SHARE
Я — куркуль
Я — куркуль
Куркулі — це заможні селяни, фермери, що працюють на своїй землі та знають чого хочуть. Це стовпи, на яких стоїть аграрний сектор України. З них починалося становлення України, як аграрної держави й без них сьогодні неможливо уявити українське село. Саме цим людям і присвячений наш проект «Я — Куркуль».
Проект, що розповідає про здобутки наших героїв у аграрній справі, а також про блискучі ідеї, вдалі рішення та ефективні технології. Усе те, що робить їх тими, ким вони є — справжніми куркулями.
Проект, що розповідає про здобутки наших героїв у аграрній справі, а також про блискучі ідеї, вдалі рішення та ефективні технології. Усе те, що робить їх тими, ким вони є — справжніми куркулями.
ІІІ сезон
Про інноваційний та високоприбутковий
агробізнес
У СФГ «АСТРА.», що на Полтавщині, руйнують давні підходи до ведення аграрного бізнесу, бо впевнені: щоб досягти успіху, вітчизняні фермери мають оптимізувати виробництво сільгосппродукції, логістику та збут. Аграрний бізнес тут веде родина Горобців: батько Іван та двоє синів – Роман і Андрій. Сучасний погляд на сільське господарство з приходом братів у СФГ «АСТРА.» дали новий поштовх розвитку господарства
.
| Читати |
Ми щодня вчимося більше заробляти
Анатолій Небоженко, який разом із батьком керує успішним фермерським господарством «Промінь» стежить за всіма сучасними тенденціями, адже саме це забезпечує успіх їхнього підприємства.
Крім любові до роботи на землі, ділову родину Небоженків об'єднує вирощування високих врожаїв, отримання прибутку, інвестиції у власну справу та розвиток рідного села.
| Читати |
Господарюю з любов'ю до природи
та людей
На крайньому півдні Запорізької області морещороку «забирає» в «Агрофірми «Ольвія» близько 6 м землі, а нещадна спека й суховії — життєдайну вологу з ґрунтів. Однак директор господарства Анатолій Тиховод не просто вирощує сільгоспкультури в таких складних умовах, а знаходить нові рішення, що допомагають агрофірмі бути в лідерах серед господарств області.
| Читати |
ІІ сезон
Я вже як ведмідь, прив'язаний до дерева
У директора «Агропроммаш» Євгена Заквацього все почалося з менше, ніж 200 га орендованих площ. Він і не здогадувався, що займатиметься сільським господарством, але зараз переконаний, що не прогадав. Адже попри те, що ця праця важка фізично і морально, результат того вартий.
У директора «Агропроммаш» Євгена Заквацього все почалося з менше, ніж 200 га орендованих площ. Він і не здогадувався, що займатиметься сільським господарством, але зараз переконаний, що не прогадав. Адже попри те, що ця праця важка фізично і морально, результат того вартий.
| Читати |
Я уявив, як красиво тут може бути,
і це мене надихнуло
Василь Кравченко займається сільським господарством (і не тільки) не лише задля фінансової вигоди, а й просто для того, щоб усе, що його оточує, тішило й радувало око. Про те, чим і у яких масштабах займається цей працьовитий аграрій, можна розповідати годинами.
| Читати |
Яблунева мрія тривалістю в 10 років
У селі Ветеринарне вже не одне покоління живе і господарює аграрна династія Небоженків. Любов до землі та праці тут прищеплюються з дитинства. Анатолій Небоженко — заступник директора ПП «Промінь», його батько — безпосередній керівник. Чоловік виріс із батьківським господарством, коли перейняв достатньо знань та досвіду - почав й сам докладати руку до сімейної справи.
У селі Ветеринарне вже не одне покоління живе і господарює аграрна династія Небоженків. Любов до землі та праці тут прищеплюються з дитинства. Анатолій Небоженко — заступник директора ПП «Промінь», його батько — безпосередній керівник. Чоловік виріс із батьківським господарством, коли перейняв достатньо знань та досвіду - почав й сам докладати руку до сімейної справи.
| Читати |
Душа болить за українське овочівництво
Юрій Коновальчук родом із Західної України, мав дідів-куркулів, як і вони любить землю й працю на ній. Проте, уже більше десяти років має власну справу на Херсонщині — вирощує овочі, випробовуючи при цьому навіть японські технології.
| Читати |
Милуюся кожним листочком, який я виростив. Для мене жива природа — понад усе
Леонід Макаренко завжди мріяв про власний сад. Ще в дитинстві зрозумів: хоче мати свою землю та вирощувати фрукти: яблука, сливи й неодмінно груші, які здавна особливо полюбляють на Буковині. Він виростив свою дитячу мрію від саду в 50 соток до величезного — площею понад 80 га. І нині це не просто сад, а інноваційний проект.
