Про жінок у сільському господарстві Kurkul.com писав неодноразово, у нас навіть є присвячений цій темі проєкт. Наша нова героїня — незвичайна фермерка. Добре, коли за твоїми плечима досвід, або ж люди, готові підтримати та допомогти. А що робити молодій дівчині без профільної освіти та досвіду на керівній посаді у фермерському господарстві? Власниця СФГ «Анкор» Марія Завгородня — яскрава представниця нового покоління аграріїв Полтавщини. Вона добре знає ціну кожної помилки в полі, адже за кожну платила сама, здобуваючи свій власний фермерський досвід. Відверто про набиті на аграрному шляху гулі, організацію роботи та стосунки із працівниками господарства Марія Завгородня розповіла в інтерв’ю для Kurkul.com.

Kurkul.com: З чого розпочався ваш шлях в агро?

Марія Завгородня: Це був не мій вибір, так склалася доля. Господарство залишилося в спадок і я вирішила рік попрацювати, а далі продати людям, які на цьому розуміються. Я не маю аграрної освіти, і взагалі ніколи не займалася чимось подібним — працювала лікарем, у мене вища медична освіта.

Зембанк господарства 450 га, хотіли забрати 50 га фермерського фонду, але ми їх відстояли. Для мене це було принципово, бо це основа господарства. Перший рік взагалі був досить важкий, я не розуміла, що робити в агросфері. Ще й «добрі люди» старалися запхати свої руки в мій бізнес. Пройшли невеликі спроби рейдерських захоплень, спроби купити нечесно господарство, було все. Боролися, тому що втратити те, що створювалось понад 20 років було шкода.

Читати за темою: Ірина Демченко: Ми — аматори агробізнесу, але зі стратегічним баченням

Так йшов рік за роком, сезон за сезоном. Поки зібрали просапні, там потрібно було сіяти озимі. Наприкінці другого сезону зловила себе на думці, що десь той рік дівся, а зміни ніякі не відбулися. Вирішила спробувати попрацювати сама й от четвертий рік роботи вже закінчився.

Kurkul.com: Чому вирішили залишитися? Сподобалося?

Марія Завгородня: Перший мій сезон був досить непоганим, найкращим за ці чотири роки. Не знаю чому так склалося — через погодні умови, чи тому, що «новачкам щастить».

Мені сподобався процес роботи. Ти створюєш все сам, підлаштовуєш під себе поле, людей, плануєш весь процес і все робиться за цим планом. Цікаво, що отримаєш в кінці року. Все це мене так зачарувало, що я вирішила, спробувати себе тут.

Kurkul.com: З чого розпочали вибудовувати технологію вирощування та стратегію ведення бізнесу?

Марія Завгородня: Консультувалася у людей, які вже мають досвід. Взяла супровід агронома. Оскільки господарство невелике — немає сенсу тримати його в штаті. Консультаціями агронома я й досі користуюся. Сідала і записувала все, що він каже. Їхали в поле разом, він показував як потрібно рахувати насіння, як і що налаштовувати. Зараз сідаємо з агрономом, він мені розповідає своє бачення, а я своє і вибираємо щось середнє. Хоча спочатку я на 100% дослухалася, бо по іншому не вміла.

Читати також: Ольга Полозова: Молочна ферма — це наша подушка безпеки

Агроном від початку наші відносини будував так, що остаточне рішення і відповідальність за них залишається на керівнику. Це дуже класно, оскільки ти розраховуєш сам на себе. Знаєш, не знаєш — вчись і дивись, як воно виходить вже на полі. Невірно думати, що якщо не вийде, то винний агроном, а не ти. Все залежить лише від тебе.

Kurkul.com: Які основні культури в сівозміні господарства?

