SHARE
лютий 2021
Фермерський огляд світової преси
Kurkul.com підготував добірку найцікавіших матеріалів про сільське господарство, опулікованих за останній місяць у світових виданнях. Чим живе аграрна галузь світу сьогодні та куди спрямовані погляди наших колег з-за кордону — дізнавайтеся з добірки матеріалів за лютий.
1
Tatiana Freitas, farmprogress
Трейдери судяться із бразильськими фермерами через невиконання форвардних контрактів
Деякі бразильські виробники сої не виконують форвардні контракти, що спричинило судові позови та потенційні фінансові збитки для трейдерів
Читати
Проблема невиконання форвардних контрактів фермерами виявилась не унікальною для українського ринку. Деякі бразильські виробники сої також не виконують форвардних контрактів, укладених місяці тому, коли ціни були нижчими, що спричинило судові позови та потенційні фінансові збитки для трейдерів.
Слід зауважити, що Бразилія є найбільшим у світі виробником та експортером олійних культур, а місцеві фермери уклали цього сезону рекордну кількість форвардів, стимульовані високим попитом та слабкою валютою. До липня минулого року 40% врожаю 2020-21 вже було продано. До порівняння, середній показник форвардних продажів за п'ять років дорівнював 12%. З моменту укладання договорів ціни зросли більш ніж удвічі через стійкий попит у Китаї.
Хоча неплатежі все ще є поодинокими випадками, покупці стурбовані, що усе більше фермерів можуть вчинити подібні дії, а це може призвести до фінансових втрат, якщо експортерам доведеться купувати сою на спотовому ринку, щоб покрити власні продажі за кордоном.
За словами юристів, у разі невиконання контракту, фермер буде змушений сплатити штраф у розмірі від 20% до 50% вартості непоставленого вантажу. Враховуючи зростання цін, фермери можуть заробити більше, сплативши штраф і продавши те саме зерно на спотовому ринку.
За словами Андре Нассара, глави Abiove, групи, що представляє великих трейдерів, деякі компанії просили дозволу у суду вилучити сою, яку вони придбали на фермах. Попри те, що на сьогодні було «менше 20» таких епізодів, Нассар сказав, що це багато для цієї ранньої стадії збору врожаю.
Фернандо Біллоті, партнер юридичної фірми Santos Neto, за останні два тижні розпочав 12 судових процесів проти фермерів, які відмовились доставляти заздалегідь продану сою.
«У нас є клієнти, які вважають підозрілими 2000 форвардних контрактів із загальної кількості у 5000 підписаних», ― розповів він.
Окрім судових позовів, компанії вживали заходів щодо стримування неплатежів. Минулого тижня компанія Abiove запустила інструмент для моніторингу виконання фермерами контрактів на сою. Ідея полягає в тому, щоб реєструвати дані контрактів на конфіденційній платформі, надаючи компаніям інформацію про сукупний обсяг, проданий кожним виробником.
Джерело: FarmProgress
Слід зауважити, що Бразилія є найбільшим у світі виробником та експортером олійних культур, а місцеві фермери уклали цього сезону рекордну кількість форвардів, стимульовані високим попитом та слабкою валютою. До липня минулого року 40% врожаю 2020-21 вже було продано. До порівняння, середній показник форвардних продажів за п'ять років дорівнював 12%. З моменту укладання договорів ціни зросли більш ніж удвічі через стійкий попит у Китаї.
Хоча неплатежі все ще є поодинокими випадками, покупці стурбовані, що усе більше фермерів можуть вчинити подібні дії, а це може призвести до фінансових втрат, якщо експортерам доведеться купувати сою на спотовому ринку, щоб покрити власні продажі за кордоном.
За словами юристів, у разі невиконання контракту, фермер буде змушений сплатити штраф у розмірі від 20% до 50% вартості непоставленого вантажу. Враховуючи зростання цін, фермери можуть заробити більше, сплативши штраф і продавши те саме зерно на спотовому ринку.
За словами Андре Нассара, глави Abiove, групи, що представляє великих трейдерів, деякі компанії просили дозволу у суду вилучити сою, яку вони придбали на фермах. Попри те, що на сьогодні було «менше 20» таких епізодів, Нассар сказав, що це багато для цієї ранньої стадії збору врожаю.
Фернандо Біллоті, партнер юридичної фірми Santos Neto, за останні два тижні розпочав 12 судових процесів проти фермерів, які відмовились доставляти заздалегідь продану сою.
«У нас є клієнти, які вважають підозрілими 2000 форвардних контрактів із загальної кількості у 5000 підписаних», ― розповів він.
Окрім судових позовів, компанії вживали заходів щодо стримування неплатежів. Минулого тижня компанія Abiove запустила інструмент для моніторингу виконання фермерами контрактів на сою. Ідея полягає в тому, щоб реєструвати дані контрактів на конфіденційній платформі, надаючи компаніям інформацію про сукупний обсяг, проданий кожним виробником.
Джерело: FarmProgress
2
agdaily
Як знову створити їжу із харчових відходів
Ферментовані харчові відходи можуть стимулювати бактерії, що сприяють зростанню врожайності, роблячи рослини більш стійкими до патогенних мікроорганізмів та зменшуючи викиди вуглецю від сільського господарства
Читати
У США викидається до 50% усієї їжі, а харчові відходи становлять 20% всього сміття, що знаходиться на звалищах. Вчені Каліфорнійського університету Ріверсайд виявили, що ферментовані харчові відходи можуть стимулювати бактерії, що сприяють зростанню врожайності, роблячи рослини більш стійкими до патогенних мікроорганізмів та зменшуючи викиди вуглецю від сільського господарства.
Дослідницька група UCR шукала альтернативні способи використання харчових відходів. Вони дослідили побічні продукти двох видів відходів, які легко доступні в Південній Каліфорнії: пивної барди та змішаних харчових відходів, викинутих продуктовими магазинами.
