Час, який аграрії чекають з нетерпінням наближається. Це посівна, успіх проведення якої гарантує продовольчу безпеку України. 

Деякі аграрії долучаються до лав ЗСУ і ТРО, щоб боронити нашу Батьківщину від російських загарбників, решта — залишаються на варті продовольчої безпеки, щоб не допустити голоду та не дати державній економіці впасти. Аграрії не складають руки. Вони продовжують працювати. 

Що відбувається зараз на фронті сільського господарства? Про проблеми, які виникають нам розповіли фермери з різних куточків України.

СФГ «Анкор», Полтавщина 

В СФГ «Анкор», що на Полтавщині, розпочинати посівну планують у середині квітня, як тільки погодні умови стануть сприятливими, говорить керівник господарства Марія Сергіївна Завгородня. 

17 березня завершили підживлення озимих. До посівної в господарстві активно готуються: проводять ремонтні роботи на техніці, шукають запчастини. 

Читати за темою: Марія Завгородня: Велика частина витрат йде на покриття помилок, але це досвід

«Є проблеми із замовленням запчастин, зокрема, до техніки Manitou. Склад запчастин знаходиться у Києві, а доставка звідти наразі неможлива», — повідомила Марія Завгородня.

Щодо насіння, ЗЗР та добрив, то все це в господарстві більшою мірою доставлено. 

«Посівмат доставили майже в повному обсязі. Ще очікуємо на пару гібридів Syngenta. Пальне теж закупили. Правда, за ціною вищою, ніж очікували. Питання по гербіцидах і фунгіцидах теж закрили нещодавно. В цілому ми всім забезпечені», — додала керівниця.

Гострого дефіциту співробітників в СФГ «Анкор» немає. Один робітник добровільно приєднався до лав ЗСУ, щодо інших військовозобов’язаних працівників, були подані документи на їх бронювання. 

ТОВ «П'ятидні», Волинська область

Проблеми з логістикою відчувають в господарстві ТОВ «П'ятидні» у Волинській області, де вирощують зернові, зернобобові та олійні культури, а крім того мають поголів’я свиней. 

Керівник господарства Валерій Григорович Діброва коротко прокоментував ситуацію з доставкою матеріалів до посівної, зазначивши, що всі необхідні матеріали в господарстві замовили заздалегідь, однак доставка понад 50% замовленого наразі затримується.

Читати також: Валерій Діброва: Коли з однієї кнопки запускаєш обладнання на €3 млн — це неймовірно

«Як буде далі — невідомо, тому говорити щось наперед складно. Сівба ярого ячменю вже розпочалась. Вона добігає кінця», — прокоментував Валерій Григорович.

ФГ «Межирічка», Житомирська область

ФГ «Межирічка» з Житомирщини, де займаються картоплярством, зерновими й тваринництвом, теж готові розпочинати польові роботи. В господарстві цьогоріч збираються вирощувати ярі зернові, зокрема кукурудзу, також картоплю. Крім того, мають посіви під озиминою.

Нинішня ситуація в Бердичівському районі, де знаходиться господарство, не найкраща. Фермери працюють в умовах загрози авіаударів. 

«Посівну починати будемо, коли Бог дозволить. Та коли москалики подалі будуть від нас», — повідомив керівник господарства Микола Петрович Бойченко.

Читати ще: Микола Бойченко: Сьогодні за селітру просять, як за біткоїн

У найближчих планах ФГ «Межирічка» — закриття вологи, а згодом і початок садіння картоплі, проте, зі слів Миколи Петровича, в господарстві наразі дві актуальні проблеми — нестача азотних добрив і нестача пального. Фермер виразив серйозне занепокоєння з приводу цінової політики на ці товари на час війни в Україні, а також розчарування у «швидкості» впроваджуваних державних ініціатив.