Марія Завгородня: Озимі зернові обов’язково, хоч вони й не такі рентабельні, як хотілося б, але від них нікуди не дінешся. Озимий ячмінь, пшениця, соняшник, кукурудза, ну і трохи ріпаку. Перший рік він мені дістався у спадок вже посіяний. А цьогоріч я вже посіяла його самостійно — хочу вирощувати цю культуру.

Один рік сіємо більше соняшника, другий — більше кукурудзи. Соняшник, звісно, рентабельний і ціна гарна. Якщо правильно налаштувати технологію можна мінімізувати витрати на вирощування. Але в нас вже почалися проблеми з вовчком, якого 4 роки тому, коли я починала працювати, тут не було.

Тому доводиться комбінувати сівозміну. Хотілося б ще зайнятися горохом. Він, кажуть, не має гарної рентабельності, але як попередник себе виправдовує.

Читати ще: Михайло Махітка: Ми вирощуємо те, за що платять гроші

Kurkul.com: Ви активно користуєтеся соцмережами. Чи має це вплив на вашу роботу в сільському господарстві?

Марія Завгородня: Через Instagram часто можна вирішити деякі конфліктні ситуації. Зараз всі орієнтовані на інтернет та соцмережі. Для багатьох це чи не головне джерело інформації, а для всіх компаній, аграрних в тому числі важливо, що про них кажуть в мережі.

Kurkul.com: Ви писали в соцмережах, що аграрії надзвичайно творчі люди, як проявляється ваша творчість на полі?

Марія Завгородня: Іноді ти заплануєш, що на цьому полі буде цей гібрид, а на цьому — інший. Доходить до посівної й доводиться все перегравати тому що, наприклад, ґрунт не підходить, бо пройшов чи не пройшов дощ.

У наступному сезоні хочу проявити таку творчість у посіві кукурудзи на 100 га. У нас буде посіяно мінімум 4 гібриди на одному полі з плюс-мінус однаковим ФАО. Один прохід сівалки це один гібрид, другий прохід — інший гібрид і так чотири проходи. Почнемо із найменшого ФАО. На одному із семінарів запропонували таку схему використовувати для підвищення врожайності кукурудзи. Хочу перевірити, чи дійсно це працює.

Kurkul.com: Як вас сприймали колеги та оточення? Чекали що «пограється і залишить»?

Марія Завгородня: Майже від усіх це чула. Жінок взагалі погано сприймають в агробізнесі. Особливо, коли люди знають, що до цього не було ніякого досвіду в сільському господарстві. Всім здається, що «спробує, зрозуміє що важко, а ми ще допоможемо показати, що це дійсно важко і неможливо. Продасть, або залишить це все і нам буде краще».

Читати за темою: Надія Кудлай: Сільське господарство страждає від половинчастих рішень влади

Не сприймали й держструктури, бо вони вважають, що вони мають свій важіль і можуть диктувати якісь умови. На другий день моєї роботи перевірка вже була на господарстві. Це була продовольча служба, перевірка району. Перевіряли зберігання засобів захисту і охорону праці. Все, що можна було перевірити. Хоча нам і винесли припис з порушеннями і дали 2 тижні на усунення недоліків, ми їх усунули й не заплатили ні копійки.

Наше господарство працює легально на всі 100%. Тож на даний час спілкування з різними структурами на 90% перейшло на листування, щоб уникнути будь-яких можливих «наїздів».

Kurkul.com: Скільки у вас працівників у господарстві і як з ними складалися стосунки від початку?

Марія Завгородня: Зараз працює 7 осіб, цього достатньо. Залишилося тільки троє з тих, що працювали коли я прийшла. З деякими не склалося. Вони були не готові слухати молодшу та ще й дівчину. Вважали, що їхня думка правильніша. Але коли тобі щось каже керівник, він несе за це відповідальність і, як не крути, його треба слухати. Загалом же в мене дуже дружні стосунки з колективом, ми не будуємо відносини на тезі «я керівник — ти підлеглий».

Kurkul.com: Складно було нових людей знайти?