Обидва типи відходів були ферментовані, а потім додані до зрошувальної системи в теплиці з цитрусовими. Протягом 24 годин середня популяція корисних бактерій була на два-три порядки більшою, ніж у рослин, які не отримували подібного внесення, і ця тенденція спостерігалася щоразу після подібного поливу.
«Корисна мікрофлора різко зросла, коли ми додали ферментовані харчові відходи до систем вирощування рослин. Коли достатньо цих «хороших» бактерій, вони виробляють протимікробні сполуки та метаболіти, які допомагають рослинам рости краще та швидше», ― говорить мікробіолог UCR Дебора Пальячча, яка керувала дослідженням.
Екологиня проєкту UCR Саманта Ін вивчала вміст вуглецю та азоту у ґрунті оброблених культур. Її аналіз показав зростання кількості вуглецю після кожної обробки відходами, а потім стабілізацію вмісту. Вчені припускають, що корисні бактерії використовували наявний вуглець для відтворення.
Пальячча пояснила, що це відкриття показує вплив росту бактерій та на самі посіви. «Якщо побічні відходи можуть покращити співвідношення вуглецю до азоту в посівах, ми можемо використати цю інформацію для оптимізації виробничих систем», ― сказала вона.
Ще одним результатом дослідження, який варто відзначити, є те, що ні пивна каша, ні змішані харчові відходи не виявили позитивного впливу на вміст сальмонели або інших патогенних бактерій.
Джерело: AgDaily
Дослідницька група UCR шукала альтернативні способи використання харчових відходів. Вони дослідили побічні продукти двох видів відходів, які легко доступні в Південній Каліфорнії: пивної барди та змішаних харчових відходів, викинутих продуктовими магазинами.
Обидва типи відходів були ферментовані, а потім додані до зрошувальної системи в теплиці з цитрусовими. Протягом 24 годин середня популяція корисних бактерій була на два-три порядки більшою, ніж у рослин, які не отримували подібного внесення, і ця тенденція спостерігалася щоразу після подібного поливу.
«Корисна мікрофлора різко зросла, коли ми додали ферментовані харчові відходи до систем вирощування рослин. Коли достатньо цих «хороших» бактерій, вони виробляють протимікробні сполуки та метаболіти, які допомагають рослинам рости краще та швидше», ― говорить мікробіолог UCR Дебора Пальячча, яка керувала дослідженням.
Екологиня проєкту UCR Саманта Ін вивчала вміст вуглецю та азоту у ґрунті оброблених культур. Її аналіз показав зростання кількості вуглецю після кожної обробки відходами, а потім стабілізацію вмісту. Вчені припускають, що корисні бактерії використовували наявний вуглець для відтворення.
Пальячча пояснила, що це відкриття показує вплив росту бактерій та на самі посіви. «Якщо побічні відходи можуть покращити співвідношення вуглецю до азоту в посівах, ми можемо використати цю інформацію для оптимізації виробничих систем», ― сказала вона.
Ще одним результатом дослідження, який варто відзначити, є те, що ні пивна каша, ні змішані харчові відходи не виявили позитивного впливу на вміст сальмонели або інших патогенних бактерій.
Джерело: AgDaily
3
Divya Kala Bhavani, the hindu
Професор Раттан Лал ― «хрещений батько» ґрунтознавства
Академік Раттан Лал цьогоріч отримав престижну міжнародну нагороду Падма Шрі за внесок у науку про довкілля. Він є одним з улюблених викладачів ґрунтознавства Університету штату Огайо, а також директором Центру управління та секвестризації вуглецю.
Читати
Академік Раттан Лал, який народився у Західному Пенджабі, Пакистан, цього року отримав престижну міжнародну нагороду Падма Шрі за внесок у науку про довкілля.
Він є одним з улюблених викладачів ґрунтознавства Університету штату Огайо, а також директором Центру управління та секвестризації вуглецю. Він також отримував Світову продовольчу премію у 2020 році, та був нагороджений Японською премією у 2019 році.
76-річний Раттан Лал пояснює, що глобальними проблемами нинішньої ери є зміна клімату, продовольча та харчова безпека, дефіцит води та поновлюваність, а також мир і стабільність у світі.
«Вирішення цих та інших питань лежать у ґрунті як прямо, так і опосередковано. Що стосується змін клімату, ґрунт є найбільшим резервуаром вуглецю серед наземних басейнів. В усьому світі землі, вільні від льоду, містять 1500 млрд т органічного вуглецю та 750 млрд т неорганічного вуглецю. У ґрунті вічної мерзлоти міститься ще 1700 млрд т вуглецю. У порівнянні з цим атмосфера містить близько 880 млрд т вуглецю, а вся рослинність — близько 620 млрд т», — резюмує він.
Він додає, що ґрунти світу втратили близько 135 млрд т вуглецю з початку ведення сільського господарства. Таким чином, відновлення запасів ґрунтового вуглецю є важливою складовою у боротьбі з глобальним потеплінням. Секвестризація атмосферного вуглецю в ґрунті і деревах є найбільш економічно ефективним варіантом пом'якшення впливу глобального потепління.
Відповідно до того, як боротьба за зелене майбутнє стимулюється роботою різних громадських організацій та колективною громадською увагою, все більше стартапів формують усвідомлену бізнес-модель з урахуванням засад цієї боротьби.
«Вуглець в ґрунті ― це новий «товар», яким можна торгувати, як, наприклад, зерном, молоком, м'ясом та іншими продуктами», — вважає професор Раттан Лал.
Крім того, фермери можуть отримувати кошти за вміст вуглецю в ґрунті, вартість якого для суспільства оцінюється в $30-35/т діоксиду вуглецю. Вчений вважає, що ґрунт планети схожий на банківський рахунок, з якого не можна знімати нітрати, фосфати, калій і поживні речовини понад ту кількість, що ви вкладаєте, і що баланс повинен бути ретельно відкалібрований.
