Ембарго на російські добрива, обмеження імпорту, акції протесту профільних асоціацій, «живучий» монополіст, кардинальна зміна погодних умов — ці фактори вже не перший сезон залишають помітний негативний відтінок як на хімічній галузі України, так і на загальних планах аграріїв. Про те, яким був 2020 р. для ринку українських міндобрив, світові тенденції ринку, фактори ризику, обсяги виробництва добрив, а також короткострокові прогнози аналітиків читайте далі на Kurkul.com.
Згідно з даними Міжнародної асоціації виробників мінеральних добрив (IFA), глобальний ринок добрив, який традиційно зростав останні кілька років, може скоротитися на 4,4% — з $138,9 млрд у 2019 р. до $132,9 млрд за підсумками 2020 р.
За оцінками IFA, негативні тенденції на ринку добрив пов'язані зі слабкими перспективами глобальної економіки, нерівномірним попитом на мінеральні добрива, висхідною конкуренцією в галузі, зниженням цін на сільськогосподарські товари й нестабільними цінами на енергоресурси.
Ситуація в галузі ускладнюється також тим, що на світовому ринку зберігається перевиробництво за всіма видами мінеральних добрив — калійних, азотних і фосфорних. За останні п'ять років потужності з виробництва калійних добрив у світі виросли на 22% при збільшенні споживання на 11%, азотних — на 9% при зростанні попиту на 7%, фосфорних — на 12% при збільшенні попиту на 9%.
У зв'язку з цим середні ціни на мінеральні добрива залишалися нижчими за мінімум 2019 року, окрім того, аналітики прогнозують, що вартість може ще знизитися. Зокрема, за перше півріччя 2020 р. ціни на всі види добрив в середньому знизилися більш ніж на 8%. При цьому ціни на фосфорні добрива впали ще більше — з $400/т до $265/т у зв'язку з чим ряд виробників були змушені зупинити виробництво.
Попри економічні зміни, світова структура споживання добрив за видами залишається стабільною: 61% припадає на азотні, 24% — на фосфорні, 15% — на калійні. Варто зазначити, що понад 50% світового попиту на добрива припадає на Китай, Індію, США і Бразилію, які в основному і визначають динаміку розвитку світового ринку добрив.
Основним фактором впливу на український ринок добрив у 2020 р., а також на ціноутворення продукції, стали рекордні перехідні залишки мінеральних добрив з 2019 р., що сумарно склали 1-1,5 млн т.
Так, до другої половини осені на ринку існував профіцит продукції, що обмежило можливості трейдерів спекулятивно підвищувати ціни на добрива в сезон. Відповідно, у 2020 р. середньорічний рівень цін азотних добрив був меншим на понад 15% у порівнянні з 2019 р.
Ще одним впливовим чинником на ринок міндобрив стала низька вартість газу, що істотно посилила позиції українських виробників азотних добрив на ринку, зокрема їх цінову конкурентоспроможність. Внаслідок цього відбулось значне скорочення обсягів імпорту азотних добрив.
Статистичні дані
Згідно з даними Державної митної служби України, з січня по грудень 2020 р. експорт азотних добрив (група 3102 КК ТН ЗЕД) досяг $371 млн, коли імпорт склав близько $152 млн. Нетто-експорт (перевищення експорту над імпортом) при цьому складає $219 млн.
Основними країнами-експортерами азотних добрив до України за зазначений період були:
Основні імпортери українських азотних добрив:
ТОП-5 імпортерів азотних добрив до України:
Читайте також: Бачимо доцільність глобального переходу на рідкі добрива — Віталій Кірієнко
Варто зазначити, що в структурі експорту азотних добрив розширився асортимент. Зокрема, у 2020 році Україна також експортувала аміачну селітру в обсягах понад 10 тис. т.
Крім того, українські виробники експортували азотні добрива за світовими цінами, які нижчі, у порівнянні з цінами внутрішнього ринку.
Так, при середній вартості аміачної селітри в березні п.р. на внутрішньому ринку України на рівні $224/т, експортна ціна складала $188/т. Виходячи з цього, для українських аграріїв ціна з заводу була з істотною націнкою в порівнянні з ціною експортних контрактів, що свідчить про зловживання основних виробників монопольним становищем.
У 2020 р. відбулось зростання виробництва азотних добрив, зокрема аміачної селітри карбаміду й КАС, яке склало від 77 до 87%.
Річне споживання аміачної селітри перетнуло позначку у 2 млн т, а КАС — в 900 тис. т.
Приріст споживання добрив за видами
Назва | 2019 рік | 2020 рік |
Аміак | 3% | 6% |
Карбамід | 12% | 26% |
КАС | 15% | 16% |
Сульфат амонію | 7% | 3% |
NP | 9% | 11% |
NPK | 22% | 20% |
Крім того, аналітики зазначають, що в Україні спостерігається високе зростання споживання мінеральних добрив на гектар в діючій речовині, оскільки агровиробники намагаються отримати найвищі цифри врожайності в несприятливих умовах. Так, за підсумками 2019 р. питомі витрати на добрива на 1 га посівної площі становили близько 74,6$. Витрати на закупівлю мінеральних добрив у 2019 р. оцінювались у $2,1 млрд.
Враховуючи коливання агрокліматичних умов і необхідність в деяких регіонах пересівати культури по кілька разів, висхідний тренд внесення мінеральних добрив може зберегтися і надалі. Проте обмежувальним фактором є їх висока вартість, що збільшує загальні витрати на вирощування 1 га культур.
ТОП українських виробників міндобрив залишається сталим вже протягом кількох років, адже підприємств, які виробляють добрива в обсягах понад 100 тис. т всього кілька. Однак навіть вони працюють нестабільно.
