Успіх вирощування овочів у теплицях залежить від правильного технічного оснащення. Про це говорить досвід фермера Едуарда Мальченка. Через військове вторгнення аграрій був змушений перенести своє овочеве господарство з Херсонщини на Захід України, де заснував ТОВ «Поділля Овочі».

Наразі Едуард побудував 40 теплиць, де вирощує різні овочі починаючи від салатів та редиски і закінчуючи томатом та перцем. З ним разом ми розглянемо секрети підбору устаткування для сучасної теплиці: від систем опалення до вибору покриття та організації поливу. 

Теплиці з опаленням чи без?

В колишньому господарстві Едуарда Мальченка на Херсонщині теплиці експлуатувалися без опалення. Він пояснює, що кліматичні умови там дозволяли починати сезон раніше, ніж у відносно холодній Тернопільській області, однак найвищу економічну ефективність забезпечують теплиці з опаленням. Вони дають можливість:

• починати вирощування на місяць раніше;
• першими виходити на ринок з продукцією за максимальними цінами;
• продовжувати виробництво взимку, коли ціни найвищі;
• досягати максимальної продуктивності теплиці.

«Якщо брати теплицю без опалення, ви отримуєте гарну економічну ефективність і, чистий гарний прибуток. Але треба розуміти і знати, що вкладення в опалення капітальні, але вони будуть підвищувати вам собівартість продукції і дозволять продавати продукцію з найвищими цінами», — пояснює він.

Робоча температура в теплиці залежить від культури: для огірків мінімальна температура має бути 15°C, для помідорів - 12°C. За допомогою автоматизованої системи опалення можна підтримувати температуру до 20°C навіть при зовнішній температурі -10°C чи навіть -15°C, але це потребує значних капытальних витрат на котельню та витрат на пальне.

Читайте також: Збудував 40 теплиць з нуля — секрети бізнесу Едуарда Мальченка

«Наші теплиці розраховані на початок вирощування розсади в лютому та висадку рослин у ґрунт на початку березня. Це пов'язано з тим, що в березні збільшується сонячна активність і стає тепліше, що полегшує підтримання необхідної температури. Лютий може бути дуже холодним, а з 10 березня вже достатньо сонячного світла і тепла, тож додаткове опалення потрібне лише для підтримки оптимальної температури, і ризик сильних морозів значно менший», — пояснює Едуард.

Варіанти обігріву теплиць

Є два варіанти обігріву: через теплообмінники з вентиляторами та вулканами або через систему шлангів. Якщо говорити про другий варіант, то для системи обігріву рекомендується використовувати шланги діаметром 32 мм замість 20 мм — це забезпечить більшу пропускну здатність гарячої води. 

«У Херсонській області, як і в інших регіонах буває шланги пускають під рослинами. Такий обігрів ефективніший для прогріву кореневої системи, що саме головне при отриманні ранніх і якісних врожаїв», — додає фермер.

Водяна система опалення потребує довшого часу для прогріву верхнього шару ґрунту та повітря — до 2 днів, але є економнішою в тривалій перспективі. Опалювальний період триває 1,5 місяця.

При проєктуванні системи водяного опалення важливо врахувати корисну площу рядків. У теплиці довжиною 50 м фактична довжина рядка становить 48 м, враховуючи технологічні проходи на початку та в кінці. Для забезпечення опалення необхідно встановити бункер під паливні пелети та збудувати котельню перед початком вирощування.

Якщо говорити про тепловентилитори, то для теплиці розміром 50х10 м Едуард радить встановлювати 3-4 тепловентилятори потужністю 60 кВт кожен. Оптимальне розміщення — через кожні 16 м. На вказану площу встановлення двох вентиляторів недостатньо (середина залишиться холодною), а 4 — більш ніж достатньо.

Перевага тепловентиляторів —  швидкий нагрів повітря (близько 2 год), що особливо важливо при різкому зниженні температури. Проте вони не прогрівають ґрунт так ефективно, як в порівнянні зі шлангами.