«Необхідно змінити наші цінності і мислення щодо важливості ґрунту і навколишнього середовища. Освітні програми про ґрунти, сільське господарство та навколишнє середовище повинні користуватися такою ж повагою, як і традиційні предмети», — впевнений Раттан Лал.
Джерело: The Hindu
Він є одним з улюблених викладачів ґрунтознавства Університету штату Огайо, а також директором Центру управління та секвестризації вуглецю. Він також отримував Світову продовольчу премію у 2020 році, та був нагороджений Японською премією у 2019 році.
76-річний Раттан Лал пояснює, що глобальними проблемами нинішньої ери є зміна клімату, продовольча та харчова безпека, дефіцит води та поновлюваність, а також мир і стабільність у світі.
«Вирішення цих та інших питань лежать у ґрунті як прямо, так і опосередковано. Що стосується змін клімату, ґрунт є найбільшим резервуаром вуглецю серед наземних басейнів. В усьому світі землі, вільні від льоду, містять 1500 млрд т органічного вуглецю та 750 млрд т неорганічного вуглецю. У ґрунті вічної мерзлоти міститься ще 1700 млрд т вуглецю. У порівнянні з цим атмосфера містить близько 880 млрд т вуглецю, а вся рослинність — близько 620 млрд т», — резюмує він.
Він додає, що ґрунти світу втратили близько 135 млрд т вуглецю з початку ведення сільського господарства. Таким чином, відновлення запасів ґрунтового вуглецю є важливою складовою у боротьбі з глобальним потеплінням. Секвестризація атмосферного вуглецю в ґрунті і деревах є найбільш економічно ефективним варіантом пом'якшення впливу глобального потепління.
Відповідно до того, як боротьба за зелене майбутнє стимулюється роботою різних громадських організацій та колективною громадською увагою, все більше стартапів формують усвідомлену бізнес-модель з урахуванням засад цієї боротьби.
«Вуглець в ґрунті ― це новий «товар», яким можна торгувати, як, наприклад, зерном, молоком, м'ясом та іншими продуктами», — вважає професор Раттан Лал.
Крім того, фермери можуть отримувати кошти за вміст вуглецю в ґрунті, вартість якого для суспільства оцінюється в $30-35/т діоксиду вуглецю. Вчений вважає, що ґрунт планети схожий на банківський рахунок, з якого не можна знімати нітрати, фосфати, калій і поживні речовини понад ту кількість, що ви вкладаєте, і що баланс повинен бути ретельно відкалібрований.
«Необхідно змінити наші цінності і мислення щодо важливості ґрунту і навколишнього середовища. Освітні програми про ґрунти, сільське господарство та навколишнє середовище повинні користуватися такою ж повагою, як і традиційні предмети», — впевнений Раттан Лал.
Джерело: The Hindu
4
Sean Pratt, The western producer
Податок на експорт пшениці в Росії стане постійним
Росія оголосила про плани ввести новий плаваючий постійний податок з 2 червня. Головна мета — збільшити внутрішні поставки і стабілізувати ціни. Аналітики вважають, що новий податок може призвести до зворотного результату.
Читати
Росія оголосила про плани ввести новий плаваючий постійний податок з 2 червня. Податок становитиме 70 % від різниці між експортною ціною і $200/т. Отже, якщо експортна ціна складе $300, то податок буде становити $70. Головна мета — збільшити внутрішні поставки і стабілізувати ціни.
Аналітики вважають, що новий податок на експорт пшениці в Росії може призвести до зворотного результату. Директор компанії «СовЕкон» Андрій Сизов впевнений, що цей податок може призвести до скорочення посівів ярої пшениці в Росії. У результаті, первісна оцінка врожаю пшениці у 2021 р складе 77,7 млн. т, що на 1,5–2 млн. т менше, ніж торік. У компанії очікували збільшення посівів ярої пшениці у весняний період у зв’язку з високими цінами й необхідністю пересіву частини озимої пшениці.
Експерт вважає, що податок викличе різкий розворот висхідного тренду у виробництві російських зернових, починаючи з врожаю ярої пшениці, а потім, восени 2021 р., дійде черга й до падіння площ під озиму пшеницю на 5–10 %.
Це пояснюється тим, що податок візьме з кишені російських фермерів від $35 до $53/т, зважаючи на експортні ціни у діапазоні від $280 до $320/т. Якщо експерт правий, то податок матиме зворотний від того, на який сподівається уряд ефект, обмежуючи внутрішні поставки пшениці.
Податок на експорт є відповіддю на зростання продовольчої інфляції. Аналітик MarketsFarm Брюс Бернетт заявив, що політики в усьому світі прекрасно розуміють, як зростання цін на харчові продукти може похитнути чинний уряд.
Повстання «арабської весни» 2010 року частково стало реакцією на зростання цін на зерно.
Брюс Бернетт згоден з Андрієм Сизовим у тому, що податок може зашкодити перспективам виробництва пшениці навесні.
«Коли ви встановлюєте політику низьких цін, а фермери реагують зменшенням посівних площ, ви стріляєте собі в ногу», — сказав Брюс Бернетт.
Росія періодично вводить експортне мито, щоб тримати ціни на внутрішньому ринку під контролем.
«Подібна політика рідко працює добре. Вони можуть досягти бажаного ефекту в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій — це тільки ускладнює ситуацію», — додав експерт.
Джерело: Рroducer
Аналітики вважають, що новий податок на експорт пшениці в Росії може призвести до зворотного результату. Директор компанії «СовЕкон» Андрій Сизов впевнений, що цей податок може призвести до скорочення посівів ярої пшениці в Росії. У результаті, первісна оцінка врожаю пшениці у 2021 р складе 77,7 млн. т, що на 1,5–2 млн. т менше, ніж торік. У компанії очікували збільшення посівів ярої пшениці у весняний період у зв’язку з високими цінами й необхідністю пересіву частини озимої пшениці.