Марія Завгородня: Складно, доводилося брати майже всіх, хто приходив. З робітниками взагалі проблема і справа не у кваліфікації, а в самих людях. Села вимирають, населення дуже мало і тут вже доводиться обирати з тих, що є.

В нас були працівники, та й зараз працює один такий, які взагалі не мають відповідної освіти. Але якщо людина хоче вчитися — вона вчиться і працює. Та ж історія з тими, хто тільки отримав дипломи. Всі ми знаємо, що з вузів виходять зелені кадри, тільки по книжці. Але якщо в людини є бажання вчитися — це не проблема. Гірше коли такого бажання немає — тут вже нічим не зарадиш.

Kurkul.com: Як агробізнес вплинув на сімейне життя?

Марія Завгородня: Моє життя зараз це на 90% сільське господарство. Виникають моменти, коли немає з ким навіть дитину залишити. Тому ставимо автокрісло і їдемо разом. З донькою почали їздити в поле коли їй 4 місяці було.

Читати також: Іван Коваль: У нас ніколи не було ні кредитів, ні боргів, ні порожніх ангарів

Поки вона ще була маленька і тільки їла та спала — було взагалі класно, різниці ніякої, що одна що з нею. Зараз вже важче, оскільки вона хоче більше уваги. Якщо ми їдемо в поле, то вона мені не заважає нічим. А якщо ми вже знаходимося в офісі, приймаємо якихось гостей, або зустрічаємося з агрономом, то вже трошки складніше. Зазвичай 40 хвилин у нас є, щоб спокійно обговорити справи.

Kurkul.com: Можете назвати кілька речей, які неодмінно розповіли б своїй доньці, якби вона продовжила вашу справу?

Марія Завгородня: В агробізнесі немає друзів. Можуть бути знайомі, партнери, але не друзі. Це жорстокий бізнес де не можна нікому довіряти. Це головне, що потрібно знати. Коли я отримала господарство у спадок у мене теж з’явилося «помічників», але тільки у свою сторону. З такою категорією людей потрібно бути дуже обережним.

Ну і помилки в полі — вони кожен сезон, як не крути. Велика частина витрат йде на покриття помилок, але це досвід. Простий приклад — не злили воду з оприскувача, вода замерзла, розмерзлася і ми отримали значні збитки. Тепер по 10 разів перевіряємо.

Kurkul.com: За яку помилку в полі довелося заплатити найбільше?

Марія Завгородня: Це, напевно, мій перший рік — вирощування ріпаку. Я послухала поради, що варто почекати, не треба косити. Здати я його не могла — не було ще правоустановчих документів, треба було його скосити й сховати у склади. А я послухала пораду, що «він краще стоїть поки в полі, у складі погано лежить. Дочекаємося кінця вересня, скосиш і з поля здаси». Ну коли прийшов вересень, а його треба було косити в кінці червня, там не було що косити. Люди з якими я підписала контракт на те, що лишилося, відтермінували контракт до грудня. З вересня по грудень в мене ріпак пролежав на складі й увесь зіпсувався. Це були величезні втрати для господарства — площа ріпаку була 80 га і врожайність була за 2 т/га.

Моя помилка в цій ситуації була в тому, що я довірилась людині, послухала її. Потрібно було порадитися ще з кимось, послухати не одного агронома. Як він зберігається, скільки він може стояти в полі — вивчити всі ці нюанси. І тоді вже маючи інформацію приймати рішення.

Kurkul.com: Чи хотіли б ви, щоб ваша донька продовжила вашу справу?

Марія Завгородня: Думаю, що так. Якщо її буде цікавити це, то я б могла поділитися досвідом, розказати, як треба робити, а як не варто. Я роблю і буду ще робити багато помилок, про які я могла б їй розказати згодом, щоб вона їх не повторювала. Тож їй би було набагато простіше, ніж мені.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2022 р.