Процес безоплатної приватизації землі громадянами із земель комунальної та державної власності треба зупинити або трансформувати. Це пов’язано з тим, що безоплатна приватизація не може існувати поряд із вільним ринком землі, а також криє в собі велику корупцію і соціальну несправедливість.

«Особисто я негативно ставлюся до такого явища як безоплатна приватизація землі. Вільний легальний ринок землі — це платні договірні відносини, а тут ми безоплатно маємо комусь роздати землю. Землі на всіх не вистачить і це треба розуміти та усвідомлювати всім. Плюс у безоплатній приватизації криється великий чинник корупції», — зазначила Анна Федун, адвокатка й радниця із земельного законодавства Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), під час тренінгу на тему актуальних питань земельної реформи, проведеного в рамках престуру Координаційного центру з надання правової допомоги «Надання безоплатної правової допомоги у сфері земельних відносин» (Полтава). Далі — головні тези її виступу.

Зловживання правом на безоплатну приватизацію

Правом на безоплатну видачу землі багато хто зловживає. Існує багато випадків, коли одні громадяни замість разової приватизації ділянки по кожному цільовому призначенню приватизували відразу декілька земельних ділянок. Досі ніхто в юридичній площині не може це відстежити, бо немає такого реєстру, де б можна було простежити, хто, наприклад, не використав своє право, а хто зробив це 3-4 рази.

Читати за темою: Анна Федун: Нарешті власники землі отримали законне право нею розпоряджатися

«Із цим інститутом безоплатної приватизації землі потрібно швидко прощатися або трансформувати», — наголосила Анна Федун.

За її словами, нині серед учасників ринку землі є хороша ідея про монетизацію, тобто обмін права на безоплатну приватизацію землі на певні грошові кошти.

«У нас є пріоритетні категорії населення, які мають першочергове право отримати землю безоплатно — ветерани АТО/ООС, працівники соцсфери, інваліди та інші. Тож ідея полягає в тому, щоб ці громадяни отримали грошову компенсацію за те, що вони не використали, відмовилися від свого права на землю», — сказала експертка.

Україна у будь-якому випадку повинна рухатися в іншому напрямку від безоплатної приватизації землі.

«Поки ми не зрозуміємо суспільством, що ніхто нам не повинен видавати 2 га просто так і що на голову нічого не впаде, ми будемо жити в цій парадигмі корупції і тотальної несправедливості», — наголосила Анна Федун.

Корупційні схеми безоплатної передачі землі

Якраз перед передачею землі від Держгеокадастру громадам у 2020 році були просто кричущі випадки безоплатної приватизації з купою корупційних моментів, коли роздавали землі в заповідних зонах, у річках чи навіть у морі. Саме завдяки безоплатній приватизації, деяким людям вдавалося накопичувати великі земельні наділи, змінювати їх цільове призначення, що прямо суперечить тим засадам, які закладалися в Земельному Кодексі на самому початку.

Читати також: Пів року від запуску ринку землі: результати, зміни та вартість паїв

«Один із міфів — це те, що в Конституції нібито передбачено право безоплатної приватизації землі. Це неправда. У Конституції немає такого права про приватизацію і, тим більше ніде не написано, що це повинно бути безоплатно. Це вже введено Земельним Кодексом України, а його можна змінити, тому немає тут ніякої проблеми. Приватизація може бути як платною, так і безоплатною. Те, що в Конституції вказано — це просто приватизація. І це не буде якимось юридичним порушенням, що в когось забираємо якесь право», — уточнила Анна Федун.

Керівництво Держгеокадастру не раз наголошувало, що будуть впроваджені механізми контролю за тим, щоб одні й ті самі люди не використовували своє право по багато разів. Але поки що цього немає, і якщо право вже набуте, забрати його можна лише через суд. А для того, щоб звертатися до суду потрібно мати як мінімум можливість інституційно. Держгеокадастр не може це все контролювати, звертатися до суду, платити судові збори, що є це є великою проблемою. 

Переорієнтація на ринкові відносини

Сьогодні Держгеокадастр вже йде на шляху до переорієнтації у сервіс орієнтовану службу, яка буде надавати тільки сервіси з реєстрації земельних ділянок, надання витягів державного земельного кадастру. Вони будуть здійснювати нагляд за земельними відносинами. Держгеокадастр буде виконувати функції контролю і нагляду, щодо конфіскації земель, які були придбані з порушеннями, через суд. 

«Ми проводили дослідження у 2020 році, щодо корупції у земельних відносинах. То відповідно 47% опитаних відповіли, що вони стикаються з корупцією, особливо у земельній сфері. І найбільш корумпованим вони назвали саме Держгеокадастр», — зазначила Анна Федун. 

Читати ще: Електронні земельні аукціони: плюси і мінуси системи

Проведене дослідження у 2021 році показує, що відсоток впав до 24, і найбільш корумпованими органом земельних відносин назвали територіальні громади. Тобто коли ОТГ передали повноваження, одразу вже певний відсоток тіньових схем пішов туди.

«Територіальні громади не налаштовані роздавати землю в порядку безоплатної приватизації. Вони все-таки прагнуть наповнювати місцеві бюджети шляхом передачі земель в аукціони. Продаж права оренди на аукціоні — це найкоротший шлях наповнення бюджету і спілкування з орендарями в межах ОТГ», — підсумувала експертка. 

© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2022 р.