Експерт вважає, що податок викличе різкий розворот висхідного тренду у виробництві російських зернових, починаючи з врожаю ярої пшениці, а потім, восени 2021 р., дійде черга й до падіння площ під озиму пшеницю на 5–10 %.
Це пояснюється тим, що податок візьме з кишені російських фермерів від $35 до $53/т, зважаючи на експортні ціни у діапазоні від $280 до $320/т. Якщо експерт правий, то податок матиме зворотний від того, на який сподівається уряд ефект, обмежуючи внутрішні поставки пшениці.
Податок на експорт є відповіддю на зростання продовольчої інфляції. Аналітик MarketsFarm Брюс Бернетт заявив, що політики в усьому світі прекрасно розуміють, як зростання цін на харчові продукти може похитнути чинний уряд.
Повстання «арабської весни» 2010 року частково стало реакцією на зростання цін на зерно.
Брюс Бернетт згоден з Андрієм Сизовим у тому, що податок може зашкодити перспективам виробництва пшениці навесні.
«Коли ви встановлюєте політику низьких цін, а фермери реагують зменшенням посівних площ, ви стріляєте собі в ногу», — сказав Брюс Бернетт.
Росія періодично вводить експортне мито, щоб тримати ціни на внутрішньому ринку під контролем.
«Подібна політика рідко працює добре. Вони можуть досягти бажаного ефекту в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій — це тільки ускладнює ситуацію», — додав експерт.
Джерело: Рroducer
5
Sydney Page, the washington post
Живий козел — це останнє, що ти очікуєш побачити на зустрічі Zoom
Кози підключаються до відеоконференцій, включно із серйозними, діловими зустрічами, днями народжень і уроками математики в середній школі. Нізвідки на зв'язку з’являється коза, ім’я якої відображається на екрані.
Читати
На даному етапі пандемії втома від користування додатком Zoom може стати всепоглинаючою. Але в однієї жінки є рішення, про яке ви б ніколи не подумали: живий козел на лінії. Cronkshaw Fold Farm в Ланкаширі, Англія, пропонує своїх кіз, щоб зробити спонтанну появу на віртуальних зустрічах у будь-якій точці світу.
«Це почалося, як жарт. Насправді ми ні на що не розраховували», — розповідає 32-річна Дот Маккарті, керівниця сімейної ферми Cronkshaw Fold Farm.
Кози підключаються до відеоконференцій, включно із серйозними, діловими зустрічами, днями народжень і уроками математики в середній школі. Нізвідки на зв'язку з’являється коза, ім’я якої відображається на екрані.
Зазвичай це сюрприз для всіх учасників, окрім організатора. Ідея в тому, що коза «розряджає» ситуацію та змінює тон зустрічі.
«Спочатку це було просто для того, щоб посміятися, і я подумала, може, ми отримаємо ще кілька клієнтів для нашої ферми з цих конференц-дзвінків. Але насправді люди говорили: «Так, мені потрібна коза», — пригадує Дот Маккарті.
Вона додала, що кожна коза при підключенні до відео-зустрічі позначається своїм ім’ям, тому що в кожної з них є своя індивідуальність.
За останні 11 місяців ферма Cronkshaw Fold Farm провела понад 10 тис. п’ятихвилинних відеодзвінків на конференц-платформах. Відеодзвінки з козою примудрилися утримати 500-річну ферму на плаву і залишити її працівників працевлаштованими в такий непростий час. На сайті ферми представлені сім із сорока кіз, для кожної з яких, виставлена фотографія, коротка біографія, а також розділ «чого очікувати».
Наприклад, Себастьян, або Себ, любить морквяні палички й коли йому чухають живіт. У Себа «непідробний інтерес до того, що ти хочеш сказати» і «м’які, оксамитові вуха».
Гаррієт Рітва, професор Массачусетського технологічного інституту, що вивчає відносини між людиною і тваринами, сказала, що її не дивує такий успіх ферми.
«Кози — дуже чарівні тварини. Вони розумні й інтерактивні, поки не їдять те, що ви не хочете, щоб вони їли», — сказала вона, додавши, що люди можуть відчувати прихильність до тварин і їхній позитивний вплив, навіть через екран.
З квітня спонтанна ідея принесла близько $60 тис., що дозволило Дот Маккарті продовжувати виплачувати зарплату своїм співробітникам. Крім того, додаткові кошти йдуть на довгострокову мету — переоблаштування ферми на поновлювані джерела енергії.
З огляду на попит на відеодзвінки з козами, Дот Маккарті запропонувала тепер відео-дзвінки з курками, а також нову послугу «Козел із запискою», — у якій коза буде показувати персоналізоване повідомлення на їстівному клаптику паперу, а потім їсти його у прямому ефірі.
На сайті ферми зазначають: «Ми знаємо, що це безумство, але зараз 2021 рік. Just Goat with the flow».
Джерело: TheWashingtonPost
«Це почалося, як жарт. Насправді ми ні на що не розраховували», — розповідає 32-річна Дот Маккарті, керівниця сімейної ферми Cronkshaw Fold Farm.
Кози підключаються до відеоконференцій, включно із серйозними, діловими зустрічами, днями народжень і уроками математики в середній школі. Нізвідки на зв'язку з’являється коза, ім’я якої відображається на екрані.
Зазвичай це сюрприз для всіх учасників, окрім організатора. Ідея в тому, що коза «розряджає» ситуацію та змінює тон зустрічі.
«Спочатку це було просто для того, щоб посміятися, і я подумала, може, ми отримаємо ще кілька клієнтів для нашої ферми з цих конференц-дзвінків. Але насправді люди говорили: «Так, мені потрібна коза», — пригадує Дот Маккарті.