«Сечовина по 30-40 грн/кг — це занадто. Продукт не вартий таких грошей. І я не розумію, чому дозволяють експортувати газ і чому мовчить держава. Чому асоціації не діють? Осінню ми ж усе повернемо у державу! Адже мені на рік треба всього 30 кг хліба, решту я продаю. А це близько 15 тис. т! Це не нормальний підхід з боку держави. Особливо в пору війни, коли навпаки потрібна підтримка, щоб забезпечити Україну продовольством. Я можу продати 15 тис. т, а можу 8. Яка різниця? 7 тис. т не доберу через брак 200 т азоту. Потрібно захищати селян та всю Україну, щоб ми з хлібом були. А ці ціни — мародерство», — повідомив фермер.

Для кукурудзи у поліській зоні, зі слів Миколи Бойченка, потрібно від 1 до 1,5 ц сечовини. Наразі нестачу азотних добрив в господарстві компенсують внесенням гною та комплексними добривами Yara, придбаними для картоплі і кукурудзи. 

Читати за темою: Микола Бойченко: Навіть у засушливих умовах маємо урожайність картоплі не менше 30 т/га

Говорячи про пальне, фермер відмітив, попри зняття акцизу і ПДВ на пальне, ціна все ще залишається високою і держава має сприяти у її регулюванні. Не радує фермера і якість солярки, яка, за його словами, залишає бажати кращого. 

«Солярка по 50 грн буде 40 грн, але буде брудна. Ця солярка — це «жабуриння», яке може вбити техніку. В нас техніка вся нова, дороговартісна. Трактори стандарту Euro 6 і заливати солярку Euro 2 та Euro 3 — то диверсія», — пояснює Микола Петрович.

Найбільше занепокоєння фермер висловив щодо цін на кінцеву продукцію у разі, якщо ситуація буде проігнорована. Вони можуть зрости якнайменше в 5 разів.

«Люди питатимуть, чому картопля так дорого коштує? Газ коштує 6 грн у держави, а селітра — 30. Це картоплю треба по 40 грн/кг продавати, а м’ясо по 500 грн! Але хто його братиме? Міністерство щось намагається зробити, але видно, що досвіду бракує. То нехай питають нас — фермерів. Хлопці, які ні однієї корови не виростили, намагаються рулити ситуацією. Нехай будемо отримувати солярку і з обмеженнями по 10 т, але не брудної. Я очікую від держави конкретних дій», — додав фермер.

Читати також: Вдвічі дорожчі продукти, забій тварин і голод в Африці: як війна в Україні вплине на світових споживачів

ТОВ «Дунайський Аграрій», Одеська область

«Існують колісниці, які сіють війну, руйнування, бомблять міста. А в нас, в українців, колісниці, які сіють мир і добро на нашій землі!», — повідомив Роман Дяжук у відео на своїй сторінці у facebook.

Весняно-польові роботи в органічному господарстві Романа Дяжука ТОВ «Дунайський Аграрій», що на Одещині, вже активно проводяться. Цьогоріч вирощують озимі пшеницю і ячмінь, зелений горошок, сочевицю, гірчицю, соняшник, просо, льон, а також баштанні культури — кавун і диню.

«Пшениця і ячмінь озимі в гарному стані попри те, що опадів давно не було, а ріпак доведеться перекультивувати. Через нестачу опадів він слабкий. З ярих вже відсіяли зелений горошок та гірчицю. Гірчицю посіяли ще в перший день війни. Зараз сіємо сочевицю. Оскільки наше господарство органічного напряму, то 15-20% сівозміни складають бобові», — розповів керівник господарства Роман Ульянович Дяжук.

Читати ще: Роман Дяжук: «Дунайський аграрій» — це 2000 га органічної землі

Сочевицю збиралися сіяти ще в кінці лютого, але нетипові для регіону заморозки не дали, тому мусили почекати. Місцеві старожили стверджують, що давно не пам’ятають, щоб наприкінці березня температура була на рівні мінус -5-7°С. Температура ґрунту наразі на рівні +8°С. Слідом за бобовими посіють льон і просо, а згодом і соняшник. 

«Насіння проса і льону в нас є, а от насіння соняшника чудом вдалося вихопити. Нам потрібне непротруєне або органічне насіння. Частину нам поставили, частину ні. На 100 га ще потрібно насіння знайти», — додав аграрій.