Леонід Макаренко завжди мріяв про власний сад. Ще в дитинстві зрозумів: хоче мати свою землю та вирощувати фрукти: яблука, сливи й неодмінно груші, які здавна особливо полюбляють на Буковині. Він виростив свою дитячу мрію від саду в 50 соток до величезного — площею понад 80 га. І нині це не просто сад, а інноваційний проект.
| Читати |
І сезон
Правильний напрямок у тваринництві допоміг врятувати господарство
Як можна успішно працювати на збіднених ґрунтах у переважно болотистій місцевості та ще й за дефіциту кадрів (значна частина населення масово виїжджає на заробітки за кордон) — знає керівник сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нуйнівський» Микола Сільчук.
| Читати |
Фермерство дає мені імпульси жити
Підполковник у відставці, успішний бізнесмен і фермер. Це все про Олександра Волинця з Луцька, який ніколи не стоїть на місці. Наприклад, захотів ввезти в Україну і розводити у себе в господарстві корів Джерсійської породи — ввіз, навіть не зважаючи на те, що довелося сім місяців оббивати пороги як місцевих волинських чиновників, так і столичних.
| Читати |
Від вирощування троянд до страусиної ферми
Своєрідний підприємницький експеримент інженера-електрика Івана Тарасова розпочався з телепередачі про розведення страусів. Познайомився із португальським страусоводом і наважився! Так і з'явилися на Харківщині у селищі Високому перші «фермерські» страуси. А Іван Тарасов став першим фермером на Харківщині, який зайнявся розведенням цих африканських птахів.
| Читати |
Від прагнення творчості до
сімейної екоферми
Вони гордо називають себе «екобуряки»! І не тому, що спеціалізуються на вирощуванні екологічно чистих буряків, а тому що мають милозвучне сільське прізвище – Буряківські.
Починалася сімейна ферма Дмитра Буряківського із жаги до творчості, не у її прямому розумінні, а до роботи як творчості.
| Читати |
Садівництво — наша родинна справа
Сім'я Миколи Лановенка — це чотири дорослих садоводи, які повністю присвячують себе роботі з садом уже близько 20 років поспіль. Сьогодні вони мають свою торгову марку «Екогарден», їхні саджанці впізнають на споживчому ринку, а за екологічно чистими яблуками та грушами покупці їдуть прямісінько у Побійну, що на Черкащині. Саме там живуть і працюють Лановенки: Микола Васильович, Людмила Максимівна та їхні діти — Валентина й Максим.
Сім'я Миколи Лановенка — це чотири дорослих садоводи, які повністю присвячують себе роботі з садом уже близько 20 років поспіль. Сьогодні вони мають свою торгову марку «Екогарден», їхні саджанці впізнають на споживчому ринку, а за екологічно чистими яблуками та грушами покупці їдуть прямісінько у Побійну, що на Черкащині. Саме там живуть і працюють Лановенки: Микола Васильович, Людмила Максимівна та їхні діти — Валентина й Максим.
| Читати |
Ми любимо коней, а не себе на них
Про «Кінну садибу» Віктор Швачій мріяв ще з 80-х років. Змінюючи одну керівну посаду на іншу, будучи доволі успішним управлінцем у державних органах влади, все одно мріяв господарювати на землі, а головне – займатися конярством. Бо любов до коней він ніс крізь усе життя, ще з раннього дитинства.
| Читати |
На аграрну справу мене надихнув батько
Саме батько Генріха Стратона, який був біологом-практиком, надихнув сина займатися аграрною справою. Він брав малого Генріха з собою до теплиць, які в ті часи були майже при кожному підприємстві. Там його тато займався вирощуванням багатьох видів рослин. Селекцією ківі молодший і старший Стратони також почали займатися разом.
| Читати |
Сироваріння — моє мистецтво
Власній фермі Олександр віддає всього себе. Навіть назва господарства «Бабині кози» утворилася від його прізвища – Бабін. Проте це не просто ферма — тут у сироварні з'являються на світ різні сорти сирів. Крім того, Олександр Бабін знає родовідну кожної кози, адже одним з векторів його діяльності є племінна справа.
| Читати |
У мене це від діда!
Генеральний директор «Променя» Євген Третяков встиг зробити для господарства, його працівників та селян стільки, що його по праву можна називати «онуком свого діда». А дід у Євгена Андрійовича – особистість легендарна: Іван Гулий — Герой України, очолював «Промінь» понад тридцять років. Слава про його інноваційні методи господарювання свого часу линула всією Україною.
| Читати |
© All Right Reserved. Kurkul.com
Виконано за допомогою Disqus