Вона додала, що кожна коза при підключенні до відео-зустрічі позначається своїм ім’ям, тому що в кожної з них є своя індивідуальність.
За останні 11 місяців ферма Cronkshaw Fold Farm провела понад 10 тис. п’ятихвилинних відеодзвінків на конференц-платформах. Відеодзвінки з козою примудрилися утримати 500-річну ферму на плаву і залишити її працівників працевлаштованими в такий непростий час. На сайті ферми представлені сім із сорока кіз, для кожної з яких, виставлена фотографія, коротка біографія, а також розділ «чого очікувати».
Наприклад, Себастьян, або Себ, любить морквяні палички й коли йому чухають живіт. У Себа «непідробний інтерес до того, що ти хочеш сказати» і «м’які, оксамитові вуха».
Гаррієт Рітва, професор Массачусетського технологічного інституту, що вивчає відносини між людиною і тваринами, сказала, що її не дивує такий успіх ферми.
«Кози — дуже чарівні тварини. Вони розумні й інтерактивні, поки не їдять те, що ви не хочете, щоб вони їли», — сказала вона, додавши, що люди можуть відчувати прихильність до тварин і їхній позитивний вплив, навіть через екран.
З квітня спонтанна ідея принесла близько $60 тис., що дозволило Дот Маккарті продовжувати виплачувати зарплату своїм співробітникам. Крім того, додаткові кошти йдуть на довгострокову мету — переоблаштування ферми на поновлювані джерела енергії.
З огляду на попит на відеодзвінки з козами, Дот Маккарті запропонувала тепер відео-дзвінки з курками, а також нову послугу «Козел із запискою», — у якій коза буде показувати персоналізоване повідомлення на їстівному клаптику паперу, а потім їсти його у прямому ефірі.
На сайті ферми зазначають: «Ми знаємо, що це безумство, але зараз 2021 рік. Just Goat with the flow».
Джерело: TheWashingtonPost
6
Frank Giustra, modern farmer
Ласкаво просимо до
«Руху мільйона садів»
«Руху мільйона садів»
Журнал Modern Farmer започатковує рух, який повинен врятувати людські спільноти, ланцюжки постачання продовольства та економіку спільнот, що постраждали від наслідків пандемії.
Читати
Журнал Modern Farmer започатковує рух, який повинен врятувати людські спільноти, ланцюжки постачання продовольства та економіку спільнот, що постраждали від наслідків пандемії. Ця ініціатива названа «Рух мільйона садів» і про неї розповідає особисто головний редактор журналу. Ми наводимо його звернення повністю.
«Привіт!
Я радий повідомити, що у відповідь на коронавірусну пандемію Фонд Гістра запускає «Рух мільйона садів», щоб протягом наступних кількох років побудувати товариство з одного мільйона садівників і заохотити посадку мільйона нових садів. Неважливо де, на підвіконні, або ж на задньому дворі.
У наші дні, коли всі ми боремося із соціальною ізоляцією, зламаними ланцюгами постачання й економічними труднощами, навіть просте вирощування помідорів може стати актом надії і стійкості, який нас об’єднує.
Ми хочемо створити місце, де ви зможете навчитися садівництву, заохочувати тих, хто робить перші кроки, ділитися своїми перемогами й неприємностями, і, найголовніше, допомагати один одному.
«Рух мільйона садів» буде заохочувати членів спільноти підтримувати роботу великих організацій, таких, як Всесвітня центральна кухня, або ваш місцевий банк продовольства, і ми пропонуємо безліч способів зробити це.
Я вірю, що кожен робить свій внесок у продовольчий ланцюжок. Кожен день ми приймаємо рішення — що ми вирощуємо, що купуємо, що їмо — ці рішення безпосередньо формують нашу землю й наше суспільство. Ми всі сучасні фермери. І я сподіваюся, що «Рух мільйона садів» зможе об’єднати людей, які поділяють цю думку, так що ми зможемо разом виростити щось велике.
Френк Гістра».
Джерело: ModernFarmer
«Привіт!
Я радий повідомити, що у відповідь на коронавірусну пандемію Фонд Гістра запускає «Рух мільйона садів», щоб протягом наступних кількох років побудувати товариство з одного мільйона садівників і заохотити посадку мільйона нових садів. Неважливо де, на підвіконні, або ж на задньому дворі.
У наші дні, коли всі ми боремося із соціальною ізоляцією, зламаними ланцюгами постачання й економічними труднощами, навіть просте вирощування помідорів може стати актом надії і стійкості, який нас об’єднує.
Ми хочемо створити місце, де ви зможете навчитися садівництву, заохочувати тих, хто робить перші кроки, ділитися своїми перемогами й неприємностями, і, найголовніше, допомагати один одному.
«Рух мільйона садів» буде заохочувати членів спільноти підтримувати роботу великих організацій, таких, як Всесвітня центральна кухня, або ваш місцевий банк продовольства, і ми пропонуємо безліч способів зробити це.
Я вірю, що кожен робить свій внесок у продовольчий ланцюжок. Кожен день ми приймаємо рішення — що ми вирощуємо, що купуємо, що їмо — ці рішення безпосередньо формують нашу землю й наше суспільство. Ми всі сучасні фермери. І я сподіваюся, що «Рух мільйона садів» зможе об’єднати людей, які поділяють цю думку, так що ми зможемо разом виростити щось велике.
Френк Гістра».
Джерело: ModernFarmer
7
Jodi Helmer, modern farmer
Тінейджерка запустила мережу бібліотек насіння у США
Під час пандемії Алісія Серратос витратила незліченну кількість годин на складання комплектів органічного насіння овочів, трав і квітів, конвертів і маркерів для рослин, щоб допомогти громадам у створенні бібліотек насіння.
