Німецький фермер Йорк Байєр вчить підвищувати родючість ґрунтів та проводить семінари по всьому світу. Минулого літа він відвідав 8 господарств в рамках Польового Агроконсиліуму, оглянув 24 поля в різних регіонах України, щоб вказати на проблеми та допомогти аграріям покращити родючість.

«На авіафотографіях вашого поля ви можете побачити різні забарвлення. Ці візуальні відмінності — це спосіб, яким поле «спілкується» з нами. Тобто воно передає інформацію через стан ґрунту та рослин. Відтак, коли ми бачимо проблемні ділянки (залисини) на полі, то велика ймовірність, що вони поширяться на всі зони з подібним забарвленням ґрунту», — розповідає він.  

Так, Йорк каже, що при дослідженні шурфів в Україні він спостерігав цікаву особливість: попри те, що на глибині до 1 м була волога, коренева система рослин не досягала цієї глибини. Також він бачив нерівномірно дозрілі поля, ерозії, ущільнення та ін. На виступі під час конференції Refarm він розповів про найпоширеніші проблеми в Україні та що з ними робити. 

Дайте рослинам магній

На полях України помітна нестача магнію, який критично важливий для фотосинтезу. 

«Фермери, по суті, є бізнесменами, які збирають сонячну енергію, і їхнє завдання —  максимізувати цей збір. Парадоксально, але навіть при надлишку магнію в ґрунті рослина може його не отримувати через те, що надмірна кількість може обмежувати його доступність», — каже Йорк Байєр.

Магній також відіграє ключову роль у стійкості рослин до теплового стресу. Деякі рослини відчувають стрес вже при 25°C, але при достатньому забезпеченні магнієм можуть комфортно витримувати температуру до 35°C. Кожна клітина, що здійснює фотосинтез, містить магній. Отже, недостатня кількість магнію може суттєво знизити ефективність фотосинтезу.

Рекомендовані дози сірки в Україні занижені

Друга річ, яку підмітив Йорк Баєр — в Україні існує масова проблема недостатнього використання сірки. 

«В господарстві «Техгополь-Агро» ми оглянули поле соняшнику, яке, на перший погляд, виглядало відмінно. Проте детальне обстеження в кінці червня показало, що приблизно 25% соняшнику зляже менш ніж за 2 тижні. Хоча агротехнології чудові, але в господарстві недостатньо уваги приділили аналізу ґрунту. На цьому ж полі спостерігались значні тріщини в ґрунті, які можна було б мінімізувати за умови кращого затінення поверхні. Також були наявні ознаки окислення кальцію. Щоб все це виправити, потрібно було б внести щонайменше 100 кг/га сірки, незалежно від культури, що вирощується», — розповідає німецький фермер. 

Важливо розуміти, що навіть внесення понад 100 кг діючої речовини сірки на українських ґрунтах не становить небезпеки для культур. Наприклад, фермери Німеччини успішно вносять до 250 кг/га сірки та спостерігають лише позитивні результати.

Науковець каже, що рекомендовані дози сірки в Україні часто занижені, особливо для насичених чорноземів. Тому він радить вносити: 

• для злакових та кукурудзи — 35 кг/га діючої речовини;
• для ріпаку — 45 кг/на діючої речовини.

У природі діє золоте правило — вона прагне позбутися надлишку. Українські чорноземи характеризуються високим вмістом кальцію (понад 68%). Ґрунт прагне «скинути зайве». Сірка в цьому процесі відіграє важливу роль, атакуючи надлишковий кальцій для його вимивання, незалежно від форми внесення, чи це сульфат амонію, чи елементарна 92% сірка.

«Практичний приклад на сої показує, що внесення 30 кг елементарної сірки в рядок може забезпечити приріст врожайності на 0,9 т/га за сприятливих умов. Сірка також відіграє важливу роль у зниженні pH ґрунту, що покращує доступність важливих мікроелементів, таких як мідь, цинк та фосфор», — пояснює Йорк Баєр.

«Зменшуємо внесення азоту — отримуємо вищі врожаї» 

Також слід згадати живлення амонійним азотом. Йорк Баєр рекомендує позбуватися нітратного живлення переходячи на амонійне. У Німеччині використовують схожу технологію вже 25 років. 

«Чим більше ви будете зміщуватися в азотному живленні на амонійну форму — чи це сульфат, чи інші амонійні форми — тим буде краще функціонувати вся система», —  розповідає фермер.