«Ефективним рішенням є комбінована система опалення. При висаджуванні рослин у лютому доцільно використовувати шланги, як основне джерело тепла, а тепловентилятори — як додаткове під час похолодання», — підсумував фермер.  

Порівняння тепловентиляторів та водяних шлангів показало незначну різницю в ефективності. Огірки при використанні шлангів дозрівали лише на 3 дні пізніше. Тому при плануванні тепличного господарства важливо ретельно прорахувати витрати на опалення для досягнення оптимальної рентабельності.

На початку 2023 р. Едуард вирішив встановити котельню для опалення теплиць. Тому що Тернопільська область холодна і малосонячна в ранні періоди. І потрібне тепло, щоб робити 2 обороти основних культур в теплиці й отримувати високу ціну за продукцію на місяць раніше і місяць пізніше, наприклад, з огірком чи томатом. 

«Ми ставимо котельню, будуємо приміщення з піноблоків, купуємо баки, шланги, заливаємо фундамент і підлогу. Купляємо пальники, котли. Розрахунок котельні — 60-100 кВт на теплицю 10x50. Тобто  12-20 кВт на 1 сотку», — розповідає керівник господарства. 

Скло чи плівка — яке покриття для теплиць краще?

Скляна теплиця — це капітальна споруда для цілорічного використання, що забезпечує вищу врожайність. Ці теплиці мають суттєві переваги. Можливість раннього врожаю дозволяє реалізовувати продукцію за найвищими цінами від новорічних свят і до початку літа.

«Термін окупності різних типів теплиць відрізняється: плівкові теплиці окупаються за 2-3 роки, блочні —  до 4 років, а скляні —  за 5-7-10 років», — підрахував Едуард.

Скляні теплиці — це довгострокова інвестиція. У них рослини можуть рости до пів року, забезпечуючи більший вихід продукції з квадратного метра. Хоча початкові інвестиції значні через автоматизовану систему клімат-контролю. В таких теплицях мінімізована ручна праця. 

«Але треба розуміти, що ми живемо в країні, де йде війна. І прильот може дуже швидко все розтрощити. То чи ризик вартує таких інвестицій? Плівка значно дешевша. Я бачу, що навіть тепличні комбінати покривають розсадні відділення плівкою. Так з плівкою трохи більші втрати тепла. Але різниця у вартості плівки та скла колосальна», — каже фермер. 

Є ще один варіант покриття — полікарбонат. Але Едуард не рекомендує його. Він каже, що на 2-3 рік він біліє, затіняє теплицю і затримує сонячне світло. 

Вода та полив теплиць

Для поливу теплиць і відкритих площ з овочами у господарстві Едуарда Мальченка на  Херсонщині були свердловини, з яких викачати всю воду було нереально. 

«Ми знаходилися за 2 км від Дніпра. Дебет свердловин — максимально можливий — на глибині 30 м можна встановити насос і вода б текла безперервно. Свердловини у Тернопільській області маловодні. Вони видають 6-8 м³/год води. Щоб поливати відкритий ґрунт, нам треба одночасно викидувати 80 м³ води на 1 га. Тому ми використовуємо накопичувач, з якого насос викидує воду на поле. Іншого варіанту немає, тому що більше воду взяти нізвідки», — розповідає фермер.

В «Поділля Овочі» користуються таким варіантом: на 3 свердловини — 1 насос, який подає воду на відкритий ґрунт. Поливають так близько 12 га. 

Також варто врахувати прогрів води. Часто вода надходить напряму зі свердловини до рослин у відкритому ґрунті. Але в теплицях це не працює, тому що коренева система буде сильно охолоджуватись, а рослина — стресувати. Тому бажано підігрівати воду. Особливо це важливо зранку, коли земля прохолодна і небезпечно додатково охолоджувати корінь.

«Коренева система — це головне в рослини. Вам з самого початку треба розвивати корінь і тримати його в теплі. Тому тепла вода важлива в теплиці», — зазначає фахівець.

© Єлизавета Кудиненко, Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.