Читати
Під час пандемії Алісія Серратос витратила незліченну кількість годин на складання комплектів органічного насіння овочів, трав і квітів, конвертів і маркерів для рослин, щоб допомогти громадам у створенні бібліотек насіння.
Бібліотеки насіння містять запаси, які громадськість може використати у своїх садах. Ящики з насінням часто розміщуються в публічних бібліотеках, але бізнесмени й домовласники також почали створювати міні-бібліотеки, щоб стимулювати садівництво та збереження насіння, одночасно сприяючи розширенню доступу до харчових продуктів.
«Бібліотеки з насінням так важливі, тому що вони вчать людей, звідки береться їхня їжа. Мене тішить, що так багато людей зацікавлені у вирощуванні їжі і створенні бібліотек насіння», — говорить Алісія Серратос.
Дівчині, якій лише 14 років, у 2019 році спала на думку ідея відкрити «Бібліотеку насіння 3-х сестер». Її мета: розіслати достатньо стартових наборів, щоб мати як мінімум дві бібліотеки насіння в 50 штатах США. Розпочавшись, як проєкт для дівчаток-скаутів, незабаром, це перетворилось в загальнонаціональний рух. Seed Savers Exchange пожертвували насіння для проєкту, а мережа Community Seed Network нанесла на карту всі бібліотеки насіння. Відтоді, як дівчина почала свою кампанію, у соціальних мережах з’явилися запити від спільнот, які бажають відкрити свої бібліотеки насіння.
На сьогодні Алісія Серратос відправила 108 стартових комплектів насіння в громади по всій країні.
Бібліотеки насіння є безкоштовними і відкритими для публіки, і членство в них не потрібне. Садівників заохочують зберігати насіння і вносити їх у бібліотеки, щоб інші могли отримати до них доступ.
Джерело: ModernFarmer
Бібліотеки насіння містять запаси, які громадськість може використати у своїх садах. Ящики з насінням часто розміщуються в публічних бібліотеках, але бізнесмени й домовласники також почали створювати міні-бібліотеки, щоб стимулювати садівництво та збереження насіння, одночасно сприяючи розширенню доступу до харчових продуктів.
«Бібліотеки з насінням так важливі, тому що вони вчать людей, звідки береться їхня їжа. Мене тішить, що так багато людей зацікавлені у вирощуванні їжі і створенні бібліотек насіння», — говорить Алісія Серратос.
Дівчині, якій лише 14 років, у 2019 році спала на думку ідея відкрити «Бібліотеку насіння 3-х сестер». Її мета: розіслати достатньо стартових наборів, щоб мати як мінімум дві бібліотеки насіння в 50 штатах США. Розпочавшись, як проєкт для дівчаток-скаутів, незабаром, це перетворилось в загальнонаціональний рух. Seed Savers Exchange пожертвували насіння для проєкту, а мережа Community Seed Network нанесла на карту всі бібліотеки насіння. Відтоді, як дівчина почала свою кампанію, у соціальних мережах з’явилися запити від спільнот, які бажають відкрити свої бібліотеки насіння.
На сьогодні Алісія Серратос відправила 108 стартових комплектів насіння в громади по всій країні.
Бібліотеки насіння є безкоштовними і відкритими для публіки, і членство в них не потрібне. Садівників заохочують зберігати насіння і вносити їх у бібліотеки, щоб інші могли отримати до них доступ.
Джерело: ModernFarmer
8
agdaily
Більше третини «кукурудзяного поясу» США втратило багатий вуглецем шар ґрунту
За оцінками вчених, ерозія А-горизонту знизила врожайність кукурудзи та сої приблизно на 6 %, що призвело до щорічних економічних втрат для фермерів по всьому Середньому Заходу в розмірі майже $ 3 млрд.
Читати
Згідно з дослідженнями Массачусетського університету в Амхерсті, більше третини «кукурудзяного поясу» на Середньому Заході США — 40 млн га, повністю втратили свій багатий вуглецем верхній шар грунту. Це вказує на те, що Міністерство сільського господарства США недооцінило справжні масштаби ерозії сільськогосподарських земель.
У статті, опублікованій у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, дослідники під керівництвом аспіранта UMass Amherst Евана Талера разом із професорами Ісааком Ларсеном і Цянь Юем із відділу геонаук розробили метод із використанням супутникових знімків для картування ділянок сільськогосподарських полів у Кукурудзяному поясі Середнього Заходу США, які залишилися без А-горизонтних ґрунтів. А-горизонт — це верхня частина грунту, багата органічними речовинами, які мають критичне значення для росту рослин через свої властивості утримання води й поживних речовин. Потім дослідники використовували дані про рельєф з високою роздільною здатністю для екстраполяції супутникових вимірювань і визначення істинної величини ерозії.
Продуктивні сільськогосподарські ґрунти життєво важливі для виробництва сільгосппродукції для зростаючого населення планети і для підтримки економіки. За оцінками вчених, ерозія А-горизонту знизила врожайність кукурудзи та сої приблизно на 6 %, що призвело до щорічних економічних втрат для фермерів по всьому Середньому Заходу в розмірі майже $ 3 млрд.
А-горизонт в основному втрачено на вершинах пагорбів і хребтових лініях, що вказує на те, що ерозія ґрунтових покривів — рух ґрунту вниз по схилах при багаторазовій оранці — є основним чинником втрати якості ґрунтів. Дослідження підкреслюють нагальну необхідність включення ерозії ґрунтової обробки в моделі ерозії ґрунту, які використовуються в США, і стимулювання методів нульового обробітку ґрунту.
