцвітів, як такого, в Україні немає. Є невеличкі виробники, які торгують сухоцвітами певного виду в інтернеті, а флористи вирощують невеликі обʼєми під свої потреби або ж купують сухоцвіти за кордоном.

Коли ми з дружиною починали, то теж орієнтувалися на закордонні ціни, просто встановлюючи нижчі для гуртових покупців. Але згодом, маючи найманих працівників, я почав ретельно обчислювати річні витрати, щоб встановлювати справедливу ціну.

Читайте також: Секрети вирощування фундуку в найбільшому господарстві України

Зараз я бачу, що люди, які продають сухоцвіти, вже орієнтуються на нас і просто ставлять на кілька грн нижчу ціну. Але чи виходять вони на собівартість?

Про техніку та технології

Kurkul.com: Який процес обробки сухоцвітів та яке обладнання використовуєте?

Семен Гарига: Деякі сухоцвіти продаються у своєму природному вигляді, засушеному, але є й такі, які піддаються різним обробкам. Ми відбілюємо сухоцвіти до білосніжних, фарбуємо деякі види чи стабілізуємо в гліцерині, а потім фарбуємо. Відбілювання проводиться в теплу пору року і зі свіжого врожаю. Процес простий — беремо сухоцвіти, вимочуємо в хімічних засобах, потім розвішуємо і висушуємо їх.

При обробці варто треба знати хімію і розуміти хімічні аспекти процесу. По-перше, це техніка безпеки в роботі з хімічними реагентами. Елементарно має значення посуд в якому оброблятимуть сухоцвіти.  По-друге — умови обробки. Не важливо, яке це приміщення, головне — це максимальна провітрюваність. По-третє, для зберігання потрібні сухі складські приміщення і затемнені від сонячного проміння. 

Kurkul.com: Як я  розумію, ви зберігаєте їх кілька сезонів?

Семен Гарига: Якщо зберігати сухоцвіти кілька сезонів, то тоді цей бізнес буде невигідним. Потрібно продати його за перший сезон. 

Kurkul.com: Яку техніку використовуєте в роботі?

Семен Гарига: Ми отримали 2 гранти — від держави й закордонний грант. Завдяки цьому купили деяку техніку. Ми маємо трактор, плуги, культиватори, обприскувачі, фрезу, сівалку, мульчер.  Також — автомобілі, буси, є і мотоблоки в наявності. Окремо все для зрошення — мотопомпи, крапельний полив, стрічки, шланги, труби, краники, перехідники, різні прилади саморобні, ящики, різні ємності. 

Kurkul.com: З усім тим, якийсь відсоток роботи у вас все-таки ручний? 

Семен Гарига: Ми частково механізували збирання деяких сухоцвітів. Багато що висаджуємо саджалками з трактором, але все одно потрібні люди, які подають цю розсаду. 

Ми механізували збирання злакових культур. Замовили з Японії спеціальну снопов'язалку.  Машина зрізає, зв'язує у сніп, обв'язує мотузкою і викидає в бік. Вона досить дорога, але значно економить на оплаті праці. Наприклад, 5-6 працівників жали 0,8 га пшениці серпами майже цілий день. Аналогічну площу я цією машиною зібрав за 25 хвилин.

Проте в роботі з сухоцвітами все одно багато ручної праці. Потрібно розвішувати для просушування, складати у в'язанки, сортувати, зважувати, пакувати для відправлення, пересортовувати після тривалого зберігання на складі. Працівники залучені майже цілий рік.

Kurkul.com: Які висновки ви зробили з попереднього і що нового плануєте в цьому сезоні? 

Семен Гарига: Висновок зробив один, що є вихід з будь-якої ситуації. Минулого року 5 червня пройшов дуже-дуже сильний град і пошкодив частину полів. Наше лавандове поле було пошкоджене за 2-3 дні до відкриття для відвідувачів. Проте ми впоралися, зібрали врожай з того, що залишилося. 

Зараз розуміємо, що потрібен додатковий склад і більші технічні приміщення для працівників, щоб розширити виробництво. Поступово добудовуємо ці приміщення. Окремо розділяємо процеси відбілювання, фарбування та стабілізації сухоцвітів. Вдосконалюємо технологію роботи, бо зі збільшенням масштабів потрібно більше простору. Але глобальних змін не плануємо, адже в Україні війна. Варто працювати так, щоб завжди вистачало на допомогу військовим.

Kurkul.com: Дякую за розмову. Успіхів вам.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.