Оскільки компанія органічного напрямку, то потреби в хімічних добривах не мають. Використовують перегній, вермікомпост і гумати. Вермікомпостом планують провести підживлення озимих наступного тижня. З пальним в господарстві проблем теж поки що немає. Роман Дяжук додав, за допомогою працівників пальне збирали по всіх заправках по 20 л в каністри. Потім вдалося закупити більше. 

З ЗЗР господарству «Дунайський Аграрій» пощастило, тому що постачальники знаходяться не на окупованих територіях, а тому доставка відбувається згідно з планом.

«Єдина проблема, що для органічного вирощування дині та кавуна потрібна мульчувальна плівка, яку нам постачає компанія «Планета Пластик», що знаходиться в Ірпені. Наразі невідомо, які проблеми у заводу, а тому можливо буде проблема з нестачею плівки. Крапельну стрічку для зрошення ми купували у підприємства «Нетафім» з Нової Каховки, яка наразі є окупованою. Передплачене замовлення наразі виконати не можуть. Але тепер питання: де брати цю крапельну стрічку? Я скажу так, «Нетафім» є «мерседесом» крапельного зрошення. Наразі шукаємо альтернативу всюди. Можливо, будемо купувати з Румунії або Болгарії», — пояснює Роман Дяжук.

Читати за темою: Роман Дяжук: Зменшення пестицидного навантаження — це соціальна відповідальність перед нашими дітьми

Браку співробітників немає. Роман Ульянович навпаки відмічає прилив нових людей. 

«Я дуже радий, що люди прибувають. У нас багато ручної праці. Є і військовозобов’язані працівники, яких ми забронювали», — додав він.

Серед фінансових інструментів, якими планує скористатися ТОВ «Дунайський Аграрій» Роман Дяжук вказав державну програму кредитування під 0%. Він відмітив, що єдиний банк, який наразі працює згідно з цією програмою, — це «УкрГазБанк», куди подали всі необхідні документи та чекають відповіді. 

Сервісна підтримка аграріїв під час воєнного стану

Проблеми з логістикою у воєнний час створюють перепони не лише для доставки замовлень, але й стають перешкодою для надання якісної сервісної підтримки користувачів сільгосптехніки. Проте виробники знаходять рішення. 

До прикладу, компанія «Ведерстад Україна» працює в режимі онлайн-підтримки на всій території України, крім тимчасово окупованих Криму і ОРДЛО. 

Читати також: 10 фактів про сівалки Väderstad Tempo до 10-ліття моделі в Україні

«Виїзди сервісу на ремонти і запуски техніки здійснюються у безпечні райони задля збереження життя працівників. Такі рішення працівники приймають самостійно. Наприклад, ми 11 березня вже відвантажили 24-рядкову сівалку Tempo в Одеську область», — повідомляють в компанії «Ведерстад Україна».

Крім того, до початку війни компанія встигла імпортувати 100% замовлених запчастин для сезону 2022, а тому проблем з нестачею комплектуючих не буде. 

«Частково заблоковані склади наших дилерів. Але на наших власних складах ми утримуємо достатню кількість запчастин для успішного проходження весняної кампанії. Також ми поставили в Україну 335 машин до початку війни. Практично 85% від запланованого. Також ми провели онлайн-семінар по запуску і налаштуванню сівалок Tempo 22 березня. Участь взяли більше 200 спеціалістів», — додали в компанії.

Попри те, що настрій у більшості фермерів пригнічений через події та наслідки, спричинені вторгненням росії на територію України, вони стараються тримати бойовий дух і робити свою справу. 

«Охота вже погребтися пальцями в землі. Вийти у поле і починати працювати. Дай Бог, буде мир в Україні», — говорить Микола Бойченко.

Інші фермери розділяють його бажання. А державу закликають посприяти щодо регулювання цін на необхідні засоби для посівної. Адже агросектор — найважливіша ланка добробуту України, ігнорувати його потреби — приректи себе на вимирання. 

© Меланія Несмачна, Kurkul.com, 2022 р.