Джерело: AgDaily
У статті, опублікованій у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, дослідники під керівництвом аспіранта UMass Amherst Евана Талера разом із професорами Ісааком Ларсеном і Цянь Юем із відділу геонаук розробили метод із використанням супутникових знімків для картування ділянок сільськогосподарських полів у Кукурудзяному поясі Середнього Заходу США, які залишилися без А-горизонтних ґрунтів. А-горизонт — це верхня частина грунту, багата органічними речовинами, які мають критичне значення для росту рослин через свої властивості утримання води й поживних речовин. Потім дослідники використовували дані про рельєф з високою роздільною здатністю для екстраполяції супутникових вимірювань і визначення істинної величини ерозії.
Продуктивні сільськогосподарські ґрунти життєво важливі для виробництва сільгосппродукції для зростаючого населення планети і для підтримки економіки. За оцінками вчених, ерозія А-горизонту знизила врожайність кукурудзи та сої приблизно на 6 %, що призвело до щорічних економічних втрат для фермерів по всьому Середньому Заходу в розмірі майже $ 3 млрд.
А-горизонт в основному втрачено на вершинах пагорбів і хребтових лініях, що вказує на те, що ерозія ґрунтових покривів — рух ґрунту вниз по схилах при багаторазовій оранці — є основним чинником втрати якості ґрунтів. Дослідження підкреслюють нагальну необхідність включення ерозії ґрунтової обробки в моделі ерозії ґрунту, які використовуються в США, і стимулювання методів нульового обробітку ґрунту.
Джерело: AgDaily
9
FRANK VIVIANO, national geographic
Як маленька країна годує світ
В Нідерландах майбутнє сталого сільського господарства формується не в залах засідань рад директорів великих корпорацій, а на тисячах сімейних ферм, де працюють над досягненням майже ідеального балансу між людською винахідливістю і природним потенціалом.
Читати
На картопляному полі, недалеко від кордону Нідерландів із Бельгією, голландський фермер Якоб ван ден Борн сидить у кабіні величезного комбайна перед панеллю приладів, гідної зорельота «Ентерпрайз».
З борту, що знаходиться на висоті 3 метри над землею, він стежить за двома безпілотниками — трактором без водія, що переміщається по полях, і квадрокоптером, який видає детальні показники хімічного складу ґрунту, вмісту води, поживних речовин, вимірюючи прогрес кожної рослини, аж до окремої картоплини.
Виробничі показники Якоба ван ден Борна свідчать про ефективність «точного землеробства» — на його полях отримують орієнтовно 40 т/га картоплі. З 2000 року Якоб ван ден Борн і багато його колег-фермерів скоротили залежність від води для виробництва основних сільськогосподарських культур на 90 %. Вони майже повністю відмовилися від використання пестицидів у теплицях, а з 2009 року голландські виробники птиці та худоби скоротили використання антибіотиків на 60 %.
Сьогодні Нідерланди — другий експортер продовольства у світі, після США, що мають у 270 разів більше сільськогосподарських земель.
Як голландці цього досягли? З повітря, Нідерланди не схожі на жодного іншого великого виробника — в основних сільськогосподарських регіонах країни практично немає ні картопляних полів, ні теплиць, ні свинокомплексів. Але більш ніж половина території країни використовується для сільського господарства.
Ви побачите лише дзеркальні відблиски у день та світло вночі — це тепличні комплекси, що подекуди за розмірами сягають 70 га. Ці ферми з контрольованим кліматом дозволяють країні бути світовим лідером з експорту помідорів, картоплі та цибулі і другим за величиною експортером овочів загалом.
В Нідерландах майбутнє сталого сільського господарства формується не в залах засідань рад директорів великих корпорацій, а на тисячах сімейних ферм, де працюють над досягненням майже ідеального балансу між людською винахідливістю і природним потенціалом.
Мозковим центром, що стоїть за цими вражаючими цифрами, є Університет Вагенінгена (WUR) неподалік Амстердама. WUR став ключовою ланкою Продовольчої долини, експансивного кластера AgTech-стартапів та експериментальних ферм. Назва є навмисним натяком на Кремнієву долину Каліфорнії, причому Вагенінген відіграє роль Стенфордського університету в його знаменитому злитті академічних кіл та підприємництва.
Ернст ван ден Енде, керуючий директор з рослинництва WUR, втілює змішаний підхід Food Valley. Відомий учений є світовим авторитетом у галузі патології рослин. Але він каже: «Я не просто декан коледжу. Половина мене керує науками про рослини, а інша половина опікає дев'ять окремих бізнес-підрозділів, які беруть участь у комерційних контрактних дослідженнях».
За його словами, планета повинна виробляти «більше їжі протягом наступних чотирьох десятиліть, ніж усі фермери в історії зібрали за останні 8000 років». І якщо не буде досягнуто масового збільшення врожайності, у поєднанні з масовим зменшенням використання води та викопного палива, мільярд і більше людей можуть зіткнутися з голодом.
Джерело: nationalgeographic
З борту, що знаходиться на висоті 3 метри над землею, він стежить за двома безпілотниками — трактором без водія, що переміщається по полях, і квадрокоптером, який видає детальні показники хімічного складу ґрунту, вмісту води, поживних речовин, вимірюючи прогрес кожної рослини, аж до окремої картоплини.
Виробничі показники Якоба ван ден Борна свідчать про ефективність «точного землеробства» — на його полях отримують орієнтовно 40 т/га картоплі. З 2000 року Якоб ван ден Борн і багато його колег-фермерів скоротили залежність від води для виробництва основних сільськогосподарських культур на 90 %. Вони майже повністю відмовилися від використання пестицидів у теплицях, а з 2009 року голландські виробники птиці та худоби скоротили використання антибіотиків на 60 %.
Сьогодні Нідерланди — другий експортер продовольства у світі, після США, що мають у 270 разів більше сільськогосподарських земель.
Як голландці цього досягли? З повітря, Нідерланди не схожі на жодного іншого великого виробника — в основних сільськогосподарських регіонах країни практично немає ні картопляних полів, ні теплиць, ні свинокомплексів. Але більш ніж половина території країни використовується для сільського господарства.