Наприклад, він перейшов на амонійне живлення і зараз дає половину дози азоту, порівняно з тим, що давав раніше. При цьому врожайність підвищилась. 

«Вам потрібно зрозуміти одну річ. На кожному гектарі у вас вже присутні понад 100 тис. кг діючої речовини азоту. 80% повітря, яке ми вдихаємо — це азот. І ви вважаєте, що природа не здатна самостійно забезпечити азотом рослину і нам потрібно його давати? Зауважте, що навіть пшениця здатна з природних умов брати азот. Яким чином це відбувається? Користуючись з інших культур в сівозміні або в покривних культурах, чи з розвитку біоти. І головний висновок — з набагато нижчою нормою синтетичного азоту можна мати такі ж результати врожайності або навіть і вищі», — каже він. 

Бор вилікує поле від шкідників

Ще одна проблема — це нестача бору, який відповідає за засвоєння інших катіонів (кальцію, калію, магнію). Наприклад, при достатній кількості калію в ґрунті, без належного рівня бору рослина не може його ефективно засвоїти.

«Я знаю фермера, який вирощує ріпак з врожайністю до 5 т/га без жодної обробки ЗЗР. Щоб не бути білою вороною він їздив обприскувачем і просто поливав поля водою. Він одного року мені сказав: «Мої сусіди вже двічі обприскали поле від шкідників. Я на своєму полі не бачив жодного прояву». І головний секрет був в тому, що він в цьому полі вносив бор. Він ніколи не урізає бюджет на борі», —  розповідає німець.

За результатами досліджень, після корекції рівня бору в ґрунті спостерігалися значні позитивні зміни:

• зменшення проявів кореневих гнилей;
• підвищення стійкості до ґрунтових вірусів;
• загальне покращення здоров'я кореневої системи.

«Важливо розуміти, що фоліарне внесення бору (по листу) може покращити стан надземної частини рослини, але не розв'язує проблему розвитку кореневої системи. Бор не є мобільним елементом і не переміщується з листя до коренів. Це можна порівняти з декоруванням будинку з поганим фундаментом», —  додає Йорк.

«Ви заорюєте ґрунт до смерті»  

Однією з ключових проблем українського землеробства є надмірний обробіток ґрунту. Фактично, ґрунт обробляється настільки інтенсивно, що це призводить до його деградації. Як наслідок, з'являються певні види бур'янів — це природна реакція ґрунту, який прагне захистити себе від сонця шляхом формування рослинного покриву.

«Простий експеримент може продемонструвати наявність вологи в ґрунті. Покрийте ділянку поля пластиковою плівкою або мішком. Через 2 дні можна спостерігати утворення роси. Це свідчить про те, що волога в ґрунті є, але вона втрачається через надмірне випаровування в атмосферу», — розповідає Йорк. 

Показовим прикладом є спостереження за полем соняшника. На одній ділянці поля рослини страждали від чорної гнилі та інших хвороб, борючись за виживання. Проте на тому ж полі можна було побачити окремі рослини соняшника з потужним листям та втричі більшим діаметром суцвіття.  Такі відмінності у розвитку рослин не можна пояснити лише відсутністю конкуренції. Подібні випадки можна спостерігати на багатьох полях, де окремі рослини показують значно кращий розвиток навіть за наявності конкуренції.

«Якщо на полі ви бачите гарні ділянки, то це означає, що у вас є куди рухатись. Тобто є потенціал. Найкраще взяти зразок ґрунту на найкращій ділянці та за межами цієї оази. Аналіз ґрунту чітко скаже, в чому різниця і що є суттєвим лімітаційним фактором в решті поля. Балансування ґрунту або його лікування займає час, але коли ви його вилікуєте, то він буде більш стресостійким», — рекомендує Йорк Баєр.

---

На переконання Йорка Баєра рослини, через прояви хвороб, зміну ґрунту, колір, здатні говорити з фермером. Фермерам потрібно просто проаналізувати поле. Це найдешевше, що можна зробити, для того, щоб покращити врожаї. 

«Яка зона для фермера найважливіша? Візьміться руками за вухами — ось це і є найбільш важлива зона між вашими двома вухами. Ви можете сказати, що цей німець мені тут казки розказує?! Звучить надто ідеалістично, щоб бути правдою. Але поки ви не звернете увагу на найкращі рослини на масиві, та не знайдете відповідь на питання чому на цьому полі є погані рослини, поки ви не почнете лікувати в ґрунт — ви не повірите в мої слова», — підсумував німецький фермер. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.