Досить згадати, що обидва представники державного сектору в топ-п'ятірці, «Одеський припортовий завод» і «Сумихімпром», виготовляють добрива тільки за толінговими схемами. Проте потенціал у вітчизняного ринку добрив є. Виробничі потужності підприємств не задіяні навіть наполовину, а реальні обсяги виробництва вже, напевно, менше ніж 3 млн т.
№ | Назва | Обсяг виробництва за 2019 рік, тис. т |
1 | Група Ostchem | до 2600 |
2 | Одеський припортовий завод | до 950 |
3 | Дніпроазот | до 835 |
4 | Сумихімпром | до 157 |
5 | GROSSDORF | до 132 |
Читати за темою: Основні виробники добрив в Україні
Проте підприємства групи Group DF звітують про значне збільшення об'ємів виробництва. Зокрема, Черкаський ПрАТ «АЗОТ» за 2020 р. виробив 1,748 млн т азотних мінеральних добрив, що на 11% більше показника 2019 р. Так, товарної аміачної селітри було вироблено 513,2 тис. т, товарного карбаміду — 575,2 тис. т, КАС — 644 тис. т, аміачної води — 16,1 тис. т.
ПрАТ «Рівнеазот» за 11 місяців 2020 р. випустив 768,2 тис. т мінеральних добрив, що майже на 10% перевершує торішній показник. Підприємством вироблено 42,7 тис. т аміаку водного технічного, 515,6 тис. т аміачної селітри, 6,7 тис. т аміачної селітри (у вигляді плаву) та 203,1 тис. т ВАС.
ПрАТ «Сєверодонецьке об'єднання «Азот», I півріччя 2020 р. випустив 330,78 тис. т мінеральних добрив, що майже на 70% перевищує торішній результат (103,89 тис. т). Підприємством випущено 192,07 тис. т аміачної селітри, 122,58 тис. т карбаміду, 12,83 тис. т КАС.
Крім вищезазначених факторів, ринок українських міндобрив 2020 р. «трусило» продовження політики окремих українських виробників щодо захисту внутрішнього ринку від конкуренції з імпортним продуктом. Нагадаємо, що з липня 2019 р. Україна ввела ембарго на російські добрива. Згодом, навесні 2020 р., під час ведення антидемпінгового розгляду, урядом було запропоновано ввести квоти на ввезення мінеральних добрив. Навіть попри те, що в цей раз антидемпінгове розслідування не завершилося успіхом, експерти наголошують, що це не остання спроба квотування добрив.
Також варто згадати невдалий примусовий поділ групи компаній Ostchem, який мав урівноважити ринок добрив та вивести з гри головного монополіста. На виконання рішення АМКУ компанії дали 9 місяців, але її представники оскаржили його в судовому порядку. В результаті, рішення відомства було визнано неправомірним, а «великий Ос» продовжив своє функціонування.
Своєю чергою, на ринку існує думка, що питання введення квот на імпорт добрив — це спрямоване лобіювання інтересів найбільших виробників добрив в Україні, а саме Ostchem Дмитра Фірташа і групи Ігоря Коломойського, що контролює підприємство «Дніпроазот», які гарантовано підвищать ціни на свою продукцію, що негативно вплине на українських аграріїв.
Варто зазначити, що наразі політика холдингу Ostchem, спрямована на обмеження роботи з трейдерами й розширення прямих продажів, призводить до умовного поділу на ринку добрив. З одного боку — українські виробники і трейдери, що працюють з ними, з другого — імпортери.
За оцінками Reuters, на даний час ринок мінеральних добрив знаходиться в умовах невизначеності. Крім того, існує ймовірність зміни кількості споживання добрив, а отже споживчої поведінки в цілому.
У 2023-2024 рр., за оцінками IFA, світове споживання мінеральних добрив буде щорічно зростати невеликими темпами в районі 1% і складе 203,5 млн т. Майже 80% приросту світового споживання припаде на країни Латинської Америки, Південної Азії, Африки й Східної Європи.
За зазначений період у виробництво добрив планується залучити $110 млрд інвестицій і ввести в експлуатацію 70 нових виробничих потужностей, що збільшить загальну пропозицію на 1,3%.
Щодо українського ринку добрив, то аналітики зазначають, що криза галузі подолана, поки вартість газу дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію.
Варто зазначити, що окрім змін у кількості споживання добрив, значних коректив зазнає структура споживання. Зокрема, аграрії все частіше дивляться в бік адаптивних добрив, які підбирають під конкретний ґрунт, кліматичні умови й культури. Так, за останні сезони значно збільшилась частка споживання рідких (КАС) і сірковмісних добрив.
У 2020 р. ринок сульфату амонію склав понад 407 тис. т. При цьому найбільшими виробниками стали «Сумихімпром» та «Українські мінеральні добрива». В компанії «Українські мінеральні добрива» зазначили, що поява нового вітчизняного виробника сприяла зменшенню частки імпорту до 40%, тоді як у 2019 р. вона склала понад 50%.
Своєю чергою, експерти компанії Binfield акцентують, що з кожним роком більшість фермерських господарств віддають перевагу КАС та РКД, переймаючи досвід великих агрохолдингів. Єдиним в Україні виробником РКД за технологією хімічного сінтезу є «УТК Хімальянс».
В Україні КАС виготовляють такі підприємства як Черкаський хімічний комбінат «Азот», «Рівнеазот», «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», «Дніпроазот» та агрохімічна компанія GROSSDORF. Серед імпортерів КАС левову частку ринку займає Білорусь («Гродно Азот»), Литва (Achema) та Польща (Grupa Azoty).
Проте, на думку представників ринку, корінь проблем вітчизняного виробництва добрив лежить в площині вартості сировинних компонентів, а також доступу до них.
© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.