Ви побачите лише дзеркальні відблиски у день та світло вночі — це тепличні комплекси, що подекуди за розмірами сягають 70 га. Ці ферми з контрольованим кліматом дозволяють країні бути світовим лідером з експорту помідорів, картоплі та цибулі і другим за величиною експортером овочів загалом.
В Нідерландах майбутнє сталого сільського господарства формується не в залах засідань рад директорів великих корпорацій, а на тисячах сімейних ферм, де працюють над досягненням майже ідеального балансу між людською винахідливістю і природним потенціалом.
Мозковим центром, що стоїть за цими вражаючими цифрами, є Університет Вагенінгена (WUR) неподалік Амстердама. WUR став ключовою ланкою Продовольчої долини, експансивного кластера AgTech-стартапів та експериментальних ферм. Назва є навмисним натяком на Кремнієву долину Каліфорнії, причому Вагенінген відіграє роль Стенфордського університету в його знаменитому злитті академічних кіл та підприємництва.
Ернст ван ден Енде, керуючий директор з рослинництва WUR, втілює змішаний підхід Food Valley. Відомий учений є світовим авторитетом у галузі патології рослин. Але він каже: «Я не просто декан коледжу. Половина мене керує науками про рослини, а інша половина опікає дев'ять окремих бізнес-підрозділів, які беруть участь у комерційних контрактних дослідженнях».
За його словами, планета повинна виробляти «більше їжі протягом наступних чотирьох десятиліть, ніж усі фермери в історії зібрали за останні 8000 років». І якщо не буде досягнуто масового збільшення врожайності, у поєднанні з масовим зменшенням використання води та викопного палива, мільярд і більше людей можуть зіткнутися з голодом.
Джерело: nationalgeographic
10
Sirma Karapeeva and Sam McIvor, STUFF
Галузь, що має вирішальне значення для економіки Нової Зеландії
Галузь, що приносить країні дохід у $12 млрд/рік — виробництво червоного м’яса
Читати
Кожен день орієнтовно 35,7 тис. осіб, що еквівалентно населенню Гісборна (Нова Зеландія), беруть участь у виробництві цього продукту. Це люди з усіх верств суспільства, аграрії, «білі комірці», інженери і вчені, а також менеджери з продажу й маркетингу. Походження цього продукту й засоби його виробництва знаходяться далеко від міст. Що ще більш важливо, цей продукт не тільки необхідний для здорового життя, а й лежить в основі економіки Нової Зеландії.
Фактично, ця галузь приносить країні дохід у $12 млрд/рік. Увесь світ прагне наслідувати її. Це галузь виробництва червоного м’яса Нової Зеландії.
Дослідження SG Heilbron Economic and Policy Consulting підкреслюють важливість сектору для економіки Нової Зеландії. Будучи найбільшою обробною промисловістю країни, цей сектор має вирішальне значення для процвітання економіки. Ця галузь також є великим роботодавцем, особливо у регіонах Нової Зеландії.
Масштаби вкладу сектору червоного м’яса найбільш помітні саме на регіональному рівні. У регіоні Отаго в цьому секторі працює 7,7 тис. осіб. На сектор також припадає 11,5 % доходів домогосподарств у регіоні. У Таранаки, Манавату і Вангануї цей сектор забезпечує майже 10 % повної зайнятості в регіоні. Він також забезпечує майже 9 % доходів домогосподарств у регіоні — $ 650 млн, або $ 4770 на домогосподарство.
Незважаючи на перебої в ланцюжку поставок, викликані Covid-19, промисловість продемонструвала маневреність і стійкість і продовжувала експортувати баранину, яловичину й супутню продукцію на 120 ринків по всьому світу.
У всьому світі споживачі шукають червоне м’ясо з Нової Зеландії й готові платити за нього, завдяки роботі фермерів, які створюють системи вільного вигулу та обирають сталий підхід до сільського господарства.
Сьогодні через ситуацію у світі люди шукають натуральні, безпечні і високоякісні харчові продукти. Вони стають усе більш розбірливими в походженні своєї їжі й у тому, як відбувається її виробництво.
Джерело: Stuff
Фактично, ця галузь приносить країні дохід у $12 млрд/рік. Увесь світ прагне наслідувати її. Це галузь виробництва червоного м’яса Нової Зеландії.
Дослідження SG Heilbron Economic and Policy Consulting підкреслюють важливість сектору для економіки Нової Зеландії. Будучи найбільшою обробною промисловістю країни, цей сектор має вирішальне значення для процвітання економіки. Ця галузь також є великим роботодавцем, особливо у регіонах Нової Зеландії.
Масштаби вкладу сектору червоного м’яса найбільш помітні саме на регіональному рівні. У регіоні Отаго в цьому секторі працює 7,7 тис. осіб. На сектор також припадає 11,5 % доходів домогосподарств у регіоні. У Таранаки, Манавату і Вангануї цей сектор забезпечує майже 10 % повної зайнятості в регіоні. Він також забезпечує майже 9 % доходів домогосподарств у регіоні — $ 650 млн, або $ 4770 на домогосподарство.
Незважаючи на перебої в ланцюжку поставок, викликані Covid-19, промисловість продемонструвала маневреність і стійкість і продовжувала експортувати баранину, яловичину й супутню продукцію на 120 ринків по всьому світу.
У всьому світі споживачі шукають червоне м’ясо з Нової Зеландії й готові платити за нього, завдяки роботі фермерів, які створюють системи вільного вигулу та обирають сталий підхід до сільського господарства.
Сьогодні через ситуацію у світі люди шукають натуральні, безпечні і високоякісні харчові продукти. Вони стають усе більш розбірливими в походженні своєї їжі й у тому, як відбувається її виробництво.
Джерело: Stuff
Виконано за допомогою Disqus